Ухвала від 23.01.2017 по справі 10/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"23" січня 2017 р. Справа №10/11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Доманської М.Л.

Верховця А.А.

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду міста Києва від 17.11.2016 року

у справі № 10/11 (суддя Пасько М.В.)

за заявою Корпорації „Укрзарубіжнафтогаз",

Товариства з обмеженою відповідальністю „Промес",

Дочірнього підприємства „Гарантія-Львів",

Акціонерного комерційного банку „Аркада",

Закритого акціонерного товариства „Кобзар",

до Акціонерного товариства „Градобанк",

за участю Прокуратури м. Конотопа, Прокуратури м. Києва

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.11.2016 року у справі № 10/11, серед іншого, відмовлено ОСОБА_2 у визнанні кредитором Акціонерного товариства „Градобанк" на суму 130 000 000 000,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ОСОБА_2 звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 17.11.2016 року повністю та прийняти нову.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану апеляційну скаргу у справі № 10/11 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Остапенка О.М., суддів: Верховця А.А., Доманської М.І.

Розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду і має бути повернута скаржнику без розгляду з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до вимог статті 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

У випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.

Таким чином останнім днем подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 17.11.2016 року є 22.11.2016 року.

Проте, скаржник звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вищевказану ухвалу місцевого господарського суду лише 23.12.2016 року, про що свідчить відтиск штемпелю відділення поштового зв'язку на конверті, тобто з пропуском п'ятиденного процесуального строку на її оскарження.

Як вбачається із апеляційної скарги, скаржник ні в прохальній частині скарги, ні окремо від неї не заявляв клопотання про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги на зазначену ухвалу суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що нормами ст.93 ГПК України чітко встановлено, що перебіг строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду розпочинається з дня її оголошення судом, а відтак отримання скаржником ухвали місцевого господарського суду після закінчення строку на звернення з апеляційною скаргою не позбавляє його необхідності дотримуватись вимог Господарського процесуального кодексу України щодо подання апеляційної скарги із обґрунтованою заявою (клопотанням) про відновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у разі його пропуску із зазначенням обставин, які зумовили пропуск цього строку.

Визначений законодавцем строк подання апеляційної скарги є процесуальним строком, який може бути відновлений відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання апеляційною інстанцією поважності причин такого пропуску. Водночас, законодавець визначив, що вирішення питання про відновлення пропущеного процесуального строку можливе лише за наявності відповідного клопотання скаржника.

За наведених обставин у апеляційної інстанції відсутні правові підстави для відновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги за власною ініціативою.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Крім того, згідно з ч. 3 ст. 94 ГПК України до скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 95 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у сторони відсутні.

За приписами ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, що діяла станом на час визнання боржника банкрутом) сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Відповідно до п. 3 ч. 9 ст. 7 названого Закону при проведенні процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Закону.

Проте, в порушення вимог ст.ст. 94 та 95 ГПК України скаржником не додано доказів надсилання копії скарги боржнику - АТ „Градобанк", ліквідатору банкрута Львовій І.В., комітету кредиторів боржника, утвореного у відповідності до закону (ТОВ „Компанія „Основа", ВАТ „Рівненський науково-дослідний інститут технології машинобудування", ПТТ „Галант ЛТД", Кооперативна стоянка „Райдуга", ЗАТ „АТЕК", ФОП ОСОБА_5), а також іншим учасникам провадження у справі, зокрема Прокуратурі міста Києва та Національному Банку України, що в силу п. 2 ч. 1 статті 97 ГПК України є підставою для повернення апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду міста Києва від 17.11.2016 року Київським апеляційним господарським судом до апеляційного провадження не приймається і повертається з доданими до неї документами скаржнику без розгляду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 53, 86, 91, 93 та п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду міста Києва від 17.11.2016 року у справі № 10/11 повернути скаржнику без розгляду по суті.

2. Матеріали справи № 10/11 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді М.Л. Доманська

А.А. Верховець