Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"17" січня 2017 р.Справа № 922/4448/15
Господарський суд Харківської області у складі:
головуючий суддя Добреля Н.С.
судді: Чистякова І.О. , Хотенець П.В.
при секретарі судового засідання Сланова М.Ю.
розглянувши справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Куп'янськ
до Управління економіки Куп'янської міської ради, м. Куп'янськ , Виконавчого комітету Куп'янської міської ради, м. Куп'янськ , Куп'янського управління державної казначейської служби України
про стягнення 232127,86 грн.
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1, за довіреністю № 503165 від 28.04.14р.
відповідача (Управління економіки Куп'янської міської ради) - Івіна В.В., за довіреністю від 05.01.17р. (після перерви не з'явилась), Письмак В.М. (заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради) на підставі рішення №14 -VII Куп'янської міської ради I сесії VII скликання.
відповідача (Виконавчого комітету Куп'янської міської ради) - не з'явився.
відповідача (Куп'янського управління державної казначейської служби України Харківської області) - Мельниченко В.С., за довіреністю № 05-26/880 від 26.12.16р. (після перерви не з'явився).
судовий експерт КНІСЕ Липська К.А. - не з'явився.
судовий експерт КНІСЕ Мосіяш С.М. - Мосіяш С.М., посвідчення № 254-12 від 30.03.12р.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Управління економіки Куп'янської міської ради, Виконавчого комітету Куп'янської міської ради та Куп'янського управління державної казначейської служби України Харківської області про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями відповідачів, а саме органів місцевого самоврядування, яка за розрахунком позивача складає 226200,00 грн. Також позивачем було заявлено до стягнення майнову шкоду у вигляді вимушено понесених витрат на виплату заробітної плати найманим працівникам та нарахованих на цю суму платежів ЄСВ за період з 13 лютого 2015 року до 16 лютого 2015 року, що складає 930,58 грн. Судові витрати позивач просить суд покласти на Управління економіки Куп'янської міської ради та Виконавчий комітет Куп'янської міської ради.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.04.2016 року призначено у справі судову економічну експертизу. Проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Матеріали справи направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).
Через канцелярію господарського суду Харківської області 12.12.2016 року від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок комісійної судово-економічної експертизи № 8033/8034/16-45 від 30.11.2016 року разом із матеріалами справи № 922/4448/15.
Висновком Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 30.11.2016 року № 8033/8034/16-45 встановлено:
По першому питанню, що первинними та зведеними документами бухгалтерського та податкового обліку і звітності позивача факт сплати заявленого ним по справі розміру збитків у вигляді нарахованої загробної плати водіям, працівнику з безпеки руху, інженеру з охорони праці на загальну суму 676,00 грн., а також нарахувань на вказану заробітну плату єдиного соціального внеску (37,66% - 254,58 грн.) у період з 13 лютого 2015 року до 16 лютого 2015 року, документально підтверджується на загальну суму 930,58 грн.
По другому питанню, що сума неодержаного доходу (упущеної вигоди), яку отримав би ФОП ОСОБА_2 за період з 19.02.2014 року по 18.03.2014 року та з 05.04.2014 року до 19.03.2015 року за умови здійснення ним перевезення по маршруту № 6 "Промбуд-3 - м-н Ювілейний" у м. Куп'янську за договором № 150 від 22.12.2010 року, складає 231197,28 грн.
По третьому питанню зазначено, що розмір неотриманого доходу позивача ФОП ОСОБА_2 за період з 19.02.2014 року по 18.03.2014 року та з 05.04.2014 року по 19.03.2015 року з урахуванням здійснення перевезення по маршруту № 6 "Промбуд-3 - м-н Ювілейний" у м. Куп'янську за договором № 150 від 22.12.2010 року, розрахунково підтверджується на загальну суму 231197,28 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.12.2016 року провадження у справі було поновлено та призначено до розгляду у судовому засіданні.
Через канцелярію господарського суду Харківської області 20.12.2016 року представник відповідачів (Виконавчий комітет Куп'янської міської ради та управління економіки Куп'янської міської ради Харківської області) надав клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання часу для ознайомлення з висновком експерта (вх. № 43465).
Через канцелярію господарського суду Харківської області 21.12.2016 року представник позивача надав клопотання про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції з метою виклику судових експертів КНІСЕ Липської К.А. та Мосіяш С.М. для надання пояснень стосовно проведеної судової економічної експертизи. Проведення відеоконференції представник позивача просить суд доручити господарському суду міста Києва. Крім того разом із клопотанням, представником позивача було надано заяву про збільшення позовних вимог, в якій останній просить суд стягнути з місцевого бюджету міста Куп'янська майнову шкоду у вигляді неодержаних доходів в розмірі 231197,28 грн. та витрати з виплати заробітної плати найманим працівникам в розмірі 930,58 грн. Дану заяву про збільшення позовних вимог представник позивача просив суд вручити представникам відповідачів в судовому засіданні.
Через канцелярію господарського суду Харківської області 21.12.2016 року представник позивача надав клопотання про продовження строку розгляду справи № 922/4448/15 за межами двомісячного строку, встановленого ст. 69 ГПК України (вх. 43863/16).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.12.2016 року задоволено клопотання позивача про продовження строку розгляду справи № 922/4448/15 за межами двомісячного строку, встановленого ст. 69 ГПК України; розгляд справи відкладено на 17.01.2017 року.
Через канцелярію господарського суду Харківської області 16.01.2017 року від представника позивача надійшли докази направлення на адресу відповідачів копії заяви про збільшення позовних вимог (вх. № 1350).
Через канцелярію господарського суду Харківської області 17.01.2017 року від представника Управління економіки Куп'янської міської ради та Виконавчого комітету Куп'янської міської ради надійшло клопотання про повторне призначення у справі економічної експертизи (вх. № 1423). В обґрунтування поданого клопотання представник відповідачів посилається на те, що судовими експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз було здійснено висновок на підставі "Розрахунку неодержаних доходів (упущеної вигоди), який здійснений завідувачем кафедри "Транспортних систем і логістики" ХНАДУ Горбачовим П.Ф., який є науково-технічною роботою, у зв'язку з чим на думку відповідачів, судовими експертами було порушено вимоги п. 1.4, 1.8, 2.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень під час проведення експертизи.
В судовому засіданні було оголошено перерву до 17.01.2017 року до 15 год. 30 хв.
Представник позивача в судовому засіданні 17.01.2017 року проти клопотання представника відповідачів про призначення по справі повторної економічної експертизи заперечував, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача (Управління економіки Куп'янської міської ради) в судовому засіданні 17.01.2017 року підтримав клопотання про призначення по справі повторної судової економічної експертизи, проти позову заперечував, просив суд в задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача (Куп'янського управління державної казначейської служби України Харківської області) проти позову заперечував, просив суд в задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача (Виконавчого комітету Куп'янської міської ради) в судове засідання 17.01.2017 року не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Колегія суддів розглянувши клопотання представника Управління економіки Куп'янської міської ради та Виконавчого комітету Куп'янської міської ради про проведення у справі повторної судової економічної експертизи, зазначає наступне.
Порядок проведення експертизи регламентується Законом України "Про судову експертизу", Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затв. Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 р. N 53/5.
Так, п. 2.3. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень встановлена заборона експерту
- передоручати проведення експертизи іншій особі;
самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, а також вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах неоднозначно;
Також згідно визначення експертизи, яка наведено в ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
При цьому згідно п.1.8. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень підставою для проведення експертиз відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ (постанова, ухвала) про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або письмове звернення потерпілого чи сторони захисту кримінального провадження (далі - документ про призначення експертизи (залучення експерта)), у якому обов'язково зазначаються реквізити, перелік питань, поставлених експерту, а також об'єкти, що підлягають дослідженню.
Отже, з огляду на зазначене під час проведення експертизи судовим експертом досліджуються матеріальні об'єкти, які вказуються безпосередньо в ухвалі, постанові про призначення експертизи.
Згідно ухвали господарського суду Харківської області від 27.04.2016 року в якості об'єктів, які підлягають дослідженню під час проведення експертизи, були надані Київському науково-дослідному інституту судових експертиз матеріали справи № 922/4448/15 у трьох томах.
Тобто, експерти Київського науково-дослідного інституту судових експертиз під час проведення експертизи для надання відповіді на поставлені питання повинні досліджувати матеріали відповідної справи.
Як зазначає відповідач, висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз було зроблено експертами опираючись на "Розрахунок неодержаних доходів (упущеної вигоди), який міститься в матеріалах справи та який отримав би ФОП ОСОБА_2 за період з 19.02.2014 року по 18.03.2014 року та з 05.04.2014 року по 19.03.2015 року за умови здійснення перевезення пасажирів в указані періоди часу на автобусному маршруті загального користування № 6 "Промбуд 3 - м-н Ювілейний" у м. Куп'янськ згідно договору № 150 від 22.12.2010 року" (далі розрахунок). Зазначений розрахунок було складено та підписано завідувачем кафедри "Транспортних систем і логістики" ХНАДУ Горбачовим П.Ф., та який є науково-технічною роботою.
Враховуючи вищенаведене, відповідачі вважають, що оскільки висновок експертів при наданні відповідей на запитання базувався на науково-технічній роботі, складеної завідувачем кафедри "Транспортних систем і логістики" ХНАДУ Горбачовим П.Ф., то він не може прийматись до уваги судом при винесенні рішення.
Проте колегія суддів не погоджується з такими твердженнями відповідачів з огляду на наступне.
П. 1.4. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень регламентовано перелік документів, якими керуються експерти під час проведення експертиз, а саме під час проведення експертиз (експертних досліджень) з метою виконання певного експертного завдання експертами застосовуються відповідні методи дослідження, методики проведення судових експертиз, а також нормативно-правові акти та нормативні документи (міжнародні, національні та галузеві стандарти, технічні умови, правила, норми, положення, інструкції, рекомендації, переліки, настановні документи Держспоживстандарту України), а також чинні республіканські стандарти колишньої УРСР та державні класифікатори, галузеві стандарти та технічні умови колишнього СРСР, науково-технічна, довідкова література, програмні продукти тощо.
Як вбачається з висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, він містить відповіді на всі питання, які були поставлені судовим експертам та при його виготовленні, експерти використовували первинні документи, матеріали справи, методики розрахунків, нормативно-правові акти, в тому числі і науково-технічну літературу, якою і є науково-технічна робота, надана позивачем.
Відповідно до частини 4 статті 42 Господарського процесуального кодексу України при необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту.
Згідно пункту 15.2 Постанови Пленуму № 4 від 23 березня 2012 року "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" повторною визнається судова експертиза, у проведенні якої експерт досліджує ті ж самі об'єкти і вирішує ті ж самі питання, які досліджувалися і вирішувалися у первинній судові експертизі. Нові об'єкти на дослідження повторної судової експертизи подаватися не можуть, так само як не можуть ставитися на її вирішення питання, які не розглядалися попередньою експертизою. Повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні. Повторну судову експертизу слід доручати іншому експерту (експертам).
Отже, повторна експертиза призначається судом в разі якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.
Щодо заперечень відповідачів стосовно невідповідності висновку судової експертизи вимогам законодавства, а саме те що судовими експертами було невірно застосовано коефіцієнти при встановленні співвідношення безоплатних пасажирів до платних на маршруті, застосовано не перевірені дані, які відсутні в матеріалах справи та необґрунтовано завищено розрахунковий обсяг доходів ФОП ОСОБА_2, суд зазначає наступне.
Як вбачається з наданого висновку, останній був зроблений на підставі даних, які наявні в матеріалах справи та посилання відповідача на невідповідність коефіцієнту при здісненні розрахунку є лише припущеннями останнього, у зв'язку з чим вказані заперечення не приймається судом до уваги. Крім того у самому висновку зазначено лише методику розрахунку та документи, які використовувались судовими експертами, також відповідачем в підтвердження своїх заперечень не надано свого контррозрахунку.
Суд вважає за необхідне зазначити, що судових експертів було попереджено при кримінальну відповідальність, передбачену ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши відповідний висновок судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, колегія суддів дійшла висновку, що він складений у відповідності до норм чинного законодавства, не суперечить іншим матеріалам справи та відсутні докази, що свідчили б про порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.
У зв'язку з наведеним, колегія суддів відмовляє в задоволенні клопотання представника відповідачів (Управління економіки Куп'янської міської ради та Виконавчого комітету Куп'янської міської ради) про призначення у справі повторної судової економічної експертизи.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
22.12.2010 року між Управлінням економіки Куп'янської міської ради (організатор, 1-ий відповідач) та ФОП ОСОБА_2 (перевізник, позивач) було укладено договір за № 150 на надання транспортних послуг населенню міста автомобільним транспортом.
У відповідності до предмету договору 1-ий відповідач надає право на надання послуг населенню міста пасажирським автомобільним транспортом, а позивач зобов'язується надавати ці послуги на умовах, передбачених цим договором, Законом України" Про автомобільний транспорт" зі змінами та доповненнями від 07.04.2006 року, наказом Міністерства транспорту України від 21.01.1998 року № 21 "Про затвердження Порядку і Умов організації перевезень пасажирів та багажу автомобільним транспортом" ( п.1.1 договору).
Державною інспекцією України з безпеки на наземному транспорті 14.01.14 р. прийнято наказ №14 про прийняття рішення щодо анулювання ліцензій відповідно до п. 3 якого, анульовано ліцензії суб'єктам господарювання зазначених у додатку 1 до цього наказу, в тому числі й позивачу - ФОП ОСОБА_2
Умовами п. 6.2.1. договору №150 від 22.12.2010 р. укладеного між позивачем та 1-им відповідачем було передбачено можливість розірвання зазначеного договору 1-им відповідачем в односторонньому порядку у випадку порушення позивачем Закону України "Про автомобільний транспорт", діючих Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та інших нормативно - правових актів, що регулюють перевезення пасажирів автомобільним транспортом.
На виконання умов укладеного договору згідно п.6.2.1. 1-им відповідачем - позивачу ФОП ОСОБА_2 було надано лист №133-03 від 14.02.14 р. про розірвання договору в односторонньому порядку з 14.02.14 р., у зв'язку з листом Управління Укртрансінспекції у Харківській області №56/04/59-14 від 13.02.2014 р. щодо анулювання ліцензій серії АД 062205 від 23.06.12 р. (перевізник ОСОБА_2.).
Таким чином з 14 лютого 2014 року договір №150 на надання транспортних послуг населенню міста автомобільним транспортом від 22.10.10 р., який укладений між позивачем та 1-им відповідачем був розірваний в односторонньому порядку з підстав, передбачених п. 6.2.1. договору.
В подальшому рішенням виконавчого комітету Куп'янської міської ради №32 від 21.01.14 р. був затверджений порядок призначення тимчасових перевізників на міські автобусні маршрути загального користування у м. Куп'янськ.
Рішенням виконавчого комітету Куп'янської міської ради №77 від 18.02.2014 р. було призначено тимчасовим перевізником ФОП ОСОБА_10 на автобусному маршруті загального користування №6 "Промбуд-3 - м-н Ювілейний".
Рішенням виконавчого комітету Куп'янської міської ради №78 від 18.02.2014 р. було вирішено провести конкурс з перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування у березні - квітні 2014 року по маршруту: №6 Промбуд-3 - м-н Ювілейний трьома транспортними засобами, без урахування резервних.
Протоколом №2 від 02.04.14 р. засідання конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників на міських автобусних маршрутах загального користування, які не входять за межі території м. Куп'янськ, переможцем конкурсу на об'єкті конкурсу №1 на міському автобусному маршруті №6 "Промбуд-3 - м-н Ювілейний" було визначено ФОП ОСОБА_11
Рішенням виконавчого комітету Куп'янської міської ради №177 від 15.04.2014 р. введено в дію рішення конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників за результатами проведеного 02.04.2014 р. серед перевізників - претендентів. Управлінню економіки Куп'янської міської ради запропоновано разом із робочим органом провести підготовчу роботу щодо укладення договору з перевізником: ФОП ОСОБА_11 терміном на 3 роки. Перевізнику - переможцю конкурсу було надало дозвіл розпочати перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті: №6 "Промбуд-3 - м-н Ювілейний" з 17.02.14 р.
18 квітня 2014 року між ФОП ОСОБА_11 та 1-им відповідачем (організатор) було укладено договір №181 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом, за умовами зазначеного договору перевізнику було надано право перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті: №6 "Промбуд-3 - м-н Ювілейний". Пунктом 3.1. зазначеного договору передбачено, що договір діє за умови наявності діючої ліцензії та ліцензійних карток на кожний транспортний засіб окремо з 19.04.2014 р. по 18.04.2017 р. включно і подовженню не підлягає.
Як зазначає позивач, з 15.04.14р. всі водії, які знаходилися з ним у трудових відносинах, були вимушено звільнені позивачем, оскільки іншої діяльності з перевезення пасажирів останній не здійснював та не здійснює.
Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_2 звертався до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправними при застосуванні до ФОП ОСОБА_2 дії державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті в частині визначення дати набрання чинності наказу від 14.01.2014 р. №14 при анулюванні ліцензії АД 062205 з 13.02.14 р.; визнати незаконними та скасувати при застосуванні до позивача п.3 наказу Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті в частині набрання чинності наказу від 14.01.2014 р. №14 щодо анулювання ліцензії АД 062205 з 13.02.14 р.; визнати протиправними та скасувати рішення виконавчого комітету Куп'янської міської ради від 18.02.14 р. №77 про призначення тимчасового перевізника, рішення виконавчого комітету Куп'янської міської ради від 18.02.14 р. №78 про проведення конкурсу, рішення виконавчого комітету Куп'янської міської ради від 15.04.2014 р. №177 про введення в дію рішення конкурсного комітету; визнати незаконними дії Управління економіки Куп'янської міської ради та Виконавчого комітету Куп'янської міської ради Харківської області з проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування відповідно до рішення виконавчого комітету Куп'янської міської ради від 18.02.14 р. №78 та скасувати рішення конкурсної комісії, ухваленого за результатами конкурсу.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.14 р. у справі № 820/6254/14 у задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_11 до Управління економіки Куп'янської міської ради, Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Виконавчого комітету Куп'янської міської ради Харківської області про визнання дій незаконними та скасування наказу - відмовлено.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.14 р. у справі №820/12867/14 адміністративний позов Фізичної особи ОСОБА_2 до Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті, Управління Укртрансінспекції у Харківській області про визнання дій протиправними та скасування наказу - задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління Укртрансіспекції у Харківській області зі складання Акту про відмову ліцензіата від проведення планової перевірки №4 від 09.01.14 р. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті №14 від 14 січня 2014 року в частині анулювання ФОП ОСОБА_2 ліцензії АД №062205 від 23.06.2012 р. на надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів автомобільним транспортом.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до господарського суду Харківської області з позовною заявою про визнання недійсним договору №181 від 18 квітня 2014 року на перевезення пасажирів автомобільним транспортом, укладеного на маршруті №6 "Промбуд-3 - м-н Ювілейний" у м. Куп'янську між управлінням Куп'янської міської ради як організатором та ФОП ОСОБА_11 як перевізником; спонукання відповідачів виконати договір №150 на надання транспортних послуг населенню міст автомобільним транспортом, укладений між Управлінням економіки Куп'янської міської ради як Організатором та ФОП ОСОБА_2 як Перевізником щодо маршруту №6 "Промбуд-3 - м-н Ювілейний" у м. Куп'янську в натурі відповідно до змісту договору.
Рішенням господарського суду Харківської області від 24.11.2014 року по вищезазначеній справі (№ 922/1000/14) в задоволенні позову було відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30 липня 2015 року у справі №922/1000/14 рішення господарського суду Харківської області від 24.11.14 у справі №922/1000/14 скасовано частково та прийнято нове, яким зобов'язано Управління економіки Куп'янської міської ради виконати договір №150 від 22.12.10 на надання транспортних послуг населенню міста автомобільним транспортом, укладений між Управлінням економіки Куп'янської міської ради та ФОП ОСОБА_2 щодо маршруту №6 "Промбуд-3 - м-н Ювілейний" у м. Куп'янську в натурі відповідно до його змісту. У позовних вимогах в частині спонукання (зобов'язання) Куп'янської міської ради, м.Куп'янськ, виконавчого комітету Куп'янської міської ради, м.Куп'янськ, фізичної особи-підприємця ОСОБА_11, м.Куп'янськ, виконати договір №150 від 22.12.10 на надання транспортних послуг населенню міста автомобільним транспортом, укладений між Управлінням економіки Куп'янської міської ради та ФОП ОСОБА_2 щодо маршруту №6 "Промбуд-3 - м-н Ювілейний" у м. Куп'янську відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 17 червня 2015 року вищезазначену постанову Харківського апеляційного господарського суду залишено без змін.
Як вбачається з постанови Харківського апеляційного господарського суду по справі № 922/1000/14, суд дійшов висновку про відсутність в Управління економіки Куп'янської міської ради підстав для одностороннього розірвання договору у зв'язку з відсутністю істотного порушення договору №150 від 22.12.2010 позивачем. Крім того, колегія суддів зазначила про відсутність в Управління економіки Куп'янської міської ради права на передачу повністю або частково іншому перевізнику прав з перевезення пасажирів на спірному маршруті під час дії договору № 150 від 22.12.2010.
Суд апеляційної інстанції також дійшов висновку про відсутність порушень ФОП ОСОБА_2 норм чинного законодавства України, зокрема Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" та в межах діючих ліцензій про право на надання послуг з перевезення пасажирів.
Враховуючи вищенаведені обставини та відсутність в Управління економіки Куп'янської міської ради права на передачу повністю або частково іншому перевізнику прав з перевезення пасажирів на спірному маршруті під час дії договору №150 від 22.12.2010, постановою Вищого адміністративного суду України від 07.07.2015 року по справі № К/800/46887/14 було задоволено позовні вимоги ФОП ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Куп'янської міської ради від 18.02.2014 №77 про призначення тимчасового перевізника, рішення виконавчого комітету Куп'янської міської ради від 18.02.2014 №78 про проведення конкурсу, рішення виконавчого комітету Куп'янської міської ради від 15.04.2014 №177 про введення в дію рішення конкурсного комітету.
Як зазначає позивач, Виконавчий комітет Куп'янської міської ради у добровільному порядку неодноразово відмовлявся поновлювати права позивача як перевізника на спірному маршруті, а після поновлення прав ФОП ОСОБА_2 на автомобільний маршрут, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.03.2015р. службові особи Управління економіки Куп'янської міської ради та виконавчого комітету Куп'янської міської ради в період часу з 16.03.2015р. по 30.03.2015р. судове рішення не виконували.
Вказані обставини за твердженням позивача стали предметом досудового розслідування в кримінальному провадженні №12015220370000732, внесеного до ЄРДР 28.03.2015р., що встановлено ухвалою апеляційного суду Харківської області від 20.07.15р., якою було скасовано постанову слідчого про закриття вказаного кримінального провадження, справа передана для організації досудового розслідування.
Отже на думку позивача, відповідачі - органи місцевого самоврядування допустили протиправні дії з односторонньої відмови від договору №150 від 22 грудня 2010 р. на надання транспортних послуг населенню міста автомобільним транспортом, прийняли незаконні рішення від 18.02.2014 №77, від 18.02.2014 №78, від 15.04.2014 №177, тривалий час необґрунтовано відмовлялися добровільно поновити порушені майнові права позивача, а згодом виконати постанову суду, чим на тривалий час повністю унеможливили здійснення ФОП ОСОБА_12 законної підприємницької діяльності на спірному автомобільному маршруті, завдали мені майнової та моральної шкоди.
Маючи намір поновити діяльність з перевезення пасажирів, позивачем з 13.02.2015р. на роботу було прийнято чотирьох водіїв, працівника з безпеки руху, інженера з охорони праці, трудові договори з якими було згодом розірвано 16.02.15р., у зв'язку з не вирішенням у судовому засіданні 16 лютого 2015р. питання поновлення прав позивача на спірний маршрут.
Як вказує позивач, за вказаний період зазначені особи отримали заробітну плату без об'єктивної можливості фактичного виконання ними своїх трудових обов'язків, оскільки внаслідок не поновлення, порушених прав позивача, у справі №922/1000/14 належні позивачу транспортні засоби на спірний маршрут випущені не були.
Також позивач посилається на те, що після набрання чинності постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.03.2015р. у справі №922/1000/14 позивач поновив діяльність з перевезення пасажирів на спірному маршруті з 20 березня 2015р. до 30 березня 2015р. та на вказаному маршруті одночасно здійснював діяльність також ФОП ОСОБА_11 На неодноразові звернення позивача до відповідачів-органів місцевого самоврядування відновити порушені майнових прав ФОП ОСОБА_2, а також припинити незаконну діяльність на маршруті іншого перевізника залишалися без належного реагування.
Крім того, позивач зазначає, що з 19 березня 2014р. по 04 квітня 2014р. позивач здійснював перевезення пасажирів в умовах перешкоджання здійснення законної діяльності одночасно з автотранспортом на той час тимчасового перевізника ФОП ОСОБА_11, а з 05 квітня 2014р. по 19 березня 2015р. підприємницьку діяльність на маршруті, як зазначає позивач, останній не мав можливості здійснювати взагалі, що підтверджується документами диспетчерського обліку ФОП Мацегора, який є уповноваженої особою для здійснення цієї діяльності органами місцевого самоврядування м. Куп'янська.
Вказані обставини за твердженням позивача завдали шкоди останньому, у вигляді як фактично понесених витрат у зв'язку з припиненням підприємницької діяльності (вимушена сплата ЄСВ, заробітної плати працівникам без їх фактичного допуску до роботи, а також у вигляді неодержаних доходів.
Крім того, позивачем в лютому 2015р. було вимушено понесено зайві витрати на виплату заробітної плати чотирьом водіям, працівнику з безпеки руху, інженеру з охорони праці, з якими ФОП ОСОБА_2 уклав трудові договори.
Враховуючи вищенаведені обставини позивач звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення збитків, завданих незаконними діями відповідачів у розмірі 930,58 грн. (сплачений позивачем єдиний соціальний внесок) та 231197,28 грн. (неодержаний дохід).
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.
Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.
З прийняттям у 2006 році Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.
Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації мають право звертатись до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням; також згідно статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право звернутися до суду за його захистом відповідно до встановлених способів захисту цивільних прав та інтересів судом.
Також, відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтями 16 Цивільного кодексу України та 20 Господарського кодексу України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів.
Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві в чому полягає порушення його прав та інтересів, а суд повинен перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і в залежності від встановлених обставин вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.
Правове регулювання відшкодування шкоди здійснюється нормами глави 82 Цивільного кодексу України.
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання не договірної шкоди передбачено ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичній або юридичній особі, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Отже, складовими елементами акту завдання шкоди є: протиправна поведінка особи, яка завдала шкоду; настання шкоди; причинний зв'язок між вказаними двома елементами; вина завдавача шкоди.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але й міра відповідальності.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Відсутність у діях особи умислу або необережності звільняє її від відповідальності, крім випадків, коли за нормами ЦК відповідальність настає незалежно від вини.
Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах про відшкодування збитків (постанова Верховного Суду України у справі № 42/266-6/492 від 30.05.2006 р.).
В даному випадку протиправна поведінка відповідачів відносно позивача була встановлена постановою Вищого господарського суду України від 08.07.2015 року по справі № К/800/46887/14, якою визнано протиправними та скасовано рішення виконавчого комітету Куп'янської міської ради від 18.02.2014 №77 "Про призначення тимчасового перевізника на міському автобусному маршруті загального користування"; рішення виконавчого комітету Куп'янської міської ради від 18.02.2014 №78 "Про проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування"; рішення виконавчого комітету Куп'янської міської ради від 15.04.2014 №177 "Про введення в дію рішення конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників".
Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Так, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
Норми статті 124 Конституції України визначають обов'язковість виконання усіма суб'єктами прав судового рішення у вказаній справі.
Згідно преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
В силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду.
Щодо шкоди, завданої позивачу протиправною поведінкою відповідачів, колегія суддів зазначає наступне.
Враховуючи те, що в судовому порядку було встановлено відсутність порушення позивачем норм діючого законодавства, зокрема Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та в межах діючих ліцензій про право на надання послуг з перевезення пасажирів, у зв'язку з чим були скасовані рішення виконавчого комітету Куп'янської міської ради від 18.02.2014 №77 "Про призначення тимчасового перевізника на міському автобусному маршруті загального користування", рішення виконавчого комітету Куп'янської міської ради від 18.02.2014 №78 "Про проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування" та рішення виконавчого комітету Куп'янської міської ради від 15.04.2014 №177 "Про введення в дію рішення конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників", позивачем з метою поновлення діяльності з перевезення пасажирів на спірному маршруті були прийнято на роботу працівників ,з якими укладено трудові договори.
Як вже було встановлено судом, з 19 березня 2014р. по 04 квітня 2014р. позивач здійснював перевезення пасажирів в умовах перешкоджання здійснення законної діяльності одночасно з автотранспортом на той час тимчасового перевізника ФОП ОСОБА_11, а з 05 квітня 2014р. по 19 березня 2015р. підприємницьку діяльність на маршруті, як зазначає позивач, останній не мав можливості здійснювати взагалі, що підтверджується документами диспетчерського обліку ФОП Мацегора, який є уповноваженої особою для здійснення цієї діяльності органами місцевого самоврядування м.Куп'янська.
Отже, вказані обставини завдали позивачу шкоди, у вигляді фактично понесених витрат у зв'язку з припиненням підприємницької діяльності (вимушена сплата ЄСВ, заробітної плати працівникам без їх фактичного допуску до роботи, а також у вигляді неодержаних доходів).
Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування.
Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з ст.623 названого Кодексу боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
З наведеними нормами кореспондуються положення ст.ст.224-226 Господарського кодексу України.
Таким чином, збитки це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, пов'язане з обмеженням його інтересів як учасника правовідносин та виражене у понесенні ним витрат, у втраті або пошкодженні його майна та у втраті доходів, які він мав отримати.
При цьому збитки поділяються на два види, а саме: збитки, які виражаються у зменшенні майнової маси, що була в наявності у потерпілої особи (втрата або пошкодження майна, понесені витрати) та збитки, які виражаються у ненадходженні до кредитора того майна, яке мало до нього надійти, тобто неотриманий доход.
Отже, під неотриманим доходом слід розуміти таку втрату очікуваного збільшення (приросту) в майні, яке засновано на точних даних, безспірно підтверджуючих можливість отримання грошових сум, якщо б зобовязання було виконано боржником.
Відповідно до ч. 4 ст. 623 ЦК України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були би ним отримані у разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання, зроблені з цією метою приготування.
При обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватись тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якби зобов'язання було виконано належним чином. Розмір упущеної вигоди повинен визначатися з урахуванням часу, протягом якого тривали протиправні дії відповідача, розумних витрат на отримання доходів, які кредитор поніс би, якби не відбулося порушення права.
Як зазначалось вище, вимагаючи відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, позивач повинен довести, що за звичайних обставин він мав реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу; при цьому протиправні дії відповідача є причиною, а збитки, які виникли, - наслідком такої протиправної поведінки.
Таким чином, для прийняття рішення про повне відшкодування упущеної вигоди протиправні дії відповідача мають бути єдиною і достатньою причиною неотримання позивачем доходу, на одержання якого позивач мав реальні підстави розраховувати.
Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання прибутку ще не є підставою для його стягнення. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 33/230-07 від 20.03.2008 р.).
Для всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставини справи, для вирішення справи по суті, господарським судом Харківської області на підставі ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою суду від 27.04.2016 року було призначено у справі судову економічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:
1) Чи підтверджується первинними та зведеними документами бухгалтерського та податкового обліку і звітності позивача факт сплати заявленого ним по справі розміру збитків у вигляді нарахованої заробітної плати водіям, працівнику з безпеки руху, інженеру з охорони праці, а також нарахувань на вказану заробітну плату єдиного соціального внеску у період з 13 лютого 2015 року до 16 лютого 2015 року?
2) Яку суму неодержаних доходів (упущеної вигоди) отримав би ФОП ОСОБА_2 за період з 19.02.2014 року по 18.03.2014 року та з 05.04.2014 року до 19.03.2015 року за умови здійснення перевезення по маршруту № 6 "Промбуд-3 - м-н Ювілейний" у м. Куп'янську за договором № 150 від 22.12.2010 року ?
3) Чи підтверджується документально розмір неотриманого доходу позивача ФОП ОСОБА_2 в сумі 226200,00 грн. за період з 19.02.2014 року по 18.03.2014 року та з 05.04.2014 року до 19.03.2015 року з урахуванням здійснення перевезення по маршруту № 6 "Промбуд-3 - м-н Ювілейний" у м. Куп'янську за договором № 150 від 22.12.2010 року?
Тобто визначення розміру збитків поставлено в залежність від наявності документального їх підтвердження.
Висновком Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 30.11.2016 року № 8033/8034/16-45 встановлено:
По першому питанню, що первинними та зведеними документами бухгалтерського та податкового обліку і звітності позивача факт сплати заявленого ним по справі розміру збитків у вигляді нарахованої загробної плати водіям, працівнику з безпеки руху, інженеру з охорони праці на загальну суму 676,00 грн., а також нарахувань на вказану заробітну плату єдиного соціального внеску (37,66% - 254,58 грн.) у період з 13 лютого 2015 року до 16 лютого 2015 року, документально підтверджується на загальну суму 930,58 грн.
По другому питанню, що сума неодержаного доходу (упущеної вигоди), яку отримав би ФОП ОСОБА_2 за період з 19.02.2014 року по 18.03.2014 року та з 05.04.2014 року до 19.03.2015 року зу умови здійснення ним перевезення по маршруту № 6 «Промбуд-3 - м-н Ювілейний» у м. Куп'янську за договором № 150 від 22.12.2010 року, складає 231197,28 грн.
По третьому питанню зазначено, що розмір неотриманого доходу позивача ФОП ОСОБА_2 за період з 19.02.2014 року по 18.03.2014 року та з 05.04.2014 року по 19.03.2015 року з урахуванням здійснення перевезення по маршруту № 6 «Промбуд-3 - м-н Ювілейний» у м. Куп'янську за договором № 150 від 22.12.2010 року, розрахунково підтверджується на загальну суму 231197,28 грн.
Щодо заперечень відповідачів стосовно правильності та достовірності висновку, здійсненого Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, суд зазначає, що його було досліджено судом під час вирішення питання стосовно повторного призначення у справі судової економічної експертизи.
Судом було здійснено оцінку зазначеного висновку експерта та встановлено, що висновок експерта № 8033/8034/16-45 від 30.11.2016 року містить повні відповіді на порушені питання, які відповідають іншим фактичним даним, у даному висновку узгоджується дослідницька частина та підсумковий висновок, а сам висновок є обґрунтованим та узгоджується з іншими матеріалами справи.
Встановлені висновком судової експертизи факти, підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , а саме щодо відшкодування шкоди, завданої незаконними діями та рішеннями Управління економіки Куп'янської міської ради та Виконавчого комітету Куп'янської міської ради у вигляді вимушено понесених витрат на виплату заробітної плати найманим працівникам та нарахованих на цю суму платежів ЄСВ за період з 13 лютого 2015 року по 16 лютого 2015 року на суму 930,58 грн. та стягнення з місцевого бюджету м. Куп'янська майнову шкоду у вигляді неодержаних доходів за період з 19.02.2014 року по 18.03.2014 року та з 05.04.2014 року по 19.03.2015 року на суму 231197,28 грн.
Враховуючи вищенаведені обставини колегією суддів також встановлено причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідачів та завданою шкодою позивачу, який є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода є об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, оскільки саме рішення прийняті виконавчим комітетом Куп'янської міської ради, які були скасовані постановою Вищого адміністративного суду України від 08.07.2015 року по справі № К/800/46887/14, стали причиною завдання збитків позивачу.
Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними свої повноважень.
Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність вини не є обов'язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов'язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов'язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.
Таким чином, предметом доказування у даній справі є факти неправомірних дій (бездіяльності) відповідача, виникнення шкоди та причинний зв'язок між його неправомірними діями (бездіяльністю) і заподіяння ним шкоди.
За умовами даного делікту відповідальність органу державної влади настає у випадку незаконного рішення, незаконної дії чи бездіяльності, шкідливого результату такої поведінки (шкода), причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до п. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Статтею 144 Конституції України унормовано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Рішенням Конституційного суду України від 16.04.2009р. №7-рп/2009 щодо офіційного тлумачення положень частини 2 статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини 14 статті 46, частин 1, 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) встановлено, що органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону).
Отже, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршено прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці 2 п. 5 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 13.05.1997 року №1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.
Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Приписами частини 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з положеннями ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Таким чином, позивачем доведено протиправну поведінку відповідача - Виконавчого комітету Куп'янської міської ради (що встановлена постановою Вищого адміністративного суду України від 08.07.2015 року по справі № К/800/46887/14), наявність та розмір завданих збитків, причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача - Виконавчого комітету Куп'янської міської ради та збитками і виною Виконавчого комітету Куп'янської міської ради, з огляду на що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення з відповідачів майнової шкоди, завданої незаконними діями та рішеннями Управління економіки Куп'янської міської ради та Виконавчого комітету Куп'янської міської ради у вигляді вимушено понесених витрат на виплату заробітної плати найманим працівникам та нарахованих на цю суму платежів ЄСВ за період з 13 лютого 2015 року до 16 лютого 2015 року в розмірі 930,58 грн. та майнової шкоди у вигляді неодержаних доходів за період з 19.02.2014 року по 18.03.2014 року та з 05.04.2014 року по 19.03.2015 року у розмірі 231197,28 грн. є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Статтею 3 "Про судовий збір" передбачені підстави за якими судовий збір не справляється. Однією з цих підстав є подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суд, у зв'язку з чим судова колегія приходить до висновку що судовий збір по даній справі не справляється та не відшкодовується.
Позивачем було заявлено до стягнення з відповідачів судові витрати за науково-технічну роботу, складену завідувачем кафедри "Транспортних систем і логістики" ХНАДУ.
Проте колегія суддів зазначає, що вказана робота є лише доказом по справі, який оцінюється судом на рівні з іншими доказами та витрати пов'язані з її написанням не відносяться до судових витрат в розумінні ст.44,49 ГПК України, у зв'язку з чим данні витрати не підлягають відшкодовуються відповідачами.
Щодо витрат, понесених позивачем у зв'язку з оплатою висновку ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса № 912 від 01.04.2016 року, суд зазначає наступне.
Як було встановлено судом вищезазначений висновок не надав в повному обсязі відповіді на поставлені експертам питання та не був прийнятий судом, в якості належного доказу по справі, у зв'язку з чим виникла необхідність призначення нової судової економічної експертизи.
Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів залишає витрати, на оплату висновку ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса № 912 від 01.04.2016 року за позивачем.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за проведення судової експертизи Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз від 30.11.2016 року № 8033/8034/16-45 в розмірі 14564,00 грн. покладаються порівну на відповідачів (Управління економіки Куп'янської міської ради та Виконавчий комітет Куп'янської міської ради).
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 15, 16, 21, 22, 623, 1166, 1173, 1174 Цивільного кодексу України, статтями 224-226 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 35, 43, 44-49, 66-67, 78, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, - суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з місцевого бюджету міста Куп'янська на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ПАО КБ "Приватбанк" МФО 351533, код банку 14360570) майнову шкоду, завдану незаконними діями та рішеннями Управління економіки Куп'янської міської ради та Виконавчого комітету Куп'янської міської ради у вигляді вимушено понесених витрат на виплату заробітної плати найманим працівникам та нарахованих на цю суму платежів ЄСВ за період з 13 лютого 2015 року до 16 лютого 2015 року в розмірі 930,58 грн. та майнову шкоду у вигляді неодержаних доходів за період з 19.02.2014 року по 18.03.2014 року та з 05.04.2014 року по 19.03.2015 року у розмірі 231197,28 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Управління економіки Куп'янської міської ради (вул. Леніна, 3, м. Куп'янськ, код ЄДРПОУ 25850923) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ПАО КБ "Приватбанк" МФО 351533, код банку 14360570) витрати на проведення судової економічної експертизи в розмірі 7282,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Виконавчого комітету Куп'янської міської ради (вул. Леніна, 3, м. Куп'янськ, код ЄДРПОУ 04058812) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ПАО КБ "Приватбанк" МФО 351533, код банку 14360570) витрати на проведення судової економічної експертизи в розмірі 7282,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 20.01.2017 р.
Головуючий суддя Суддя Суддя Н.С. Добреля І.О. Чистякова П.В. Хотенець
922/4448/15