Справа № 146/1129/16-а
Головуючий у 1-й інстанції: Пилипчук О.В.
Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.
16 січня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Боровицького О. А. Сапальової Т.В.
за участю:
секретаря судового засідання: Стаднік Л.В.,
представника позивача: ОСОБА_2
відповідача: Горенюка О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Томашпільського районного суду Вінницької області від 31 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Голова Вапнярської селищної ради Томашпільського району Вінницької області Горенюк Олександр Петрович про оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень,
У вересні 2016 року ОСОБА_4 звернулась в суд з адміністративним позовом до голови Вапнярської селищної ради Томашпільського району Вінницької області Горенюка О.П. з урахуванням уточнених позовних вимог просила визнати протиправною бездіяльність відповідача, як суб'єкта владних повноважень, яка полягає в неналежному виконанні обов'язків селищного голови щодо забезпечення, відповідно до п. 18 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та відповідно до вимог ст.ст. 15, 19, 20 Закону України «Про звернення громадян», додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян, зокрема допущення необ'єктивного, неповного та невчасного їх розгляду, невчасного письмового повідомлення громадян про наслідки розгляду та невчасного вирішення заявлених питань.
31 жовтня 2016 року Томашпільський районний суд Вінницької області прийняв постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Не погоджуючись з судовим рішенням позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
У судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Відповідач про задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.
Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено те, що 20 червня 2003 року ОСОБА_4 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, на підставі договору дарування земельної ділянки від 29 травня 2003 року №1607 про те, що вона є власником земельної ділянки площею 0,0143 га, що розташована в АДРЕСА_1, цільове призначення земельної ділянки будівництво та обслуговування житлового будинку і господарчих будівель.
Так, 28 березня 2016 року ОСОБА_4 подано заяву до селищного голови Вапнярської селищної ради Горенюка О.П., в якій вона просить вжити заходів до її сусідки ОСОБА_5 по земельній ділянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
31 березня 2016 року ОСОБА_4 подано звернення відповідно до ст.. 1 ЗУ «Про звернення громадян», в якій остання просить повідомити про причини та підстави проведення перевірки її дозвільної документації на проведення будівельних робіт на території її домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
У подальшому, 20 квітня 2016 року ОСОБА_4 подано заяву до Вапнярського селищного голови Горенюка О.П., в якій остання просить повідомити про результати розгляду її звернення від 31 березня 2016 року щодо підстави проведення перевірки 25 березня 2016 року директором ДАБН у Вінницькій області спільно з головою та секретарем селищної ради документації на початок будівельних робіт на території її домоволодіння.
Також, 20 квітня 2016 року ОСОБА_4 подано заяву до Вапнярського селищного голови Горенюка О.П., в якій остання просить повідомити про результати розгляду її заяви від березня 2016 року щодо вирішення земельного спору.
Вказані заяви позивача зареєстровані в книзі вхідної кореспонденції Вапнярської селищної ради та присвоєні їм відповідні номера, однак жодних відповідей від відповідача на адресу позивача не надходили.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не прийняття відповідачем за заявами рішень відповідно до чинного законодавства, позивач звернулась з даним позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що згідно книги вихідної кореспонденції, на всі чотири заяви позивачки відповідачем було вчасно відправлено відповіді, що свідчить про відсутність протиправної бездіяльності у діях селищного голови Вапнярської селищної ради Горенюка О.П.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, преамбулою до Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що цей Закон регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів.
Згідно із ст. 1 вказаного Закону громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Статтями 4, 5 цього ж Закону передбачено, що до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.
Статтею 15 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Згідно із ст. 18 вказаного Закону громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, в тому числі, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
Статтею 19 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:
-об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
- у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;
- на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
- скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
- забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;
- письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
- вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;
- у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
- не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;
- особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев'ятого частини першої цієї статті.
Статтею 20 вказаного Закону передбачено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Згідно із статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, п. 18 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що сільський, селищний, міський голова забезпечує на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об'єднань.
Як встановлено судом першої інстанції, згідно книг вихідної кореспонденції Вапнярської селищної ради встановлено, що 28 квітня 2016 року за №266/15 адресату ОСОБА_4 було надіслано відповідь на звернення №67 від 20 квітня 2016 року; 28 квітня 2016 року за №270 адресату ОСОБА_4 надіслано відповідь на заяву від 20 квітня 2016 року за №66; 14 квітня 2016 року за №318/15 адресату ОСОБА_4 надіслано відповідь на заяву від 28 березня 2016 року за вхідним №48 від 31 березня 2016 року; 14 квітня 2016 року за №319 адресату ОСОБА_4 надіслано відповідь на звернення від 31 березня 2016 року за № 57.
Проте, в матеріалах справи наявні фіскальні чеки про направлення відповідей на звернення, з яких встановлено, що відповіді на заяви позивача від 28 березня 2016 року, 31 березня 2016 року та 20 квітня 2016 року були направленні відповідачем лише 14 вересня 2016 року.
Так, у судовому засіданні відповідач зазначив про те, що відповіді на заяви ОСОБА_4 були вчасно підготовленні і ним підписанні, однак працівник апарату несвоєчасно їх надіслав позивачу, що не може свідчити про порушення саме ним вимог Закону України «Про звернення громадян» щодо своєчасного розгляду і направлення відповідей на звернення позивача.
З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що відповідно до п.18 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» саме селищний голова особисто відповідальний за додержанням апаратом ради законодавства щодо своєчасно розгляду та надіслання письмової відповіді про результати розгляду звернень громадян.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про наявність бездіяльності відповідача щодо неналежного виконання обов'язків селищного голови відповідно до вимог ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та вимог ст.ст. 15, 19,20 Закону України «Про звернення громадян».
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, доводи апеляційної скарги позивача спростовують висновки рішення суду, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України вказує, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Згідно пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Постанову Томашпільського районного суду Вінницької області від 31 жовтня 2016 року, - скасувати.
Прийняти нову постанову.
Адміністративний позов ОСОБА_4 до Голова Вапнярської селищної ради Томашпільського району Вінницької області Горенюк Олександр Петрович про оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень, - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність голови Вапнярської селищної ради Томашпільського району Вінницької області Горенюка Олександра Петровича, яка полягає у неналежному виконанні обов'язків селищного голови вимог ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та вимог ст.ст. 15, 19,20 Закону України «Про звернення громадян», а саме виконання законодавства щодо розгляду звернень громадян, допущення невчасного письмового повідомлення ОСОБА_4 про наслідки розгляду її звернень.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 20 січня 2017 року.
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Боровицький О. А. Сапальова Т.В.