Справа № 802/924/16-а
Головуючий у 1-й інстанції: Альчук М.П.
Суддя-доповідач: Залімський І. Г.
17 січня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Сушка О.О. Смілянця Е. С. ,
секретар судового засідання: Коваль К.В.,
за участі:
представників позивача: Дудара К.К., Човганюк А.М.
представника відповідача: Загороднього Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватно-орендного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Колос" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом приватно-орендного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Колос" до Гайсинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення,
Приватно-орендне підприємство "Сільськогосподарське підприємство "Колос" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом до Гайсинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2016 року скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.
Представники позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали у повному обсязі, просили вимоги, що в ній викладені, задовольнити.
Представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, Гайсинською міжрайонною державною податковою інспекцією Вінницької області проведено документальну позапланову перевірку приватно-орендного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Колос" за період з 01.01.2008 року по 01.03.2011 року.
За результатами даної перевірки прийнято акт №1199/2300/30612 від 08.08.2011 року на підставі якого винесено податкове повідомлення - рішення №0007971700 від 26.08.2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання приватно-орендного підприємства «Сільськогосподарське підприємство "Колос" за основним платежем на 135489,14 грн., застосування штрафних санкцій у розмірі 33872,29 грн., а також за прострочення встановлених строків сплати податку з доходів фізичних осіб нарахована пеня в розмірі 120% річних облікової ставки НДС в сумі 22858,56 грн.
Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в судовому порядку.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 року у справі № 2а/0270/4049/11 податкове повідомлення-рішення №0007971700 від 26.08.2011 року скасовано в частині нарахування грошового зобов'язання в сумі 20 923,54 грн. та фінансових санкцій в сумі 5 230,89 грн.
На підставі постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 року у зв'язку із частковим скасуванням податкового повідомлення-рішення №0007971700 від 26.08.2011 року за позивачем виникла сума податкового зобов'язання в сумі 143 207 грн., про що сформовано та направлено на адресу позивача податкову вимоги форми "Ю" від 06.06.2016 року № 656-17.
Позивач не погодився із зазначеною вимогою та оскаржив її до суду. На думку позивача заборгованість, визначена у вказаній податковій вимозі, виникла 06.09.2011 року внаслідок невиконання податкового повідомлення-рішення №0007971700 від 26.08.2011 року протягом десяти календарних днів. Разом з цим, згідно ст.102 Податкового кодексу України грошове зобов'язання, нараховане контролюючим органом, може бути стягнуте протягом наступних 1095 календарних днів, тобто в даному випадку термін стягнення закінчився 06.09.2014 року. А тому податкова вимога є протиправною та підлягає скасуванню.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що під час формування та направлення позивачеві оскаржуваної вимоги відповідач діяв в порядку та в межах повноважень визначених законодавством, а доводи позивача не були підтверджені в ході судового розгляду справи.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує викладене нижче.
Відповідно до п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податковий борг - податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України).
Згідно із п. 57.2 ст.57 ПК України у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.
За приписами п.п. 57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до п.56.18 ст.56 ПК України з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити у суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (абз. 2 п. 57.3 ст. 57 ПК України).
Державна податкова служба України в листі від 05.01.12 № 156/7/19-5017 "Про надання інформації" роз'яснила, що рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанови Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, що вважається датою узгодження грошового зобов'язання.
Отже, платник податків зобов'язаний сплатити суму узгодженого грошового зобов'язання протягом наступних десяти календарних днів після дати узгодження. При цьому, датою узгодження грошового зобов'язання є дата набрання законної сили судовим рішенням у справі про оскарження рішення податкового органу щодо нарахування штрафних (фінансових) санкцій.
Судом встановлено, що грошове зобов'язання, визначене податковими повідомленням-рішенням 0007971700 від 26.08.2011 року, було узгоджене в судовому порядку.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 29.09.2011 року у справі № 2а/0270/4049/11, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0007971700 від 26.08.2011 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.09.2015 року з урахуванням ухвали про виправлення описки від 11.11.2015 року, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29.09.2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011 року у справі № 2а/0270/4049/11 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 15.02.2016 року у справі № 2а/0270/4049/11 адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0007971700 від 26.08.2011 року.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 року постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15.02.2016 року скасовано, податкове повідомлення-рішення №0007971700 від 26.08.2011 року скасовано в частині нарахування грошового зобов'язання в сумі 20 923,54 грн. та фінансових санкцій в сумі 5 230,89 грн.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.05.2016 року відмовлено у відкритті касаційного провадження.
Отже, грошове зобов'язання, визначене податковим повідомленням-рішенням 0007971700 від 26.08.2011 року було узгоджене постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 року у адміністративній справі № 2а/0270/4049/11.
З урахуванням викладеного, кінцевою датою сплати в добровільному порядку - 25.04.2016 року. Водночас, в матеріалах справи відсутні відомості добровільної сплати позивачем грошового зобов'язання в сумі 143 207 грн., відповідних доказів також не було надано представниками позивача в судовому засіданні.
Згідно п.59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Оскільки позивачем у визначені законодавством строки грошове зобов'язання в сумі 143 207 грн. не сплачено, податкова вимога форми "Ю" від 06.06.2016 року № 656-17 є правомірною та скасуванню не підлягає.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу приватно-орендного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Колос" залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2016 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 24 січня 2017 року.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Сушко О.О. Смілянець Е. С.