36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
про припинення провадження у справі
19.01.2017 Справа № 917/1960/16
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 39800 м. Горішні Плавні, Полтавська область, вул. Пушкіна, 23
до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, 36000 м. Полтава, вул. Зигіна, 1
про визнання недійсним рішення
Суддя Д.М. Сірош
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 02/195 від 18.01.2017
Суть спору: розглядається позов про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі № 02-02-50/95-2014 від 10.07.2014.
Від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою.
Суд відмовляє в задоволенні зазначеного клопотання виходячи з наступного:
У п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 роз'яснено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні свого представника. Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.
Крім того, до клопотання не додані докази перебування позивача на лікарняному.
Також, 16.01.2017 від позивача на адресу суду надійшло клопотання про витребування у Полтавської обласної державної адміністрації розпорядження про становлення граничних цін за надання в оренду торгових приміщень (площ) на ринках м. Комсомольськ Полтавської області за 2010 - 2013 роки.
Суд відмовляє в задоволенні зазначеного клопотання у зв'язку з безпідставністю.
Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач зазначив, що судом порушено провадження у справі зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, що і в справі №917/1685/14, по якій прийнято рішення, яке набрало законної сили. У зв'язку з чим позивач просить суд припинити провадження у справі на підставі п. 2 ст. 80 ГПК України.
Представник відповідача підтримав клопотання про припинення провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Полтавської області з позовом до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі № 02-02-50/95-2014 від 10.07.2014.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 30.10.2014, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.03.2015, позов задоволено, суд визнав недійсним рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі № 02-02-50/95-2014 від 10.07.2014.
Постановою Вищого господарського суду України від 08.07.2015 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.03.2015 та рішення Господарського суду Полтавської області від 30.10.2014 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 07.10.2015 у позові відмовлено повністю.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.11.2015 рішення Господарського суду Полтавської області від 07.10.2015 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду від 01.06.2016 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.11.2015 та рішення господарського суду Полтавської області від 07.10.2015 у справі № 917/1685/14 залишено без змін без змін.
Судом досліджено, що матеріально - правовою вимогою первісного позову було визнання недійсним рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі № 02-02-50/95-2014 від 10.07.2014
Як на підставу первісного позову (справа № 917/1685/14) позивач посилався на п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
В поданому до суду позові 09.12.2016 (вх. №2202/16) підставою позову позивач зазначив п. 1 ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Як роз'яснено в підпункті 3.12 пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N18 "Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставини при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Водночас і посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв'язку з цим господарський суд, з'ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.
З огляду на викладене, посилання позивача в позовній заяві на інший пункт статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» не можна вважати, що позов подано з інших підстав.
Таким чином, підстави позову у даній справі (№ 917/1960/16) та у справі № 917/1685/14 є тотожними, що унеможливлює розгляд даної справи, оскільки є рішення у справі № 917/1685/14, яке набрало законної сили.
Як роз'яснено у п. 4.5. Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" припинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини другої статті 80 ГПК України можливе за умов, якщо рішення господарського суду або іншого органу, який вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, набрало законної сили, не змінено і не скасовано у відповідній частині в передбаченому законом порядку. За відсутності таких умов заінтересована особа вправі звернутися з позовом до господарського суду на загальних підставах.
Відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Враховуючи вищенаведене, та те, що є рішення суду у справі № 917/1960/16, який вже вирішив спір між тими ж сторонами про той же предмет і з тих же підстав, провадження у даній справі підлягає припиненню згідно з ч. 2 ст. 80 ГПК України.
Керуючись ч. 2 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України -
Провадження у справі припинити.
Суддя Д.М. Сірош