17.01.2017 року Справа № 904/3166/16
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді (доповідача) - Кузнецової І.Л. ,
суддів - Сизько І.А., Широбокової Л.П.,
секретар судового засідання: Мацекос І.М.,
від позивача: ОСОБА_1- представник, довіреність № 52-16/08 від 11.01.2017 р.,
від відповідача: не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином,
від третьої особи: не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином,
розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2016р. у справі №904/3166/16
за позовом публічного акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат”, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.
до публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Дніпро
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача державне підприємство “Донецька залізниця”, м.Донецьк
про стягнення штрафу
- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2016р. у справі №904/3166/16 (головуючий суддя: Татарчук В.О., судді: Фещенко Ю.В., Мілєва І.В.) позов публічного акціонерного товариства (далі-ПАТ)“Південний гірничо-збагачувальний комбінат” (далі-ПАТ"Південний ГЗК") задоволено частково, з ПАТ “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” ПАТ “Українська залізниця” на користь позивача стягнуто 3823грн.20коп. штрафу, в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в сумі 125262грн.60коп. відмовлено;
- приймаючи рішення в частині задоволення позовних вимог, господарський суд виходив з обставин щодо прострочення відповідачем строку доставки вантажу за накладною №32932725 від 16.08.2015р. на три доби та щодо визнання останнім відповідного порушення за результатами розгляду претензії позивача;
- при відмові в задоволенні решти позову господарський суд зазначав, що розкредитування перевізних документів за іншими накладними, вказаними у позовній заяві здійснено позивачем у термін понад добу після вивезення вантажу згідно з датами та часом, зазначеними в графі 53 накладних і такі обставини, відповідно до ст.116 Статуту залізниць України, звільняють залізницю від сплати штрафу, а також, що позивачем невірно розрахований штраф в сумі 8561грн.10коп. за накладною №32871360, оскільки врахована загальна сума провізної плати за основним документом, між тим має враховуватися провізна плата лише за вагон №67905307;
- одночасно господарським судом не були прийняті до уваги посилання відповідача на відправлення частини вантажу зі станцій, які знаходяться на території проведення АТО внаслідок ненадання ним сертифікату Торгово-промислової палати України в підтвердження настання обставин непереборної сили, які мали місце на цій території;
- не погодившись з прийнятим рішенням, ПАТ “Південний ГЗК” подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неповне з"ясування господарським судом обставин, що мають значення для справи та на неправильне застосування норм матеріального і процесуального права просить рішення господарського суду скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог, прийняти в цій частині нове рішення та стягнути з відповідача на користь позивача 125262грн.60коп. штрафу;
- у поданій скарзі йдеться про невідповідність висновків господарського суду, які слугували підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, ст.310 Господарського кодексу України, ст.116 Статуту залізниць України та п.8 Правил видачі вантажів, оскільки розкредитування перевізних документів відбувається до проставлення штампу в графі 51 залізничної накладної, про те, що належним доказом, який підтверджує час вивезення вантажу зі станції призначення є пам"ятка про подавання вагонів форми ГУ-45, в якій чітко зазначено час передачі вагонів відповідачем на під"їзну колію позивача, матеріалами справи підтверджено факт здійснення видачі вантажу за спірними накладними в межах добового терміну відповідно до пам"яток про подавання вагонів, а оскільки процес розкредитування документів передує процесу передачі вантажу то, відповідно, розкредитування документів відбулося в межах добового терміну, про необґрунтовані висновки господарського суду відносно затримки вагонів на станції призначення за актами загальної форми ГУ-23 з вини вантажоодержувача, оскільки на момент складання акту про затримку вагони були доставлені на станцію призначення з простроченням терміну доставки, затримка не була тривалою і ввійшла у добовий термін, на протязі якого вантажоодержувачем були забрані спірні вагони, а також про те, що в порушення вимог ст.4-2 Господарського процесуального кодексу України в оскаржуваному рішенні відсутнє правове обґрунтування відносно відхилення доводів позивача по відсутності факту порушення ним вимог ст.116 Статуту залізниць України та визначення терміну "розкредитування документів";
- відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що відповідно до ст.116 Статуту залізниць України відсутні підстави для сплати залізницею штрафу за несвоєчасну доставку вантажу в сумі 125262грн.60коп. внаслідок розкредитування позивачем перевізних документів у термін більше, ніж доба після одержання повідомлення про прибуття вантажу;
- 17.01.2017р. представник відповідача в судове засідання не з"явився, про час та місце засідання відповідач повідомлений належним чином;
- третя особа письмові пояснення по суті апеляційної скарги не надала, представник третьої особи в судові засідання не з"явився, про час та місце судових засідань третя особа повідомлена належним чином.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, у тому числі, і в попередніх засіданнях, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, в серпні 2015р. на адресу позивача доставлено залізничним транспортом вантаж за залізничними накладними №№53293726, 53293841, 53476800, 53443404, 53324968, 53466355, 53293825, 53379145, 53293775, 53324950, 32909517, 32871360, 32932725, 32931545, 53470738.
21.04.2016р. позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з відповідача штрафу за несвоєчасну доставку вантажу в сумі 129085грн.80коп..
В обґрунтування позову покладені обставини щодо порушення відповідачем вимог ст.41 Статуту залізниць України в частині прострочення доставки вантажу на адресу товариства, який направлявся за переліченими вище залізничними накладними.
Розрахунок суми штрафу виконано позивачем по кожній залізничній накладній окремо з урахуванням відстані перевезення, тарифу, дат відправлення вантажів та дат прибуття вантажів на станцію призначення, встановленого терміну доставки та фактичного часу їх доставки.
За наслідками розгляду позовної заяви товариства господарським судом прийнято оскаржуване рішення.
Відповідно до ч.2 ст.908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно з ч.1 ст.909 названого Кодексу за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Ст.41 Статуту залізниць України встановлено, що залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.
Відповідно до п.п.1.1.1 п.1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці зобов"язані доставити вантажі за призначенням маршрутними відправками у термін однієї доби на кожні повні та неповні 320км та вагонними відправками у термін однієї доби на кожні повні та неповні 200км.
Згідно з п.2.1 Правил обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.
За приписами п.2.4 Правил терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з п.1, збільшуються на одну добу на операції, пов"язані з відправленням і прибуттям вантажу.
Ст.116 Статуту залізниць України передбачено, що за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.
Залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.
Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: прострочення відповідачем доставки вантажу за накладною №32932725 від 16.08.2015р. на 3 доби, що слугувало підставою для нарахування позивачем штрафу в сумі 3823грн.20коп. та ненадання відповідачем належних доказів, які б спростовували таке прострочення, господарським судом зроблено правильний висновок про визнання позовних вимог обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача штрафу у вказаній сумі.
Одночасно слід зазначити, що за вимогами п.8 Правил видачі вантажів та додатку №3 до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях зазначеного або загального користування.
Матеріали даної справи свідчать про наступне.
За накладною № 32931545 від 16.08.2015, маршрут Гуменці - Кривий Ріг, вагони №№62509625, 60240074 прибули на станцію призначення 25.08.2015. Позивача повідомлено 25.08.2015 о 08-30год., що підтверджується випискою з Книги повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2. В електронному вигляді одержувача повідомлено 25.08.2015 о 09-20год. згідно з відміткою в графі 49 “Відмітки залізниці” електронного перевізного документа. Розкредитування перевізного документу (оформлення видачі) здійснено позивачем 26.08.2015 о 10-44год. (графа 53 накладної).
За накладною № 32909517 від 14.08.2015, маршрут Кам'янець-Подільський - Кривий Ріг, вагони №№67881839, 66697152, 67856633 прибули на станцію призначення 28.08.2015. Одержувача повідомлено 28.08.2015 о 08-00год., що підтверджується випискою з Книги повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2. В електронному вигляді одержувача повідомлено 28.08.2015 о 08-40год., що підтверджується відміткою в графі 49 “Відмітки залізниці” електронного перевізного документа. Розкредитування перевізного документу (оформлення видачі) здійснено позивачем 01.09.2015 о 06-09год. (графа 53 накладної).
За накладними №№ 53293726, 53293841, 53293825, 53293775, 53324950, 53324968, 53379145, 53443404, 53466355, 53476800 від 14.08.2015, маршрут Єнакієве - Кривий Ріг, вантажі у вагонах №№ 53263562, 56614340, 60361318, 62256623, 60362621, 60455961, 60456126, 53054177, 50062892, 55020705 прибули на станцію призначення 31.08.2015. Одержувача повідомлено 31.08.2015 о 20-30год., що підтверджується випискою з Книги повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2. В електронному вигляді одержувача повідомлено відповідно за всіма вказаними накладними 31.08.2015 о 20-30год., що підтверджується відміткою в графі 49 “Відмітки залізниці” електронного перевізного документа. Розкредитування перевізних документів (оформлення видачі) здійснено позивачем відповідно за накладними (графа 53 накладних): №53293726 - 07.09.2015 о 08-29год., №53293841 - 01.09.2015 о 22-19год., №№53443404, 53476800 - 01.09.2015 о 22-20год., №№53293775, 53324950, 53324968 - 01.09.2015 о 22-21год., №№53293825, 53379145 - 01.09.2015 о 22-22год., №53466355 - 01.09.2015 о 22-23год..
За накладною № 53470738 від 09.08.2015, маршрут Каракуба - Кривий Ріг, 55 вагонів №№58846544 - 59137158 прибули на станцію призначення 23.08.2015. Одержувача повідомлено 23.08.2015 о 18-30год., що підтверджується випискою з Книги повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2. В електронному вигляді одержувача повідомлено 23.08.2015 о 18-40год., що підтверджується відміткою в графі 49 “Відмітки залізниці” електронного перевізного документа. Розкредитування перевізного документу (оформлення видачі) здійснено позивачем 26.08.2015 о 21-46год. (графа 53 накладної).
Таким чином, за вказаними накладними розкредитування перевізних документів здійснено позивачем у термін більше ніж через добу після одержання повідомлення про прибуття вантажів.
У цьому зв"язку господарський суд правильно послався на те, що зазначені обставини звільняють відповідача від обов"язку сплати штрафу за цими накладними.
Відповідні висновки господарського суду кореспондуються з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною в постановах від 03.11.2015р. у справі №904/5746/14 та від 21.12.2016р. у справі №904/4806/16.
За накладною №32871360 від 11.08.2015р., маршрут Каменець-Подільській - Кривий Ріг, вагони №№67856351, 67610980 прибули на станцію призначення 16.08.2015р., що підтверджується відповідною відміткою в графі 51 накладної (т.1, а.с.22).
На зворотній стороні цієї накладної містяться відомості про прибуття вагону №67905307 26.08.2015р..
Нарахування штрафу, згідно з розрахунком (т.1, а.с.7) виконано позивачем, виходячи з загальної вартості провізної плати по трьох перелічених вище вагонах.
Між тим, в порядку ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України обставини щодо прострочення доставки вантажів у вагонах №№67856351, 67610980 (кількість днів прострочення, тощо) позивачем не доведені, належні докази в обґрунтування таких обставин не надані.
Стосовно вагону №67905307, то останній, як свідчать матеріали справи, прибув на станцію призначення 25.08.2015р. за накладною №32881849 (т.2, а.с.84). Позивача повідомлено про таке прибуття в електронному вигляді 25.08.2015р. о 09-20год.. Розкредитування перевізного документу (оформлення видачі) здійснено позивачем 26.08.2015р. о 14-03год., тобто також більше ніж через добу після одержання повідомлення про прибуття, що звільняє відповідача від обов"язку сплати штрафу за цією накладною.
Таким чином, господарський суд правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу за прострочення доставки вантажів в сумі 125262гргн.60коп.
Тому рішення господарського суду слід залишити без змін.
Посилання відповідача на те, що частина вантажу була відправлена зі станцій, які знаходяться на території проведення АТО обґрунтовано не прийняті до уваги господарським судом.
Так, Указом Президента України від 14.04.2014р. №405/2014 “Про рішення Ради з національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” введено в дію відповідне рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо проведення антитерористичної операції на сході України.
Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, визначено Законом України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” від 2 вересня 2014 року № 1669-VII.
За змістом ч.1 ст.1 названого Закону періодом проведення антитерористичної операції є час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Ч.2 зазначеної статті встановлено, що територія проведення антитерористичної операції - це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
У подальшому на виконання абз.3 п.5 ст.11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р, в який внесено зміни розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.02.2015 №128-р, затверджено переліки населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до яких, у тому числі, включено м. Донецьк, м. Єнакієве.
Відповідно до ст.10 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Ст.141 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” в редакції Закону України від 02.09.2014 також встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини.
Порядок, підстави та строк видачі сертифікатів про настання форс-мажорних обставин встановлений Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними ТПП форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Відповідно до Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, податковим та/чи іншим зобов'язанням, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
На виконання вимог ст.33 Господарського процесуального кодексу України відповідачем не надано сертифікату Торгово-промислової палати України.
У разі наявності причин, що дають право залізниці на збільшення терміну доставки, такі причини повинні зазначатись у графі 49 накладної. В накладній №32932725 відсутні будь-які відомості щодо причин, які б давали залізниці право на збільшення терміну доставки.
Представлений відповідачем апеляційному суду сертифікат про настання обставин непереборної сили №1361 (т.2, а.с.72) не є документом, який засвідчує форс-мажорні обставини по договорах перевезення, оскільки вказаним сертифікатом такі обставини засвідчені по сплаті податків та обов"язкових платежів.
Доводи скаржника про те, що процес розкредитування документів передує процесу передачі вантажу і відповідно про те, що розкредитування документів відбулося в межах добового строку спростовується наявними у справі копіями залізничних накладних (т.2, а.с.58-71), в яких чітко зафіксовано дата та час здійснення товариством розкредитування документів (оформлення видачі).
Доводи скаржника про необґрунтовані посилання господарського суду на затримку вагонів за спірними накладними на станції призначення колегією суддів визнані безпідставними тому, що відповідні обставини не впливають на правильність судового висновку щодо вирішення спору.
Керуючись ст.ст.101- 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд ПОСТАНОВИВ:
- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2016р. у справі №904/3166/16 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення
Головуючий суддя І.Л. Кузнецова
Суддя І.А.Сизько
Суддя Л.П.Широбокова
Повна постанова складена 23.01.2017р.