Кіровоградської області
18 січня 2017 рокуСправа № 912/4481/16
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/4481/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокінвестгруп",
до Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград",
про стягнення 251764,40 грн,
за участю представників:
від позивача - директор ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції);
від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 668/01/07-21 від 01.04.2016.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Брокінвестгруп" (надалі - ТОВ "Брокінвестгруп") звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 261367,89 грн, з яких: 202979,36 грн - інфляційні втрати та 58388,53 грн 3 % річних, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.
Поданий позов мотивовано невиконанням відповідачем зобов'язань по сплаті заборгованості, яка стягнута з останнього постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2014 у справі № 912/836/13.
Ухвалою від 01.12.2016 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та порушив провадження у справі, справу призначив до розгляду в судовому засіданні 17.01.2017 сторін суд витребував докази необхідні для розгляду справи по суті.
В судовому засіданні 17.01.2017 господарський суд оголосив перерву до 18.01.2017 в порядку визначеному статтею 77 Господарського процесуального кодексу України.
17.01.2017 позивачем надано до господарського суду заяву зменшення позовних вимог, відповідно до якої останній просить суд стягнути з Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" (надалі - ОКВП "Дніпро-Кіровоград") 202562,14 грн інфляційних втрат за період з квітня по листопад 2016 року, а також 49202,26 грн 3% річних за прострочення сплати суми основного боргу за період з вересня 2015 року по лютий 2016 року, з покладенням витрат по сплаті судового збору на відповідача.
Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.
Виходячи з прав позивача, визначених статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та здійснює розгляд справи з урахуванням нової ціни позову, яка становить 251764,40 грн.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній визнає позовні вимоги позивача в частині 251764,40 грн.
Розглянувши наявні у справі матеріали, оцінивши подані докази, що наведені в обґрунтування підстав позову, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
24.02.2014 Київським апеляційним господарським судом винесено постанову у справі №912/836/13, відповідно до якої рішення господарського суду міста Києва від 04.11.2013 у справі № 912/836/13 щодо задоволення вимог по зустрічному позову скасовано та викладеного в наступній редакції: Стягнути з Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" (25009 м. Кіровоград, вул. 50 років Жовтня, 19-а, код ЄДРПОУ 03346822) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокінвестгруп" (40020, м. Суми, вул. Л. Українки, 14, код ЄДРПОУ 36708096) заборгованість по кредиту 2000000 грн, 1800164,41 грн несплачені відсотки за користування коштами, пеню за відсотками 91354,59 грн, штраф за відсотками 64705,48 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Однак, вищезазначене судове рішення до цього часу не виконане відповідачем.
Як вбачається із матеріалів справи, предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача нарахованих позивачем інфляційних втрат за період з квітня 2016 року по жовтень 2016 року та також 3% річних за період з 12.04.2016 по 01.11.2016, у зв'язку з несплатою ОКВП "Дніпро-Кіровоград" заборгованості в сумі 3451594,68 грн, яка до вересня 2016 року зменшилась до 3159552,68 грн, за судовим рішенням від 24.02.2014 у справі №912/836/13
Посилаючись на несплату відповідачем заборгованості, яка стягнута з відповідача постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2014 у справі №912/836/13, а також враховуючи частину 2 статті 625 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача 251764,40 грн, з яких: 49202,26 грн - 3 % річних, 202562,14 грн - інфляційних втрат.
Розглядаючи даний спір господарський суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
При цьому зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.
Оскільки чинне законодавство України не пов'язує припинення зобов'язання з винесенням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків, кредитор не позбавлений права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України (аналогічна правова позиція викладена в постановах ВСУ від 04.07.2011 № 13/210/10 та від 12.09.2011 № 6/433-42/183).
Господарський суд враховує, що рішенням від 22.04.2016 у справі №912/580/16 Господарський суд Кіровоградської області стягнув з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційні втрати на суму заборгованості за кредитом 2000000,00 грн та 1800164,41 грн несплачених відсотків за користування коштами у справі №912/836/13, а всього на суму 3800164,41 грн, а саме - 200173,64 грн інфляційних втрат (за період з вересня 2015 по березень 2016) та 68002,71 грн 3 % річних (за період з 07.09.2015 по 12.04.2016).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем нараховано 3% річних в розмірі 58388,53 грн за період з 12.04.2016 по 01.11.2016 та інфляційні втрати в розмірі 202979,36 грн за період з квітня по жовтень 2016 року.
Проте, відповідач згідно власного розрахунку позовні вимоги визнав частково в частині стягнення 49202,26 3% річних та 202562,14 грн інфляційних втрат, посилаючись на те, що позивач безпідставно не врахував при проведенні розрахункіd погашення кредитної заборгованості за рахунок реалізації предмета іпотеки на суму 403629,80 грн.
Позивач погодився з розрахунком відповідача та подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої наполягає на стягненні суми заборгованості, визнаної відповідачем
Відповідно до норм частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
З огляду на викладені обставини, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Господарський суд враховує, що позивачем подано до суду клопотання про повернення надмірно сплаченого судового збору.
Вирішуючи питання про повернення судового збору, господарський суд враховує положення частини 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір в сумі 5227,36 грн згідно платіжного доручення №1425 від 01.11.2016.
Враховуючи зменшення позивачем розміру позовних вимог до 251764,40 грн, сума судового збору, яка мала бути сплачена позивачем складає - 3776,47 грн.
За правилами пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
У зв'язку з зменшенням позивачем позовних вимог, господарський суд дійшов висновку, що клопотання позивача підлягає задоволенню, а частина судового збору у розмірі 1450,89 грн, сплаченого згідно платіжного доручення №1425 від 01.11.2016, підлягає поверненню позивачу на підставі пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір".
На підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору в сумі 3776,47 грн грн покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, статтею 7 Закону України "Про судовий збір", господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" (м. Кропивницький, вул. 50 річчя Жовтня, 19 А, ідентифікаційний код 03346822) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокінвестгруп" (м. Суми, вул. Лесі Українки, 14, ідентифікаційний код 36708096) - 251764,40 грн, з яких: 2029562,14 грн інфляційних втрат та 49202,26 грн 3 % річних, а також 3776,47 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повернути зі спеціального фонду Державного бюджету (отримувач коштів - УК у м. Кроп./м.Кропивницький/ 22030101, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код 38037409, р/р 31211206783002) Товариству з обмеженою відповідальністю "Брокінвестгруп" (м. Суми, вул. Лесі Українки, 14, ідентифікаційний код 36708096) судовий збір у сумі 1450,89 грн, який сплачено згідно платіжного доручення №1425 від 01.11.2016, оригінал якого залишається в матеріалах справи № 912/4481/16.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Оригінал рішення направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Брокінвестгруп" (м. Суми, вул. Лесі Українки, 14).
Повне рішення складено 23.01.2017.
Суддя О.Б. Шевчук