11 січня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
особи, що подала скаргу ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 11 серпня 2016 р.,
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 11 серпня 2016 р. скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність та неправомірні дії детектива Національного антикорупційного бюро України повернуто особі, яка її подала.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просила суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою зобов'язати уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за її заявою про кримінальне правопорушення, розпочати досудове розслідування у кримінальному провадженні та визнати її потерпілою.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 зазначала, що 25 липня 2016 року Національним антикорупційним бюро України отримано її заяву про кримінальне правопорушення, а тому з у рахуванням встановленого ст. 214 КПК України строку для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та передбаченого ст. 220 КПК України триденного строку для винесення слідчим постанови за результатами розгляду її заяви, останнім днем строку оскарження бездіяльності слідчого, на думку апелянта, є 10 серпня 2016 року. З урахуванням зазначеного, на думку апелянта, висновок слідчого судді про пропуск нею встановленого законом строку для оскарження у порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України бездіяльності слідчого, є помилковим.
Крім того зазначала, що ухвалу слідчого судді було постановлено без її виклику, а копію оскаржуваної ухвали вона отримала 12 грудня 2016 року.
У судове засідання прокурор не з'явився, про день та час розгляду апеляційної скарги був належним чином повідомлений, відомостей щодо поважності причин своєї неявки не надав.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_5 , яка просила задовольнити апеляційну скаргу, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Як зазначила в апеляційній скарзі ОСОБА_5 , ухвалу постановлено без її виклику, а копію оскаржуваної ухвали вона отримала 12 грудня 2016 року, тоді як подала апеляційну скаргу 15 грудня 2016 року, тобто в строк, передбачений п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 395 КПК України.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити вирок або ухвалу без змін.
З матеріалів, наданих судом першої інстанції, убачається, що 08 серпня 2016 року ОСОБА_5 звернулася до слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва зі скаргою, в якій просила зобов'язати уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за її заявою про кримінальне правопорушення, розпочати досудове розслідування у кримінальному провадженні та визнати її потерпілою.
Постановляючи ухвалу про повернення на підставі п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України скарги ОСОБА_5 , слідчий суддя виходив з того, що ОСОБА_5 звернулась зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань до слідчого судді з пропуском встановленого законом десятиденного строку на оскарження. При цьому, достатніх підстав для поновлення такого строку ОСОБА_5 у скарзі не навела.
З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.
За правилами ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
При оскарженні бездіяльності слідчого чи прокурора обчислення строку оскарження починається із дня, що наступає після останнього дня, який відведено КПК України для вчинення слідчим або прокурором відповідної дії.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
З матеріалів, наданих судом першої інстанції, убачається, що 25 липня 2016 року ОСОБА_5 звернулася до Національного антикорупційного бюро України із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
08 серпня 2016 року ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва зі скаргою, в якій зазначила, що 07 серпня 2016 року вона отримала листа з Національного антикорупційного бюро України, з якого дізналася про дату реєстрації її заяви про вчинення кримінального правопорушення - 25 липня 2016 року, та просила зобов'язати уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за її заявою про кримінальне правопорушення, розпочати досудове розслідування у кримінальному провадженні та визнати її потерпілою.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідуваньта розпочати розслідування.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 214 та ч. 1 ст. 304 КПК України, останнім днем строку оскарження бездіяльності уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України є 05 серпня 2016 року (п'ятниця), тоді як скаргу до слідчого судді подано апелянтом 08 серпня 2016 року, тобто з пропуском передбаченого ч. 1 статті 304 КПК України строку.
Доводи апелянта про те, що процесуальний строк оскарження бездіяльності уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України слід відраховувати з урахуванням строку в одну добу, передбаченого ст. 214 КПК України для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та передбаченого ст. 220 КПК України триденного строку для винесення слідчим постанови за результатами розгляду її заяви, є такими, що не грунтуються на вимогах чинного кримінального процесуального законодавства.
Доводи ОСОБА_5 про те, що про бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей за її заявою про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, вона дізналася 07 серпня 2016 року з листа Національного антикорупційного бюро України та у передбачений законом строк оскаржив таку бездіяльність, є безпідставними.
Виходячи із змісту ч. 1 ст. 214 та ч. 1 ст. 304 КПК України, оскільки відмова у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення не була оформлена постановою, то 10-денний строк на звернення до слідчого судді з оскарженням бездіяльності не може рахуватися з моменту отримання відповіді заявником на його повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.
Оскільки скарга у порядку ч. 1 ст. 303 КПК України подана ОСОБА_5 до слідчого судді 08 серпня 2016 року, тобто після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 304 КПК України, і особа, яка її подала, не порушувала питання про поновлення цього строку, то колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя ухвалив законне, обгрунтоване і вмотивоване судове рішення про повернення скарги із вищенаведених підстав.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, перевіркою матеріалів судового провадження в апеляційному порядку колегією суддів не встановлено.
Інші доводи, викладені у апеляційній скарзі, висновків слідчого судді не спростовують.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_6 , а тому ухвалу слідчого судді слід залишити без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 309, 404, 405, 407, 422, 532 КПК України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 11 серпня 2016 р. - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді :
_____________ _____________ _____________
ОСОБА_1 ОСОБА_7 ОСОБА_3