Унікальний номер справи 753/23698/15-ц Головуючий в І ін.: Сухомлінова С.М..
Апеляційне провадження № 22-ц/796/1714/2017 Доповідач: Слободянюк С.В.
18 січня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :
головуючого судді - Слободянюк С.В.,
суддів - Левенця Б.Б., Мазурик О.Ф.,
при секретарі - Гоін В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 03 березня 2016 року за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В грудні 2015 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» ПАТ КБ «ПриватБанк» (далі БАНК) звернувся в суд з позовом про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором, укладеним між сторонами 07 листопада 2005 року договору без номеру, відповідно до якого ОСОБА_2 отримав кредит у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку (на яку суму не зазначено) зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Банк просив суду стягнути виниклу станом на 31 жовтня 2015 року загальну суму заборгованості за кредитом 20 972,94 грн.
Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 03 березня 2016 року у позові відмовлено.
Не погоджуючись з заочним рішенням суду першої інстанції, БАНКом подано апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, ставиться питання про скасування оскаржуваного рішення, ухвалення нового про задоволення позову.
Апелянт посилається на заяву відповідача, в якій зазначено, що останній ознайомлений з умовами та правилами кредитування, яка є складовою кредитного договору, судом не досліджувався наданий розрахунок заборгованості.
Сторони в судове засідання не з*явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать зворотні повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.72, 74)
Розглянувши в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів приходить до висновку про відхилення скарги з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведений факт існування договірних відносин між сторонами, то і розрахунок заборгованості не може бути прийнятий судом як належний доказ існування заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ КБ «Приватбанк».
Висновок суду є законним та обґрунтованим, з огляду на наступне.
На момент подачі позовної заяви та ухвалення судом першої інстанції в матеріалах справи були відсутні докази щодо існування договірних відносин між сторонами
Як вбачається з матеріалів справи, наданих при подачі апеляційної скарги, 07 листопада 2005 року ОСОБА_2 була складена та підписана заява про оформлення кредитної картки «Універсальна» з кредитним лімітом у сумі 3 000,00 грн. та базовою відсотковою ставкою по кредитному ліміту на момент підписання договору у розмірі 3% в місяць з розрахунку 360 днів у році. Відповідно до вказаної заяви, строк дії кредитного ліміту співпадає зі строком дії кредитної картки тобто 1 рік (а.с.44).
Підписуючи анкету-заяву про оформлення кредитної картки, ОСОБА_2 погодився з тим, що дана заява разом із Умовами надання банківських послуг, правилами користування платіжною картою та тарифами складають між ним та банком договір про надання банківських послуг. Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг.
Матеріали справи також містять Умови та правила надання банківських послуг ПАТ КБ «Приватбанк», з останніх, зокрема, вбачається за яких умов та за якими правилами банк надає позичальнику кредит на платіжну картку (а.с.8-13).
Відповідно до п. 3.1. вказаних Умов, для надання послуг банк відкриває клієнту картрахунки, видає клієнту карти, їх вид і строк дії визначений в заяві та пам'ятці клієнта, підписанням якого клієнт і банк заключають договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору є дата відкриття рахунку, вказана в розділі «Відмітки Банку» у Заяві.
Пунктом 3.5. Умов та правил надання банківських послуг ПАТ КБ «Приватбанк» визначено, що пам'ятка клієнта оформлюється і являється невід'ємною частиною договору лише у випадках оформлення і видачі платіжної картки за кредитною схемою.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частиною 1 та 2 ст. 63 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Позивачем вказано, що Заява разом з пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить укладений Договір про надання банківських послуг.
Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Як вбачається зі змісту заяви про оформлення кредитної картки, договір про надання банківських послуг між ПАТ БК «Приватбанк» та ОСОБА_2 повинен складатися із заяви, Умов надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою та Тарифів. Окрім того, невід'ємною частиною договору за умови оформлення та видачі платіжної картки по кредитній схемі являється пам'ятка клієнта (п. 3.5. Умов та Правил надання банківських послуг).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази на підтвердження отримання позичальником пам'ятки клієнта, підписання Умов та правил надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою та Тарифів, наявність яких у сукупності із заявою і свідчила би про укладення між банком та позичальником договору про надання банківських послуг.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Як вбачається з матеріалів справи, Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, затверджений наказом від 06.03.2010 року №СП-2010-256, не містить підпису відповідача.
Окрім того, позивачем не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника, а також, що ці умови не змінювалися. Надані Умови не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору №б/н від 07 листопада 2005 року.
Такі висновки ґрунтуються на правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в Постанові від 11 березня 2015 року в справі № 6-16цс15, у якій зазначається, що Умови надання споживчого кредиту фізичним особам не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, якщо такі Умови не містять підпису позичальника.
У позовній заяві позивач зазначає, що ОСОБА_2 отримав кредит зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, однак жодних доказів встановлення такої відсоткової ставки щодо кредитного договору відповідача ним не надано, як і не надано доказів ознайомлення ОСОБА_2 з розміром відсоткової ставки, які б містили його підпис, строку дії договору, інших умов кредитування.
До суду позивачем надано лише власний розрахунок заборгованості (а.с.4-7), Умови правил надання банківських послуг (а.с.8-13) без підпису ОСОБА_2, ксерокопію паспорта ОСОБА_2 (а.с.14).
Заяву про оформлення кредитної картки «Універсальна» з кредитним лімітом у сумі 3 000,00 грн. та базовою відсотковою ставкою по кредитному ліміту на момент підписання договору у розмірі 3% в місяць з розрахунку 360 днів у році Банком надано лише при подачі апеляційної скарги.
Буд-яких доказів, які б свідчили про отримання відповідачем кредитних коштів, кредитної картки, (в матеріалах справи відсутня навіть її копія), строку дії договору, позивачем до суду не надавалося, що спростовує доводи апеляційної скарги про надання суду належних та допустимих доказів.
Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги, залишення без змін оскаржуваного рішення, яке ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги правильність висновку суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.
Заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 03 березня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: