04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"17" січня 2017 р. Справа№ 911/2846/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дикунської С.Я.
суддів: Жук Г.А.
Мальченко А.О.
при секретарі Драчук Р.А.
за участю представників:
від позивача Осіпчук О.Ю. - дов. № 861 від 22.04.2016
від відповідача не заявились
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція»
на рішення Господарського суду Київської області
від 10.11.2016 (суддя Антонова В.М.)
у справі № 911/2846/16
за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча
компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу
«Рівненська атомна електрична станція»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютем-Інжиніринг»
про стягнення 177 720,00 грн.
Рішенням Господарського суду Київської області від 10.11.2016 у справі № 911/2846/16 відмовлено в задоволенні позову.
Не погодившись із згаданим рішенням суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що оскаржуване рішення винесено з порушенням вимог матеріального та процесуального права, судом не повністю з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права, а саме ст. 22 ЦК України. За твердженнями апелянта, місцевим судом безпідставно не враховано, що у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України ВП «Рівненській АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» нанесено збитки у вигляді неотриманих доходів, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода), в сумі 177 720, 00 грн. Згадані збитки спричинено відповідачем внаслідок неправомірних дій, зокрема внесення недостовірних даних в акти форми КБ-2в за серпень-грудень 2015 за договором № 969 від 17.06.2015.
Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями, справу № 911/2846/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді Жук Г.А., Мальченко А.О.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2016 апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Рівненька атомна електрична станція» прийнято до провадження у визначеному складі суду, розгляд справи призначено на 17.01.2017.
28.12.2016 надійшов відзив представника відповідача на апеляційну скаргу, в якому останній доводи апеляційної скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як законне та обґрунтоване залишити без змін, а також розгляд справи здійснювати за відсутності відповідача.
В судове засідання з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився, як вище згадувалось, просив справу розглянути за його відсутності. Присутній в судовому засіданні представник позивача не заперечував проти розгляду справи у відсутності представника відповідача.
Оскільки явка в судове засідання представника відповідача обов'язковою не визнавалась, враховуючи клопотання про розгляд справи без представника відповідача, апеляційний суд вважав за необхідне апеляційну скаргу розглянути за відсутності цього представника за наявними у справі матеріалами.
Представник позивача підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити за наведених в скарзі підстав, рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.
Так, Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютем-Інжиніринг» про стягнення 177 720,00 грн. збитків.
В обґрунтування своїх вимог зазначило, що в 2016 році Головним контрольно-ревізійним управлінням України було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та її відокремлених підрозділів, в тому числі в частині діяльності відокремленого підрозділу «Рівненська АЕС», за період з 01.02.2015 по 01.03.2016. В результаті було встановлено завищення добових витрат на відрядження за договором № 969 від 17.06.2015 на виконання додаткових будівельних робіт по об'єкту «Реконструкція відкритої розподільчої споруди 750 кВ Рівненської АЕС», який був укладений між ВП «Рівненська АЕС» та ТОВ «Ютем-Інжиніринг», оплата яких відповідачу призвела до матеріальної шкоди (збитків) на суму 177 720,00 грн., які позивач просив стягнути з відповідача на підставі ст. 22 та 611 ЦК України.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначав, що позовні вимоги є необґрунтованими, відтак не підлягають задоволенню, оскільки ці вимоги ґрунтуються виключно на даних проведеної ревізії фінансової-господарської діяльності ДП «НАЕК Енергоатом», проте, акти приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних робіт оформлено без будь-яких зауважень і претензій з боку позивача та виконані відповідачем будівельні роботи за договором № 969 від 17.06.2015 оплачені позивачем в повному обсязі.Крім цього, акти ревізій не є правовими документами, які встановлюють відповідальність суб'єкта господарювання та не є актами індивідуальної дії, не змінюють та не припиняють частково або повністю договірних правовідносин сторін, зобов'язань за договорами, оскільки виявлення будь-яких порушень в діяльності позивача за період перевірки не свідчить про зміну правовідносин між ним та відповідачем, що виникли на підставі укладених та виконаних договорів.
Як встановлено матеріалами справи, 17.06.2015 між Відокремленим підрозділом «Рівненська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (замовник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ютем-Інжиніринг» (підрядник за договором) було укладено договір №969 (далі - Договір), за умовами якого підрядник зобов'язався на свій ризик за завданням замовника виконати додаткові будівельні роботи по об'єкту «Реконструкція відкритої розподільчої споруди 750 кВ Рівненської АЕС», зазначені в акцептованій пропозиції конкурсних торгів (будівельні роботи) та відповідно до положень Цивільного та Господарського кодексів України, з дотриманням будівельних норм та правил, що діють в Україні, а замовник зобов'язався прийняти і оплатити такі роботи.
Відповідно до п. 1.3 Договору обсяг робіт визначається на основі затвердженої проектно-кошторисної документації відповідно національному стандарту України ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва».
Ціна робіт, що виконується за Договором (п.п. 3.1, 3.3 Договору) становить 10 712 683,33 грн., крім цього 2 142 536,67 грн. ПДВ. Загальна сума Договору становить 12 855 220,00 грн. Договірна ціна робіт, передбачених Договором є динамічною. Ціна виконання робіт включає в себе всі затрати, пов'язані із сплатою податків, обов'язкових платежів, страхування, витрати на відрядження тощо. Джерело фінансування: реалізація електроенергії та виробництва теплоенергії. Протокол узгодження договірної ціни є невід'ємною частиною Договору (додаток № 1). Вартість матеріалів замовника включена в ціну Договору.
Договором (п.3.10) сторони погодили, що витрати на відрядження робітників включаються в договірну ціну та компенсуються замовником за фактичними витратами згідно бухгалтерської довідки підрядника. В довідці, яка підписується керівником та головним бухгалтером підрядника, наводиться перелік прізвищ, посад, термінів відрядження, сум добових, проживання, проїзду кожного працівника. Довідка завіряється печаткою підрядника, який несе відповідальність за правильність інформації, наведеної в довідці. В акті приймання виконаних будівельних робіт витрати на відрядження включаються окремим рядком. У разі виявлення недостовірних даних в бухгалтерській довідці, підрядник повертає замовнику суму сплачених витрат на відрядження. Сума добових витрат відшкодовується замовником у розмірі 100,00 грн/доб. при наявності наказу про відрядження та відповідних первинних документів, що підтверджують відповідні витрати. За відсутності наказу добові витрати не виплачуються.
Оплата за виконані будівельні роботи здійснюється замовником на підставі двосторонньо підписаних актів приймання виконаних робіт (примірна форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (примірна форма КБ-3) шляхом перерахування грошових коштів в розмірі вартості виконаних робіт на поточний рахунок підрядника через 45 календарних днів з дати підписання акту приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (п. 4.1. Договору).
За умовами п. 4.4 Договору у разі виявлення невідповідності робіт, пред'явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисом норм, поточних цін та інших помилок, що вплинули на ціну виконання робіт, замовник має право за участю підрядника скоригувати суму, що підлягає сплаті шляхом підписання коригувальних актів виконаних робіт КБ-2в та довідок КБ-3. У разі проведення коригування актів виконаних будівельних робіт після їх оплати, відповідна сторона зобов'язується повернути/доплатити іншій стороні зайво сплачену/недоплачену суму на протязі 20 днів з моменту підписання акту коригування або зменшити/збільшити суму зобов'язання замовника по оплаті виконаних робіт в межах договірної ціни договору.
Пунктом 10.1 Договору встановлено, що він набирає чинності з моменту підписання обома сторонами та діє до 30.06.2016, а в частині виконання гарантійних зобов'язань підрядника - до спливу гарантійних строків.
17.06.2015 між позивачем та відповідачем підписано та скріплено печатками протокол погодження договірної ціни з протоколом розбіжностей, відповідно до яких сторонами досягнуто згоди про величину договірної ціни на виконання будівельних робіт по об'єкту «Реконструкція відкритої розподільчої споруди 750 кВ Рівненської АЕС» в сумі 12 855 220,00 грн. з ПДВ, графік виконання робіт та додаток № 3 до Договору, де визначено договірну ціну на виконання робіт з найменуванням витрат та їх вартості, з яких вона складається, кошторисний рахунок коштів на відрядження працівників будівельних організацій на об'єкт будівництва.
18.01.2016 між Відокремленим підрозділом Рівненська атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ютем-Інжиніринг» укладено додаткову угоду №2 до Договору, згідно якої сторони виклали в новій редакції п. 3.1 Договору та погодили ціну в розмірі 12 590 336,85 грн., на підтвердження чого підписали та скріпили печатками протокол погодження договірної ціни.
Як встановлено матеріалами справи, відповідач виконав, а позивач прийняв будівельні роботи за серпень - грудень 2015 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними та скріпленими печатками сторін актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3 за вказаний період.
Претензій щодо несвоєчасного або неякісного виконання робіт від позивача на адресу відповідача не надходило.
На виконання умов Договору позивач оплатив виконані будівельні роботи за серпень - грудень 2015 року.
В 2016 році працівниками Головного контрольно-ревізійного управління України було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ДП «НАЕК «Енергоатом» та її відокремлених підрозділів, в тому числі і відокремленого підрозділу «Рівненська АЕС», за результатами якої 13.06.2016 Державною фінансовою інспекцією у Рівненській області складено довідку ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «НАЕК «Енергоатом» в частині діяльності відокремленого підрозділу «Рівненська АЕС» за період з 01.02.2015 по 01.03.2016.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач стверджував, що відповідачем було завдано йому матеріальної шкоди (збитків) та посилався на довідку Державної фінансової інспекції України у Рівненській області від 13.06.2016.
Згідно довідки Державної фінансової інспекції України у Рівненській області від 13.06.2016, під час проведення ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в частині діяльності відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» за період з 01.02.2015 по 01.03.2016, встановлено, що при укладанні Договору було порушено процедуру конкурсних торгів, а саме ТОВ «Ютем-Інженіринг» в документі «Пропозиція конкурсних торгів» визначено умови договору, які не відповідають умовам, визначеним додатком №3, зокрема в частині умов п.3.10, а відтак Договір укладено в порушення ч. 2 ст. 31 Закону, встановлено його завищену вартість, а також оплачено завищені добові витрати на відрядження в розмірі 177 720,00 грн., що призвело до матеріальної шкоди (збитків) в сумі 177 720,00 грн.
Позивач звернувся до відповідача (лист № 061.0-11/5103 від 16.06.2016) й з посиланням на постанову КМУ № 668 від 01.08.2005 р. та на проект довідки ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» просив відповідача повернути кошти в розмірі 177 720,00 грн. до 16.06.2016 та по факту повернення коштів надати позивачу акт коригування попереднього періоду та розрахунок коригування податкової накладної.
У відповідь на цього листа позивача відповідач (лист № 350-202/1 від 11.07.2016) повідомив, що Договір було укладено за результатами конкурсних торгів, в яких цінова пропозиція ТОВ «Ютем-Інженіринг» визнана найкращою та сформована на підставі діючого законодавства, у актах приймання виконаних робіт витрати на відрядження включались за фактичним витратами згідно бухгалтерських довідок, оплата добових працівникам здійснювалась на підставі посвідчень про відрядження, відомостей нарахування відрядних працівникам та табелів відпрацьованого часу. Таким чином відсутні порушення ст. 31 Закону №1197, умови Договору відповідають умовам цінової пропозиції та відсутнє завищення добових витрат, відтак відсутні підстави для здійснення коригування сум добових витрат, а вимоги позивача щодо повернення коштів є необґрунтованими та безпідставними.
Як встановлено матеріалами справи, 10.08.2016 позивач отримав вимогу № 05-14/50 від 02.08.2016 Державної аудиторської служби України щодо усунення порушень законодавства, в якій зазначено, що Державна фінансова інспекція України на виконання п. 2.21 Плану контрольно-ревізійної роботи на І квартал 2016 року провела ревізію фінансово-господарської діяльності державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та його відокремлених структурних підрозділів за період з 01.02.2015 по 01.03.2016 й встановила низку порушень, що відображені в акті ревізії від 22.06.2016 № 05-21/67, які не усунені станом на 02.08.2016. В зв'язку з цим Державна аудиторська служба України вимагала у позивача опрацювати матеріали ревізії та усунути виявлені порушення законодавства в установленому законодавством порядку; інформацію про вжиті заходи з усунення порушень і недоліків разом із завіреними копіями підтверджених первинних, розпорядчих та інших документів надати до Держаудитслужби до 05.09.2016.
З огляду на наведене позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 177 720,00 грн. збитків.
Порушенням зобов'язання на підставі ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів згідно ст. 16 ЦК України є відшкодування збитків.
Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) ( ст. 22 ЦК України).
Під збитками в розумінні ч.2 ст.224 ГК України передбачаються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ст. 225 ГК України).
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
При цьому саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Обгрунтовуючи розмір збитків позивач посилається на довідку Державної фінансової інспекції України у Рівненській області від 13.06.2016, відповідно до якої проведено ревізію й встановлено завищення добових витрат на відрядження за Договором, оплата яких відповідачу призвела до матеріальної шкоди (збитків) на суму 177 720,00 грн.
Відповідно до п. 3 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550 (далі - Порядок) зазначено, що акт ревізії це документ, який складається посадовими особами контролюючого органу, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта.
Згідно п. 50 Порядку за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення в дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року №2939-XII органу державного фінансового контролю надається право, в тому числі, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Вимога органу державного фінансового контролю є обов'язковою до виконання в частині корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства.
Таким чином, органом державної контрольно-ревізійної служби при проведенні контрольних заходів визначати збитки чи матеріальну шкоду не заборонено. Разом з цим їх розмір підлягає доказуванню стороною та оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими чинним процесуальним законодавством України, зокрема, розділом V Господарського процесуального кодексу України.
Доводи позивача в апеляційній скарзі про те, що згідно п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України ВП «Рівненській АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» нанесені збитки у вигляді неотриманих доходів, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода), в сумі 177 720, 00 грн. з посиланням на довідку та акт ревізії не заслуговують на увагу, оскільки акт та довідка Державної фінансової інспекції України у Рівненській області, за результатом проведеної ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та її відокремлених підрозділів, може бути підставою для вчинення відповідних процесуальних дій посадовими особами (зокрема пред'явлення відповідного позову до суду), однак не позбавляє відповідну особу процесуального обов'язку доводити свої вимоги належними та допустимими доказами.
За договором підряду (ч.1 ст.837 ЦК України) одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ч. ч.1, 3 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Свобода договору полягає передусім у вільному вияві волі сторін на вступ у договірні відносини, а отже і у вільному визначені сторонами умов договору, однією із складових якої є його ціна.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ч. ч.1, 3 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Як встановлено матеріалами справи, між сторонами укладено договір підряду, який є виконаний, що підтверджується Актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), позивачем сплачено відповідачу вартість виконаних робіт (до складу яких входили і витрати на відрядження працівників), яка не перевищує вартості робіт встановленої в договорі та підтверджується підписаними сторонами довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3).
Вимагаючи повернення частини виконаного за Договором, позивач фактично вимагає перегляду ціни Договору після його виконання, що є порушенням вищезгажданих положень чинного законодавства.
Як встановлено матеріалами справи, між сторонами укладено договір підряду, а кошти які позивач просив стягнути з відповідача отримано ним як оплату належно виконаних за договором робіт, тобто такі кошти набуто за наявності правової підстави - договору і вони не можуть вважатися ані збитками, ані безпідставно набутим майном. Відповідна позиція узгоджується з правовою позицією Судової палати у господарських справах Верховного Суду України, наведеною у постанові від 22.01.2013 у справі № 3-69гс12.
З огляду на наведене та враховуючи наявні в матеріалах справи акти приймання виконаних будівельних робіт за серпень-грудень 2015 року, які підписано сторонами без жодних зауважень та претензій щодо якості виконаних робіт, їх обсягу та вартості, а сплачені відповідачем кошти є оплатою належно виконаних за Договором будівельних робіт та зокрема погоджених сторонами відряджувальних витрат, апеляційний суд вважає, що висновки місцевого суду про необґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача збитків в розмірі 177 720, 00 грн. є законними.
За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого суду, як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Рівненька атомна електрична станція» залишити без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 10.11.2016 у справі № 911/2846/16 - без змін.
Матеріали справи № 911/2846/16 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя С.Я. Дикунська
Судді Г.А. Жук
А.О. Мальченко