17 січня 2017 р. Справа № 818/1271/16
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Лях О.П.
Суддів: Яковенка М.М. , Григорова А.М. ,
при секретарі судового засідання Жданюк А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.10.2016 року по справі № 818/1271/16 за позовом Державної екологічної інспекції у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумський завод гумотехнічних виробів» про зобов'язання вчинити дії,
Позивач, Державна екологічна інспекція у Сумській області(надалі - позивач), звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумський завод гумотехнічних виробів» (надалі - відповідач, ТОВ «Сумський завод гумотехнічних виробів»), в якому просила суд зобов'язати ТОВ «Сумський завод гумотехнічних виробів» допустити до проведення планового заходу державного нагляду посадових осіб Державної екологічної інспекції у Сумській області.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 19.10.2016 року у задоволенні позову відмовлено (а.с.23-25).
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, вважає, що позивач має повноваження на звернення до суду з адміністративним позовом про допуск до проведення перевірки, в зв'язку з чим просив постанову скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити в повному обсязі (а.с.31-36).
Відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не визнана судом обов'язковою, та той факт, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до приписів частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вбачається із матеріалів справи, 28.07.2016 року позивачем на адресу ТОВ «Сумський завод гумотехнічних виробів» направлено повідомлення про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства у період з 16.08.2016 року по 06.09.2016 року згідно з планом робіт на 3 квартал 2016 року (а.с.14).
30 серпня 2016 року відповідачем було відмовлено посадовим особам Державної екологічної інспекції у Сумській області в допуску до проведення планової перевірки на його виробничих об'єктах, у зв'язку з чим останніми складений Акт відмови від допуску до перевірки від 30 серпня 2016 року без номеру (а.с.13).
Не погодившись з не допуском до перевірки посадових осіб на підприємство відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача відсутні правові підстави для звернення до суду із вимогами щодо ухвалення судового рішення про зобов'язання відповідача допустити посадових осіб Державної екологічної інспекції у Сумській області до проведення планового заходу державного нагляду (контролю).
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №454/2011(надалі - Положення), Державна екологічна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується кабінетом Міністрів України через Міністра екології та прикордонних ресурсів України, пунктом 3 якого визначено, що основним завданням Державної екологічної інспекції України (Держекоінспекції України) є реалізація державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів; додержанням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду; за екологічною та радіаційною безпекою (у тому числі у пунктах пропуску через державний кордон і в зоні діяльності митниць призначення та відправлення) під час імпорту, експорту та транзиту вантажів і транспортних засобів; біологічною і генетичною безпекою щодо біологічних об'єктів природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів (ГМО) у відкритій системі; поводженням з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) і небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами.
Відповідно до пункту 6 цього Положення Держекоінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження; вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.
Держекоінспекція України, згідно з пунктом 7 вищевказаного Положення, здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, морські екологічні інспекції (Азовська, Азово-Чорноморська, Північно-Західного регіону Чорного моря).
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб визначені Законом України від 5 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V), який, зокрема, встановлює порядок, умови та вимоги до проведення державного нагляду (контролю) у вигляді планових та позапланових заходів.
Відповідно до статті 7 Закону №877 державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Згідно з частинами першою та четвертою статті 5 вищевказаного Закону, планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому. Протягом одного року проведення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб'єкта господарювання не допускається. План здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинен містити конкретні календарні дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення. План здійснення заходів державного нагляду (контролю) на відповідний плановий період оприлюднюється на офіційному веб-сайті органу державного нагляду (контролю) не пізніше ніж за 10 днів до початку відповідного планового періоду.
Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.
Повідомлення повинно містити:
дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу;
найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;
найменування органу державного нагляду (контролю).
Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.
Як вбачається із матеріалів справи, проведення планового заходу було зумовлено включенням відповідача до Плану заходів державного нагляду(контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства Державної екологічної інспекції у Сумській області на ІІІ квартал 2016 року, що затверджений наказом Держекоінспекції України від 17.06.2016 р. №63, з датою початку здійснення заходу - 15 серпня 2016 року та строком здійснення - 15 днів (а.с. 10-12).
Про здійснення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства у період з 16.08.2016 р. по 06.09.2016 р. позивач 28.07.2016 року рекомендованим листом направив Товариству Повідомлення про проведення планової перевірки від 27.07.2016 року № 2225 03-16 (а.с.14).
15 серпня 2016 року начальником Державної екологічної інспекції у Сумській області виданий наказ «Про проведення перевірки» за №205-п та виписане Направлення на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Сумський завод гумотехнічних виробів» за № 132/02(а.с.15-16).
30 серпня 2016 року відповідачем було відмовлено посадовим особам Державної екологічної інспекції у Сумській області в допуску до проведення планової перевірки на його виробничих об'єктах, у зв'язку з чим останніми складений Акт відмови від допуску до перевірки від 30 серпня 2016 року без номеру (а.с.13).
За змістом першої, другої та п'ятої частин статті 7 Закону №877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформлюється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою. Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Відповідно до статті 11 Закону суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом.
Зазначені вище вимоги позивачем були дотримані, а відтак при проведенні планової перевірки позивач діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
Відповідач же, в свою чергу, протиправно та безпідставно не допустив Державну екологічну інспекцію в Сумській області до проведення відповідної перевірки, перешкоджаючи таким чином позивачу у виконанні покладених на нього чинним законодавством повноважень.
За таких обставин колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність чинних нормативно-правових актів, якими органу держаної екологічної інспекції надається право на звернення до суду з позовом про зобов'язання підконтрольного суб'єкта господарювання допустити його посадових осіб до проведення перевірки.
За змістом частини 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.
У відповідності до приписів частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
З огляду на приписи підпунктів 5 та 18 пункту 6 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 454/2011, п.п.4,6 Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 № 429 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25.11.2011 № 1347/20085, відповідно до яких Державна екологічна інспекція для виконання покладених на неї завдань має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження; вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах, висновки суду першої інстанції щодо відсутності у Державної екологічної інспекції права на звернення до суду з зазначеним позовом колегія суддів вважає хибними.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що обраний позивачем спосіб захисту відповідає повноваженням, які передбачені у наведених вище нормах, а відтак Державна екологічна інспекція в Сумській області має право на адміністративний позов.
Інакше, по суті це призведе до втрати мети діяльності контролюючого органу.
Аналогічні правові висновки зазначені в ухвалах Вищого адміністративного суду України по справам № К/800/27415/14, № К/800/52116/15.
Згідно зі ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскільки постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, вона відповідно до вимог пунктів 3 та 4 частини 1 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення адміністративного позову позивача.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Сумській області - задовольнити.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року по адміністративній справі № 818/1271/16 - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Державної екологічної інспекції у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумський завод гумотехнічних виробів» про зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумський завод гумотехнічних виробів» (код ЄДРПОУ 33813854, місцезнаходження: 40030, м. Суми, вул. Прикордонна,47) допустити до проведення планового заходу державного нагляду (контролю) посадових осіб Державної екологічної інспекції у Сумській області.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 23 січня 2017 року.
Головуючий суддя Лях О.П.
Судді Яковенко М.М. Григоров А.М.