19 січня 2017 рокусправа № 182/1689/16-а(2-а/0182/80/2016)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.
суддів: Лукманової О.М. Божко Л.А.
за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Нікопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області на постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09.11.2016 року у справі № 182/1689/16-а за позовом ОСОБА_1 до Нікопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії -,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Нікопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, в якому просив:
- визнати протиправними дії пенсійного органу щодо відмови в призначенні йому пенсії на пільгових умовах відповідно до п.б ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
- зобов'язати Відповідача призначити пенсію на пільгових умовах на підставі п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 27.10.2015 року, зарахувавши при призначенні пенсії в якості пільгового стажу за списком №2 стаж роботи з 01.04.1979 року по 28.02.1986 року, з 01.10.1996 року по 31.07.2001 року та з 28.02.1986 року по 27.02.1991 року;
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що наявність у нього необхідного пільгового стажу підтверджується належним чином сформованими документами, у зв'язку з чим, відмова пенсійного органу у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №2 є протиправною.
Постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09.11.2016 року адміністративний позов було задоволено. Визнано протиправними дії Відповідача щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах, відповідно до п.б ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення". Зобов'язано пенсійний орган призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах на підставі п.б ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" з 27.10.2015 року, зарахувавши при призначенні пенсії в якості пільгового стажу за списком №2 стаж його роботи з 01.04.1979 року по 28.02.1986 року, з 01.10.1996 року по 31.07.2001 року, та з 28.02.1986 року по 27.02.1991 року.
Нікопольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09.11.2016 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволені адміністративного позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що дії пенсійного органу відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки виходячи з наявного пільгового стажу, право на пенсію на пільгових умовах за Списком №2 Позивач буде мати в 56 років, тобто в жовтні 2016 року після подання відповідної заяви.
Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 16.07.2015 року ОСОБА_1 звернувся до Відповідача з заявою про прийняття документів для попереднього визначення права на пенсію, здійснення перевірки довідок про заробітну плату і довідок про роботу (пільгову роботу), які будуть використані для призначення пенсії.
Листом від 22.10.2015 року №10277/05/10 Управління пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області повідомило Позивача, що оскільки період роботи з 01.10.1996 року по 31.07.2001 року зараховується до пільгового стажу згідно п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», то період роботи на виборних посадах не зараховується до пільгового стажу, у зв'язку з чим пільговий стаж по Списку №2 складає 11 років 8 місяців 29 днів. Також пенсійний орган зазначив, що при наявності вищевказаного пільгового стажу роботи по Списку №2, право на призначення пенсії за віком Позивач набуде при досягненні 56 років.
Не погодившись з вказаними висновками пенсійного органу, Позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку у Позивача наявний необхідний пільговий стаж, який підтверджується відповідними документами, що в свою чергу зумовлює протиправність дій пенсійного органу та необхідності зобов'язання його вчинити дії по призначенню Позивачу пільгової пенсії.
Суд апеляційної інстанції не погоджується із зазначеною позицією суду першої інстанції з огляду на наступні обставини.
Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Приписами ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. N 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 р.
Приписами пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 20 Порядку встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що особа, яка подала заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах має надати документи, які підтверджують наявність пільгового трудового стажу. Документом, що підтверджує наявність пільгового трудового стажу є трудова книжка. У разі відсутності у трудовій книжці інформації, яка б містила відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, то документом, який підтверджує наявність такого стажу може бути уточнююча довідка з підприємства, де працював заявник.
Як вбачається зі змісту трудової книжки Позивача, у період з 01.04.1979 року по 28.02.1986 року він працював електромонтером по ремонту електрообладнання та у період з 01.10.1996 року по 31.07.2001 року працював енергетиком цеху.
Належність вказаної інформації також підтверджується довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній №3701 від 14.08.2014 року, в якій відображені вказані періоди та зазначено, що посади на яких працював позивач передбачені Списком №2 та загальний пільговий стаж на вказаних роботах складає 11 років 08 місяців 29 днів.
В свою чергу, як свідчать встановлені обставини справи, за результатом розгляду заяви Позивача від 16.07.2015 року, пенсійним органом було визначено, що виходячи з наявного пільгового стажу ( 11 років 08 місяців 29 днів), право на призначення пільгової пенсії за Списком №2 Позивач набуде при досягненні 56 років, а саме після 26.10.2016 року.
Отже, пенсійний орган дійшов висновку щодо належності заявленого Позивачем пільгового стажу за Списком №2 та визначив його розмір як 11 років 08 місяців 29 днів.
Між тим, як вбачається з матеріалів справи, Позивач обґрунтовував належність заявленого ним позову посилаючись на те, що під час призначення йому пенсії на пільгових умовах відповідно до ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» його пільговий має визначатись згідно вимог, передбачених Законом СРСР «Про державні пенсії», у зв'язку з чим до його пільгового стажу має бути врахований також стаж перебування на виборній посаді, на яку він перейшов з посади, передбаченої Списком №2.
Так, згідно ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Отже, положення вказаної норми визначають можливість призначення пільгової пенсії відповідно до вимог віку і стажу, встановлених раніше діючим законодавством за умови, якщо особа має повний пільговий стаж на день введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення», тобто станом на 01.01.1992 року.
В свою чергу, згідно п. «б» ст..9 Закону СРСР «Про державні пенсії», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком робочі та працівники на інших роботах з важкими умовами праців - по списку виробництв, цехів, професій і посад, затверджених Радою Міністрів СРСР: чоловіки - по досягненню 55 років і за наявності стажу роботи не менше 25 років. Робочі та працівники, передбачені в пунктах «а» та «б» цієї статті мають право на пенсію на пільгових умовах, якщо не менше половини стажу, необхідного для призначення її цієї пенсії, відноситься до відповідних посад, надающих право на пенсію на пільгових умовах (незалежно від місця останньої роботи).
Аналізуючи зазначені норми, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з метою призначення пільгової пенсії за Списком №2 на підставі ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та відповідно до вимог віку і стажу, встановлених раніше діючим законодавством, особа станом на 01.01.1992 року має мати пільговий стаж не менше 12 років 6 місяців.
В даному випадку, як вбачається з матеріалів справи, станом на 01.01.1992 року пільговий стаж Позивача по Списку №2 ( з урахуванням 5 років виборчої посади) складав 11 років 11 місяців, що не відповідає встановленому правовому мінімуму та зумовлює неможливість подальшого застосування для розрахунку пільгового стажу Позивача приписів раніше діючого законодавства, яке передбачало можливість врахування до пільгового стажу періоду перебування на виборних посадах.
Також, як вже зазначалось, для підтвердження пільгового стажу Позивачем була надана довідка від 14.08.2014 року №3701, в якій його пільговий стаж визначений у розмірі 11 років 08 місяців 29 днів без зазначення перебування на виборних посадах.
Отже, виходячи з того, що належним пільговий стаж Позивача складає 11 років 08 місяців 29 днів, то підстави для призначення пільгової пенсії з наступного дня, після досягнення Позивачем 55 років (з 27.10.2015 року) у пенсійного органу відсутні.
Окрім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно ст.6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Тобто, захисту підлягають саме порушені права, свободи чи інтереси особи.
В даному випадку, як вбачається з позовних вимог, Позивач просить визнати протиправними дії пенсійного органу по відмові в призначені пільгової пенсії та зобов'язати його вчинити такі дії.
Однак, як було встановлено за результатом судового розгляду, Позивач звертався до пенсійного органу з заявою про попереднє визначення права на пенсію, яке за своїм правовим змістом не є тотожним заяві про призначення пенсії на пільгових умовах.
В свою чергу, з листа пенсійного органу від 22.10.2015 року №10277/05/10 вбачається, що воно носить інформаційний характер, оскільки в ньому містяться висновки пенсійного органу щодо дати призначення пенсії Позивачу та наявності в нього пільгового стажу без вирішення питання щодо відмови Позивачу в призначенні пільгової пенсії.
Отже, наявність зазначених обставин свідчить про передчасність заявлених позовних вимог, оскільки право Позивача на призначення пільгової пенсії на підставі його заяви порушено не було.
Поряд з цим, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що виходячи з положень п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме чоловікам на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Отже, виходячи з того, що пільговий стаж Позивача складає 11 років 08 місяців 29 днів, а пенсійний вік передбачений ч.1 ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" складає 60 років, то право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах у Позивача виникне після досягнення 56 років, тобто з 27.10.2016 року.
Таким чином, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості задоволення позовних вимог.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постанова Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09.11.2016 року була прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про необхідність його скасування.
На підставі наведеного, керуючись, ст. 196, ст. 198, ст. 202 ст. 205, ст. 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Нікопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області - задовольнити.
Постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09.11.2016 року у справі № 182/1689/16-а - скасувати та прийняти нову.
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: О.О. Круговий
Суддя: О.М. Лукманова
Суддя: Л.А. Божко