Справа № 149/2951/16-а
Головуючий у 1-й інстанції: Войнаревич М.Г.
Суддя-доповідач: Залімський І. Г.
17 січня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Сушка О.О. Смілянця Е. С. ,
секретар судового засідання: Коваль К.В.,
за участі:
позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 28 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Хмільницького об'єднаного управління пенсійного фонду України Вінницької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області із позовом до Хмільницького об'єднаного управління пенсійного фонду України Вінницької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 28 листопада 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 28 листопада 2016 року скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.
Позивач в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.
Відповідач в судове засідання повноважного представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Згідно із ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Керуючись положеннями даної норми та враховуючи відсутність заперечень позивача, колегія суддів вирішила провести розгляд справи за даної явки сторін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, згідно посвідчення Серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій.
Згідно довідкою військової частини № НОМЕР_2 від 30 березня 2016 року позивач в період з 14.04.2015 року по 04.08.2015 року, з 04.08.2015 року по 22.08.2015 року, а також з 30.11.2015 року по 31.03.2016 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях.
Згідно довідки Хмільницького об'єднаного районного військового комісаріату № 24 від 18.07. 2016 року позивач проходив військову службу в складі діючої армії в період бойових дій з 14.04.2015 р. по 17.09.2015 р., з 27.11.2015 р. по 31.03.2016 р. ( 9 місяців 13 днів).
З метою оформлення дострокової пенсії за віком позивач звернувся із заявою до Хмільницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області.
В листі відповідача від 20.07.2016 року № 895/06-37/02. позивача проінформовано, що згідно абзацу шостого пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія призначається військовослужбовцям після 55 років за наявності страхового стажу не менше 25 років, особи, які призвані під час мобілізації на військову службу на особливий період не віднесені до категорії осіб, які мають право на достроковий вихід на пенсію.
Позивач не погодився із вказаною відмовою та звернувся до суду із даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що особи, які були призвані під час мобілізації на військову службу на особливий період не віднесені до категорії осіб, які мають право на достроковий вихід на пенсію. Тому позивачу призначити достроково пенсію немає підстав.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує викладене нижче.
Згідно абзацу шостого пункту 3 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" тимчасово, до прийняття відповідного закону, військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, а також ті, що стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов'язку, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок.
Статтею 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначено, що учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час
Відповідно до пункту 19 частини 1 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення визнаються учасниками бойових дій.
Перелік держав і періоди бойових дій на їх території визначено постановою Кабінету Міністрів України "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 08.02.1993 року № 63 (далі - Перелік).
Відповідно до затвердженого Переліку, період проведення антитерористичної операції на території України як бойові дії не значиться.
З наведеного слідує, що особи, які призвані під час мобілізації на військову службу на особливий період не віднесені до категорії осіб, які мають право на достроковий вихід на пенсію, оскільки таке право надано виключно військовослужбовцям.
Таким чином, суд вважає, що відповідач правомірно відмовив позивачу в призначенні дострокової пенсії за віком згідно положень статті 16 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а також абзацу шостого пункту 3 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 28 листопада 2016 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 24 січня 2017 року.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Сушко О.О. Смілянець Е. С.