Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції Белоконна І.В.
№22-ц/796/2172/2017 Доповідач Кравець В.А.
Справа №756/8253/16-ц
23 січня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді Кравець В.А.,
суддів: Мазурик О.Ф., Слободянюк С.В.
за участю секретаря Гоін В.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 18 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: Служба у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Бучанської міської ради про визначення місця проживання дитини,
У червні 2016 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом, в якому просила визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з нею за адресою: АДРЕСА_2
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 18 липня 2016 року - відкрито провадження в справі.
Не погоджуючись з ухвалою суду, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу, посилаючись на те, що вона є незаконною та необґрунтованою, постановленою з порушенням правил підсудності.
Вказує, що Згідно до Висновку №135 від 28.12.2016р. психологічного обстеження Служби у справах дітей КМДА малолітній ОСОБА_3 мешкає разом з ним за адресою АДРЕСА_1 - що знаходиться на території Солом'янського району міста Києва.
Згідно до Акту обстеження умов проживання від 19.12.2016р. Служби у справах дітей і Солом'янської РДА встановлено, що малолітній ОСОБА_3 постійно мешкає разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 - що знаходиться на території Солом'янського району міста Києва.
Крім того, згідно до п.72 Постанови КМУ №866 від 24.09.2008р. у разі спору між батьками про визначення місця проживання дитини, заява подається до служби у справах дітей за місцем проживання дитини.
Заслухавши доповідь судді Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відкриваючи провадження у справі, суд виходив з того, що даний спір підсудний цьому суду.
Висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 р. Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 р. № 3477-IV, інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Відповідно до ст.109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованими у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.
З матеріалів справи убачається, що предметом позову є визначення місця проживання дитини, тобто позов, який пред'являється у порядку, визначеному ст. 109 ЦПК України.
Заперечуючи щодо дотримання правил підсудності при відкритті провадження у справі, апелянт вказує на непідсудність справи Оболонському районному суду м. Києва, оскільки місце проживання відповідача знаходиться поза межами цього району.
Відповідно до ч.3 ст. 122 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві, поданій і оформленій у порядку, встановленому цим Кодексом, вказана фізична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд повертає позовну заяву на підставі п.4 ч. 3 ст. 121 цього Кодексу.
Так, в силу вимог процесуального законодавства, суд надсилав запит відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в місті Києві, згідно якого встановлено, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.20).
Доводи апелянта про підсудність справи за місцем проживання дитини не базуються на нормах процесуального закону, оскільки п.72 Постанови КМУ №866 від 24.09.2008р., на яку йдеться посилання у апеляційній скарзі, регламентує подання заяви до служби у справах дітей за місцем проживання дитини, а не до суду.
Отже, суд, дотримуючись процесуального порядку на підставі отриманої інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача при вирішенні питання про відкриття провадження у справі вірно встановив, що спір між сторонами підсудний саме цьому суду.
Ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, тому підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і на суть прийнятої ухвали не впливають.
Керуючись ст. 218,313-315,317 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 - відхилити.
Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 18 липня 2016 року в справі залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді