33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"18" січня 2017 р. № 918/54/17
Суддя Андрійчук О.В., розглянувши матеріали за
позовом ОСОБА_1
до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ЮТ - ОСОБА_3"
про визнання недійсним рішень загальних зборів,
18.01.2017 року до Господарського суду Рівненської області надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ЮТ - ОСОБА_3" про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.
Вказана позовна заява не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 ГПК України з огляду на таке.
Приписами ч. 1 ст. 56 ГПК України передбачено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів листом з описом вкладення.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до п. 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Згідно із зазначеними Правилами розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку.
Таким чином, належними доказами відправлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами є опис вкладення в поштовий конверт з підписом працівника поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля, а також документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Проте, усупереч вимог ст. 56 ГПК України, позивачем не надано передбачених доказів направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Зокрема, до позовної заяви в якості доказу направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів долучено опис вкладення в поштовий конверт на адресу відповідача, де зазначено про направлення лише одного документа - позовної заяви, у свою чергу доказів направлення документів, доданих до позовної заяви, суду не надано.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позивачем не подано доказів надсилання відповідачеві копій позовної заяви і доданих до неї документів.
Крім того, як вбачається з позовної заяви, позивач у позовній заяві просить суд визнати недійсними рішення загальних зборів учасників товариства, які оформлені протоколом № 5 від 17.10.2016 року та № 6 від 24.11.2016 року.
Отже, предметом позовних вимог, з якими позивач звернувся до суду, є дві вимоги немайнового характеру.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору в встановленому порядку та розмірі.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір”, який набрав чинності 01.11.2011 року.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про судовий збір” судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.
За приписами ст. 3 цього Закону судовий збір справляється, серед іншого, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно зі ст. 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 3200,00 грн.
Верховною Радою України було змінено підхід до визначення розміру судового збору, який сплачується за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень.
Так, Законом України від 06.12.2016 року № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" внесено зміни та викладено ч. 1 цієї статті в такій редакції: "Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі". Крім того, у частині другій даної статті слова "мінімальної заробітної плати" було замінено словами "прожиткового мінімуму для працездатних осіб".
Відтак, з 01.01.2017 року за основу для розрахунку належної до сплати суми судового збору береться не розмір мінімальної заробітної плати, а розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, який відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" встановлено на рівні 1 600,00 грн.
Отже, з 01.01.2017 року за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, розмір судового збору за розгляд позовних заяв немайнового характеру в господарському суді, поданих до суду у 2017 році, становить 1 600,00 грн.
Згідно з приписами ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, в якій об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до п. 2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
Отже, позивач мав сплатити за розгляд поданої позовної заяви, яка складається з двох вимог немайнового характеру, - 3 200,00 грн судового збору.
Проте з доданої до позовної заяви квитанції № 8 від 30.12.2016 року вбачається, що позивач перерахував до Державного бюджету України 2 756,00 грн судового збору, а це у меншому, ніж передбачено законом розмірі.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Враховуючи, що позивачем до позовної заяви не додано документів, які підтверджують надсилання відповідачеві доданих до позовної заяви документів та не надано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, відтак позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду.
У силу вимог ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Керуючись п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд
Повернути ОСОБА_1 позовну заяву та додані до неї документи без розгляду.
Суддя Андрійчук О.В.