донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
17.01.2017 справа №908/2023/16
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий: судді при секретарі за участю представників сторін від апелянта (позивача) від відповідача-1 від відповідача-2 від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачаОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 не з'явився не з'явився не з'явився не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „НІКО-ТАЙС”, м.Київ
на рішення господарського суду Запорізької області
від31.10.16 р.
у справі№ 908/2023/16
за позовом: до: третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „НІКО-ТАЙС”, м.Київ 1) Токмацького управління державної казначейської служби України Запорізької області, м.Токмак, Запорізька область 2) Державної казначейської служби України, м.Київ Токмацький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, м.Токмак Запорізька обл.
про стягнення грошових коштів в рахунок відшкодування втрат (збитків) у зв'язку з неналежним, необ'єктивним та несвоєчасним виконанням рішення господарського суду Київської області у справі №911/1789/14 від 18.07.2014р.
До господарського суду Запорізької області 01.08.2016р. з позовною заявою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “НІКО-ТАЙС” (далі ТОВ “Компанія “НІКО-ТАЙС”) до Токмацького управління державної казначейської служби України Запорізької області (далі Токмацьке УДКСУ Запорізької області) за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Токмацького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі Токмацький міськрайонний ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області) про стягнення 1 936,12 грн., а саме: 193,43 грн. - 3 % річних та 1742,69 грн. - інфляційних втрат у зв'язку із несвоєчасним виконанням рішення господарського суду Київської області від 18.07.14 у справі № 911/1789/14.
Позивач вважає, що підставою для нарахування 3 % річних та інфляційних втрат є несвоєчасне виконання ВДВС Токмацького РУЮ Запорізької області рішення господарського суду Київської області у справі №911/1789/14 від 18.07.2014р., яке набрало законної сили.
Позивач посилається на те, що має право на відшкодування втрат (збитків), відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, 3% річних у сумі 193,43 грн та інфляційних втрат у сумі 1742,69 грн. за період прострочення виконання ВДВС Токмацького РУЮ Запорізької області рішення господарського суду Київської області від 18.07.14 у справі № 911/1789/14 з 11.10.2014р. по 22.07.2016р. (розрахунок додається до позову).
Ухвалою від 07.09.2016р. судом першої інстанції залучено до участі у справі №908/2023/16 відповідача 2 - Державну казначейську службу України.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 31.10.16р. по справі №908/2023/16 у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.
Рішення суду першої інстанції мотивоване наступним.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку з виконанням судового рішення, а, отже, до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов'язання (ст. 625 ЦК України). Позивачем не доведено факт спричинення ВДВС Токмацького РУЮ Запорізької області заявлених до стягнення збитків у вигляді 3% річних та інфляційних втрат, оскільки останній немає грошових зобов'язань перед позивачем, а відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України 3% річних та інфляційні втрати у зв'язку з несвоєчасним виконанням грошового зобов'язання повинен сплачувати боржник. Отже, відділ примусового виконання рішення не може нести відповідальність по сплаті заявлених позивачем втрат (збитків).
Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС", м.Київ звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №15-1/11 від 15.11.16 р. на рішення господарського суду Запорізької області від 31.10.16р. по справі №908/2023/16, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" задовольнити.
Апелянт вважає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилається на те, що є всі необхідні умови відповідальності відповідача щодо відшкодування збитків, а бездіяльність ВДВС Токмацького РУЮ Запорізької області у виконавчому провадженні №44747256 при примусовому виконанні наказу господарського суду Київської області від 01.09.2014р. по справі №911/1789/14 встановлена ухвалою господарського суду Київської області від 12.01.2016 року у справі №911/1789/14. Відтак ця обставина не потребує доведення знову відповідно до ст. 35 ГПК України та є належним та допустим доказом у розумінні ст.32, 34,43 ГПК України.
Апелянт посилається на те, що ВДВС Токмацького РУЮ Запорізької області не вжито належних заходів для виконання рішення, як впродовж шестимісячного строку, так і з дати закінчення добровільного строку для виконання - 24.09.2014р.
ВДВС Токмацького РУЮ Запорізької області жодним чином не обґрунтовано власне бачення відсутності необхідності реалізації (продажу) арештованого та виявленого майна у Селянського (фермерського) господарства «Василько» (далі по тексту - СФГ «Василько»).
Скаржник вважає, що сплата 3% річних та інфляційних втрат (у розумінні ч.2 ст.625 ЦК України) є способом захисту його майнового права шляхом отримання компенсації (плати) за користування коштами.
У відзиві на апеляційну скаргу Токмацьке управління державної казначейської служби України Запорізької області вважає, що рішення першої інстанції прийняте при повному з'ясуванні обставин по справі, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Токмацьке управління державної казначейської служби України Запорізької області посилається на те, що предметом спору у даній справі є відшкодування шкоди, завданої органом державної виконавчої служби при здійсненні повноважень стосовно примусового виконання рішень суду, а тому апелянт помилково керується нормами законодавства щодо відшкодування збитків у зв'язку з порушенням зобов'язань за договором. Відповідно СФГ «Василько», а не Держава Україна має нести відповідальність за прострочення грошового зобов'язання.
Токмацьке управління державної казначейської служби України Запорізької області просить розглянути апеляційну скаргу за відсутності свого представника у зв'язку з відсутністю коштів на відрядження та повідомити його про результати судового розгляду апеляційної скарги.
Державна казначейська служба України, м. Київ у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін та розглянути апеляційну скаргу за відсутності її представника.
Від інших сторін у справі відзивів на апеляційну скаргу не надано.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2016 р. визначено склад колегії суддів: Геза Т.Д.- головуючий суддя, судді Мартюхіна Н.О., Малашкевич С.А.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2016 року порушене провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" на рішення господарського суду Запорізької області від 31.10.16р. по справі №908/2023/16, розгляд апеляційної скарги призначено на 17.01.17 р. об 11:30 годині.
У судове засідання апеляційної інстанції представники сторін не з'явилися. Про час та місце проведення судового засідання сторони повідомлені належним чином, явка сторін ухвалою апеляційного суду не визнавалася обов'язковою.
Відповідно до ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні апеляційної інстанції 17.01.2017 року складено протокол.
Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція переглядає справу за наявними в ній доказами та не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.
Дослідивши обставини справи, апеляційну скаргу, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду встановила.
Рішенням господарського суду Київської області від 18.07.14 у справі № 911/1789/14 задоволено частково позовні вимоги ТОВ “Компанія “НІКО-ТАЙС” до ТОВ “ПК Трейдсервісгруп” (відповідач-1) та до СФГ “Василько” (відповідач-2) про стягнення 1186,26 грн. Вказаним рішенням суд вирішив: стягнути солідарно з ТОВ “ПК Трейдсервісгруп” та СФГ “Василько” на користь ТОВ “Компанія “НІКО-ТАЙС” 1174,50 грн. 3% річних, 495,04 грн. витрат на оплату послуг адвоката та 1808,89 грн. витрат по сплаті судового збору. В інших вимогах в позові відмовлено. На виконання рішення суду видано наказ від 01.09.14р.
Постановою від 17.09.14 головним державним виконавцем ВДВС Токмацького РУЮ Запорізької області Рудєвою О.І. відкрито виконавче провадження № 44747256 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 01.09.14 по справі № 911/1789/14.
Ухвалою господарського суду Київської області від 12.01.16 по справі № 911/1789/14 задоволено скаргу ТОВ “Компанія “НІКО-ТАЙС” на бездіяльність ВДВС Токмацького РУЮ Запорізької області у виконавчому провадженні № 44747256 при примусовому виконанні наказу господарського суду Київської області від 01.09.14 по справі № 911/1789/14. Визнано бездіяльність ВДВС Токмацького РУЮ Запорізької області щодо виконання наказу господарського суду Київської області від 01.09.14 по справі № 911/1789/14 у виконавчому провадженні № 44747256 не законною. На час розгляду цієї справи наказ господарського суду Київської області від 01.09.14 по справі № 911/1789/14 не виконано.
До господарського суду Запорізької області 01.08.2016р. з позовною заявою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “НІКО-ТАЙС” до Токмацького управління державної казначейської служби України Запорізької області за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Токмацький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про стягнення 1 936,12 грн., а саме: 193,43 грн. - 3 % річних та 1742,69грн. - інфляційних втрат у зв'язку із несвоєчасним виконанням рішення господарського суду Київської області від 18.07.14 у справі № 911/1789/14 у період з 11.10.2014р. по 22.07.2016р.
Підставою для нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України є несвоєчасне виконання рішення господарського суду Київської області у справі №911/1789/14 від 18.07.2014р., яке набрало законної сили.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 31.10.2016р. по справі №908/2023/16 у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.
Відповідно до ст.56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Ст. 22 ЦК України унормовано, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Дане правило застосовується і до відшкодування позадоговірної майнової шкоди (ст.1166 ЦК України), завданої неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкоди, завданої майну фізичної або юридичної особи, що відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а відповідно до ч.1 ст.1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Відповідно до ч.2 ст.87 Закону України “Про виконавче провадження”, збитки, завдані державним виконавцем фізичним або юридичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом. Згідно з ч.3 ст.11 “Про державну виконавчу службу” шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.
За змістом ч.2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають із підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти. Таким чином, зобов'язання дійсно може виникати між сторонами не тільки із договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема і з факту завдання майнової шкоди іншій особі.
Виходячи зі змісту частини першої статті 598, статей 599, 600, 604 - 609 ЦК України, саме по собі судове рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання з боржника сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України.
Отже, боржником, у розумінні ст. 609, 625 ЦК України, є саме СФГ «Василько», з якого відповідно до рішення господарського суду Київської області від 18.07.14 у справі №911/1789/14 було стягнуто грошові кошти на користь ТОВ „Компанія „НІКО-ТАЙС і яким не виконано вищезазначене рішення на дату звернення з позовом.
Ч.2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З Аналізу практики застосування ст.625 ЦК України в цивільному судочинстві (Лист Верховного Суду України від 01.07.2014р.) вбачається, що ст.625 ЦК України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання, тобто вказана відповідальність передбачає наявність договірних правовідносин.
За доказами матеріалів справи між позивачем та ВДВС Токмацького РУЮ Запорізької області виникли правовідносини, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» з приводу виконання судового рішення. Тому до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов'язання (ст.625 ЦК України).
Оскільки передбачені ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних та інфляційні нарахування є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошового зобов'язання, такі нарахування не можуть стягуватись як відповідальність у формі відшкодування шкоди, як це сформульовано позивачем у його матеріально-правовій вимозі, яка складає предмет позову у даній справі.
Позивач, всупереч положенням чинного законодавства, просить суд стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні втрати в якості такої форми цивільної відповідальності як відшкодування шкоди та за відсутності грошового зобов'язання відповідача. ТОВ „Компанія „НІКО-ТАЙС” помилково ототожнюється сам факт можливості відшкодування збитків, завданих державним виконавцем юридичним особам під час здійснення виконавчого провадження (деліктної відповідальності) з наявністю у виконавчої служби обов'язку виконати грошове зобов'язання боржника перед стягувачем.
За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 31.10.2016р. по справі №908/2023/16 прийнято з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" задоволенню не підлягає.
Судові витрати за подання апеляційної скарги, відповідно до ст.49 ГПК України, покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС", м. Київ, на рішення господарського суду Запорізької області від 31.10.2016 року у справі № 908/2023/16 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 31.10.2016 року у справі №908/2023/16 залишити без змін.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.
Головуючий суддя Т.Д. Геза
Судді: С.А. Малашкевич
ОСОБА_3
всього надрук 7 екз.: 1-позивачу,
2-відповідачу,
1-третій особі,
1-у справу, 1-ДАГС, 1 -ГСЗО