20 січня 2017 року
справа № 804/6253/16
Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Іванов С.М., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року у справі № 804/6253/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВІ ЕКОТЕХНОЛОГІЇ» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВІ ЕКОТЕХНОЛОГІЇ» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.
Не погодившись з рішенням суду, Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України визначені вимоги до апеляційної скарги.
Так, ч. 6 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, проте відповідачем не надано доказів на підтвердження сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 87 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 9 Закону України “Про судовий збір” судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2016 року розмір мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік", становить 1378 грн.
У відповідності до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", в редакції станом на момент звернення з апеляційною скаргою, ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до п. п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру розмір ставок судового збору становить 1,5 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
З урахуванням того, що ставка, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, з огляду на розмір майнових вимоги позивача, дорівнює 17757,89 грн., ставка за подання апеляційної скарги на постанову суду становить 19533,70 грн. (17757,89 грн. * 110% = 19533,70 грн.).
Отже, відповідач під час звернення до суду апеляційної інстанції повинен був сплатити судовий збір у розмірі 19533,70 грн.
Стосовно поданого відповідачем клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування, вважаю за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Наведена норма кореспондується зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір" згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
З наведених положень Закону вбачається, що їх застосування підлягає виключно до осіб, рівень статків яких обмежений, для усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя. Інших (ніж незадовільний майновий стан особи) підстав для звільнення від сплати судових витрат, законодавством не визначено.
Таким чином, фактично єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан скаржника.
Відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення скаржника від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору. Зазначена позиція також відповідає висновкам Європейського суду з прав людини у рішенні по справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року (заява № 70297/01).
Крім того, з огляду на відомості, викладені в інформаційному листі ДСА від 11.08.2016 р. № 10-5761/16, Державній фіскальній службі України у 2016 році з державного бюджету було виділено на оплату судового збору кошти у розмірі 711 млн. грн., з яких фактично використаними станом на 31.07.2016 року є 8,1 %, що свідчить про невідповідність дійсності зазначених у клопотанні про відстрочення сплати судового збору обставин, а саме щодо відсутності бюджетних асигнувань.
Виходячи з наведеного, клопотання про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованим, тому не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Оскаржувана постанова винесена Дніпропетровським окружним адміністративним судом 26 жовтня 2016 року.
Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи, уповноваженою особою Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Павловою було отримано копію оскаржуваної постанови 16 грудня 2016 року. Таким чином, десятиденний строк на подання апеляційної скарги сплив 26 грудня 2016 року.
В той же час, до суду першої інстанції апеляційна скарга Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області була подана лише 28 грудня 2016 року відповідно до штампу вхідної кореспонденції окружного суду.
При цьому до апеляційної скарги була долучена копія оскаржуваної постанови із штампом вхідної кореспонденції податкового органу, на якому проставлена дата 19.12.2016 року.
Разом з тим, вважаю за необхідне зауважити, що фактично відповідно до даних повідомлення про вручення поштового відправлення оскаржувана постанова була отримана апелянтом ще 16 грудня 2016 року, в той же час, несвоєчасне реєстрація вхідної кореспонденції відповідальними працівниками канцелярії податкового органу не може слугувати підставою для відліку строку на апеляційне оскарження рішення суду від дати такої реєстрації.
Таким чином, Криворізькій південній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області необхідно навести поважні причини пропуску ними строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, якщо такі є, та надати документ про сплату судового збору в порядку та розмірах, визначених чинним законодавством.
Згідно ч. 3 ст. 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
На підставі викладеного, вважаю необхідним апеляційну скаргу залишити без руху та надати особі, яка звернулась з апеляційною скаргою строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 108, 187, 189 КАС України, суддя,-
В задоволенні клопотання Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року у справі № 804/6253/16- залишити без руху.
Надати тридцятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду:
- клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції із наведенням поважних причин пропуску, якщо такі є;
- документу про сплату судового збору у розмірі та порядку, передбаченому чинним законодавством.
Судовий збір сплатити за такими реквізитами:
- Отримувач: УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпра
- Рахунок отримувача: 31217206781004;
- КБКД 22030101;
- Код з ЄРДПОУ: 37989274;
- Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області;
- Код банку отримувача (МФО): 805012.
Ухвала набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 КАС України.
Суддя С.М. Іванов