"19" січня 2017 р.Справа № 916/3142/16
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань ОСОБА_1
За участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю № 32 від 30.12.2016р.
Від відповідача: не з'явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго” до Приморського районного відділу Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області про стягнення 98 688,45 грн., -
Публічне акціонерне товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго” (далі по тексту - ПАТ „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго”) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Приморського районного відділу Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області (далі по тексту - Приморський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області) про стягнення заборгованості в сумі 98 688,45 грн., яка складається з суми основного боргу за спожиту активну електричну енергію в розмірі 97 022,67 грн., плати за перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 64,40 грн., 3 % річних у розмірі 152,18 грн., пені за прострочення оплати за спожиту активну електричну енергію у розмірі 1 449,20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором № 2253 про постачання електричної енергії від 25.12.2008р. щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості спожитої електричної енергії.
Представник відповідача був належним чином повідомлений про судові засідання по даній справі, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, проте жодного разу не з'явився у судові засідання, про причини неявки суд не повідомив. Оскільки Приморським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача суд встановив наступне.
25.12.2008р. між ПАТ „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго” (Постачальник електричної енергії) та Приморським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області (Споживач) було укладено договір № 2253 про постачання електричної енергії, відповідно до п. 1. якого Постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”, а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію визначена додатком „Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін” між Постачальником електричної енергії та Споживачем або інша межа обумовлена окремим додатком до договору.
Згідно зі ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
У відповідності до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику".
Згідно зі ст.ст. 1, 26 Закону України „Про електроенергетику” від 16.10.1997р. № 575/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями; далі по тексту - Закон України „Про електроенергетику”) постачання електричної енергії - господарська діяльність, пов'язана з наданням електричної енергії споживачеві за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору . Споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Положеннями п. 2.2.2 договору № 2253 про постачання електричної енергії від 25.12.2008р. до обов'язків Постачальника, віднесено, зокрема, постачання Споживачу електроенергії, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток „Обсяги постачання електричної енергії споживачу”). До обов'язків Споживача відповідно до п. 2.3.3 договору належить здійснення оплати Постачальнику вартості електричної енергії згідно з умовами додатків „Порядок розрахунків” та „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”.
Відповідно до п. 9.4 договору № 2253 про постачання електричної енергії від 25.12.2008р. цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2014р. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи доказів відмови сторін від пролонгації даного договору на кожний наступний календарний рік, що слідували за роком його укладення, суд доходить висновку, що на теперішній час договір № 2253 про постачання електричної енергії від 25.12.2008р. є чинним та діючим.
Додатком №2 до договору № 2253 про постачання електричної енергії від 25.12.2008р. сторонами було погоджено характеристику площадок вимірювання електричної енергії, до яких було віднесено: Шевченківський ОМ, номер лічильника точки обліку 57285628991; Привокзальний ОМ, номер лічильника точки обліку 0963446; Порто-Франківський ОМ, номер лічильника точки обліку 57285621006; Приморський РО, номер лічильника точки обліку 3205183.
Відповідно до п. п. 2,3 додатку №2 (Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії) до договору № 2253 про постачання електричної енергії від 25.12.2008р. Споживач зобов'язаний самостійно здійснювати зняття показів розрахункових засобів обліку, оформити „Акт про обсяги спожитої електричної енергії” у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, і в перший день наступного розрахункового періоду надати нарочно Постачальнику за адресою: вул. Краснова, 2а. У випадку, коли розрахунковий засіб обліку електричної енергії Споживача встановлений в підстанції Постачальника на якій відсутній черговий персонал, покази розрахункових засобів обліку знімаються уповноваженим представником Постачальника.
Згідно з п. 10.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національною комісією з питань регулювання електроенергетики України № 18 від 31.07.1996р., споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії.
Відповідно до п.2 Додатку 5 до № 2253 про постачання електричної енергії від 25.12.2008р. Споживач здійснює оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії за розрахунковий період один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії згідно з виписаним рахунком. Оплата рахунків за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, нарахувань по протоколах порушень при користуванні електричною енергією, рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пені, індекс інфляції та інші платежі, згідно з умовами цього договору, здійснюється Споживачем самостійно на протязі 5 операційних днів з дня отримання рахунку.
ПАТ „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго” зазначає, що за період з серпня 2016р. по жовтень 2016р. Споживачем було спожито електричну енергію у обсязі 56 121 кВт/г. на суму 97 022,67 грн., що підтверджується актами про обсяги спожитої електроенергії, проте не здійснював оплату спожитої енергії, внаслідок чого у відповідача виникла основна заборгованість перед позивачем у розмірі 97 022,67 грн.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно з п. п. 6, 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Абзацом 2 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” від 16.10.1997 р. (зі змінами та доповненнями) передбачено, що споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як свідчать матеріали справи, Приморським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області протягом періоду з серпня 2016р. по жовтень 2016р. було спожито 97 022,67 кВт/год електричної енергії на суму 97 022,67 грн., що підтверджується складеними відповідачем актами про обсяги спожитої електричної енергії за вказаний період та рахунками-фактурами №2253/1 від 27.09.2016р. на суму 33 663,44 грн., №2253/1 від 26.10.2016р. на суму 51 525,49 грн.
Як свідчать матеріали справи, відповідач не здійснив оплату вартості спожитої електричної енергії, поставленої позивачем протягом спірного періоду, в результаті чого, станом на момент вирішення даного спору за Приморським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області рахується прострочена заборгованість перед позивачем в розмірі 97 022,67 грн.
В результаті викладеного, позовні вимоги ПАТ „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго в частині стягнення із Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області суми основного боргу в розмірі 97 022,67 грн. підлягають задоволенню.
Умовами п. 2.2.4 договору № 2253 про постачання електричної енергії від 25.12.2008р. передбачено обов'язок Споживача здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника електричної енергії та електроустановками Споживача згідно з додатком „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії”.
З додатку №9 „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії” до договору № 2253 про постачання електричної енергії від 25.12.2008р. вбачається, що вказаний порядок складено відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами.
Відповідно до абзацу 1 п. 3.1 Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17 січня 2002 року N 19, розрахунки за перетікання реактивної електроенергії з мережі електропередавальної організації та за генерацію в її мережу згідно з відповідними додатками до Договорів, передбаченими Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 N 28 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 02.08.96 за N 417/1442, здійснюються з усіма споживачами (крім населення), які мають сумарне середньомісячне споживання активної електроенергії за всіма точками обліку на одній площадці 5000 кВт.год. та більше.
З рахунків-фактур від №2253/2 від 29.08.2016р., №2253/2 від 851,96 грн., №2253/2 від 26.10.2016р. вбачається, що за перетікання реактивної енергії відповідачу було нараховано до сплати 964,60 грн., 851,96 грн. та 1 615,62 грн. відповідно.
Згідно з абзацом 2 п. 2 додатку № 5 „Порядок розрахунків” до договору № 2253 про постачання електричної енергії від 25.12.2008р., оплата рахунків за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, нарахувань по протоколах порушень при користуванні електричною енергією, рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пені, індекс інфляції та інші платежі, згідно з умовами цього договору, здійснюється Споживачем самостійно на протязі 5 операційних днів з дня отримання рахунку.
Враховуючи вищевикладені обставини, господарський суд доходить висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 2253 про постачання електричної енергії від 25.12.2008р. в частині взятих на себе зобов'язань з сплати перетікання реактивної електроенергії, в результаті чого позовні вимоги в частині стягнення із Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області заявленої до стягнення позивачем заборгованості за перетікання реактивної електроенергії у розмірі 64,40 грн. підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку із порушенням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань за договором № 2253 про постачання електричної енергії від 25.12.2008р. щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості електричної енергії, позивачем в порядку ст. 625 ЦК України було нараховано Приморському РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області до сплати 3% річних в сумі 152,18 грн. Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок відсотків річних, господарський суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим, позовні вимоги ПАТ „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго” про стягнення із відповідача трьох відсотків річних в сумі 152,18 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч. ч. 1 - 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Положеннями п. 4.2.1 договору № 2253 про постачання електричної енергії від 25.12.2008р. передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком „Порядок розрахунків”, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 0,5%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла за той період, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.
З посиланням на наведені умови договору № 2253 про постачання електричної енергії від 25.12.2008р. позивачем було нараховано Приморському РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області до сплати пеню в сумі 1 449,20 грн. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок даної штрафної санкції, заявленої до стягнення, господарський суд доходить висновку про його правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим, визнає обґрунтованим факт нарахування відповідачу до сплати пені в сумі 1 449,20 грн.
В силу положень ч. 1 ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується, зокрема, принципом верховенством права.
Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Разом з тим, ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області перед ПАТ „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго” в загальній сумі 98 688,45 грн., яка складається з суми основного боргу за активну електричну енергію в розмірі 97 022,67 грн., плати за перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 64,40 грн., 3 % річних у розмірі 152,18 грн., пені за прострочення оплати за спожиту активну електричну енергію у розмірі 1 449,20 грн., витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих даний висновок, відповідачем суду надано не було.
Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених позовних вимог ПАТ „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго” до Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області у повному обсязі на суму 98 688,45 грн. Таким чином, із Приморського районного відділу Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області слід стягнути на користь публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго” суму основного боргу в розмірі 97 022,67 грн., плату за перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 64,40 грн., 3 % річних у розмірі 152,18 грн., пеню за прострочення оплати за спожиту активну електричну енергію у розмірі 1 449,20 грн. відповідно до ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 610-612, 615, 625, 714 ЦК України, ст.ст. 193, 231, 232 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями), ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” від 16.10.1997 р. (зі змінами та доповненнями).
Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приморського районного відділу Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області /65026, м. Одеса, вул. Грецька, 42, ідентифікаційний код 08674502/ на користь публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго” /65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 28Б, ідентифікаційний код 00131713/ суму основного боргу в розмірі 97 022 грн. 67 коп. /дев'яносто сім тисяч двадцять дві грн. 67 коп./, плату за перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 64 грн. 40 грн. /шістдесят чотири грн. 40 коп./, 3 % річних у розмірі 152 грн. 18 коп. /сто п'ятдесят дві грн. 18 коп./, пеню за прострочення оплати за спожиту активну електричну енергію у розмірі 1 449 грн. 20 коп. /одна тисяча чотириста сорок дев'ять грн. 20 коп./, судовий збір у розмірі 1 480 грн. 32 коп. /одна тисяча чотириста вісімдесят грн. 32 коп./. Наказ видати.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Повне рішення складено 23 січня 2017 р.
Суддя С.П. Желєзна