10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Гломб Ю.О.
Суддя-доповідач:Котік Т.С.
іменем України
"19" січня 2017 р. Справа № 817/1623/13-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Котік Т.С.
суддів: Жизневської А.В.
Охрімчук І.Г.,
за участю секретаря судового засідання Нероди І.В.,
представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "11" жовтня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Командира військової частини НОМЕР_1 , генерал-лейтенанта ОСОБА_2 , Військова частина НОМЕР_1 про визнання нечинним наказу командира військової частини НОМЕР_1 №142 від 25 березня 2013 року ,
У квітні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом та просив визнати нечинним наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 142 від 25 березня 2013 року в частині позбавлення військового звання, звільнення з військової служби та притягнення до матеріальної відповідальності ОСОБА_1 , а саме пп. 31, 33, 37, поновлення на роботі начальника складу пально-мастильних матеріалів військової частини НОМЕР_2 прапорщика ОСОБА_1 з виплатою заробітної плати за весь період вимушеного прогулу.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 26.07.2013року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2013 року, ОСОБА_1 в позові про визнання нечинним наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 142 від 25 березня 2013 року "Про результати службового розслідування" в частині пунктів 31, 33, 37 про позбавлення військового звання, звільнення з військової служби та притягнення до матеріальної відповідальності ОСОБА_1 , поновлення на роботі з виплатою заробітної плати за період вимушеного прогулу - відмовлено в повному обсязі.
Ухвалою Вищого адміністративного суду від 17.12.2015року постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 26.07.2013 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2013 у справі № 817/1623/13-а в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування пункту 37 наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 142 від 25.03.2013 - скасовано та справу, в цій частині, направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
В іншій частині постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 26.07.2013 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2013 - залишено без змін.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано п. 37 наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 142 від 25 березня 2013 року "Про результати службового розслідування" в частині стягуваної суми нестачі в розмірі 177007,37 грн. (сто сімдесят сім тисяч сім грн. 37 коп.).
В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову та прийняти нову - про задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування пункту 37 наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 142 від 25.03.2013 в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначав, що поза увагою суду першої інстанції залишилося те, що докази по факту нестачі пального у відповідача відсутні та не підтверджуються фактичними обставинами, а оскаржуваний наказ ґрунтується на не підтверджених даних.
Розглянувши справу, перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що прапорщик ОСОБА_1 проходив службу в Збройних Силах України з 18.12.1995року. Контракт було укладено до 07.06.2017року. З грудня 2007 року обіймав посаду начальника складу взводу матеріального забезпечення 8 окремого батальйону матеріального забезпечення 13 армійського корпусу Сухопутних військ Збройних сил України, що підтверджується довідкою про проходження служби (а.с.196 т.1, 249 т.2).
Наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України №230-ПМ від 14.11.2011 року у зв'язку з закінченням терміну проходження військової служби у складі 56 окремого вертолітного загону українського миротворчого контингенту місії Організації Об'єднаних Націй у Ліберії, ОСОБА_1 призначено начальником складу взводу матеріального забезпечення 8 окремого батальйону матеріального забезпечення 13 армійського корпусу (а.с.105 т.1).
За порушення визначених керівними документами порядку та правил прийому пального, обліку, що призвело до відсутності пального на об'єднаному стаціонарному пункті заправки пальним, ряд військовослужбовців військових частин ІНФОРМАЦІЯ_1 притягнуто до матеріальної та дисциплінарної відповідальності згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 25.03.2013 № 142 "Про результати службового розслідування".
Зокрема, пунктом 31 цього наказу за не виконання службових обов'язків, допущення нестачі отриманих під звіт пально-мастильних матеріалів, порушення вимог пункту 4 пояснення до форми 6 наказу Міністра оборони України від 24.12.2010 № 690 "Про затвердження Тимчасового керівництва з обліку військового майна у Збройних Силах України", пунктів 3.2.40, 3.2.41, 3.2.42 наказу Міністра оборони України від 16.07.1997 №300 "Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України", пунктів 2.2.1, 2.2.2 наказу заступника Міністра оборони по тилу - начальника Тилу Збройних Сил України від 12.11.1998 № 112 "Про затвердження Керівництва по роботі військових складів пального Збройних Сил України", на підставі пункту "ж" статті 62 та статті 67 Дисциплінарного статуту Збройних сил України начальника складу пально-мастильних матеріалів військової частини НОМЕР_2 прапорщика ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення - "позбавлення військового звання прапорщик із звільненням з військової служби у запас".
Пунктом 33 обумовленого наказу за недостачу військового майна, зважаючи на те, що матеріальна шкода завдана державі умисно під час виконання службових обов'язків, внаслідок неналежного ставлення до військової служби, на підставі пунктів 13, 14 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 № 243/95-ВР, начальника складу пально-мастильних матеріалів військової частини НОМЕР_2 прапорщика ОСОБА_1 притягнуто до підвищеної матеріальної відповідальності у трьохкратному розмірі вартості майна.
Пунктом 37 зазначеного наказу наказано помічнику командира з фінансово-економічної роботи - начальнику фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_2 стягувану суму нестачі в розмірі 1 577 212,73 грн. занести в книгу грошових стягнень та нарахувань та утримати з грошового забезпечення начальника складу пально-мастильних матеріалів військової частини НОМЕР_2 прапорщика ОСОБА_1 (а.с.54-77 т.1).
Винесення зазначених наказів передувало службове розслідування, яке було призначено наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 27.02.2013 №99, з метою встановлення причин та умов розбіжності в обліку та наявності пально-мастильних матеріалів у військовій частині НОМЕР_2 (а.с.52 т.1).
На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.03.2013 №108 в період з 01.03.2013 по 07.03.2013 комісією в складі: голови комісії старшого офіцера відділу організації матеріально-технічного забезпечення командного центру штабу військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_3 та членів комісії - старшого офіцера відділу організації оперативного забезпечення командного центру штабу військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_4 , заступника командира військової частини НОМЕР_3 з тилу - начальника тилу майора ОСОБА_5 , старшого офіцера фінансово-економічного відділу військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_6 , старшого техніка відділення військової безпеки дорожнього руху Рівненського зонального відділу Військової служби правопорядку старшого прапорщика ОСОБА_7 проведено перевірку відповідності облікових даних з фактичною наявністю пально-мастильних матеріалів на пункті заправлення А1801.
За результатами перевірки складено акт №611 від 11.03.2013, яким стверджується, що перевірка фактичної наявності пального проводилась в присутності матеріально відповідальних осіб та членів внутрішньо-перевірочної комісії.
Відповідно до акта службового розслідування № 733 від 25.03.2013, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 25.03.2013, в ході проведення службового розслідування проаналізовано облікові документи служби ПММ, прихідно-розхідні документи фінансової служби, прихідно-розхідні документи по службі пального, акти проведення інвентаризації ПММ військової частини НОМЕР_2 ; відібрані пояснення у військовослужбовців та працівників військових частин НОМЕР_4 , НОМЕР_2 , НОМЕР_5 , в обов'язки яких входить організація, контроль за рухом та забезпеченням ПММ, голів та членів внутрішньо-перевірочних комісій за період з 2011 по 2013 роки; вивчено та проаналізовано роботу посадових осіб щодо організації та забезпечення контролю, зберігання, витрати пально-мастильних матеріалів у військових частинах НОМЕР_2 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 ; особисто перевірено та засвідчено результати замірів наявності ПММ у паливних ємностях (резервуарах) складу ПММ військової частини НОМЕР_2 .
В ході службового розслідування встановлено, що при перекачуванні пального з метою перевірки відповідності облікових даних з фактичною наявністю пально-мастильних матеріалів на пункті заправки військової частини НОМЕР_2 виявлену нестачу пального всього 82016 кг на загальну суму 991861,18 грн.
Відповідно до висновків, встановлених службовим розслідуванням, вищевказана нестача пального виникла в результаті роботи гарнізонного пункту заправки пальним та мастильними матеріалами, створеного відповідно до наказів командира військової частини НОМЕР_1 №457 від 15.11.2010 та начальника Рівненського гарнізону від 09.02.2012 № 4 (а.с.107-110 т.1), згідно з пунктом 2 цих наказів прапорщика ОСОБА_1 начальника складу пального і мастильних матеріалів військової частини НОМЕР_2 призначено начальником гарнізонного об'єднаного стаціонарного пункту заправки пальним.
Актом службового розслідування №733 від 25.03.2013 запропоновано за неналежне виконання службових обов'язків, допущення нестачі отриманих під звіт пально-мастильних матеріалів, порушення вимог п.4 пояснення до форми 6 наказу Міністра оборони України №690 від 24.12.2010 "Про затвердження Тимчасового керівництва з обліку військового майна у Збройних силах України", пунктів 3.2.40, 3.2.41, 3.2.42 наказу Міністра оборони України №300 від 16.07.1997 "Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство збройних сил України" та п.2.2.1, 2.2.2 наказу заступника Міністра оборони України по тилу - начальника тилу Збройних Сил України від 12.11.1998 №112 "Про затвердження Керівництва по роботі військових складів пального Збройних Сил України", на підставі пункту "ж" статті 62 та статті 67 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України начальника складу пально-мастильних матеріалів військової частини НОМЕР_2 прапорщика ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення - "Позбавлення військового звання прапорщик із звільненням з військової служби у запас". За нестачу військового майна, зважаючи на те, що матеріальна шкода завдана державі умисно під час виконання службових обов'язків внаслідок неналежного ставлення до військової служби, на підставі пунктів 13, 14 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 № 243/95-ВР, притягнути ОСОБА_1 до підвищеної матеріальної відповідальності в трьохкратному розмірі вартості майна 1577213,73 грн. (а.с.79-101 т.1).
Вищий адміністративний суд України, скасовуючи постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 26.07.2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2013 року у справі № 817/1623/13-а в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування пункту 37 наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 142 від 25.03.2013 року в ухвалі від 17.12.2015 року зазначив, що суди попередніх інстанцій повинні були б належним чином перевірити розмір заподіяної державі шкоди за фактичними втратами на підставі даних обліку виходячи з вільних оптово-роздрібних чи договірних цін станом на час розгляду питання притягнення до матеріальну відповідальність; встановити точний розмір такої шкоди. При цьому слід врахувати ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 29.05.2015 року у справі № 569/6518/14-к.
Отже, факти не виконання службових обов'язків, допущення нестачі отриманих під звіт пально-мастильних матеріалів, порушення вимог пункту 4 пояснення до форми 6 наказу Міністра оборони України від 24.12.2010 № 690 "Про затвердження Тимчасового керівництва з обліку військового майна у Збройних Силах України", пунктів 3.2.40, 3.2.41, 3.2.42 наказу Міністра оборони України від 16.07.1997 №300 "Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України", пунктів 2.2.1, 2.2.2 наказу заступника Міністра оборони по тилу - начальника Тилу Збройних Сил України від 12.11.1998 № 112 "Про затвердження Керівництва по роботі військових складів пального Збройних Сил України", на підставі пункту "ж" статті 62 та статті 67 Дисциплінарного статуту Збройних сил України начальника складу пально-мастильних матеріалів військової частини НОМЕР_2 прапорщиком ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження, оскільки судові рішення в частині визнання протиправним та скасування п.31 наказу №142 від 25.03.2013 року набрали законної сили.
Так, само набрало законної сили і судове рішення в частині встановлення факту заподіяння матеріальної шкоди завданої державі умисно під час виконання службових обов'язків, внаслідок неналежного ставлення до військової служби, на підставі пунктів 13, 14 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 № 243/95-ВР, начальником складу пально-мастильних матеріалів військової частини НОМЕР_2 прапорщиком ОСОБА_1 за що останнього притягнуто до підвищеної матеріальної відповідальності у трьохкратному розмірі вартості майна.
З огляду на вищезазначене, є безпідставними посилання представника позивача на те, що судом не встановлено вини позивача у нестачі пально-мастильних матеріалів.
Суд першої інстанції на виконання вимог суду касаційної інстанції здійснював перевірку обставин щодо перевірки розміру заподіяної державі шкоди за фактичними втратами на підставі даних обліку виходячи з вільних оптово-роздрібних чи договірних цін станом на час розгляду питання притягнення до матеріальну відповідальність та в частині встановлення точного розміру такої шкоди з урахуванням ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 29.05.2015 року у справі № 569/6518/14-к.
Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем військовою частиною НОМЕР_1 з урахуванням наданої Головним управлінням статистики у Рівненській області інформації (а.с.31, т.4), проведено визначення розміру заподіяної виходячи з вільних оптово-роздрібних чи договірних цін станом на час розгляду питання притягнення до матеріальної відповідальності позивача. Розмір заподіяної позивачем шкоди відповідно до наданої довідки-розрахунку становить 1615883,74 грн. (а.с.77, т.4).
Разом з тим, згідно ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 29.05.2015 року у справі № 569/6518/14-к, позивачу було інкриміновано недбале ставлення до військової служби, у зв'язку з чим на гарнізонному об'єднаному стаціонарному пункту заправки пальними та мастильними матеріалами військових частин ІНФОРМАЦІЯ_1 виникли збитки у вигляді істотної шкоди на загальну суму 466735,12 грн. Саме вказаний розмір матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням згідно обвинувального акта від 25.05.2015року встановлений в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 20.03.2013 до ЄРДР за №420131504000000010 стосовно ОСОБА_1 (а.с.40-46, т.4).
В подальшому, у зв'язку із закриттям провадження у кримінальній справі у зв'язку зі зміною обстановки та залишенням без розгляду цивільного позову прокуратури Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, військовою частиною НОМЕР_6 подано до Рівненського міського суду позовну заяву про стягнення з ОСОБА_1 завданої державі внаслідок вчиненого кримінального правопорушення шкоди в розмірі 1400205,36 грн. (а.с.76, т.4).
Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи представника позивача про те, що матеріальна шкода зазначена в ухвалі не може братися до уваги, оскільки не було обвинуваченого вироку.
Зі змісту ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 29.05.2015 року у справі № 569/6518/14-к, вбачається, що позивач обвинувачувався у тому, що своїми діями, що виразилися у недбалому ставленні до військової служби, заподіяв істотну шкоду на загальну суму 466 735,12 грн., чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.425 КК України.
При вирішенні справи про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв"язку із зміною обстановки, останній визнав свою вину в інкримінованому йому злочині та щиро розкаявся. Отже, такими діями підтвердив обставини щодо визначення розміру матеріальної шкоди, яка настала внаслідок недбалого ставлення до військової служби з його сторони.
Відповідно до п. 13 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну держав, затвердженого постановою Верховної Ради України N 243/95-ВР від 23.06.1995 року зі змінами, військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини державі, у разі:
умисного знищення, пошкодження, псування, розкрадання, незаконного витрачання військового майна або вчинення інших умисних протиправних дій;
приписки у нарядах та інших документах фактично невиконаних робіт, перекручування звітних даних і обману держави в інших формах;
заподіяння шкоди особою, яка перебувала у нетверезому стані;
дій (бездіяльності), що мають ознаки злочину;
недостачі, а також знищення або псування військового майна, переданого їм під звіт для зберігання, перевезення, використання чи для іншої мети.
Пунктом 14 вищевказаного Положення визначено, що військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані за шкоду, заподіяну розкраданням, марнотратством або втратою зброї та боєприпасів, оптичних приладів, засобів зв'язку, спеціальної техніки, льотно-технічного, спеціального морського і десантного обмундирування, штурманського спорядження, спеціального одягу і взуття, інвентарних речей та деяких інших видів військового майна, несуть матеріальну відповідальність у 2-10-кратному розмірі вартості цього майна. Перелік військового майна, недостача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Переліку військового майна, нестача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 880 від 02.11.1995, пальне, автомобільний і авіаційний бензин, дизельне паливо відшкодовуються в трикратному розмірі його вартості.
З огляду на вказане, враховуючи, що факт нестачі пального на складі пально-мастильних матеріалів військової частини НОМЕР_2 внаслідок неналежного виконання, зокрема, позивачем своїх службових обов'язків встановлений рішенням суду, що набрало законної сили, суд першої інстанції дійшов вірних висновків про те, що розмір матеріальної відповідальності позивача як начальника складу пально-мастильних матеріалів військової частини НОМЕР_2 складає 1400205,36 грн. (466735,12 * 3).
У зв"язку з тим, що вказані обставини не враховані при винесенні п. 37 наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 142 від 25 березня 2013 року "Про результати службового розслідування" в частині стягуваної суми нестачі в розмірі 177007,37 грн. суд першої інстанції правомірно визнав протиправним та скасував наказ в зазначеній частині.
В іншій частині, п. 37 наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 142 від 25 березня 2013 року "Про результати службового розслідування" винесено на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено чинним законодавством, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності позовних вимог в частині скасування п. 37 наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 142 від 25 березня 2013 року "Про результати службового розслідування" в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять фактів невірного застосування судом норм матеріального та процесуального права, а тому колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування судового рішення в частині відмови у задоволенні позову відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "11" жовтня 2016 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Т.С. Котік
судді: А.В. Жизневська
І.Г. Охрімчук
Повний текст cудового рішення виготовлено "23" січня 2017 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу ОСОБА_1
АДРЕСА_1 - відповідачу Командир військової частини НОМЕР_1 , генерал-лейтенант ОСОБА_2
АДРЕСА_2 - відповідачу Військова частина НОМЕР_1 вул.Дубенська, 2,м.Рівне,33027
5 - представнику позивача Жуковська Світлана Анатоліївна вул. С. Петлюри, 14/ оф. 86, м. Рівне - ,