Суддя-доповідач - Білак С. В.
Головуючий у 1 інстанції - Жук Р.В.
18 січня 2017 рокусправа № П/811/884/14(2-кас/811/39/16)
Приміщення суду за адресою: 49083, м. Дніпро, пр.Слобожанський, 29
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білак С.В., суддів: Шальєвої В.А. Олефіренко Н.А. , секретар судового засідання - Лащенко Р.В., з участю представника позивача - Терещенко Д.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 р. у справі №П/811/884/14(2-кас/811/39/16) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Протеїн-Продакшн" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Протеїн-Продакшн" (далі - позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі - відповідач), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення №0000362206 та №0000372206 від 19.03.2014 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення - рішення, якими позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 362 152 грн. та збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 2 054 501 грн., винесені відповідачем за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки, за наслідком якої встановлено, що позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ за господарськими операціями з ТОВ "Преміум Агро", ТОВ "Войтикс", ТОВ "Укрмаслоімпекс", які на думку податкового органу, не мали реального характеру. Висновки контролюючого органу не відповідають фактичним даним про характер взаємовідносин з вказаними контрагентами, які підтверджені належними первинними документами, доводячи дійсність господарських операцій, поставлених під сумнів відповідачем, та правомірність їх відображення у своєму податковому обліку.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.06.2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2015 року, адміністративний позов задоволено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду від 25.05.2016 року касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області задоволено частково, постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.06.2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2015 року у справі №П/811/884/14 - скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. (т.4 а.с.21-25).
Вищий адміністративний суд України вказав, що приймаючи рішення у справі, судами не було з'ясовано та встановлено належними та допустимими доказами обставини щодо реальності господарських операцій між позивачем та підприємствами-постачальниками. Судам попередніх інстанцій слід було перевірити дані щодо існування активів (виробничих та трудових ресурсів), даних щодо фактичного вирощення контрагентами позивача відповідної кількості продукції та перевірити осіб-підписантів отриманих позивачем накладних, тощо.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 р. адміністративний позов задоволено повністю.
Скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області №0000372206 від 19.03.2014 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Протеїн-Продакшн" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 362 152,00 грн. за серпень 2013 року.
Скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області №0000362206 від 19.03.2014 року, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 2 054 501 грн. (із них 1 369 667 грн. - за основним платежем, 684 834 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).
Присуджено Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Протеїн-Продакшн" судовий збір у розмірі 487,20 грн. з Державного бюджету України.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин в адміністративній справі, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, згідно якої відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що позивачем сформований податковий кредит з ПДВ за господарськими операціями з ТОВ "Преміум Агро", ТОВ "Войтикс", ТОВ "Укрмаслоімпекс", актами перевірок яких не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами та встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення операцій по ланцюгу з постачальниками та покупцями.
Первинні бухгалтерські та податкові документи отримані позивачем від ТОВ "Войтикс" за вересень, жовтень 2013 року, ТОВ "Укрмаслоімпекс" за жовтень 2013 року, ТОВ "Преміум Агро" за серпень, жовтень 2013 року на мають юридичної сили та доказовості в зв'язку з тим, що діяльність контрагентів-постачальників була спрямована на надання податкових вигод та проведення безтоварних операцій.
Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено судом апеляційної інстанції, у період з 19 по 25 лютого 2014 р. посадовими Кіровоградської ОДПІ проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "ТД "Протеїн-Продакшн" з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств, по взаємовідносинах з ТОВ "Войтикс" за вересень, жовтень 2013 року, з ТОВ "Укрмаслоімпекс" за жовтень 2013 року, з ТОВ "Преміум Агро" за серпень 2013 року, за результатами якої складено акт перевірки №50/11-23-22-06/3639034 від 28.02.2014 року, в якому зафіксовано порушення позивачем п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за вересень, жовтень 2013 року в розмірі 1 369 667 грн. та завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за серпень 2013 року у розмірі 362 152,00 грн. (т.1 а.с.9-62)
На підставі висновків вказаного акту перевірки Кіровоградською ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення:
- №0000372206 від 19.03.2014 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Протеїн-Продакшн" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 362 152,00 грн. за серпень 2013 року;
- №0000362206 від 19.03.2014 року, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 2 054 501 грн. ( із них 1 369 667 грн. - за основним платежем, 684 834 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) (т.1 а.с. 63-65).
Як вбачається матеріалів справи, оскаржувані податкові повідомлення-рішення базується на висновках акту перевірки про безпідставне формування податкового кредиту у перевіреному періоді за господарськими операціями з контрагентами позивача (ТОВ "Преміум Агро", ТОВ "Войтикс", ТОВ "Укрмаслоімпекс"), які на думку податкового органу, не мали реального характеру.
Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, формування податкового кредиту, судами встановлено наступне.
Основними видами діяльності ТОВ "Торговий Дім Протеїн-Продакшн" за КВЕД, серед іншого, є виробництво олії та тваринних жирів (10.41), неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (46.39), оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (46.21) (т.1 а.с.68).
ТОВ "Торговий Дім Протеїн-Продакшн", має у власності комплекс будівель (адміністративно-побутовий корпус з їдальнею, автомобільні ваги та вагова, ангар, котельня, комплекс будівель та споруд для приймання і зберігання соєвих бобів та зернової сировини, головний виробничий комплекс з побутовими приміщеннями та інші споруди), за адресою: м.Кіровоград, смт. Нове, вул. Ливарна, буд.10, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (т.4 а.с.150-152).
Для забезпечення виконання власної господарської діяльності позивачем у перевіреному періоді було укладено правочини з контрагентами - ТОВ "Преміум Агро", ТОВ "Войтикс", ТОВ "Укрмаслоімпекс".
Між ТОВ "ТД Протеїн-Продакшн" (покупець) та ТОВ "Преміум Агро" (продавець) укладено договір поставки №01/07-П від 01.07.2013 року, за умовами якого продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар (сою) на умовах, викладених в даному договорі, додаткових угодах та специфікаціях до нього (т.1 а.с.86-99).
На виконання цього договору ТОВ "Преміум Агро" у серпні та жовтні 2013 року поставило позивачу 1139, 26 т сої вартістю 4 572 983, 30 грн.
Факт поставки товару посвідчується наявними в матеріалах справи видатковими накладними (т.2 а.с. 242-253; т.1 а.с.1-15); податковими накладними №1 від 15.08.13 року, №2 від 17.08.13 року, №3 від 21.08.13 року, №4 від 22.08.13 року, №5 від 22.08.13 року, №6 від 23.08.13 року, №7 від 24.08.13 року, №8 від 25.08.13 року, №9 від 26.08.13 року, №1 від 02.10.13 року, №2 від 07.10.13 року, №3 від 08.10.13 року, №4 від 12.10.13 року, №5 від 15.10.13 року, №6 від 16.10.13 року, №7 від 16.10.13 року, №8 від 17.10.13 року, №9 від 18.10.13 року, №10 від 19.10.13 року, №11 від 19.10.13 року, №12 від 24.10.13 року, №13 від 24.10.13 року, №14 від 25.10.13 року, №15 від 26.10.13 року, №16 від 27.10.13 року, №17 від 29.10.13 року, №18 від 31.10.13 року. (т.2 а.с. 56-84).
Суми ПДВ за податковими накладними ТОВ "Преміум Агро" відобажено у податковій звітності, в якій включено позивачем до складу податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ, а саме за серпень 2013 року - 362 152, 14 грн., за жовтень 2013 року - 399 608, 56 грн., усього - 761 760, 70 грн. (т.2 а.с. 111 - 154, 186 - 230)
Транспортування придбаного товару здійснювалося транспортними засобами залученими ТОВ "Преміум Агро", що відображено у товарно-транспортних накладних про перевезення вантажів №258051 від 14.08.13 року, №258054 від 16.08.13 року, №258055 від 16.08.13 року, №258056 від 16.08.13 року, №258053 від 16.08.13 року, №258057 від 21.08.13 року, №258064 від 21.08.13 року, №258066 від 21.08.13 року, №258065 від 21.08.13 року, №258061 від 21.08.13 року, №258058 від 21.08.13 року, №258063 від 22.08.13 року, №258067 від 23.08.13 року, №258062 від 24.08.13 року, №25806 від 25.08.13 року, №258036 від 26.08.13 року, №264801 від 01.10.13 року, №263725 від 01.10.13 року, №233704 від 07.10.13 року, №263113 від 08.10.13 року, №264805 від 12.10.13 року, №264803 від 15.10.13 року, №263713 від 15.10.13 м, №264804 від 15.10.13 року, №264806 від 15.10.13 року, №264811 від 16.10.13 року, №264808 від 16.10.13 року, №264809 від 16.10.13 року, №291814 від 17.10.13 року, №263714 від 17.10.13 року, №261819 від 21.10.13 року, №264816 від 22.10.13 року, №264812 від 23.10.13 року, №263715 від 23.10.13 року, №264815 від 23.10.13 року, №264822 від 23.10.13 року, №264823 від 24.10.13 року, №264821 від 23.10.13 року, №264818 від 24.10.13 року, №264824 від 27.10.13 року (т.2 а.с.16-55) та реєстрах транспортних засобів (т.4 а.с.41-77), журналами в'їзду автотранспорту (т.4 а.с.153-211).
Розрахунок за придбаний товар проведено у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок контрагента, що посвідчується платіжними дорученнями та кртками рахунку (т.2 а.с.85-103; т.4 а.с.102-121).
Між ТОВ "ТД Протеїн-Продакшн" (покупець) та ТОВ "Войтикс" (продавець) укладено договір поставки №28/8-Г від 28.08.2013р., за умовами якого продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар (сою) на умовах, викладених в даному договорі, додаткових угодах та специфікаціях до нього (т.1 а.с.178-183).
На виконання умов цього договору ТОВ "Войтикс" у вересні та жовтні 2013 року поставило позивачу 512, 46 т сої вартістю 1 970 938, 36 грн.
Поставка сої підтверджується наступними первинними документами, а саме: видатковими накладними (т.1 а.с.184-198); податковими накладними №1 від 13.09.13 року, №2 від 15.09.13 року, №3 від 16.09.13 року, №4 від 16.09.13 року, №5 від 19.09.13 року, №6 від 20.09.13 року, №7 від 21.09.13 року, №8 від 21.09.13 року, №9 від 21.09.13 року, №10 від 22.09.13 року, №11 від 22.09.13 року, №12 від 24.09.13 року, №4 від 07.10.13 року, №6 від 08.10.13 року, №7 від 08.10.13 року. (т.1 а.с.219-234).
Суми ПДВ за податковими накладними ТОВ "Войтикс" включено позивачем до складу податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ, а саме за вересень 2013 року - 254 825, 64 грн., за жовтень 2013 року - 73 664, 06 грн., усього - 328 489, 70 грн. (т.2 а.с.111- 154, 155 - 185)
Перевезення товару здійснювалося транспортними засобами, залученими ТОВ "Войтикс", про що позивачу видано товарно-транспортні накладні про перевезення вантажів та реєстрах транспортних засобів (т.1 а.с.199-218; т.4 а.с.78-98), також підтверджується журналами в'їзду автотранспорту (т.4 а.с.153-211).
Оплата за товар проведена у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів за платіжними дорученнями від 20.09.13 року, 24.09.13 року, 25.09.13 року, 14.10.13 року (т.1 а.с.235 - 240), що також посвідчується картками рахунку (т.4 а.с.102-121).
Між ТОВ "ТД Протеїн-Продакшн" (покупець) та ТОВ "Укрмаслоімпекс" (продавець) укладено договір поставки №20/5-Б від 20.05.13 року, за умовами якого продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар (сою) на умовах, викладених в даному договорі, додаткових угодах та специфікаціях до нього (т.1,а.с.80-85).
На виконання цього договору ТОВ "Укрмаслоімпекс" у жовтні 2013 року поставило позивачу 656, 62 т сої вартістю 2 412 815, 92 грн.
Придбання вказаної родукції оформлено видачею позивачу таких первинних документів: видаткові накладні (т.1 а.с.100-116); податкові накладні №1 від 06.10. 13 року, №2 від 07.10.13 року, №3 від 16.10.13 року, №4 від 18.10.13 року, №6 від 19.10.13 року, №7 від 20.10.13 року, №8 від 21.10.13 року, №9 від 21.10.13 року, №10 від 22.10.13 року, №11 від 24.10.13 року, №12 від 25.10.13 року, №13 від 26.10.13 року, №14 від 26.10.13 року, №15 від 29.10.13 року, №16 від 29.10.13 року, №17 від 29.10.13 року, №18 від 31.10.13 року (т.1 а.с.142-158).
Суми ПДВ за податковими накладними ТОВ "Укрмаслоімпекс" включено позивачем до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за жовтень 2013 року у розмірі 402 135, 98 грн. (т.2 а.с.111-154)
Транспортування сої здійснювалося транспортним засобами, залученими ТОВ "Укрмаслоімпекс", про що позивачу видано товарно-транспортні накладні (т.1 а.с.117-141), також підтверджується журналами в'їзду автотранспорту (т.4 а.с.153-211).
Розрахунок з даним контрагентом проведено у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів за платіжними дорученнями (т.1 а.с.160-172), що також посвідчується картками рахунку (т.4 а.с.102-121).
Також, судами встановлено, що відвантаження, приймання накопичення придбаного товару (сої) здійснювалось на заводі по переробці сої, розташованому у м.Кіровограді сел. Нове, вул. Ливарна, який належить ПрАТ ТД "Протеїн-Продакшн" та з яким позивачем укладено договір на переробку давальницької сировини №01/09/10 від 01.09.2010р. (т.3 а.с. 231-253; т.2 а.с. 99 -135; т.4 а.с.99-101).
Разом з тим, придбане насіння сої було передано на лабораторні дослідження та встановлено, що даний продукт відповідає критеріям вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду, що підтверджується відповідними свідоцтвами про атестацію та протоколами випробувань харчової продукції (т.4 а.с.122- 149).
Згідно інформації, наданої Управлінням Державної автомобільної інспекції УМВС України в Кіровоградській області, автомобілі, зазначені у вказаних товарно-транспортних накладних, існують в об'єктивній дійсності та придатні до перевезення сільськогосподарської продукції в обсягах, зазначених у товарно-транспортних накладних (т.3.а.с.143-150).
У відповідності до змісту п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України ( у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, зокрема, собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інших витрат.
Згідно з п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
За змістом пункту 200.3. статті 200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Податкового кодексу України (підпункт 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: 1)придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 2)придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
При цьому в п. 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
З аналізу наведених правових норм у їх системному зв'язку, суд дійшов висновку, що необхідною умовою для правомірності формування податкового кредиту, а також включення відповідних сум до бюджетного відшкодування, є фактичне здійснення господарської операції платником податків.
У свою чергу, фактичне здійснення господарської операції платником податків посвідчується, зокрема, належно оформленими податковими накладними та іншими первинними бухгалтерськими документами.
Так, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути складені за фактично вчиненою операцією, повинні мати всі обов'язкові реквізити, містити відомості про господарську операцію, про зміст та обсяг операцій, та бути підписані уповноваженими особами, що надає первинному документу юридичну значимість для цілей відображення спірних операцій у бухгалтерському та податковому обліку, а також, відповідно, для цілей формування відповідних сум податкових вигод.
Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
При цьому, платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (пункт 44.3 статті 44 Податкового кодексу України).
Зазначеному обов'язку платника податків кореспондує визначене п. 85.4 ст. 85 Податкового кодексу України право посадових осіб органу державної податкової служби при проведенні перевірок отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Пункт 44.4 статті 44 Податкового кодексу України містить застереження, за яким вищезазначені документи, пов'язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.
Так, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до підпункту 2.4 пункту 2 Положення "Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 168/704 від 05.06.1995 року, первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійсненні господарської операції і складання первинного документа.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту з ПДВ виникають за наявності сукупності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум податкового кредиту та які є передумовою їх формування.
Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності; наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій.
Недоведеність наявності цих чинників, з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість формування платником податків податкового кредиту, зокрема, недоведеність здійснення певних операцій (нездійснення операцій), позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів.
З матеріалів справи вбачається, що позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому контрагентами у перевіряємому періоді.
При цьому ТОВ "Преміум Агро", ТОВ "Войтикс", ТОВ "Укрмаслоімпекс" на момент їх виписки були зареєстровані платниками податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, а тому, відповідно до вимог п.201.8 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України мали обов'язок нараховувати податок на додану вартість та виписувати податкові накладні, також встановлено, що контрагенти позивача звітували відносно власних працівників (т.5 а.с.86-112).
На виконання вимог Вищого адміністративного суду України, судом першої інстанції було зобов'язано контрагентів позивача надати до суду документально підтверджені письмові пояснення щодо руху активів у процесі здійснення спірних господарських операцій з позивачем; наявності основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення дій, що становлять зміст відповідних операцій; зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) і власною господарською діяльністю; наявності господарської мети при укладенні правочинів з ТОВ "Торговий Дім Протеїн-Продакшн".
У той же час, позивач не обмежився наданням письмових пояснень щодо змісту відповідних господарськиї операцій виключно на підставі вищеперелічених документів, а також надав відповідні супроводжуючі документи, зокрема, копії відомостей про наявність виробничих потужностей, лабораторні дослідження придбаного товару, реєстри транспортних засобів та журналу про в'їзд транспортних засобів на територію власного заводу, картки рахунку (т.4.а.с.41-210).
При цьому, на адресу ТОВ "Преміум Агро", ТОВ "Войтикс", ТОВ "Укрмаслоімпекс" судом першої інстанції також направлялась ухвалу про надання документів та письмових пояснень з метою підтвердження їх господарських відносин з ТОВ "ТД Протеїн-Продакшн".
ТОВ "Укрмаслоімпекс" направлено на адресу суду лист та підтверджуюючі документи, в якому повідомлено про здійснення господарських відносин з позивачем на підставі договору поставки №20/5-б від 20.05.2013 р. (т.4 а.с.226-250; т.5 а.с.1-112), при цьому товариство повідомило, що не є виробником сої, а у даних господарських операціях виступало посередником при купівлі та продажі сої.
Таким чином, матеріали справи містять докази наявності у позивача та його контрагентів - ТОВ "Преміум Агро", ТОВ "Войтикс", ТОВ "Укрмаслоімпекс", матеріально-технічної бази, кваліфікованого персоналу, складських приміщень для зберігання сільськогосподарської продукції, які економічно необхідні для здійснення відповідних видів діяльності.
Більше того, з огляду на суму понесених позивачем витрат на придбання сої та суму, отриману ТОВ "Торговий Дім Протеїн-Продакшн" від його реалізації, доведеним є те, що в результаті проведення спірних господарських операцій відбулося збільшення економічних вигод підприємства, тобто доведеними є наявність ділової мети та економічної доцільності здійснених правочинів, а також рух активів в процесі здійснення господарських взаємовідносин.
Необхідно зазначити, що при перевірці позивача податковим органом не було взято до уваги первинні бухгалтерські документи ТОВ "Торговий Дім Протеїн-Продакшн", а висновки про безтоварність господарських операцій позивача зумовлені відомостями про недостовірність даних, відображених його контрагентом, у податковій звітності.
Наведені висновки податкового органу суперечать загальноправовим принципам. При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
Враховуючи наявність доведеної позивачем ділової мети та економічної доцільності здійснених правочинів, наявність належного обґрунтування можливості здійснення переробки сільськогосподарської продукції, руху активів в процесі здійснення господарських взаємовідносин, безпідставними та необґрунтованими є доводи контролюючого органу щодо створення позивачем уявності господарських операцій з метою штучного формування податкового кредиту.
Згідно частини четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
При цьому, відповідно до частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України саме вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Відтак, за змістом статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, преюдиційними обставинами, що звільнені від доказування, є обставини, встановлені безпосередньо: 1) вироком у кримінальній справі; 2) постановою про адміністративний проступок.
Відповідно, висновки, в даному випадку, відсутності об'єктів оподаткування ПДВ та податком на прибуток, до яких прийшов контролюючий орган через призму ознак фіктивності контрагентів позивача, яка (фіктивність) встановлена в інших процесуальних документах, як-то акт перевірки позивача та акти про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів, не сприймається судом як преюдиційна обставина, відповідно до частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.
Встановлений судами факт правомірності формування податкового кредиту дає підстави для висновку про протиправне застосування до позивача і штрафних санкцій на суму 684 834 грн. на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, визначених у податковому повідомленні-рішенні №0000362206.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В процесі розгляду справи відповідачем не доведено правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому суд першої інстанції прийшов до вірних висновків про задоволення адміністративного суду в повному обсязі.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області - залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 р. у справі №П/811/884/14(2-кас/811/39/16) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Протеїн-Продакшн" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішення - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 18 січня 2017 року, в повному обсязі ухвала складена 23 січня 2017 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання рішення в повному обсязі.
Головуючий суддя С.В. Білак
Судді Н.А.Олефіренко
В.А.Шальєва