16 січня 2017 р.Справа № 820/5198/16
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Жигилія С.П.
Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.
за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.
позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2016р. по справі № 820/5198/16
за позовом ОСОБА_1
до Київського районного у місті Харкові відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області
про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київського районного у місті Харкові відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області (далі по тексту - відповідач, Київський районний у місті Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Харківській області), у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд зобов'язати Київський районний у м. Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області за місцем зберігання відповідного актового запису цивільного стану, внести відповідні зміни до актового запису № 107 від 31.08.1959 року про народження ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_1, дата видачі 1 вересня 1959, І-УP № 223995, зареєстрованого у Покотилівській селищній Раді Харківської області, зазначивши в графі "національність матері" ОСОБА_3 "полька" замість "русская", тобто змінити у графі "національність матері" ОСОБА_3 слово "русская" на "полька".
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2016 року по справі № 820/5198/16 адміністративний позов ОСОБА_1 до Київського районного у місті Харкові відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії - залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2016 року по справі № 820/5198/16 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В апеляційній скарзі та у судовому засіданні зазначив, що в актовому записі про народження ОСОБА_1 у графі відомості про мати зазначено національність матері "русская". Однак, заявник вказує, що такі відомості не відповідають дійсності, оскільки за національністю мати позивача є полькою. Вказує, що факт належності матері позивача до національності "поляки" підтверджується архівними довідками. З метою виправлення відомостей щодо своєї національності позивач звернувся до Київського районного в м. Харкові відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області з письмовою заявою про внесення змін до актових записів. Проте, відповідачем зроблено висновок про відмову у внесенні змін до актових записів цивільного стану у зв'язку із відсутністю передбачених законом підстав для зміни спірних відомостей. З огляду на вищевикладене, вважає неправомірними дії відповідача щодо відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану, а позовні вимоги - такими, що підлягають задоволенню.
Відповідач, у надісланих запереченнях на апеляційну скаргу вказує, що висновок про відмову у внесенні змін до актового запису цивільного стану Київським районним в м. Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області складено правомірно, у відповідності до вимог чинного законодавства України. У надісланому клопотанні просив суд апеляційної інстанції розгляд справи провести без участі представника відповідача.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
З огляду на наведену норму, враховуючи, що відповідач по справі належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, колегія суддів вважає за можливе розглянути адміністративну справу без участі представника відповідача.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, позивача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року у м. Харкові, про що здійснено актовий запис №107 від 31.08.1959 року. З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 вбачається, що батьками позивача є "ОСОБА_7", за національністю "украинец", та "ОСОБА_3", за національністю "русская" ( а.с.16).
З метою виправлення відомостей щодо національності ОСОБА_1 позивач 18.05.2016 року звернувся до Київського районного у м. Харкові відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області з письмовою заявою про внесення змін до актових записів.
За результатами розгляду звернення позивача, 20.07.2016 року відповідачем складено висновок про відмову у внесенні змін до актового запису цивільного стану у зв'язку із відсутністю підстав. Зазначено, що помилки з наданих матеріалів не вбачається, оскільки в актовому записі про шлюб батьків № 153 від 08.02.1946 року, складеного Слов'янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області національність матері зазначено - росіянка. А також вказано, що зміна національності чинним законодавством не передбачена, оскільки Указ Президента України від 31.12.1991 року «Про порядок зміни громадянами України національності» втратив чинність.
Не погоджуючись з вказаним висновком відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом про зобов'язання вчинити певні дії.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правомірності дій відповідача у спірних відносинах.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, врегульовано Законом України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану".
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх, формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд, здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
Згідно положень ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 року № 2398-VІ, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.
Актовий запис цивільного стану, відповідно до частини 3 статті 9 Закону, це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.
Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.
Відповідно до частини 4 вказаної статті, для державної реєстрації актів цивільного стану подається паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця заявника та документи, які підтверджують факти, що підлягають державній реєстрації.
Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Згідно з частинами 3, 4 вказаної статті, заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану. Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.
Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року № 96/5 затверджено Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, у п. 1.1 яких передбачено, що внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції у випадках передбачених чинним законодавством.
Відповідно до пункту 1.5 Правил, заяви про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання приймаються відділами державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, визначеному цими Правилами.
Відповідно до п. 2.1 Правил, заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у окремих випадках, до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису, при пред'явленні паспорта або паспортного документа.
Разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті (пункт 2.6 Правил).
На підтвердження достовірності представлених заявником документів про державну реєстрацію актів цивільного стану відділом державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичним представництвом чи консульською установою України, додаються до матеріалів справи повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, копії відповідних актових записів цивільного стану, на підставі яких вирішується питання щодо необхідності внесення змін або відмови в цьому (пункт 2.7 Правил).
Відповідно до п.2.12. Правил, на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову у цьому за наведеною формою. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження у судовому порядку.
Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що орган реєстрації актів цивільного стану вправі внести зміни до актового запису цивільного стану тільки у тому випадку, коли для цього наявні достовірні відомості.
Отже, посилання Київського районного у м. Харкові відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області на те, що зміна національності чинним законодавством не передбачена є необґрунтованими.
Судовим розглядом із долучених до матеріалів справи документів встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року у м. Харкові, про що здійснено актовий запис №107 від 31.08.1959 року. З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 вбачається, що батьками позивача є "ОСОБА_7", за національністю "украинец", та "ОСОБА_3", за національністю "русская"( а.с.16).
В актовому записі про народження матері позивача серії НОМЕР_3 графа "національність" дитини не передбачена (а.с.17). А також, у свідоцтві про укладення шлюбу батьків ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 (а.с.18) розділ "національність" не передбачений.
Як вбачається з архівних довідок від 18.04.2016 року № Г-63-2016 та № Г-62-2016, виданих Державним архівом Дніпропетровської області Дніпропетровської обласної державної адміністрації, батько ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та його брат - ОСОБА_6 за національністю були поляками (а.с. 19-20).
З дослідженого висновку про відмову у внесенні змін до актового запису цивільного стану вбачається, що в актових записах про шлюб матері позивача № 153 від 08.02.1946 року, складеного Слов'янським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області національність матері зазначена як "русская".
Розглядаючи вказаний спір, колегія суддів зауважує, що предметом судового розгляду є правомірність рішень, дій та бездіяльності відповідача як суб'єкта владних повноважень, а не встановлення національності матері позивача.
Позивачем ані під час звернення до органу реєстрації актів цивільного стану, ані під час судового розгляду не надано доказів на підтвердження того, що у спірних правовідносинах мало місце помилкове внесення до актового запису відомостей, які не відповідають дійсності. Долучені до матеріалів справи документи не містять доказів того, що реєстрація відомостей у актовому записі про народження позивача, в частині зазначення національності матері, проведена всупереч волі або вільній згоди останньої.
У спірному випадку національність матері позивача у свідоцтві про народження ОСОБА_1 вказана «русская», інших актових записів, які б містили інші відомості про національність такої особи позивачем до суду не надано. Таким чином, наведені вище докази дають підстави стверджувати про відсутність умов для внесення змін до актового запису про народження позивача, оскільки надані докази підтверджують національність матері позивача «русская».
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (стаття 69 КАС України).
Відповідно до частини четвертої статті 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Доказів, які б підтверджували, що під час державної реєстрації акту цивільного стану позивача були допущені помилки (перекручення, пропуск відомостей, окремих слів або граматичні помилки чи вказані неправильні відомості) суду не надано, до матеріалів справи не долучено. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем не переконують в обґрунтованості позовних вимог.
Надані під час судового розгляду справи докази не підтверджують національність матері позивача «полька».
Колегія суддів не бере до уваги пояснення позивача про те, що батько ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та його брат - ОСОБА_6 за національністю були поляками, оскільки наведені вище докази є недостатніми та не дають можливості достовірно встановити національність матері позивача, а відтак, не дають підстав для внесення змін до актового запису про народження позивача.
Статтею 3 Рамкової конвенції Ради Європи Про захист національних меншин (ратифікованої Законом України № 703/97-ВР від 09 грудня 1997 року) передбачено, що кожна особа, яка належить до національної меншини, має право вільно вирішувати, вважатися їй чи не вважатися такою, і таке рішення або здійснення прав у зв'язку з ним не повинно зашкоджувати такій особі.
Відповідно до статті 300 Цивільного кодексу України, фізична особа має право на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.
Відповідно до Закону України "Про національні меншини" від 25.06.1992 №2494-ХІІ, громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність. Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається.
Колегія суддів не заперечує право позивача на збереження або відновлення своєї національності, однак у даному випадку відповідні обставини не можуть бути встановлені адміністративним судом при оскарженні особою рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Колегія суддів зауважує, що позивач має право звернутися за захистом своїх прав в порядку, визначеному Цивільно-процесуальним кодексом України.
Враховуючи вищенаведене, вимоги щодо зобов'язання внести відповідні зміни до актових записів є передчасними.
За таких обставин, оцінюючи в сукупності вищевикладене, приймаючи до уваги відсутність документального підтвердження допущеної помилки в актовому записі про народження позивача (в частині національності його матері), колегія суддів вважає, що дії відповідача щодо відмови у внесенні змін до актового запису ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, з огляду на що, вимоги ОСОБА_1 про внесення змін до актового запису про його народження шляхом зазначення у графі національність матері «полька» є безпідставними, а відтак не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідач, відмовляючи у внесенні змін до актового запису цивільного стану, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.
У відповідності до ст. 159 КАС України, судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2016 року по справі № 820/5198/16 відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2016р. по справі № 820/5198/16 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Жигилій С.П.
Судді Дюкарєва С.В. Перцова Т.С.
Повний текст ухвали виготовлений 23.01.2017 р.