Постанова від 12.01.2017 по справі 911/2598/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2017 р. Справа№ 911/2598/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Яковлєва М.Л.

Разіної Т.І.

при секретарі судового засідання Громак В.О.

за участю представників сторін: від позивача - ОСОБА_2,

від відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4

на рішення господарського суду Київської області від 03.10.2016р.

по справі № 911/2598/16 (суддя - Чонгова С.І.)

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_5

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4

про стягнення 16 057,72 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 03.10.2016р. позов задоволено частково. Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 7 624,00 грн. основного боргу, 1 661,31 грн. пені, 5 000,00грн. штрафу, 168,24 грн. 3% річних, 465,06 грн. інфляційних втрат, а також 1 280,25 грн. в рахунок часткового відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором. В задоволенні позову про стягнення 1087,08 грн. пені, 29,15 грн. 3% річних та 22,88 грн. втрат від інфляції відмовлено. р Не погоджуючись із прийнятим рішенням, фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернулась до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 03.10.2016р. та прийняте нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2016р. відновлено фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 строк на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження.

22.12.2016р. у судовому засіданні виникла необхідність оголосити перерву.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016р. продовжено строк розгляду справи в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням від 11.01.2017р. №09-53/68/17 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку із перебуванням судді Майданевича А.Г., який не є головуючим суддею, у відпустці.

Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 11.01.2017р. для розгляду справи №911/2598/16 визначено колегію у складі: головуючий суддя Чорна Л.В., судді Разіна М.Л., Яковлєв Т.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2017р. апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду Київської області від 03.10.2016р. по справі № 911/2598/16 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_5 заперечує проти апеляційної скарги, з підстав викладених у письмових запереченнях.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона(орендодавець) передає другій стороні(орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

01.07.2014р. між ТОВ «Інвестбізнес Групп» (орендодавець) та ФОП ОСОБА_5 (орендар) укладено договір оренди, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежиле приміщення загальною площею 180 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. /а.с. 57/.

Строк дії оренди закінчується 31.12.2015р. (п. 4.1. договору оренди).

Відповідно до ст. 774 Цивільного кодексу України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.

До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

14.03.2015р., за погодженням ТОВ «Інвестбізнес Груп», по договору суборенди №14/03-2015 ФОП ОСОБА_5 (орендар) передав ФОП ОСОБА_4 (суборендатор) в суборенду частину нежитлового приміщення загальною площею 46,4 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. /а.с. 10, 62/.

Згідно п. 3.2. договору при передачі складається акт приймання-передачі, який підписується сторонами договору (п. 3.2 договору).

Частину нежитлового приміщення загальною площею 46,4 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 передано відповідачу по акту приймання-передачі від 14.03.2015р. /а.с. 14/.

Згідно п. 3.3 договору об'єкт суборенди повертається суборендарем орендарю в порядку, аналогічному при передачі об'єкта орендарем суборендарю.

Відповідно до п. 3.4 договору об'єкт суборенди вважається переданим одній стороні та прийнятим іншою стороною з моменту підписання акту приймання-передачі.

Строк суборенди за вказаним договором встановлюється до 31.12.2015р. (п. 4.1. договору).

Згідно п. 4.2. договору після закінчення строку, сторони можуть за згодою продовжити строк дії договору шляхом укладення додаткової угоди або укладення нового договору.

Відповідно до п. 5.1 договору плата за користування є платежем , який суборендар платить орендарю за користування об'єктом суборенди незалежно від наслідків здійснення господарської діяльності. Орендна плата нараховується орендарем з моменту передачі об'єкту суборенди за актом приймання-передачі по день фактичного повернення об'єкту суборенди орендарю.

Згідно п. 5.1.1. договору плата за користування об'єктом суборенди за календарний місяць суборенди з врахуванням її індексації складає 1906,00грн. Оплата здійснюється суборендарем за розпорядженням орендаря шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок або шляхом внесення коштів в касу орендаря.

Згідно п. 5.1.2. договору не пізніше 31.03.2015р. суборендар платить орендну плату за останній місяць оренди. За наступні місяці орендна плата здійснюється суборендарем до 15 числа кожного поточного місяця.

Згідно п. 5.1.3. договору за наступні місяці оплату орендної плати Суборендатор проводить до 15 числа кожного поточного місяця.

Згідно п. 7.1. договору суборендар зобов'язаний своєчасно здійснювати орендні платежі, оплату комунальних послуг та інших платежів, зв'язаних з обслуговуванням та експлуатацією об'єкту суборенди.

Згідно п. 10.2. договору суборенди договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до закінчення строку, встановленого п. 4.1 договору, або до дати його дострокового припинення.

Статтею 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Позивачем заявлено до стягнення 7 624,00 грн. заборгованості по сплаті орендної плати за період з вересня по грудень 2015р.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Доказів погашення заборгованості, як і реагування на претензії від 19.01.2016р. №2/19, від 31.03.2016р. №01/31, матеріали справи не містять.

Посилання апелянта на розірвання договору суборенди з 04.09.2015р., судом до уваги взяте бути не може, оскільки доказів належного повідомлення суборендаря про розірвання договору суборенди матеріали справи не містять, що є порушенням вимог ст. 188 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Акт повернення частини нежитлового приміщення сторонами не підписаний, доказів надсилання відповідного акту відповідачем позивачу матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, є документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.1. договору сторони передбачили, що у разі прострочення перерахування орендної плати або інших платежів за договором суборендар сплачує орендарю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період за який нараховується пеня, нарахованої на суму боргу, за кожний день прострочення, а також штраф в розмірі 5000,00грн, якщо прострочення будь-якого платежу продовжується більше 15 календарних днів.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши перерахунок судом першої інстанції розміру пені, штрафу, інфляційних втрат та 3% річних, Київський апеляційний господарський суд вважає його обґрунтованим та арифметично вірним.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом Київської області правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

З наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду Київської області від 03.10.2016р. у справі №911/2598/16.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Київської області від 03.10.2016р. у справі №911/2598/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Матеріали справи № 911/2598/16 повернути до господарського суду Київської області.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді М.Л. Яковлєв

Т.І. Разіна

Попередній документ
64201729
Наступний документ
64201731
Інформація про рішення:
№ рішення: 64201730
№ справи: 911/2598/16
Дата рішення: 12.01.2017
Дата публікації: 25.01.2017
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Київський апеляційний господарський суд
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (11.01.2022)
Дата надходження: 11.01.2022
Предмет позову: стягнення 16 198,86 грн.