17.01.2017 року Справа № 904/9770/16
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)
суддів: Паруснікова Ю.Б., Чередка А.Є.
при секретарі судового засідання: Крицькій Я.Б.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2016 року у справі № 904/9770/16, винесену за результатами розгляду заяви Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча"
про скасування рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 02.09.2016 року у справі № 14/36К-16
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь Донецької області
до Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", м. Маріуполь Донецької області
про стягнення 49 769, 66 грн.
Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про скасування у повному обсязі рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 02.09.2016 року у справі № 14/36К-16.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2016 року у справі № 904/9770/16 (суддя Соловйова А.Є.) у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" про скасування рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 02.09.2016 року у справі № 14/36К-16 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" про стягнення 49 769, 66 грн. відмовлено.
Приймаючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви, місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ПФ Техпромсервіс" та Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" уклали третейську угоду у вигляді застереження у договорі № 650 (на придбання технологічного обладнання) від 05.03.2014 року та погодилися передавати на розгляд третейського суду спори, майнові вимоги щодо яких не перевищують еквівалент 10 000 доларів США (з урахуванням обмінного курсу НБУ на дату виникнення вимог) за основною сумою зобов'язань. Відповідно до умов договору про уступку права вимоги № 1 від 30.06.2015 року ТОВ "ПФ Техпромсервіс" уступило Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 право вимоги виконання зобов'язання від боржника - ПАТ "ММК ім. Ілліча" оплати по договору № 650 (на придбання технологічного обладнання) у сумі 27 247, 12 грн., а також стягнення фінансової відповідальності за несвоєчасну сплату у вигляді пені відповідно до п. 7.2. договору, 3% річних, інфляційної складової. Зважаючи на наявність третейського застереження у договорі № 650 від 05.03.2014 року, виконання позивачем вимоги щодо повідомлення відповідача про укладення договору про уступку права вимоги №1 від 30.06.2015 року, господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість твердження відповідача щодо непідвідомчості третейському суду відповідно до закону справи, у якій прийнято рішення третейського суду, як підстави скасування рішення третейського суду згідно з п. 1 ч. 2 ст. 1225 Господарського процесуального кодексу України. Решта наведених заявником доводів відхилена судом, оскільки вони не можуть свідчити про наявність підстав для скасування рішення третейського суду, зважаючи на приписи ст. 1225 Господарського процесуального кодексу України.
Не погодившись з вказаною ухвалою, Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" подало апеляційну скаргу. Посилаючись на неповне з'ясування місцевим господарським судом при прийнятті зазначеної ухвали суду обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених в ухвалі, обставинам справи, не застосування судом норм матеріального права та невірне застосування норм процесуального права, апелянт просить скасувати ухвалу суду та рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 02.09.2016 року у справі № 14/36К-16.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" зазначає, що висновки суду першої інстанції про набуття новим кредитором права вимоги за договором № 650 суперечать наявним у матеріалах справи доказам та статті 512 ЦК України, якою передбачена неможливість зміни кредитора у зобов'язанні за наявності заборони на таку зміну у договорі. За доводами Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", місцевий господарський суд залишив поза увагою наявність у договорі № 650 прямої заборони передавати стороні свої права та зобов'язання без попередньої письмової згоди іншої сторони. Разом з тим, Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" попередньої письмової згоди на заміну кредитора у зобов'язанні не надавало. Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" посилається і на ті обставини, що частина друга статті 13 Закону України "Про третейські суди" передбачає, якщо третейська угода укладена у вигляді окремої угоди, то у разі заміни кредитора у зобов'язанні останній повинен повідомити нового кредитора про її існування; зміна третейської угоди в такому випадку можлива лише за умови явно вираженої згоди іншої (інших) сторони (сторін) угоди. Доказів укладення третейської угоди між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" матеріали справи не містять. Відтак, на думку апелянта, справа не була підвідомча третейському суду. Також, Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" зазначає про обставини сплати основного боргу Товариству з обмеженою відповідальністю "ПФ Техпромсервіс" до порушення третейським судом провадження у справі, на підтвердження чого ним були надані відповідні докази. Стосовно посилання місцевого господарського суду на наявність ухвали господарського суду Донецької області від 10.11.2015 року по справі № 905/1596/15 Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" зазначає, що ця ухвала прийнята без повного з'ясування господарським судом Донецької області усіх обставин справи та неповного дослідження наявних у справі доказів.
17.01.2017 року від Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" електронною поштою надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду справи № 905/224/17, провадження у якій 16.01.2017 року порушено господарським судом Донецької області. Клопотання мотивоване тими обставинами, що у справі № 905/224/17 за позовом Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" розглядається спір про визнання недійсним договору відступлення права вимоги № 1 від 30.06.2015 року, який став підставою для стягнення з Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості за договором № 650 від 05.03.2014 року. Також, поданим клопотанням Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" повідомило про неможливість участі його представника у судовому засіданні 17.01.2017 року через велику кількість справ, призначених на цю дату господарськими судами, стороною у яких є Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча".
Зважаючи на наведене повідомлення про неможливість участі у судовому засіданні 17.01.2017 року, Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" у судове засідання, призначене для розгляду апеляційної скарги, явку свого повноважного представника не забезпечило.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 відзив на апеляційну скаргу не надав, у судове засідання, призначене для розгляду апеляційної скарги, не з'явився особисто та не забезпечив явку свого повноважного представника. Про дату, час та місце проведення судового засідання вказана особа повідомлена належним чином за її місцезнаходженням згідно матеріалів справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яким на адресу цієї особи направлена копія ухвали апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення її розгляду у судове засідання (а.с. 122, т. 1).
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.01.2017 року апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів - Пархоменко Н.В., Чередка А.Є., розгляд скарги призначено у судове засідання на 17.01.2017 року.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 року апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів - Паруснікова Ю.Б., Чередка А.Є.
У судовому засіданні 17.01.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали даної справи, дослідивши матеріали справи № 14/36К-16 Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група", надісланої до суду апеляційної інстанції на вимогу його ухвали від 03.01.2017 року, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" на оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду у даній справі не підлягає задоволенню в силу наступного.
За приписами частин першої та другої статті 51 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.
Також, відповідно до частини першої статті 1221 ГПК України сторони, треті особи, а також особи, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, мають право звернутися до господарського суду із заявою про скасування рішення третейського суду.
Частина третя статті 51 Закону України "Про третейські суди" передбачає, що рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав:
1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом;
4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16-19 цього Закону;
5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Вказані підстави для скасування рішення третейського суду, як виключні підстави для скасування, перелічені також у частині другій статті 1225 ГПК України.
Згідно з частиною четвертою статті 1224 ГПК України господарський суд не обмежений доводами заяви про скасування рішення третейського суду, якщо під час розгляду справи буде встановлено підстави для скасування рішення третейського суду, визначені статтею 1225 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.09.2016 року Постійно діючим Регіональним Третейським судом України при Асоціації "Регіональна правова група" прийнято рішення у справі № 14/36К-16 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" про стягнення 49 769, 66 грн. (основного боргу за договором № 650 від 05.03.2014 року (на придбання технологічного обладнання), пені, інфляційних втрат та 3% річних), яким позов задоволено у повному обсязі.
Вказане рішення третейського суду обґрунтоване тим, що позивачем доведено факт існування заборгованості відповідача за отриманий товар в заявленому до стягнення розмірі з урахуванням пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Третейський суд у оскаржуваному рішенні дійшов висновку, що право вимагати сплати такої заборгованості перейшло до позивача за договором про відступлення права вимоги № 1 від 30.06.2015 року; за договором № 650 від 05.03.2014 року (на придбання технологічного обладнання) позивач отримав усі права і обов'язки, передбачені вказаним договором, у тому числі і право на звернення до вказаного третейського суду.
Не погодившись з рішенням третейського суду від 02.09.2016 року у справі № 14/36К-16, Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про його скасування.
В обґрунтування поданої заяви Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" послалось, зокрема, на обставини не підвідомчості третейському суду справи, у якій третейським судом прийнято рішення.
На обставини не підвідомчості третейському суду справи, у якій третейським судом прийнято рішення, Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" посилається і в апеляційній скарзі.
Проте, апеляційний господарський суд не вбачає підстав не погодитись з оскаржуваною ухвалою місцевого господарського суду, якою суд відхилив відповідне твердження Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", виходячи з наведеного нижче.
Згідно зі ст. 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
За положеннями статті 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом. Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід'ємна частина третейської угоди.
05.03.2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ПФ Техпромсервіс" (постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" (покупець), правонаступником якого у повному обсязі майна, прав та обов'язків є Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", що підтверджується статутом останнього (а.с. 23-27, т. 1), було укладено договір № 650 (на придбання технологічного обладнання) (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується передати, а покупець - прийняти та оплатити обладнання, товари на умовах, передбачених цим Договором.
Згідно з п. 9.2. зазначеного Договору у випадку, якщо спори та розбіжності, які виникли у зв'язку з даним Договором чи відносно його укладення, зміни, порушення, розірвання, недійсності, не будуть врегульовані шляхом переговорів, їх вирішення здійснюється у відповідності з матеріальним правом України наступним чином:
- спори, майнові вимоги щодо яких перевищують еквівалент 10 000 доларів США (з урахуванням обмінного курсу НБУ на дату виникнення вимог) за основною сумою зобов'язань, вирішуються в господарських судах України (у відповідності з діючим законодавством України);
- спори, майнові вимоги щодо яких не перевищують еквівалент 10 000 доларів США (з урахуванням обмінного курсу НБУ на дату виникнення вимог) за основною сумою зобов'язань, вирішуються в Постійно діючому Регіональному Третейському суді України при Асоціації "Регіональна правова група" (згідно з регламентом вказаного суду), рішення якого є остаточним і обов'язковим для сторін і підлягає виконанню сторонами у строки, зазначені у рішенні суду.
Сума основного боргу, яка була стягнута рішенням третейського суду, не перевищувала еквівалент 10 000 доларів США.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону України "Про третейські суди", якщо третейська угода укладена у вигляді третейського застереження, то вона вважається невід'ємною частиною угоди і щодо неї діють такі самі правила правонаступництва, що й до угоди в цілому.
Згідно з приписами ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва.
Відповідно до частини першої ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, в разі заміни кредитора у зобов'язанні первісний кредитор повністю або у визначеній договором частині вибуває із зобов'язання, а на його місце приходить новий кредитор. При цьому зміст зобов'язання, тобто обсяг прав та обов'язків його сторін залишається незмінним. Відтак, виходячи із загальних правил та положень, до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора. Обсяг цих прав та умови визначаються на момент переходу цих прав до нового кредитора.
Відповідно до умов договору відступлення права вимоги № 1 від 30.06.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ПФ Техпромсервіс" (первісний кредитор) відступило Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (новий кредитор) право вимоги виконання зобов'язань по Договору № 650 від 05.03.2014 року, укладеному між первісним кредитором та Публічним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" (боржником). За цим договором новий кредитор отримує право вимагати від боржника - Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" належного виконання наступних зобов'язань: оплати по Договору № 650 від 05.03.2014 року у сумі 27 247, 12 грн., а також стягнення фінансової відповідальності за несвоєчасну оплату по Договору - пені згідно з п. 7.2. Договору, 3% річних та інфляційної складової.
Згідно п. 1.6. договору відступлення права вимоги №1 від 30.06.2015 року укладення даного договору про відступлення права вимоги не тягне за собою будь-яких змін умов основного зобов'язання.
Новий кредитор зобов'язаний письмово повідомити боржника про відступлення права вимоги за Договором №650 від 05.03.2014 року (п. 1.3. договору відступлення права вимоги №1 від 30.06.2015 року).
28.07.2015 року на адресу Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" цінним листом з описом вкладення було направлено повідомлення від 30.06.2015 року про переведення права вимоги заборгованості, яка існує, за Договором № 650 від 05.03.2014 року та копія договору про відступлення права вимоги №1 від 30.06.2015 року. Повідомлення підписане повноважними особами як первісного кредитора, так і нового кредитора. Зазначені вище документи були отримані відповідачем 31.07.2015 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 8751505788308.
Отже, встановивши вищенаведені обставини, та керуючись наведеними правовими нормами, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про те, що внаслідок відступлення права вимоги до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 перейшли всі права та вимоги та всі способи захисту прав, що визначені Договором №650 від 05.03.2014 року, в тому числі і право звернення до третейського суду, відповідно, вірно зазначив, що у третейського суду були всі повноваження та підстави розглядати третейський спір, ініційований Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, а доводи Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" про непідвідомчість третейському суду відповідно до закону справи, у якій прийнято рішення третейського суду, наведені в якості підстави для скасування рішення третейського суду за п. 1 ч. 2 ст. 1225 ГПК України, не знайшли свого підтвердження.
Окрім цього, ухвалою господарського суду Донецької області від 10.11.2015 року у справі № 905/1596/15 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" про стягнення 41 585, 73 грн., з яких заборгованість за договором відступлення права вимоги боргу № 1 від 30.06.2015 року, яка виникла за Договором поставки № 650 від 05.03.2014 року у сумі 27 247, 12 грн., а також стягнення фінансової відповідальності за несвоєчасну оплату по Договору у вигляді пені згідно п. 7.2. Договору, інфляційних втрат і річних процентів за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, провадження у справі припинено на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з укладенням сторонами угоди про передачу даного спору на вирішення третейського суду.
Як вбачається зі змісту ухвали господарського суду Донецької області від 10.11.2015 року у справі № 905/1596/15, саме Публічне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" (на даний час Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча") звернулось до суду з клопотанням про припинення провадження у справі з тих підстав, що пунктом 9.2. Договору поставки № 650 від 05.03.2014 року його сторони передбачили застереження про вирішення даного спору, майнові вимоги за яким не перевищують еквівалент 10 000 доларів США (з урахуванням обмінного курсу НБУ на дату виникнення вимог) за основною сумою зобов'язань Постійно діючим Регіональним Третейським судом України при Асоціації "Регіональна правова група".
Ухвала господарського суду Донецької області від 10.11.2015 року у справі № 905/1596/15 є чинною, доказів оскарження даної ухвали, її скасування за результатами перегляду в апеляційному чи касаційному порядку матеріали справи не містять. Відомостей про перегляд ухвали господарського суду Донецької області від 10.11.2015 року у справі № 905/1596/15 судами апеляційної та касаційної інстанцій не містить і Єдиний державний реєстр судових рішень.
За приписами частини другої статті 80 ГПК України припинення провадження у справі унеможливлює повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Отже, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 позбавлений можливості звернутися до господарського суду з відповідними позовними вимогами.
Обставини припинення провадження у справі господарського суду Донецької області № 905/1596/15 були враховані Постійно діючим Регіональним Третейським судом України при Асоціації "Регіональна правова група" при винесенні ним рішення, яке оскаржується відповідачем у даній господарській справі.
Ці обставини були враховані і місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали, винесеної за результатами розгляду заяви Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" про скасування рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 02.09.2016 року у справі № 14/36К-16.
Також, апеляційний господарський суд не вбачає інших підстав, визначених частиною третьою статті 51 Закону України "Про третейські суди" та частиною другою статті 1225 ГПК України, для скасування рішення третейського суду.
Справа, у якій прийнято рішення третейського суду, підвідомча третейському суду відповідно до закону (ч. 2 ст. 12 ГПК України, ст. 6 Закону України "Про третейські суди"); рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою, рішенням не вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди; в матеріалах справи відсутні докази визнання судом третейської угоди недійсною; третейський суд не вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Не вбачає апеляційний господарський суд і невідповідності вимогам закону складу третейського суду, яким прийнято рішення, зокрема, вимогам положень статей 16-19 Закону України "Про третейські суди" та розділу ІІ Регламенту Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група".
За наведеного, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" на оскаржувану ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2016 року задоволенню не підлягає, оскаржувана ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2016 року у даній справі підлягає залишенню без змін.
Колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" щодо непідвідомчості третейському суду відповідно до закону справи, у якій прийнято рішення третейського суду, як такі, що спростовуються наведеним вище, зокрема, положеннями частини першої статті 13 Закону України "Про третейські суди", відповідно до яких якщо третейська угода укладена у вигляді третейського застереження, то вона вважається невід'ємною частиною угоди і щодо неї діють такі самі правила правонаступництва, що й до угоди в цілому; у спірних правовідносинах третейська угода у вигляді окремої угоди, на що посилається апелянт, не укладалась, відповідно, до спірних правовідносин не можуть бути застосовані положення частини другої статті 13 Закону України "Про третейські суди".
Апеляційний господарський суд не вбачає підстав досліджувати решту доводів, наведених Приватним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" в обґрунтування вимог апеляційної скарги, зокрема, доводів щодо неправомірності відступлення права вимоги за Договором новому кредитору та щодо сплати основного боргу первісному кредитору - Товариству з обмеженою відповідальністю "ПФ Техпромсервіс".
Перелік підстав, з яких може бути оскаржене та скасоване рішення третейського суду, визначений частиною третьою статті 51 Закону України "Про третейські суди" та частиною другою статті 1225 ГПК України, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
За результатами розгляду заяви про скасування рішення третейського суду господарський суд виносить ухвалу, зміст якої, з огляду на припис частини першої статті 1226 ГПК України, має відповідати статті 84 (а не статті 86) названого Кодексу, з урахуванням особливостей відповідної категорії справ. Одна з таких особливостей полягає в тому, що господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише з'ясовує наявність чи відсутність підстав для його скасування, передбачених частиною другою статті 1225 ГПК України (п.п. 6.1.3., 6.1.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
З огляду на зазначене вище, колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", наведені в обґрунтування апеляційної скарги.
Апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення клопотання Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" про зупинення провадження у справі до розгляду господарським судом Донецької області справи № 905/224/17 про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 1 від 30.06.2015 року, оскільки, як вказано вище, при розгляді заяви про скасування рішення третейського суду господарський суд лише з'ясовує наявність чи відсутність підстав для його скасування, передбачених частиною другою статті 1225 ГПК України, а не переглядає рішення третейського суду по суті спору. Тому, обставини, встановлені у справі № 905/224/17, не вплинуть на розгляд апеляційної скарги у даній справі, у якій суд дійшов висновку про відсутність підстав, передбачених ч. 2 ст. 1225 ГПК України, для скасування рішення третейського суду.
Також, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю представника Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" в інших судових засіданнях, оскільки наведені обставини не є поважними причинами неявки повноважного представника Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" у судове засідання.
Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" не позбавлене права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п'ятою статті 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.
Наведене узгоджується з положеннями п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".
Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча".
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2016 року у справі № 904/9770/16 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2016 року у справі № 904/9770/16 залишити без змін.
Повна постанова складена 23.01.2017 року.
Головуючий суддя Л.А. Коваль
Суддя Ю.Б. Парусніков
Суддя А.Є. Чередко