донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
18.01.2017 р. справа №913/1032/16
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: суддів:ОСОБА_1 А ОСОБА_2, ОСОБА_3О
секретар судового засідання ОСОБА_4
за участю представників сторін:
від позивача: від відповідача:не з'явились; не з'явились;
розглянувши апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Луганській області, м. Сєвєродонецьк Луганської області
на рішення господарського суду Луганської області
від 24.11.2016р.
у справі№ 913/1032/16 (суддя: Фонова О.С.)
за позовом до відповідача: Державної екологічної інспекції у Луганській області, м. Сєвєродонецьк Луганської області Державного підприємства «Сєвєродонецьке лісомисливське господарство», смт. Сиротине, м. Сєвєродонецьк Луганської області
про стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в сумі 970,00 грн.
Рішенням господарського суду Луганської області від 24.11.2016р. у справі № 913/1032/16 відмовлено повністю у задоволенні позову Державної екологічної інспекції у Луганській області, м. Сєвєродонецьк Луганської області до Державного підприємства «Сєвєродонецьке лісомисливське господарство», смт. Сиротине, м. Сєвєродонецьк Луганської області про стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в сумі 970,00 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також з неповним дослідженням доказів, та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Луганській області в повному обсязі.
В обґрунтування своєї позиції апелянт зазначає, що на момент складання ним наказу про початок перевірки та у період її проведення відносно ДП «Сєвєродонецьке ЛМГ», що знаходиться у смт. Сиротине м. Сєвєродонецьк Луганської області, територія проведення антитерористичної операції не була визначена законодавчо, а відтак позивач діяв правомірно, та усі докази, які зібрані у справі щодо стягнення суми боргу з відповідача, є належними.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 16.12.2016р. апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.
Розпорядженням керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду № 82 від 17.01.2017р., у зв'язку з неможливістю розгляду справи суддею - членом колегії Сгарою Е.В. через перебування у відпустці на дату слухання справи - 18.01.2017р., призначено повторний автоматизований розподіл справи № 913/1032/16, та визначено наступний склад судової колегії: головуючий суддя - Малашкевич С.А., судді - члени колегії: Агапов О.Л., Мартюхіна Н.О.
В призначене судове засідання представники сторін не з'явились.
Усі учасники спору були належним чином повідомлені про день, час та місце судового засідання відповідно до вимог статті 98 Господарського процесуального кодексу України.
Від апелянта надійшло письмове клопотання № б/н від 11.01.2017р., в якому останній зазначає, що підтримує апеляційну скаргу в повному обсязі, просить її задовольнити та розглянути справу без його участі.
Від відповідача до суду надійшла заява № б/н від 06.01.2017р. про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю прибуття його представника в призначене судове засідання через зайнятість в іншому судовому процесі. До вказаної заяви відповідачем також доданий письмовий відзив № б/н від 05.01.2017р., в якому останній не погоджується із доводами поданої апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Враховуючи те, що позиція відповідача стосовно предмету спору викладена письмово та надана до суду, а також те, що явка сторін судом не визнавалася обов'язковою, колегія суддів, порадившись, дійшла висновку про відмову у задоволенні зазначеного клопотання відповідача, та можливість розгляду справи без участі зазначених представників.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.
Державною екологічною інспекцією у Луганській області (далі - Інспекція) в період з 26.11.2015 по 11.12.2015 було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Державним підприємством “Сєвєродонецьке лісомисливське господарство".
За результатами перевірки інспекцією було встановлено факт засмічення (псування) ґрунту за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, смт. Сиротине, вул. Фрунзе, 86, територія проммайданчику № 1 на двох ділянках з переробки деревини, у зв'язку з чим, інспекцією було складено акт № 98 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Державним підприємством “Сєвєродонецьке лісомисливське господарство”, та акт обстеження засміченої земельної ділянки від 10.12.2015р. (до акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Державним підприємством “Сєвєродонецьке лісомисливське господарство” від 26.11.2015- 11.12.2015).
Інспекцією на адресу відповідача було направлено претензію № 02/04-22-16 від 26.01.2016 щодо добровільного відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, у сумі 970,00 грн. разом з розрахунком збитків, зробленого відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Мінекобезпеки України від 27.10.1997 №171 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 за № 285/2725 (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007).
Станом на дату подання позовної заяви, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження оплати збитків у сумі 970,00 грн., у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з відповідною вимогою.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що позивачем при проведенні зазначеної перевірки порушено приписи ст. 3 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо заборони проведення планових та позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції, що призвело до складання неправомірного акту обстеження засміченої ділянки, протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про накладення адміністративного стягнення, а отже й незаконного встановлення факту порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пунктів 1-3 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № 454/2011, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України (далі - Міністр).
Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Держекоінспекція України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства екології та природних ресурсів України (далі - Міністерство), іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України і Міністра, а також цим Положенням.
Одним з основних завдань Інспекції є реалізація державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів.
Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані, зокрема, дотримуватися встановлених законом принципів, вимог та порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Відповідно до ст. 3 Закону України № 1669-VII від 02.09.2014 “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” (далі - Закон №1669), який набрав чинності 15.10.2014, органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції, крім позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику.
Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України” та розпочато проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.
Виходячи з положень ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» періодом проведення антитерористичної операції визначено час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про введення в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 р. «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 р. № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Таким чином, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14 квітня 2014 року.
Згідно з ч.2 ст.11 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, його дія поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.
Відповідно до ч.3 ст.11 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного Закону закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно з п.5 ст.11 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1669 Кабінет Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону зобов'язаний, зокрема: затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” №405/2014 від 14.04.2014, у період з 14.04.2014 до її закінчення.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1053-р від 30.10.2014 р. затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого, зокрема, включено смт. Сиротине м. Сєвєродонецьк, що станом на час проведення перевірки та на теперішній час, є місцезнаходженням відповідача.
05.11.2014 р. Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1079-р, яким зупинено дію розпорядження КМУ від 30.10.2014 р. № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015 р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015р. у справі № 826/18327/14, визнано нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014 р.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України К/800/19383/15 від 28.07.2015 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Отже, дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. №1053-р є зупиненою на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014 р.
Разом з тим, воно є чинним, оскільки в установленому порядку не скасоване і не визнане незаконним (недійсним).
Розпорядженням № 1275-р від 02.12.2015 Кабінету Міністрів України затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (надалі - Перелік), відповідно до якого смт. Сиротине м. Сєвєродонецьк також входить до даного переліку.
Статтями 10, 11 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" передбачено, що антитерористична операція проводиться лише за наявності реальної загрози життю і безпеці громадян, інтересам суспільства або держави у разі, якщо усунення цієї загрози іншими способами є неможливим. Рішення щодо проведення антитерористичної операції приймається залежно від ступеня суспільної небезпеки терористичного акту керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України за письмовим дозволом Голови Служби безпеки України або керівником координаційної групи відповідного регіонального органу Служби безпеки України за письмовим дозволом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим з Головою Служби безпеки України. Про рішення щодо проведення антитерористичної операції негайно інформується Президент України.
Частиною 7 ст. 4 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" передбачено, що координацію діяльності суб'єктів, які залучаються до боротьби з тероризмом, здійснює Антитерористичний центр при Службі безпеки України.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" районом проведення антитерористичної операції є визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.
Згідно рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 р. "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" Антитерористичним центром при Службі Безпеки України видано наказ від 07.10.2014 р. № 33/6/а "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення", згідно з яким визначено районом проведення антитерористичної операції Донецьку та Луганську області з 07.04.2014 р.
З наведеного вбачається, що проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 07.04.2014 р. визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.
Таким чином суд приходить до висновку про те, що на відповідача поширюється дія Закону №1669.
Однак, в порушення вказаного припису, з 25.11.2015 по 11.12.2015 позивачем було проведено планову перевірку відповідача та застосовано до нього заходи впливу.
З огляду на викладене суд приходить до висновку про те, що оскільки заборона на проведення планових перевірок, що встановлена у статті 3 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", поширюється на відповідача, отже позивач не мав правових підстав на проведення перевірки, і, як наслідок, складання акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Державним підприємством “Сєвєродонецьке лісомисливське господарство”, протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про накладення адміністративного стягнення.
Суд зазначає, що дії позивача призвели до незаконного встановлення факту порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства.
Таким чином, судом першої інстанції правомірно застосувані норми ст. 3 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".
Колегія суддів вважає необґрунтованими та недоведеними доводи апелянта про скасування рішення суду першої інстанції, та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
За таких обставин, апеляційна скарга Державної екологічної інспекції у Луганській області, м. Сєвєродонецьк Луганської області не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Луганської області від 24.11.2016р. у справі № 913/1032/16 - залишається без змін.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Результати апеляційного провадження у справі оголошені в судовому засіданні.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 91, 93, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Луганській області, м. Сєвєродонецьк Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 24.11.2016р. по справі № 913/1032/16 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Луганської області від 24.11.2016р. по справі № 913/1032/16 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дати набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя С. А. Малашкевич
Судді: О.Л. Агапов
ОСОБА_3