Справа № 822/1665/16
Головуючий у 1-й інстанції: Божук Д.А.
Суддя-доповідач: Боровицький О. А.
18 січня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Матохнюка Д.Б. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
в серпні 2016 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.10.2016 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.
Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами адміністративної справи. Разом з тим, до початку судового розгляду справи, позивач надав суду заяву про розгляд справи без його участі.
Згідно з ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами адміністративної справи, що згідно наказу першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 13.07.2013 року № 256 майора ОСОБА_1 , начальника відділу зберігання 2320 центру забезпечення автомобільною технікою та майном Озброєння Збройних Сил України звільнено від займаної посади та призначено начальником філії 4223 центру забезпечення автомобільною технікою та майном озброєння Збройних Сил України, ВОС-5201003.
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 30.07.2013 року № 139, майор ОСОБА_1 , начальник відділу зберігання 2320 центру забезпечення автомобільною технікою та майном Озброєння Збройних Сил України, визнаний таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби. З 30.07.2013 року виключений зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.
Відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.03.2016 року №77 майора ОСОБА_1 , начальника деревообробної дільниці цеху спеціальних робіт 4223 центральної автомобільної бази зберігання та ремонту Озброєння Збройних Сил України, призначеного наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувачем Збройних Сил України від 09.03.2016 року № 99 начальником відділення персоналу штабу 58 окремої мотопіхотної бригади оперативного командування "Північ" сухопутних військ Збройних Сил України, ВОС-290503, визнано таким, що здав справи та посаду та вибув до нового місця служби - смт. Очеретне Ясиноватського району Донецької області. З 17.03.2016 року виключений зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення, в тому числі з грошового забезпечення.
Згідно витягу з директиви командувача сил підтримки Збройних Сил України від 22.03.2010 року №Д-328/*2 "Про проведення організаційних заходів та визначення лімітів чисельності у Командуванні сил підтримки Збройних Сил України на 2010 рік", до 4223 центру забезпечення автомобільною технікою та майном (м. Старокостянтинів Хмельницької області) включено філію у м. Волочиськ.
423 центр забезпечення автомобільною технікою та майном (м. Старокостянтинів Хмельницької області) переформований у 4223 центральну автомобільну базу зберігання та ремонту, яка підпорядкована начальнику Озброєння Збройних Сил України. Умовне найменування - ВЧ НОМЕР_1 ., що підтверджується витягом з директиви начальника Озброєння Збройних Сил України "Про проведення додаткових організаційних заходів в Озброєнні Збройних Сил України у 2015 році" від 26.09.2015 року №Д-342/996д/дск.
Встановлено, що ОСОБА_1 виплачена підйомна допомога в розмірі 3439,00 грн. На членів сім'ї підйомна допомога не виплачувалася, що підтверджується роздавальною відомістю. Згідно довідки ВЧ НОМЕР_1 від 14.09.2016 року №3804, грошове забезпечення майора ОСОБА_1 станом на 10.01.2014 року становило 5365,81 грн. Одночасно з ОСОБА_1 на нове місце служби прибули його дружина - ОСОБА_2 (свідоцтво про одруження від 20.11.1999 року № НОМЕР_3 ) та донька - ОСОБА_3 (свідоцтво про народження від 12.07.2000 року НОМЕР_4 ).
23.08.2016 року позивач звернувся до відповідача з рапортом щодо виплати підйомної допомоги членам його сім'ї, а саме дружині та доньці.
Однак, у виплаті зазначеної допомоги членам сім'ї позивача було відмовлено.
Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII, прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року №2011-XII (далі по тексту - Закон №2011-XII) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно п.1 ч.3 ст.9-1 Закону №2011-XII, при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв'язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв'язку з передислокацією військової частини їм виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби.
Наказом Міністра оборони України від 22.10.2001 року №370 затверджено Інструкцію про порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 08.11.2001 року за №940/6131 (далі по тексту - Інструкція), якою визначено порядок виплати підйомної допомоги як на військовослужбовця, так і на членів його сім'ї.
Згідно з п.14 Інструкції, підйомна допомога на членів сім'ї виплачується військовою частиною, в яку призначений або де проходить службу військовослужбовець, за умови виписки їх за попереднім місцем проживання і прописки за місцем служби військовослужбовця, після надання довідки кадрового (стройового) органу про склад сім'ї (із зазначенням дати народження дітей, батьків, усиновителів), найменування населеного пункту, з якого прибула сім'я, дату прибуття сім'ї.
Пунктом 16 Інструкції визначено, що підйомна допомога військовослужбовцям, у тому числі на членів сім'ї, виплачується не більше ніж за два переїзди військовослужбовця протягом календарного року, пов'язані з призначенням на посади і передислокацією військової частини або підрозділу. При цьому фактичний переїзд військовослужбовця визначається за датою вступу його до виконання обов'язків за посадою або прибуття в новий пункт постійної дислокації військової частини (підрозділу), а членів сім'ї - за датою прибуття їх до нового місця служби військовослужбовця.
З вищезазначеного вбачається, що Інструкцією передбачено дві підстави для виплати підйомної допомоги членам сім'ї військовослужбовця:
1) виписка їх за попереднім місцем проживання і прописка за місцем служби військовослужбовця;
2) фактичний переїзд останніх для постійного проживання до нового місця служби військовослужбовця.
Дружина позивача - ОСОБА_2 та донька - ОСОБА_3 зареєстровані 10.01.2014 у м. Старокостянтинові ВЧ НОМЕР_1 , що підтверджується паспортом дружини позивача.
Відповідно до Словника української мови під поняттям "фактичний" розуміється дійсний, справжній, той, що насправді існує, наявний.
Таким чином, фактичний переїзд членів сім'ї позивача для постійного проживання до нового місця служби повинен бути дійсним та таким, який існує насправді (підтверджує місце проживання членів сім'ї позивача).
Фактичне проживання підтверджується довідками про перевірку житлових умов, складеними житловою комісією ВЧ НОМЕР_1 . У даних довідках зазначено, що сім'я проживає спільно.
Слід зазначити, що згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстрована фізичною особою-підприємцем із зазначенням місця проживання - Хмельницька область, м. Старокостянтинів, ВЧ НОМЕР_1 .
Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем підтверджено дотримання двох необхідних умов, визначених Інструкцією, для отримання підйомної допомоги на членів сім'ї та бездіяльність відповідача в частині її невиплати.
Колегія суддів також погоджується з рішенням суду першої інстанції, щодо часткового задоволення позовних вимог про стягнення з ВЧ НОМЕР_5 невиплаченої підйомної допомоги на кожного члена сім'ї позивача у розмірі 9482,00 грн., зазначаючи наступне.
Відповідно до п.11 Інструкції, на кожного члена сім'ї офіцера, прапорщика (мічмана) і військовослужбовця, який проходить службу за контрактом, що фактично переїхав для постійного проживання до нового місця служби військовослужбовця, у випадках, передбачених пунктами 1, 3 Інструкції, виплачується підйомна допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення, належного військовослужбовцю на день приїзду членів сім'ї до місця його служби, з урахуванням пункту 2 Інструкції.
Якщо члени сім'ї прибули одночасно з військовослужбовцем, то підйомна допомога на них виплачується після дня, з якого військовослужбовець став до виконання обов'язків за посадою, на яку призначений, з тих самих окладів та додаткових видів грошового забезпечення, що й на самого військовослужбовця.
Як вбачається з матеріалів справи, сім'я прибула на нове місце служби одночасно з позивачем та зареєстровані 10.01.2014 року, що підтверджується копією паспорта (12 стор.).
Згідно довідки ВЧ НОМЕР_1 від 14.09.2016 року №3804, станом на 10.01.2014 грошове забезпечення позивача становило 5365,81 грн. Тому, ВЧ НОМЕР_1 мала виплатити підйомну допомогу на членів сім'ї ОСОБА_1 саме в сумі 5365,81 грн.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності часткового задоволення позовних вимог, правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права до спірних правовідносин.
Підсумовуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час її апеляційного розгляду, а відтак відсутні підстави для її задоволення.
Відповідно ч. 1 ст. 200 КАС, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 19 січня 2017 року.
Головуючий Боровицький О. А.
Судді Матохнюк Д.Б. Сапальова Т.В.