17 січня 2017 року Справа № 907/767/16
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Долгової А.О.,
представника позивача: не з'явився,
представника відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Веттштайн-Технік Україна"
(88000, Закарпатська обл., м.Ужгород, вул.Радіщева, буд.1),
до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
(54028, АДРЕСА_1),
про: стягнення 56470,32 грн. заборгованості з орендної плати за приміщення, 2597,64 грн. збитків від інфляції, 3436,05 грн. пені та 351,78 грн. 3 % річних, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 за Договором оренди приміщення від 12.09.2015 - заборгованість з орендної плати за приміщення у сумі 56470,32 грн., 2597,64 грн. збитків від інфляції, 3436,05 грн. пені та 351,78 грн. - 3% річних.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач в порушення приписів чинного законодавства та умов Договору оренди приміщення від 12.09.2015, частково сплатив заборгованість у сумі 31872,38 грн., з яких 10729,68 грн. - в рахунок оплати орендної плати, а 21142,70 грн. - в рахунок оплати компенсації вартості спожитої електроенергії та послуг з водопостачання та водовідведення. На день подання позову до суду залишок заборгованості з орендної плати за приміщення відповідачем не погашений та становить 56470,32 грн. У зв'язку з неналежним виконанням умов договору, позивачем нараховані пеня, збитки від інфляції та 3% річних.
19.12.2016 від позивача до суду надійшла заява (клопотання), в якій він просить розглянути справу без участі його представника, позовні вимоги підтримані в повному обсязі.
Відповідач в судові засідання не з'являвся, відзив на позов не надав.
Про час та місце розгляду справи відповідач був належним чином повідомлений ухвалами суду від 05.12.2016 та 21.12.2016, які надіслані за місцезнаходженням відповідача, але повернулись до суду з відміткою поштової установи про закінченням строку зберігання.
Як вбачається з наданого суду Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 24.11.2016 місцем знаходженням відповідача є АДРЕСА_1. Тобто, ухвали суду направлялась на правильну адресу відповідача.
Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Враховуючи належне повідомлення сторін про судовий розгляд справи та згідно ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні 17.01.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.
12.09.2015 між сторонами укладений Договір оренди приміщення (надалі - Договір), згідно п.1.1. якого орендодавець (позивач у справі) передає, а орендар (відповідач у справі) приймає в тимчасове строкове платне користування частину виробничого корпусу (1-ша черга), реконструйованого з власного приміщення (літера К), загальною площею 600,00 кв.м., розташований у м.Ужгород, по вул.Радіщева, 1 (надалі по тексту - "Об'єкт, що орендується", "Об'єкт оренди", "Об'єкт, що передається в оренду"), а також зобов'язується сплачувати орендодавцю плату за його використання (а.с.14-18).
Відповідно до п.4.1. Договору, сторони визначили, що цей договір набуває чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2016 з моменту фактичної передачі об'єкту оренди в користування орендарю за актом передачі-приймання, а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання.
Пунктами 5.1, 5.2 Договору, сторони погодили щомісячний розмір орендної плати за об'єкт, що передається в оренду, який встановлюється у розмірі 9600,00 грн. з урахуванням 1600,00 грн. ПДВ. Розрахунковий період для орендної плати - календарний місяць. Орендна плата нараховується з дня фактичної передачі об'єкта оренди в користування орендарю за актом передачі-приймання.
Згідно п.5.5 Договору, орендна плата сплачується орендарем в безготівковому порядку шляхом зарахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі даного Договору або виставлених орендодавцем рахунків, або шляхом внесення готівкових грошових коштів в касу орендодавця.
01.02.2016 приміщення було передано у користування відповідача, що зафіксовано в акті передачі-приймання (а.с.19).
В подальшому сторонами будо укладено Додаткову угоду №1 про внесення змін до Договору оренди приміщення від 12.09.2015 (надалі - Додаткова угода №1), згідно п.1 якої сторони дійшли згоди припинити дію Договору оренди шляхом його розірвання з 31.08.2016 (а.с.20).
Пунктом 3 Додаткової угоди №1, сторони узгодили, що до 10.09.2016 орендар зобов'язується провести повний розрахунок. До 31.08.2016 орендар зобов'язується звільнити орендоване приміщення від власного майна.
31.08.2016 приміщення було повернуте орендодавцю з користування орендаря, що зафіксовано в акті передачі-приймання (а.с.21).
Факт користування відповідачем орендованим приміщенням, починаючи з дати підписання акту передачі-приймання від 01.02.2016 до дати повернення з фактичного користування 31.08.2016, відповідачем не заперечено.
Згідно розрахунку позивача, за період з 01.02.2016 по 31.08.2016 включно відповідач мав сплатити заборгованість по орендній платі у загальній сумі 67200,00 грн.
Відповідно до п.5.6. Договору, орендна плата не включає витрат на оплату електроенергії, водопостачання та водовідведення, газопостачання, послуг телефонного зв'язку, оплата яких проводиться орендарем самостійно шляхом укладення відповідних договорів з постачальниками послуг або шляхом компенсації вартості таких послуг орендодавцю на підставі виставлених останнім рахунків, які повинні бути оплачені не пізніше 10 (десятого) числа місяця наступного за місяцем споживання таких послуг.
Позивач у позові зазначає, що в період дії Договору оренди відповідачем договорів з відповідними надавачами комунальних послуг самостійно по орендованому приміщенню укладено не було, тому в силу п.5.6 Договору в нього виникав обов'язок компенсації вартості спожитих послуг на користь позивача.
З дати укладення Договору оренди від 12.09.2015 по дату припинення договірних відносин 31.12.2016 орендар повинен був компенсувати на користь орендодавця вартість спожитих комунальних послуг на загальну суму 21142,70 грн., в підтвердження чого позивачем суду надані підписані сторонами без зауважень Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): №ОУ-0000009 від 31.03.2016 на суму 441,00 грн.; №ОУ-0000026 від 31.08.2016 на суму 478,80 грн.; №ОУ-0000024 від 31.12.2015 на суму 5814,31 грн.; №ОУ-0000002 від 31.01.2016 на суму 3494,14 грн.; №ОУ-0000003 від 28.02.2016 на суму 4163,59 грн.; №ОУ-0000006 від 31.03.2016 на суму 1771,86 грн.; №ОУ-0000010 від 30.04.2016 на суму 1680,31 грн.; №ОУ-0000013 від 31.05.2016 на суму 760,18 грн.; №ОУ-0000016 від 13.06.2016 на суму 493,31 грн.; №ОУ-0000019 від 12.07.2016 на суму 478,96 грн.; №ОУ-0000022 від 12.08.2016 на суму 852,16 грн.; №ОУ-0000025 від 17.09.2016 на суму 714,08 грн.(а.с.22-33).
В позовній заяві позивач зазначає, що в період дії договірних відносин на виконання взятих на себе зобов'язань по Договору оренди відповідачем сплачено 31872,38 грн., що зафіксовано в Оборотно-сальдовій відомості по рахунку 361 (а.с.34), з яких: 10729,68 грн. - в рахунок оплати орендної плати, а 21142,70 грн. - в рахунок оплати компенсації вартості спожитої електроенергії та послуг з водопостачання та водовідведення.
У зв'язку з чим, заборгованість з оплати вартості комунальних послуг позивач вважає погашеною, а заборгованість з орендної плати за приміщення відповідача перед позивачем становить 56470,32 грн. (67200,00 грн. - 10729,68 грн.).
Відповідачем вказані обставини не заперечені та не спростовані.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного та Господарського кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно приписів ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
За приписами ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На день розгляду справи, відповідач не надав суду доказів погашення боргу по орендній платі у сумі 56470,32 грн.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення боргу по орендній платі в сумі 56470,32 грн. обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до п.9.3.2. Договору, сторони встановили, що у випадку прострочення по оплаті орендної плати та інших платежів, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.
Згідно зазначеного пункту Договору, за несвоєчасну оплату орендної плати позивач нарахував відповідачу пеню за період з 11.09.2016 по 25.11.2016 в загальній сумі 3436,05 грн.
Перевіривши розрахунок пені, який відповідачем не заперечений, суд дійшов висновку про його обґрунтованість. Тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вказаної норми, позивач просить стягнути з відповідача за період з вересня по жовтень 2016 року збитки від інфляції у сумі 2597,64 грн. та 3% річних за період з 11.09.2016 по 25.11.2016 у сумі 351,78 грн.
Перевіривши розрахунки збитків від інфляції та 3% річних, які відповідачем не заперечені, суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
У відповідності до ст.49 ГПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 821, 84, 85 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, 54028, АДРЕСА_1 (відомості про банківські реквізити відсутні, ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Веттштайн-Технік Україна", 88000, Закарпатська обл., м.Ужгород, вул.Радіщева, буд.1 (відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 32145332) 56470,32 грн. заборгованості з орендної плати, 2597,64 грн. збитків від інфляції, 3436,05 грн. пені, 351,78 грн. - 3% річних та 1378,00 грн. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду, у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом
Згідно ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Рішення оформлено у відповідності до ст.84 ГПК України
та підписано суддею 23 січня 2017 року.
Суддя М.В.Мавродієва