17 січня 2017 р.Справа № 820/4821/16
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Кононенко З.О.
Суддів: Калиновського В.А. , Калитки О. М.
за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.
представника відповідача Лавренчук О.В.
представника відповідача Мєхтієва Д.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, Державної фіскальної служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2016р. по справі № 820/4821/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАГОЯ"
до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області , Державної фіскальної служби України
про визнання протиправними дій та рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "НАГОЯ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо неприйняття податкових документів Товариства з обмеженою відповідальністю "НАГОЯ" (код ЄДРПОУ 36374046), а саме: податкової накладної №15 від 23 серпня 2016 року, податкової накладної №16 від 25 серпня 2016 року та №17 від 25 серпня 2016 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- визнати протиправним рішення Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області щодо розірвання договору про визнання електронних документів №040420161 від 04 квітня 2016 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "НАГОЯ" (код ЄДРПОУ 36374046) та Західною ОДПІ міста Харкова ГУ ДФС у Харківській області;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові документи Товариства з обмеженою відповідальністю "НАГОЯ" (код ЄДРПОУ 36374046) станом на дату фактичного їх подання до реєстрації, а саме: податкової накладної №15 від 23 серпня 2016 року, податкової накладної №16 від 25 серпня 2016 року та №17 від 25 серпня 2016 року - станом на 31 серпня 2016 року;
- зобов'язати Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області поновити дію договору про визнання електронних документів від 04 квітня 2016 року №040420161, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "НАГОЯ" (код ЄДРПОУ 36374046) та Західною ОДПІ міста Харкова ГУ ДФС у Харківській області.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що зареєстрований платником податку на додану вартість, через що у відповідності до чинного законодавства позивачем було направлено шляхом електронного зв'язку податкові накладні на підставі договору про визнання електронних документів. На підставі вказаного договору позивач зобов'язується подавати в електронній формі з дотриманням встановленого порядку податкову звітність та податкові накладні, що підлягають реєстрації у відповідності до п.201.10 ст. 201 ПК України, а державна податкова інспекції зобов'язується приймати і реєструвати зазначені електронні документи. Проте, при направленні податкових накладних до податкового органу шляхом електронного зв'язку, їх було не прийнято з підстав, що вказаний договір відповідачем розірваний в односторонньому порядку. Розірвання вказаного договору в односторонньому порядку, на думку позивача, здійснено з необґрунтованих причин, в результаті чого позивач позбавляється можливості реєструвати в електронному реєстрі податкові накладні та здати податкову звітність до контролюючого органу.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2016 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НАГОЯ" до Державної фіскальної служби України, Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними дій та рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправним рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області щодо розірвання договору про визнання електронних документів від 04 квітня 2016 року №040420161, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "НАГОЯ" та Західною ОДПІ міста Харкова ГУ ДФС у Харківській області.
Зобов'язано Центральну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області поновити дію договору про визнання електронних документів від 04 квітня 2016 року №040420161, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "НАГОЯ" та Західною ОДПІ міста Харкова ГУ ДФС у Харківській області.
Визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо неприйняття податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "НАГОЯ" (код ЄДРПОУ 36374046) від 23 серпня 2016 року №15, від 25 серпня 2016 року №16, від 25 серпня 2016 року №17 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідачі, Центральна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області та Державна фіскальна служба України не погодившись з постановою суду першої інстанції, подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційних скарг відповідачі посилаються на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на їхню думку, вирішення спору судом першої інстанції.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представники відповідачів підтримали апеляційну скаргу, просили задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційних скаргах.
Представник позивача, в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників відповідачів, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "НАГОЯ" (далі - ТОВ "НАГОЯ") зареєстровано як юридична особа, перебуває на обліку в Центральній ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області (Західній ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області) (а.с. 18-19), є платником податку на додану вартість.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходження ТОВ "НАГОЯ" визначено м. Харків, вул. Котлова. буд. 168 (а.с.18-19).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі діяли всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, чим порушено законні інтереси платника податків.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Щодо доводів відповідача, Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, про правомірність рішення щодо розірвання договору про визнання електронних документів №040420161 від 04 квітня 2016 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "НАГОЯ" (код ЄДРПОУ 36374046) та Західною ОДПІ міста Харкова ГУ ДФС у Харківській області, слід зазначити наступне.
Згідно ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до абз.2 п.201.1 ст. 201 ПК України, у податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, до яких, зокрема, відноситься: ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку.
Відповідно до п. 12.2 розд. ХІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, при призначенні чи проведенні будь-якого виду перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками контролюючих органів здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.
У разі неможливості вручення платнику податків довідки, свідоцтва, листа чи будь-якого іншого документа, надісланого контролюючим органом, у зв'язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) замість акта перевірки місцезнаходження (місця проживання) платника податків оформляється довідка про неможливість вручення документа платнику податків із зазначенням причин та додаванням відповідних документів (за наявності). Заміна акта довідкою не проводиться, якщо іншими нормативно-правовими актами передбачено складання акта.
Акт перевірки місцезнаходження платника податків або довідка про неможливість вручення документа платнику податків не складається працівниками контролюючих органів, якщо до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність платника податків за місцезнаходженням. (п. 12.3 розд. ХІІ Порядку).
Щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ контролюючого органу, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою. (п. 12.4 розд. ХІІ Порядку).
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "НАГОЯ" та Західною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, укладено договір про визнання електронних документів від 04.04.2016 №040420161. Згідно п.1 зазначеного договору, предметом договору є визнання податкових документів, податних платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу. Також п.п..4 п. 6 зазначеного договору визначено, що орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації (а.с.14-16). Зазначений договір було прийнято податковим органом.
Згідно п. 6 зазначеного договору про визнання елеронних документів визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами.
З моменту укладання договору усі попередні домовленості та укладені правочини між платником податків та органом ДПС з питань електронного обміну інформацією втрачають чинність.
Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДФС нові посилені сертифікати ЕЦП, договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.
Орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.
У разі припинення дії договору надісланий платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається.
Отже, умови вказаного договору відповідають умовам Типового договору про визнання електронних документів, що є додатком № 1 до Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Отже, договір може бути розірвано або за згодою сторін, або за рішенням суду, або у випадках, встановлених у самому договорі.
Позивачем на підставі зазначеного договору про визнання електронних документів було направлено 31.08.2016 податкові накладні від 23 серпня 2016 року №15, від 25 серпня 2016 року №16, від 25 серпня 2016 року №17 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, які прийнятті податковим органом, що підтверджується квитанціями №2 (а.с.20-25).
Згідно вказаних квитанцій №2, не прийняття вказаних податкових накладних пов'язано з тим, що при надісланні вказаних податкових накладних, контролюючим органом виявлені помилки, а саме: порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами комунікативного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №233, у зв'язку з можливим розірванням договору про визнання електронної звітності.
З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що на момент спірних правовідносин позивачем не змінено місцезнаходження, а саме статус відомостей про юридичну особу підтверджено.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, щодо надання позивачем згоди на розірвання договору, та щодо ненадання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або відсутності позивача за місцезнаходженням, що слугувало б підставою для одностороннього розірвання договору про визнання електронних документів. Отже, договір розірвано відповідачем в односторонньому порядку.
Колегія суддів зауважує, що умовами договору визначено, що контролюючий орган має право розірвати договір в односторонньому порядку у двох випадках: ненадання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих; зміна позивачем місця реєстрації.
Відповідно до п.45.2 ст.45 ПК України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Згідно ч. 1 ст. 16, ч.ч. 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.
Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Отже, єдиним доказом зміни юридичною особою місцезнаходження є дані з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців (далі - ЄДР).
Поряд з цим, відповідно до наявного у матеріалах справи витягу з ЄДР, на дату розірвання договору відомості про юридичну особу - позивача є підтвердженими.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження обґрунтованості та правомірності розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів, укладеного з позивачем 04.04.2016 року.
Щодо доводів відповідача, Державної фіскальної служби України про правомірність дій щодо неприйняття податкових документів Товариства з обмеженою відповідальністю "НАГОЯ" (код ЄДРПОУ 36374046), а саме: податкової накладної №15 від 23 серпня 2016 року, податкової накладної №16 від 25 серпня 2016 року та №17 від 25 серпня 2016 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, слід зазначити наступне.
За приписами ст. ст. 15, 16 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи, юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операціях), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів.
Платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (п.п. 16.1.2., 16.1.3 п. 16.1. ст. 16 ПК України).
Згідно п.45.2 ст.45 ПК України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.
Відповідно до норм п.11 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, до спірних податкових накладних запроваджена реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних, що не оспорювалося сторонами по справі.
Вимоги до оформлення податкових накладних, їх видачі та внесення до Єдиного реєстру податкових накладних встановлені ст. 201 ПК України.
Платник податку зобов'язаний надати покупцю на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку (пункт 201.1 ст.201 ПК України).
Згідно п.201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.2 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008р. №233 та зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 16.04.2008р. за №320/15011 (далі - Інструкція), для подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді платник податків повинен мати: спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті); доступ до мережі Інтернет та можливість відправлення/приймання електронних повідомлень по електронній пошті; засіб КЗІ (сумісний за форматами даних із засобами КЗІ, що використовуються в органах ДПС); чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов'язковими для податкової звітності у паперовій формі.
Пунктом 7 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку передбачено, що підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов встановлених в статтею 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис"; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/блокований).
п.7.3, п.7.4 та п.7.5 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку встановлено, що після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту). Перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним. Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.
Згідно п.7.6 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.
Приписами п.9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 встановлений вичерпний перелік причин відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації, а саме: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.
З матеріалів справи вбачається, що на час спірних правовідносин позивачем не змінювалося місце реєстрації, а також дія посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа не скасована.
Відповідно до положень п. 201.10 ст. 201 ПК України, за відсутності квитанції про прийняття або неприйняття податкової накладної, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня, коли її було надіслано продавцем.
В свою чергу визнання протиправним неприйняття податкової накладної для реєстрації тягне настання наслідків, передбачених п.201.10 ст.201 ПК України. Отже, податкова накладна вважається зареєстрованою протягом того операційного дня, коли вона була надіслана платником податків для реєстрації.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, аналізуючи наведені вище правові норми, колегія суддів, приходить до висновку, про протиправність дій Державної фіскальної служби України, щодо неприйняття податкових документів Товариства з обмеженою відповідальністю "НАГОЯ", а саме: податкової накладної №15 від 23 серпня 2016 року, податкової накладної №16 від 25 серпня 2016 року та №17 від 25 серпня 2016 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, та погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що для для належного захисту прав позивача податкові накладні від 23 серпня 2016 року №15, від 25 серпня 2016 року №16, від 25 серпня 2016 року №17 слід вважати такими, що прийняті та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних з 31 серпня 2016 року.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачі діяли всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, чим порушено законні інтереси платника податків.
Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2016 року по справі № 820/4821/16 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідачів.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційних скарг, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2016р. по справі № 820/4821/16 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.
Судді(підпис) (підпис) Калиновський В.А. Калитка О.М.
Повний текст ухвали виготовлений 23.01.2017 р.