"18" січня 2017 р.Справа № 916/1808/16
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Головея В.М.
Суддів: Ліпчанської Н.В., Савицького Я.Ф.,
(У зв'язку з перебуванням судді-учасника колегії Гладишевої Т.Я. у відпустці, склад судової колегії змінено на підставі розпорядження №79 від 17.01.2017 та протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 17.01.2017).
при секретарі судового засідання: Селиверстовій М.В.,
за участю представників сторін:
від ПАТ АБ «Укргазбанк» - Джаловян І.А. (за довіреністю),
від ТОВ «ФФС» - Бєлова О.А. (ліквідатор за посвідченням),
від ТОВ «Фонд Сприяння Добудові» - Трофимчук О.В. (за довіреністю),
від ТОВ «Укрстрой сервіс» - Трофимчук О.В. (за довіреністю),
від ТОВ «Калінбудінвест» - не з'явився,
від ТОВ «Мікромегас Інвест» - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк»
на рішення господарського суду Одеської області від 17.10.2016
по справі № 916/1808/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФФС»
до :
1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Фонд Сприяння Добудові»
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрстрой сервіс»
3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Калінбудінвест»
4. Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікромегас Інвест»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк»
про визнання недійсними договорів та витребування майна з чужого незаконного володіння,
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Представниками сторін в судовому засіданні не було заявлено клопотання про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, отже фіксація судового процесу не здійснювалась відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 18.01.2017 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
В липні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФФС» (далі - ТОВ «ФФС», позивач) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фонд Сприяння Добудові» (далі - ТОВ «Фонд Сприяння Добудові», відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрстрой сервіс» (далі - ТОВ «Укрстрой сервіс», відповідач 2), Товариства з обмеженою відповідальністю «Калінбудінвест» (далі - ТОВ «Калінбудінвест», відповідач 3) в якому просив:
скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис за номером 13173325, реєстраційний номер 627501751101 про право власності ТОВ «Укрстрой сервіс» на земельну ділянку площею 0,9375 га, що знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Генуезька, 1, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарським будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5110137500:003:0260;
визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 09.02.2016, укладений між ТОВ «Фонд Сприяння Добудові» та ТОВ «Укрстрой сервіс», посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кірнас І.В. та зареєстрований у реєстрі за №101;
визнати недійсним Іпотечний договір від 09.02.2016, укладений між ТОВ «Калінбудінвест» та ТОВ «Укрстрой сервіс» посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кірнас І.В. та зареєстрований у реєстрі за №106;
витребувати у ТОВ «Укрстрой сервіс» та визнати право власності за ТОВ «ФФС» на земельну ділянку площею 0,9375 га, що знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Генуезька,1;
визнати за ТОВ «ФФС» право власності на майнові права на нерухомість, представлені майновими правами на об'єкт незавершеного будівництва-житловий комплекс з паркінгом, передбачуваною загальною площею 37 631, 69 м.кв. за адресою м. Одеса, вул. Генуезька, 1.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна земельна ділянка вибула із володіння ТОВ «ФФС» без його волі, тобто незаконно, оскільки прилюдні торги, проведені у формі аукціону з продажу майна ТОВ «ФФС в межах справи про банкрутство ТОВ «ФФС», постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 у справі № 916/2018/14, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 14.04.2016 року визнано недійсними. Крім цього, позивач зазначає, що на момент укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки ТОВ «Фонд сприяння добудові» не було законним власником земельної ділянки та не було добросовісним набувачем, а отже договір купівлі-продажу земельної ділянки від 09.02.2016, за яким земельна ділянка придбана ТОВ «Укрстрой сервіс», підлягає визнанню недійним. Також, позивач стверджує, що у зв'язку із тим, що ТОВ «Укрстрой сервіс» набуло право власності на земельну ділянку від недобросовісного набувача, ТОВ «Укрстрой сервіс» також не мало права розпоряджатися вказаним майном, а відтак, іпотечний договір від 09.02.2016, укладений між ТОВ «Укрстрой сервіс» та ТОВ «Калінбудінвест» також є недійсним, а земельна ділянка підлягає витребуванню у ТОВ «Укрстрой сервіс» та переданню ТОВ «ФФС».
21.07.2016 до господарського суду від ТОВ «ФФС» надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій наведено перелік житлових квартир, паркінгів (машиномісць) та приміщень під офіси по вул. Генуезька, 1 в м. Одеса, право власності на майнові права на які просить за собою визнати ТОВ «ФФС».
Ухвалою суду першої інстанції від 16.08.2016 залучено до участі у справі в якості відповідача 4 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мікромегас Інвест» (далі - ТОВ «Мікромегас Інвест»).
Рішенням господарського суду Одеської області від 17.10.2016 у задоволенні позову ТОВ «ФФС» відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що наявність в діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача, у зв'язку з цим, відсутні правові підстави для витребування земельної ділянки. Позовна вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09.02.2016, укладеного між ТОВ «Фонд сприяння добудові» та ТОВ «Укрстрой сервіс», залишена без задоволення, оскільки ТОВ «ФФС» не є стороною цього договору. Також, позивачем не доведено вимоги про визнання недійсним іпотечного договору від 09.02.2016, в зв'язку із чим, на думку суду, зазначена вимога залишена без задоволення. Відмовляючи в задоволенні вимоги ТОВ «ФФС» про визнання права власності на майнові права, суд зазначив, що останнє не надало належних доказів та не довело, що після закінчення будівництва багатоповерхового житлового комплексу за адресою м. Одеса, вул. Генуезька, 1 та введення його до експлуатації, ТОВ «ФФС» набуде право власності на нього, або на його окрему частину, а відповідно і те, що ТОВ «ФФС» має право власності на майнові права на квартири, паркінги (машиномісця) і приміщення під офіси, перелік яких наведено ТОВ «ФФС» в своїх позовних вимогах.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - Банк) звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення скасувати, позовну заяву задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги Банк зазначає, що оскаржене рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 08.11.2016 Банк залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 07.12.2016.
05.12.2016 до Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив від відповідачів 1, 2, 3, в якому зазначено, що апеляційна скарга необґрунтована, безпідставна, доводи якої спростовуються матеріалами справи.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 07.12.2016 за клопотанням Банку було продовжено строк розгляду апеляційної скарги та відкладено розгляд справи на 18.01.2017.
18.01.2017 до початку судового засідання до Одеського апеляційного господарського суду від ТОВ «ФФС» надійшли письмові пояснення та клопотання про витребування додаткових документів та від Банку надійшли пояснення на відзив відповідачів та клопотання про відкладення розгляду справи.
В судовому засіданні 18.01.2017 представники Банку та ТОВ «ФФС» надали пояснення, якими підтримали доводи апеляційної скарги та просили задовольнити останню, також вони підтримали та просили задовольнити надані клопотання.
18.01.2017 в судовому засіданні представник відповідачів 1, 2, 3 надав пояснення, в яких заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін. Крім цього, представник відповідачів заперечував проти задоволення клопотань представників Банку та ТОВ «ФФС».
З'ясувавши думку представників сторін щодо клопотання про відкладення розгляду справи та витребування додаткових документів, судова колегія вирішила, що вони не підлягають задоволенню та зазначає, що за таким клопотанням 07.12.2016 розгляд справи було відкладено, тобто у представника Банку, було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи, проте останній своїм правом не скористався.
Стосовно клопотання ТОВ «ФФС» про витребування додаткових документів, судова колегія не вбачає підстав для його задоволення, оскільки додаткові документи, які просить витребувати ТОВ «ФФС» не пов'язані з предметом позову у даній справі, а отже відсутня необхідність їх витребування для правильно вирішення спору. У зв'язку з цим, судова колегія переглядає за наявними в ній матеріалами.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено господарським судом, Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 у справі №916/2018/14, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 14.04.2016 року визнано недійсними результати аукціону з продажу майна ТОВ «ФФС», а саме майна № 1 - земельна ділянка, розміром 0,9375га, кадастровий номер 5110137500:51:003:0260 по вул. Генуезька, 1 в м. Одеса та майно № 2 - майнові права на нерухомість, представлені майновими правами на об'єкт незавершеного будівництва - житловий комплекс з паркінгом, передбачуваною загальною площею 37 631,69м.кв., визнано недійсним договір купівлі - продажу майнового права від 15.05.2015 укладений між ТОВ «ФФС» та ТОВ «Фонд сприяння добудові», яким відчужено майно № 1 та майно № 2, скасовано свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер 841, видане 20.05.2015 про право власності ТОВ «Фонд сприяння добудові», на земельну ділянку.
09.02.2016 між ТОВ «Фонд сприяння добудові» (продавець) та ТОВ «Укрстрой сервіс» (покупець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно якого ТОВ «Укрстрой сервіс» купило земельну ділянку загальною площею 0,9375га, що знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Генуезька, 1, кадастровий номер 5110137500:51:003:0260 (Земельна ділянка). Вказаний договір був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кірнас І.В. та зареєстрований у реєстрі за № 101 (т. 1, а.с. 64-66).
09.02.2016 державним реєстратором - приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кірнас І.В. на підставі вищевказаного договору на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 28144808 від 09.02.2016 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис за № 13173325, про право власності ТОВ «Укрстрой сервіс» на Земельну ділянку.
Відповідно іпотечного договору від 09.02.2016, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кірнас І.В. та зареєстрованого у реєстрі за № 106, ТОВ «Укрстрой сервіс», в забезпечення основного зобов'язання в розмірі 8 624 044,00 грн., земельну ділянку передало в іпотеку ТОВ «Калінбудінвест» (т. 1, а.с. 67-72).
Основним доводом як позовної заяви так і апеляційної скарги є те, що Земельна ділянка вибула із володіння ТОВ «ФФС» без його волі, тобто незаконно, оскільки прилюдні торги, проведені у формі аукціону з продажу майна ТОВ «ФФС» в межах справи про банкрутство ТОВ «ФФС», постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 у справі № 916/2018/14, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 14.04.2016 року визнано недійсними.
Проте, судова колегія не погоджується з даними доводами, оскільки в постанові ОАГС від 27.01.2016 встановлено, що арбітражний керуючий Поярков В.О., виконуючи обов'язки ліквідатора ТОВ «ФФС», провів інвентаризацію майнових активів боржника, під час якої було виявлено наступне: а)земельна ділянка за адресою м. Одеса, вул. Генуєзька, 1 площею 0,9375га належала боржнику на правах власності, б)майнові права на окремі приміщення (квартири та офіси, машиномісця у паркінгу) у житловому багатоповерховому будинку (житловий комплекс із паркінгом), що запланований до будівництва за адресою: м. Одеса, вул. вул. Генуєзька, 1, які підтверджувались іпотечними договорами та витягом з державного реєстру іпотеки.
12.02.2015 ліквідатор уклав з ФОП ОСОБА_8 договір № 120215-1 на проведення незалежної оцінки майна банкрута, а саме земельної ділянки та майнових прав. Ліквідатором було отримано від забезпеченого кредитора погодження на реалізацію майна та активів, які були предметом забезпечення. Порядок реалізації майна було затверджено на зборах комітету кредиторів 16.02.2015. Ліквідатор за результатами поданих заявок обрав організатора аукціону з продажу майна боржника - Товарну Біржу «Електронні торги України» в особі філії у м. Одеса. Згідно публікації на веб-сайті ВГСУ перший аукціон було призначено на 17.04.2015 щодо продажу майнових активів банкрута (земельної ділянки та майнових прав) у вигляді цілісного майнового комплексу. Але цей аукціон не відбувся за відсутністю заявок на участь в аукціоні. Організатор аукціону на підставі звернення ліквідатора здійснив оголошення про проведення повторного аукціону на 12.05.2015, який відбувся. За протоколом №12/05-15 про проведення аукціону переможцем визначено ТОВ «Фонд сприяння добудові», майно ТОВ «ФФС» у складі земельної ділянки та майнових прав було реалізовано.
Ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку. Ліквідатор з дня свого призначення приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження, виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута, проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута, виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута (ч. 1 та 2 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).
Приймаючи до уваги вищевикладене, судова колегія вважає, що ТОВ «ФФС» мало волю на реалізацію земельної ділянки та її відчуження з метою задоволення вимог кредиторів, для чого ліквідатором ТОВ «ФФС» було проведено передбачені законом заходи, спрямовані на визначення майна, проведення оцінки та реалізації земельної ділянки, укладання відповідного договору купівлі-продажу та отримання від реалізації земельної ділянки грошових коштів з подальшим їх використанням виключно для задоволення вимог забезпеченого кредитора (ПАТ «Укргазбанк»).
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202, ч. 3 ст. 203 ЦК України). Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов'язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.
Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі ч. 1 ст. 388 ЦК України пов'язується з тим, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпний перелік підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.
Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав його, не з їхньої волі іншим шляхом.
За змістом ст. 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.
Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього (ст. 330 ЦК України).
Отже, послідовність вищевказаних дій ліквідатора ТОВ «ФФС» щодо реалізації Земельної ділянки свідчить про наявність волі ТОВ «ФФС» на відчуження земельної ділянки та майнових прав, які реалізовано ТОВ «Фонд сприяння добудові».
Визнання в подальшому судом недійсність аукціону та договору купівлі-продажу, на виконання якого право власності на земельну ділянку перейшло до ТОВ «ФФС», не свідчить про вибуття земельної ділянки із володіння ТОВ «ФФС» не з її волі.
В подальшому, 09.02.2016 між ТОВ «Фонд сприяння добудові» та ТОВ «Укрстрой сервіс» було укладено договір купівлі-продажу щодо спірної земельної ділянки, який за своїм змістом є відплатним, про що свідчить пункт 4 вказаного договору, відповідно якого визначено, що продаж земельної ділянки вчинено за 8 624 044,00 грн., які Покупець зобов'язаний сплатити на поточний рахунок Продавця з кінцевим строком проплати 15.02.2016.
Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору (ч. 5 ст. 626 ЦК України).
Добросовісність набувача презюмується (ч. 5 ст. 12 ЦК України). Сторонами у справі не було надано суду будь-яких доказів, що свідчать про недобросовісність набуття ТОВ «Укрстрой сервіс» прав на спірну земельну ділянку. Отже, відповідно до ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України відсутні правові підстави для витребування у ТОВ «Укрстрой сервіс» земельної ділянки, що знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Генуезька, 1 оскільки ТОВ «Укрстрой сервіс» є добросовісним набувачем спірної ділянки від ТОВ «Фонд сприяння добудові», яку ТОВ «Фонд сприяння добудові» придбав у ТОВ «ФФС» з волі останнього.
Як добросовісний набувач ТОВ «Укрстрой сервіс» 09.02.2016 передало в іпотеку ТОВ «Калінбудінвест» спірну земельну ділянку, що відповідає змісту норм матеріального права.
Судова колегія вважає правомірним висновки господарського суду про відмову в задоволенні позову в частині визнання за ТОВ «ФФС» право власності на спірну земельну ділянку та право власності на майнові права на нерухомість, представлені майновими правами на об'єкт незавершеного будівництва-житловий комплекс з паркінгом, передбачуваною загальною площею 37 631, 69 м.кв., а саме майнові права на житлові квартири, паркінги (машиномісця) та приміщення під офіси згідно з переліком по вул. Генуезька, 1. В м. Одеса.
Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).
За змістом наведеної норми права позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли позивач не може реалізувати своє право власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів.
Передумовою для застосування положень ст. 392 Цивільного кодексу України є відсутність іншого, окрім зазначеного, шляху для відновлення порушеного права.
Застосування позову про визнання права власності можливе лише за умови, що особи, які не визнають, заперечують та/або оспорюють право власності, не перебувають із власником у зобов'язальних відносинах.
Права, у тому числі право власності осіб, які перебувають у зобов'язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов'язального права.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України).
Отже, враховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення у ТОВ «ФФС» права власності на майнові права, слід визначити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на майнові права.
Майнове право можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.
Власником майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, може бути забудовник - особа, яка організовує спорудження нерухомості для власних потреб чи для передачі її у власність іншим особам, або особа, власністю якої стане ця нерухомість після завершення будівництва.
Правовий аналіз положень ЦК дозволяє дійти висновку про те, що майнове право - це обумовлене право набуття в майбутньому прав власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, що є необхідними й достатніми для набуття речового права.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 26.02.2010 між ТОВ «ФФС» та ПАТ «АКБ «КИЇВ» (правонаступником якого є ПАТ «Укргазбанк») було укладено іпотечний договір, за умовами якого, ТОВ «ФФС» передало в іпотеку ПАТ «АКБ «КИЇВ» майнові права. Згідно п. 1.2. цього договору, майнові права на предмет іпотеки підтверджуються рішенням № 336 виконавчого комітету Одеської міської ради «Про надання дозволу ТОВ «ФФС» на подальше проектування та будівництво багатоповерхового жилого комплексу за адресою, вул. Генуезька, 1 в м.Одеса від 27.07.2006 року, дозволом № 1176 на виконання будівельних робіт, наданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області 29.10.2009 року, державним актом серії ЯК № 425719 на право власності на земельну ділянку.
Предметом іпотеки за іпотечним договором є майнові права на об'єкт незавершеного будівництва, які посвідчується нотаріусом на підставі документів, що підтверджують майнові права на цей об'єкт. Предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником такого майна на час укладення іпотечного договору (ч. 3 ст. 3, ч. 2 ст. 5 Закону України «Про іпотеку»).
Отже, ТОВ «ФФС» мало право передати в іпотеку майнові права на приміщення, станом на дату укладання іпотечного договору від 26.02.2010 року, у зв'язку із наявністю на той час у ТОВ «ФФС» документів, що свідчили про право ТОВ «ФФС» на здійснення будівництва зазначеного об'єкту, а відповідно до ст. 331 Цивільного кодексу України, на право ТОВ «ФФС» після закінчення будівництва та введення будинку до експлуатації на утримання у власність зазначеного об'єкту. Однак зазначене право ТОВ «ФФС» було визначено на майбутнє і залежало від настання певних обставин, таких як закінчення будівництва об'єкту та введення його до експлуатації.
Судова колегія погоджується з висновком господарського суду, що позивачем не надано належних доказів та не доведено того, що після закінчення будівництва багатоповерхового житлового комплексу за адресою м. Одеса, вул. Генуезька, 1 та введення його до експлуатації, ТОВ «ФФС» набуде право власності на нього, або на його окрему частину, а відповідно і те, що ТОВ «ФФС» має право власності на майнові права на квартири, паркінги (машиномісця) і приміщення під офіси, перелік яких наведено ТОВ «ФФС» в своїх позовних вимогах.
Отже, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що місцевий господарський суд розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належним чином проаналізував правовідносини, що виникли між сторонами, та вірно застосував норми матеріального та процесуального права.
Приймаючи до уваги вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що наведені скаржником у апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому колегія суддів не вбачає будь-яких передбачених ст.104 ГПК України правових підстав для скасування рішення місцевого суду.
Керуючись cm.cm. 99, 101- 103, 105 ГПК України, колегія суддів, -
Рішення господарського суду Одеської області від 17.10.2016 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Головей В.М.
Судді: Ліпчанська Н.В.
Савицький Я. Ф.