"10" січня 2017 р.Справа № 921/153/16-г/13
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрусик Н.О.
розглянув матеріали справи
за позовом: Теребовлянського районного споживчого товариства, м.Теребовля Тернопільської області
до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Теребовля Тернопільської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Теребовлянської міської ради м.Теребовля Тернопільської області
про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом звільнення торговельного місця із знесенням (демонтажем) самочинно встановленого торговельного кіоску (з урахуванням заяви №2/29 від 25.04.2016р. за вх.№9194 від 25.04.2016р.),
з участю представників:
позивача: Помазанська С.І., довіреність №279 від 12.10.2015р.;
відповідача: ОСОБА_1, НОМЕР_1 від 25.12.1996р.;
ОСОБА_3, довіреність №НАІ 175982 від 04.04.2016р.
третьої особи: не з'явився.
Суть справи:
Позивач - Теребовлянське районне споживче товариство, м.Теребовля Тернопільської області, звернувся 15.03.2016р. (згідно відтиску штампу вхідної кореспонденції суду за вх.№163 від 15.03.2016р.) до господарського суду Тернопільської області з позовом (з урахуванням уточнених вимог згідно заяви №2/29 від 25.04.2016р. за вх.№9194 від 25.04.2016р.) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Теребовля Тернопільської області, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 шляхом звільнення торговельного місця №5, площею 17м2, із знесенням (демонтажем) самовільно встановленого ним торговельного кіоску.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 28.04.2016р. (суддя Стопник С.Г.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.06.2016р., позовні вимоги Теребовлянського районного споживчого товариства задоволено. Усунуто перешкоди Теребовлянському районному споживчому товариству в користуванні земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 шляхом звільнення торговельного місця №5, площею 17м2, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 із знесенням (демонтажем) самочинно встановленого ним торговельного кіоску.
Постановою Вищого Господарського Суду України від 20.10.2016р. рішення місцевого суду від 28.04.2016р. та постанову суду апеляційної інстанції 29.06.2016р. скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області.
Скасовуючи судові рішення попередніх судових інстанцій Вищим Господарським Судом України у постанові вказано на необхідність повного встановлення фактичних обставини справи, зокрема щодо належності права постійного землекористування спірною земельною ділянкою та реєстрації такого права у встановленому законом порядку, підставності облаштування на земельній ділянці ринку як об'єкту торгівлі та розташування відповідачем торгівельного павільйону на торговому місці №5, оскільки ринок та його план відсутні, та з урахуванням наведеного вирішити спір щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову із застосуванням до спірних правовідносин відповідних норм матеріального права.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.11.2016р. справу №921/153/16-г/13 передано на розгляд судді Андрусик Н.О.
Ухвалою суду від 25.11.2016р. матеріали справи прийнято до свого провадження, судове засідання призначено на 08.12.2016р. з подальшим відкладенням судового засідання в порядку статті 77 ГПК України на 10.01.2017р. по причині неявки в судове засідання представника Теребовлянської міської ради та неподання сторонами усіх витребуваних судом документів.
У відповідності до ст.811 ГПК України, за клопотання відповідача від 08.12.2016 року здійснюється технічна фіксація (звукозапис) судового засідання.
Позивачем надано додаткове обґрунтування позовних вимог №2/238 від 01.12.2016р. (вх.№20989 від 05.12.2016р.) з долученням документів на його обґрунтування. Уповноважений представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, додаткових письмових поясненнях, наданих в процесі розгляду спору та додаткових обґрунтуваннях позовних вимог з урахуванням постанови Вищого Господарського Суду України від 20.10.2016р.
Відповідач та його уповноважений представник в судовому засіданні позовні вимоги заперечили, з підстав наведених у запереченні на позов без номеру від 05.12.2016р. (вх.№21028 від 06.12.2016р.) з посиланням на документи, долучені до справи.
Уповноважений представник третьої особи у судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав, жодних клопотань в порядку господарського процесуального законодавства України не заявив. Про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення відповідних поштових відправлень, які долучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін суд дійшов висновку про необхідність призначення у справі судової експертизи, проведення якої слід доручити Тернопільському відділенню Київського науково-дослідному інституту судових експертиз, виходячи з таких міркувань.
У відповідності до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (витяг №34812292 від 12.03.2015 р.), Теребовлянське РайСТ є власником цілісного майнового комплексу по вул.Паращука, 7 в м.Теребовля.
Згідно Державного акту на право постійного користування землею НОМЕР_3, виданого на підставі рішення Теребовлянської міської ради від 08.12.2000р. №224 "Про затвердження матеріалів інвентаризації земельної ділянки, яка є в постійному користуванні Теребовлянського РайСТ для обслуговування приміщень та функціонування ринку", зареєстрованого у встановленому ст.23 ЗК України порядку в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею Теребовлянської міської ради за №65, позивач користується земельною ділянкою по вул.Паращука, 7 в м.Теребовля, площею 0,6956га наданою міською радою для функціонування ринку та обслуговування його приміщень. Водночас, позивач звертає увагу, що ринки як цілісні майнові комплекси були передані споживчій кооперації області у 1987р. на підставі рішення виконавчого комітету Тернопільської обласної ради народних депутатів №146 від 08.06.1987р. "Про заходи по поліпшенню роботи колгоспних ринків".
Фактична передача ринків Тернопільській облспоживспілці проведена по акту безоплатного прийому-передачі від 30.06.1987р., в тому числі колгоспного ринку по АДРЕСА_1. Згідно рішення третьої сесії двадцять першого скликання Теребовлянської міської ради народних депутатів від 10.01.1991р. "Про перейменування вулиць", вулиця Піонерська перейменована на вулицю Паращука. Державний акт на право постійного користування землею НОМЕР_3 на даний час є чинним, ніким не скасованим, а тому Теребовлянське РайСТ є належним землекористувачем земельної ділянки, площею 0,6956 га за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно із Планом зовнішніх меж, надана позивачу ділянка знаходиться на території ринку по вул.Паращука, 7 в м.Теребовля.
Втім, за твердженнями позивача, даною земельною ділянкою він не може в повній мірі користуватися як належний землекористувач по причині розміщення на її частині фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 торгівельного кіоску (тимчасової споруди), про що свідчить виготовлена Тернопільським обласним комунальним підприємством "Містобудівельник" комплексна схема встановлення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності по АДРЕСА_1, яка затверджена рішенням виконавчого комітету Теребовлянської міської ради №133 від 30.08.2016р., де місце розміщення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 тимчасової споруди на схемі РайСТ під №5 відповідає місцю розміщення цієї ж споруди на комплексній схемі під №36. Факт встановлення підприємцем без згоди позивача тимчасової споруди на ринку Теребовлянського РайСТ по АДРЕСА_1, підтверджується листом Теребовлянської міської ради №1289/2.18 від 03.10.2016р., наданим у відповідь стосовно здійснення ТОКП "Містобудівельник" обмірів уже наявних на території ринку тимчасових споруд підприємців.
Відповідач, в свою чергу, стверджує, що здійснює торгівлю не на земельній ділянці Теребовлянського РайСТ, а по вул.Паращука в м.Теребовля на території Теребовлянської міської ради на підставі відповідного рішення міської ради з отриманням 29.09.2016р. паспорту прив'язки тимчасової споруди. Відповідно, Теребовлянське РайСТ не може стверджувати, що спірний кіоск розташований на земельній ділянці на території ринку Теребовлянського районного споживчого товариства. Також зазначає, що позивачем не виготовлені паспорти - прив'язки тимчасових споруд, тому здавати в оренду тимчасову споруду для ведення підприємницької діяльності позивач не вправі. Вважає, що на наявний в матеріалах справи витяг з Державногореєстру речових прав на нерухоме майно № 34812292 від12.03.2015 року, свідчить, що Теребовлянське РайСТ є власником цілісного майнового комплексу, а не ринку, що знаходиться за адресою: м.Теребовля, вул.Паращука, 7. Жодних перешкод в користуванні позивачем земельною ділянкою підприємець не здійснює, оскільки торговельний кіоск знаходиться на площі Ринок по вул.Паращука.
Окрім того, відповідач неодноразово наголошував на тому, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження розміщення ним тимчасової споруди (торгівельного кіоску) на торговому місці під №5 і, відповідно, такі не містяться в матеріалах справи.
Згідно ст.41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу".
Відповідно до ст.1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Як зазначено у п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012р., судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012р., питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. У вирішенні відповідного питання (до призначення судової експертизи) слід визначитися з конкретною установою або конкретним експертом, якими проводитиметься експертиза. З цією метою господарський суд, зокрема, витребує у сторін пропозиції стосовно таких установ та/або судових експертів, у тому числі тих, які не є працівниками зазначених установ. Господарський суд не зв'язаний цими пропозиціями, але може враховувати їх у вирішенні питання про призначення і проведення судової експертизи.
В процесі розгляду даного спору судом з'ясовано, що твердження з приводу розміщення відповідачем тимчасової споруди (торгівельного кіоску) на земельній ділянці, котра належить на праві постійного користування Теребовлянському РайСТ по АДРЕСА_1, сторін спору є взаємно суперечливими, оскільки позивач стверджує, що відповідач чинить перешкоди у користуванні даною земельною ділянкою шляхом розміщення торгівельного кіоску (тимчасової споруди), а останній даний факт заперечує наголошуючи, що тимчасову споруду (кіоск) розмістив на земельній ділянці Теребовлянської міської ради у відповідності до вимог закону.
Судом встановлено, що кадастровий номер ділянці, зазначеній в Державному акті на право постійного користування землею НОМЕР_3, в тому числі станом на 10.01.2017року не присвоєно, оскільки технічна документація на дану земельну ділянку перебуває у стадії виготовлення.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи і заперечення сторін, для роз'яснення питання, яке виникло при вирішенні спору і потребує спеціальних знань, суд прийшов до висновку про необхідність призначення експертного дослідження, з огляду на таке.
За нормами статті 129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33, 34, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Скасовуючи рішення місцевого господарського суду від 28.04.2016р. та постанову суду апеляційної інстанції 29.06.2016р. з передачею даної справи на новий розгляд, Вищий господарський суд України зазначив, що при новому розгляді місцевому суду необхідно врахувати, і дослідити фактичні обставини справи, підтверджені належними та допустимими доказами, з наданням їм обґрунтованої юридичної оцінки, зокрема, щодо відповідності тверджень відповідача про здійснення ним торгівлі непродовольчими товарами на території Теребовлянської міської ради, які судами до уваги не взято при вирішенні спору.
Судова експертиза призначається з урахуванням норм Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998р. у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012р. №1950/5, а також Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз, затверджених наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998р.
За приписами п.1.6 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково - методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, експертизи та дослідження проводяться експертними установами за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково - дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, наведеним у додатку 1 до цієї Інструкції.
Відповідно до цього переліку Тернопільська область обслуговується Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, а тому суд, заслухавши думку та пропозиції сторін у справі, доручає проведення експертизи даній експертній установі.
Що стосується питання понесення витрат по оплаті даного експертного дослідження, то суд враховує таке.
За приписами п.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" витрати пов'язані з проведенням судової експертизи під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи.
В даному випадку зацікавленою стороною є саме відповідач, оскільки від встановлення фактичних обставин спору залежить в майбутньому здійснення (провадження) відповідачем підприємницької діяльності, тому суд вважає за доцільне витрати по проведенню судової експертизи покласти на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1
Згідно пункту 2.3.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень експерту заборонено самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, а також вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах неоднозначно. Законом не передбачено повноважень судового експерта щодо витребування та одержання додаткових матеріалів безпосередньо від учасників судового процесу. Тому, господарський суд покладає на експерта обов'язок надати суду перелік додаткових документів, необхідних для проведення судової експертизи.
Статтею 79 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі (п.3.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26 грудня 2011 року). Так, згідно ч.2 ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за своєю ініціативою у випадку призначення у справі судової експертизи.
Зважаючи, що призначення у даній справі судової експертизи з метою встановлення обставин, необхідних для розгляду спору по суті, суд, унеможливлює здійснення провадження у справі, а тому, суд, у відповідності до п.1 ч.2 ст.79 ГПК України, вважає за необхідне провадження у справі зупинити.
Керуючись Законом України "Про судову експертизу", ст.ст.22, 41, 42, 79, 86 ГПК України, господарський суд,-
1. Призначити у справі №921/153/16-г/13 судову експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, м.Київ, вул.Смоленська, 6.
2. На дослідження експертизи поставити такі питання:
1) чи відповідає фактичне місце розташування будівель, споруд та інших об'єктів, що належать Теребовлянському РайСТ на праві власності встановленим межам земельної ділянки, площею 0,6956га, розташованої по АДРЕСА_1, якою користується Теребовлянське районне споживче товариство?
2) чи знаходиться торговий кіоск, встановлений фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на земельній ділянці, якою користується Теребовлянське районне споживче товариство відповідно до Державного акту серії НОМЕР_3 від 12.02.2001р.?
3. Матеріали справи №921/153/16-г/13 направити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, м. Київ, вул. Смоленська, 6 для проведення судової експертизи.
4. Встановити місячний термін для проведення експертного дослідження з робочого дня, наступного за днем надходження матеріалів справи до експертної установи.
Попередити експертів про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384, 385 КК України за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову без поважних причин від виконання покладених обов'язків.
5. Зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) провести оплату вартості проведення експертизи згідно наданого експертною установою рахунку та надати суду відповідні докази.
6. Зобов'язати сторони та третю особу подати на вимогу суду всі необхідні для проведення експертизи документи (підшиті та прошнуровані).
7. До закінчення проведення судової експертизи провадження у справі №921/153/16-г/13 зупинити.
8. Копію ухвали направити: Теребовлянському районному споживчому товариству, вул.Князя Василька, 6, м.Теребовля Тернопільської області; фізичній особі підприємцю ОСОБА_1, АДРЕСА_2; АДРЕСА_3; Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, м. Київ, вул. Смоленська, 6 - разом із матеріалами справи №921/153/16-г/13 (2 томи).
Суддя Н.О. Андрусик