Кіровоградської області
20 січня 2017 року Справа № 5013/1507/12
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Наливайко Є.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Правова група "Побережнюк і партнери" від 21.11.2016 про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі №5013/1507/12
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліносол Трейдінг Компані"
до Дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"
про стягнення 81152,25 грн,
за участю представників:
від заявника (ТОВ "Правова група "Побережнюк і партнери") - адвоката ОСОБА_1, ордер серії ХС №030347, договір №19-12/01 від 19.12.2016, в режимі відеоконференції;
від стягувача - не був присутнім;
від боржника - ОСОБА_2, довіреність №163 від 12.02.2016;
від відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області - не був присутнім,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Правова група "Побережнюк і партнери" (надалі - ТОВ "Правова група "Побережнюк і партнери", заявник) звернулось до Господарського суду Кіровоградської області із заявою від 21.11.2016 про заміну сторони у виконавчому провадженні, в якій просить замінити стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кліносол Трейдінг Компані" (надалі -ТОВ "Кліносол Трейдінг Компані") у виконавчому провадженні № 37678677 (зведене виконавче провадження № 27768899 у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області) на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Правова група "Побережнюк і партнери".
Заява ТОВ "Правова група "Побережнюк і партнери" мотивована переходом до нього на підставі Договору № 31/10-04 від 31.10.2016 права вимоги виконання Дочірнім підприємством "Кіровоградський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (надалі - ДП "Кіровоградський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України") грошових зобов'язань, в тому числі за Договором поставки № 18/10-10/15 від 18.10.2010.
Дана справа на дату надходження вказаної заяви знаходилася у провадженні судді Глушкова М.С., який відповідно до наказу голови суду від 25.10.2016 №320 перебував у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у період з 26.10.2016 по 07.09.2019. З огляду на зазначену обставину розпорядженням керівника апарату господарського суду №475 від 24.11.2016 було призначено повторний автоматизований розподіл справи №5013/1507/12.
Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2016 справу призначено до розгляду головуючому судді Наливайко Є.М.
Ухвалою від 28.11.2016 господарський суд у складі судді Наливайко Є.М. прийняв справу до свого провадження та призначив до розгляду заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні на 22.12.2016, витребував від заявника та учасників судового провадження необхідні для розгляду заяви документи.
За результатами судового засідання 22.12.2016 господарський суд відклав розгляд заяви до 10год. 00хв. 20.01.2017 та повторно витребував від учасників судового процесу необхідні для розгляду заяви документи.
ТОВ "Кліносол Трейдінг Компані" в письмових поясненнях №1422/112 від 08.12.2016 повністю погоджується із заявою ТОВ "Правова група "Побережнюк і партнери" (а.с.168, том 1).
Боржником подано заперечення № 1231 від 20.12.2016 на заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні з таких підстав:
-за умовами договору поставки № 18/10-10/15 від 18.10.2010 передбачено, що жодна із сторін не має права передавати права та обов'язки за цим договором третій особі без отримання письмової згоди іншої сторони, тоді як договори про відступлення права вимоги здійснено ТОВ "Кліносол Трейдінг Компані", ТОВ "Юбіпартнер Факторинг" і ТОВ "Правова група "Побережнюк і партнери" без отримання згоди ДП "Кіровоградський облавтодор" ПАТ "ДАК "Автомобільні дороги України";
-без початкової заміни у виконавчому провадженні кредитора на ТОВ "Юбіпартнер Факторинг" наступна заміна на ТОВ "Правова група "Побережнюк і партнери" неможлива;
-за правовою природою укладені договори про відступлення права вимоги є договорами факторингу, однак суб'єктний склад таких договорів не відповідає вимогам ст. 1079 Цивільного кодексу України;
-незаконність заміни кредитора у зобов'язанні не створює достатніх підстав для процесуального правонаступництва на підставі такої заміни та для задоволення заяви.
У своїх запереченнях боржник посилається на правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі №910/6098/14, від 10.02.2016 у справі №3-4гс16, від 19.08.2014, від 13.04.2016 у справі № 3-226гс16.
22.12.2016 заявником подано господарському суду додаткові пояснення щодо умов укладення між ТОВ "Кліносол Трейдінг Компані" та ТОВ "Юбіпартнер Факторинг" договору про відступлення права вимоги від 31.10.2016, який є договором факторингу, і відповідно до положень статті 1083 Цивільного кодексу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
На адресу господарського суду 18.01.2017 надійшли додаткові пояснення від заявника та частково надані документи, що витребовувались ухвалою суду від 22.12.2016, а саме: копію свідоцтва про реєстрацію фінансової установи серії ФК №277 від 14.04.2011, виписку з Державного реєстру фінансових установ щодо ТОВ “Юбіпартнер Факторинг” за 11.01.2017 (роздруківка з Державного реєстру фінансових установ), копію листа ТОВ “Кліносол Трейдінг Компані” №1392/077 від 01.12.2016, виписку з рахунку ТОВ “Юбіпартнер Факторинг” за 31.10.2016 (роздруківка з системи “Інтернет-Банк”), копію платіжного доручення №489 від 31.10.2016, витяг з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень щодо виконавчого провадження №37678677 (роздруківка з електронного реєстру).
Додані до вказаного клопотання копія свідоцтва про реєстрацію фінансової установи серії ФК №277 від 14.04.2011, виписка з Державного реєстру фінансових установ щодо ТОВ “Юбіпартнер Факторинг” за 11.01.2017 (роздруківка з Державного реєстру фінансових установ), копія листа ТОВ “Кліносол Трейдінг Компані” №1392/077 від 01.12.2016, копія платіжного доручення №489 від 31.10.2016 належним чином засвідчені повноважним представником заявника.
Виписка з рахунку ТОВ “Юбіпартнер Факторинг” за 31.10.2016 (роздруківка з системи “Інтернет-Банк”) ніким не завірена, в тому числі і Банком, в якому здійснювалися такі банківські операції.
Відділом примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, ТОВ "Юбіпартнер Факторинг" та ТОВ Кліносол Трейдінг Компані" витребуваних документів на день розгляду справи не подано.
До судового засідання у даній справі електронною поштою надіслано копію Додаткової угоди №1 від 31.10.2016 про внесення змін і доповнень до Договору відступлення права вимоги від 31.10.2016, укладену між ТОВ “Кліносол Трейдінг Компані” і ТОВ “Юбіпартнер Факторинг”. Відповідно до інформації канцелярії господарського суду, якою прийнято вказаний документ електронною поштою, дане повідомлення не містить електронного цифрового підпису особи, яка надіслала лист з вкладенням до нього - Додаткової угоди №1 від 31.10.2016.
Відповідно до частини 2 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Подані заявником з порушенням вищезазначеної норми докази не враховуються господарським судом як належні і допустимі докази при розгляді заяви ТОВ “Правова група “Побережнюк і партнери” про заміну сторони у виконавчому провадженні.
У судовому засіданні 20.01.2017 представник заявника підтримав заявлені вимоги про заміну стягувача - ТОВ "Кліносол Трейдінг Компані" у виконавчому провадженні №37678677 (зведене виконавче провадження № 27768899 у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області) на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Правова група "Побережнюк і партнери", представник боржника її заперечив та просив відмовити у її задоволенні.
Інші учасники судового процесу участь своїх представників у судовому засіданні не забезпечили, у матеріалах справи наявні докази належного їх повідомлення про час і місце проведення засідання суду.
При розгляді заяви господарський суд встановив такі обставини.
ТОВ "Кліносол Трейдінг Компані" звернулося до Господарського суду до із позовною заявою про стягнення 68 339,2 грн основного боргу за договором поставки №18/10-10/15 , 5310,85 грн неустойки, 4 016,14 грн 3% річних та 3 485,34 грн інфляційного збільшення, з покладенням на відповідача витрат на оплату судового збору в розмірі 1623,05 грн.
Ухвалою Господарського суду від 25.12.2012 провадження у справі 5013/1507/12 в частині стягнення 5 310,85 неустойки, 4 016,14 грн 3% річних та 3 485,34 грн інфляційних втрат припинено у зв'язку з відмовою позивача та в частині стягнення 68339,92грн припинено з підстав затвердження мирової угоди від 13.12.2012, укладеної між позивачем та відповідачем.
За умовами затвердженої мирової угоди, відповідач зобов'язався та гарантував сплату на користь позивача суми основного боргу у розмірі 68 339,92 грн. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача, вказаний нижче у Мировій угоді, за наступним графіком погашення:
- до 30 січня 2013 року відповідач погасить 13 667 грн. 98 коп.;
- до 28 лютого 2013 року відповідач погасить 13 667 грн. 98 коп.;
- до 30 березня 2013 року відповідач погасить 13 667 грн. 98 коп.;
- до 30 квітня 2013 року відповідач погасить 13 667 грн. 98 коп.;
- до 30 травня 2013 року відповідач погасить 13 667 грн. 98 коп..
В мировій угоді сторони передбачили, що у разі порушення відповідачем графіку погашення суми основного боргу, вся сума, належна до сплати за цією мировою угодою, підлягає сплаті відповідачем позивачеві протягом (трьох) банківських днів від дати порушення відповідачем графіку погашення основного боргу.
Відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди є виконавчим документом.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.04.2013 ТОВ "Кліносол Трейдінг Компані" подав до органів державної виконавчої служби заяву про примусове виконання ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 25.12.2012 у справі № 5013/1507/12 про затвердження мирової угоди ( а.с.55-56, том 1).
Постановою державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції від 30.05.2013 відкрито виконавче провадження № 37678677 з виконання ухвали господарського суду Кіровоградської області від 25.12.2012 у справі № 5013/1507/12 (а.с.57, том 1).
Згідно постанов виконавчої служби від 11.06.2013 та від 13.06.2013 матеріали виконавчого провадження № 37678677 передано від зазначеного вище відділу ДВС до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області та прийнято останнім до виконання (а.с.58 -59, том 1).
Постановою від 13.06.2013 виконавче провадження № 37678677 приєднано до виконавчого провадження № 27768899, яке веде Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області відносно боржника - ДП "Кіровоградський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (а.с.60, том 1).
25.07.2014 року на адресу господарського суду надійшла заява державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Кіровоградській області №11249 від 22.07.2014 року про розстрочення виконання ухвали господарського суду від 25.12.2012 року у справі № 5013/1507/12, відповідно до вимог якої державний виконавець просив господарський суд розстрочити виконання ухвали господарського суду Кіровоградської області від 25.12.2012 року у справі № 5013/1507/12 про затвердження мирової угоди між сторонами строком на шість місяців, починаючи з липня 2014 року щомісячними платежами в розмірі 10187,08 грн.
Ухвалою від 06.08.2014 Господарський суд відмовив в задоволенні вказаної заяви державного виконавця.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Частина 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Положеннями статті 25 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.
Згідно зі статті 121-4 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за заявою державного виконавця, приватного виконавця або за заявою сторони господарський суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
З аналізу наведених норм вбачається, що процесуальне правонаступництво, як перехід процесуальних прав і обов'язків сторони у справі до іншої особи, відбувається у зв'язку з вибуттям особи зі складу спірного матеріального правовідношення, тому для вирішення питань можливості правонаступництва необхідним є встановлення фактичних обставин заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником відповідно до норм матеріального права.
У заяві від 21.11.2016 ТОВ "Правова група "Побережнюк і партнери" просить замінити ТОВ "Кліносол Трейдінг Компані" як стягувача у виконавчому провадженні № 37678677 (зведене виконавче провадження №27768899) з примусового виконання ухвали господарського суду від 25.12.2012 на його правонаступника - ТОВ "Правова група "Побережнюк і партнери".
Заява обґрунтована тим, що 31.10.2016 між ТОВ "Кліносол Трейдінг Компані" та ТОВ "Юбіпартнер Факторинг" укладено договір б/н відступлення права вимоги за грошових зобов"язань, в тому числі за договором поставки № 18/10-10/15 від 18.10.2010, відповідно до якого до ТОВ "Юбіпартнер Факторинг" перейшло замість ТОВ "Кліносол Трейдінг Компані" право вимоги виконання ДП "Кіровоградський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" своїх грошових зобов'язань. В той же день, 31.10.2016 між ТОВ "Юбіпартнер Факторинг" та ТОВ "Правова група "Побережнюк і партнери" укладено договір № 31/10-04 відступлення права вимоги, відповідно до якого до ТОВ "Правова група "Побережнюк і партнери" перейшло право вимоги виконання ДП "Кіровоградський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" грошових зобов'язань, в тому числі за договором поставки № 18/10-10/15 від 18.10.2010 .
В додаткових поясненнях від 22.12.2016 та 18.01.2017 заявник зазначив, зокрема про те, що Договір відступлення права вимоги від 31.10.2016, який укладено між ТОВ "Кліносол Трейдінг Компані" та ТОВ "Юбіпартнер Факторинг", є договором факторингу ( а.с.200-201 том 1, а.с.6-8 том 2).
Господарський суд враховує, що згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 20.11.2013 у справі № 6-122цс13, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Стаття 512 Цивільного кодексу України передбачає, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а також в інших випадках, встановлених законом.
Згідно частини 1 статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до частини 1 статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Різновидом відступлення права грошової вимог є договір факторингу.
Частиною 1 статті 1077 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 Цивільного кодексу України).
З доданих до заяви договорів відступлення права вимоги слідує, що за умовами договору відступлення права вимоги від 31.10.2016, укладеного між ТОВ "Кліносол Трейдінг Компані" (Первісний кредитор) та ТОВ "Юбіпартнер Факторинг" (Новий кредитор), Первісний кредитор відступає Новому кредитору належне Первісному кредитору право грошової вимоги за договорами, укладеними між ТОВ "Кліносол Трейдінг Компані" та ДП "Кіровоградський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (Боржник), (Договори поставки), у тому числі за договором поставки № 18/10-10/15 від 18.10.2010, укладеним із Філією "Новомиргородський РАД" ДП "Кіровоградський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" у сумі 68 332,92 грн (далі - Договір).
За змістом вказаного Договору, сторони при його укладенні керувались статями 1077-1086 Цивільного кодексу України, якими регламентовано правовідносини факторингу.
Як зазначено вище, у нормі статті 1077 Цивільного кодексу України договір факторингу визначено як фінансування під відступлення права грошової вимоги. Згідно позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 06.07.2015 у справі №6-301цс15, договір факторингу має на меті фінансування однією стороною іншої сторони шляхом надання їй визначеної суми грошових коштів. Ця послуга згідно з договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому, сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатись як плата за надану останнім фінансову послугу.
Згідно Договору про відступлення права вимоги від 31.10.2016, укладеного між ТОВ "Кліносол Трейдінг Компані" та ТОВ "Юбіпартнер Факторинг", передбачено відшкодування за відступлення права вимоги за Договорами поставки у сумі 1000,00 грн (підпункт 2.1.1. пункту 2.1. Договору). Тобто вказаний Договір є оплатним та передача права грошової вимоги за Договорами поставки здійснюється за плату.
Згідно з частиною 1 статті 1084 Цивільного кодексу України здійснення фінансування клієнта можливо шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги.
ТОВ "Юбіпартнер Факторинг" згідно свідоцтва від 21.09.2016 зареєстрований як фінансова установа та має право здійснювати факторингові операції ( а.с.9, том 2).
Згідно з пунктом 1.1. Договору предметом вказаного Договору є право грошової вимоги, строк платежу за якою настав. Зазначення в пункті 1.4. Договору про те, що до Нового кредитора переходять всі без винятку права та обов'язки Первісного кредитора, не змінюють характеру вимоги, що передається, а саме - право грошової вимоги, оскільки на момент укладення Договору за договором поставки №18/10-10/15 від 18.10.2010 існувала лише грошова вимога до Боржника - ДП "Кіровоградський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України". В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження існування інших прав Кредитора та наявність обов'язків у Кредитора за Договорами поставки.
З підстав викладеного, враховуючи платність Договору, відповідність сторін та предмету Договору вимогам, які пред'являються до договорів факторингу, а також посилання в Договорі при його укладенні на положення статей 1077-1086 Цивільного кодексу України, господарський суд погоджується з доводами заявника, що вказаний Договір за своєю правовою природою є договором факторингу.
Вказаний висновок також відповідає практиці Верховного Суду України (зокрема постанови від 13.04.2016 у справах № №3-291гс16, 3-238гс16, від 25.05.2016 у справі №3-254гс16) та практиці Вищого господарського суду України (зокрема у справах №910/6686/16 постанова від 23.11.2016, № 910/8670/15-г постанова від 13.12.2016).
Як вже зазначено вище, відповідно до підпункту 2.1.1. пункту 2.1. Договору Новий кредитор зобов'язаний перерахувати Первісному кредитору на зазначений в Договорі рахунок відшкодування за відступлення права вимоги за Договорами поставки в сумі 1000,00 грн.
Згідно з пунктами 4.1., 4.2. Договору, з моменту зарахування у повному обсязі суми відшкодування за відступлення права вимоги за Договорами поставки, відповідно до умов пункту 2.1.1. цього Договору, до Нового кредитора переходять всі права кредитора у відношенні до Боржника, що належали до цього Первісному кредитору по Договорам поставки. Передбачене цим Договором право вимоги по зобов'язаннях, що випливають з Договорів поставки, переходить до Нового кредитора виключно після виконання ним в повному обсязі зобов'язань перед Первісним кредитором, визначених в пункті 2.1. Договору.
За пунктом 2.3. Договору з моменту переходу до Нового кредитора всіх прав кредитора у відношенні до Боржника, Новий кредитор має право розпоряджатись цими правами на власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги за Договорами поставки без будь-яких обмежень.
Отже, за умовами Договору перехід права грошової вимоги до Нового кредитора ставиться в залежність від факту зарахування суми відшкодування. Вказане також відповідає суті договору факторингу, згідно з яким відступлення права вимоги є наслідком здійсненого фінансування.
Як встановлено наведеними вище умовами Договору, моментом переходу прав кредитора ТОВ "Кліносол Трейдінг Компані" за Договорами поставки до ТОВ "Юбіпартнер Факторинг" є момент зарахування у повному обсязі суми відшкодування на рахунок ТОВ "Юбіпартнер Факторинг". Саме із вказаного моменту ТОВ "Юбіпартнер Факторинг" отримує право грошової вимоги до ДП "Кіровоградський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" за договором поставки № 18/10-10/15 від 18.10.2010 та може розпорядитися таким правом, в тому числі відступити його іншій особі.
На підтвердження обставин виконання підпункту 2.1.1. пункту 2.1. Договору, укладеного між ТОВ "Кліносол Трейдінг Компані" та ТОВ "Юбіпартнер Факторинг", заявником надано виписку по рахунку ТОВ "Юбіпартнер Факторинг" за 31.10.2016, якою, за твердженням заявника, підтверджується здійснення 31.10.2016 операції з перерахування грошових коштів згідно договору відступлення права вимоги б/н від 31.10.2016 на рахунок отримувача - ТОВ "Кліносол Трейдінг Компані" ( а.с. 13 там 2). Проте, як вже встановлено господарським судом, даний документ не є належним доказом та крім того з відомостей, які містяться в ньому, не слідує, що зазначені платежі здійснені на виконання умов договору про відступлення права вимоги б/н від 31.10.2016.
ТОВ "Кліносол Трейдінг Компані" згідно письмової інформації від 01.12.2016 підтвердив здійснення розрахунків за Договором відступлення права вимоги від 31.10.2016 ( а.с.184 том 1).
Господарський суд враховує, що відповідно до Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" зарахування коштів на рахунок клієнта здійснюється як шляхом внесення їх у готівковій формі, так і шляхом переказу коштів у безготівковій формі з інших рахунків (стаття 7). Згідно зі статтею 30 названого Закону переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.
Разом з цим, матеріалами справи не підтверджено зарахування суми переказу згідно здійсненої ТОВ "Юбіпартнер Факторинг" 31.10.2016 оплати.
Додаткову угоду №1 від 31.10.2016 про внесення змін і доповнень до Договору відступлення права вимоги від 31.10.2016, укладену між ТОВ “Кліносол Трейдінг Компані” і ТОВ “Юбіпартнер Факторинг”, господарський суд оцінює критично з огляду на те, що даний доказ належним чином не засвідчений, представник заявника, який приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, не надав для огляду повноважному представнику уповноваженого суду оригінал цієї Додаткової угоди, а також враховуючи, що незважаючи на дату укладення цієї угоди, 31.10.2016, тобто в день укладення самого Договору відступлення права вимоги, жодна із сторін впродовж розгляду заяви ТОВ “Правова група “Побережнюк і партнери” не повідомляла господарський суд про її наявність та не надавала її належним чином засвідчену копію господарському суду.
Договір відступлення права вимоги № 31/10-04, за умовами якого ТОВ "Юбіпартнер Факторинг" передавало право грошової вимоги, у тому числі за договором поставки №18/10-10/15 від 18.10.2010, до наступного кредитора - ТОВ "Правова група "Побережнюк і партнери" також укладено 31.10.2016, тобто того ж дня, коли відбулося укладення договору між ТОВ "Кліносол Трейдінг Компані" та ТОВ "Юбіпартнер Факторинг". Однак, докази на підтвердження того, що на момент укладення 31.10.2016 договору № 31/10-04 грошові кошти вже були зараховані на рахунок ТОВ "Кліносол Трейдінг Комані" в матеріалах справи відсутні. Момент зарахування суми переказу матеріалами справи не підтверджується.
З підстав викладеного господарський суд дійшов висновку, що ТОВ "Правова група "Побережнюк і партнери" не доведено належними доказами виникнення в нього права кредитора за договором поставки № 18/10-10/15 від 18.10.2010, оскільки не підтверджено перехід такого права до ТОВ "Юбіпартнер Факторинг" на момент укладення з останнім договору відступлення права вимоги № 31/10-04 від 31.10.2016.
При цьому, положення пункту 5.3. Договору, які передбачають, що після підписання цього Договору Новий кредитор набуває всіх процесуальних прав як процесуального правонаступника ТОВ "Кліносол Трейдінг Комані", не змінюють визначений пунктами 4.2., 4.3. момент переходу прав кредитора за Договорами поставки, оскільки набуття процесуальних прав правонаступником можливо лише після заміни сторони правонаступником судом.
Частиною 2 статті 1083 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень цієї глави.
Отже, за наведеною нормою, якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, то воно має бути здійснене шляхом укладення договору факторингу.
Пунктом 2.3. Договору передбачено право ТОВ "Юбіпартнер Факторинг" відступити право грошової вимоги за Договорами поставки без будь-яких обмежень.
Разом з цим, договір відступлення права вимоги № 31/10-04 від 31.10.2016, за умовами якого ТОВ "Юбіпартнер Факториг" передавало право грошової вимоги, у тому числі за договором поставки №18/10-10/15 від 18.10.2010, до ТОВ "Правова група "Побережнюк і партнери", не відповідає нормі частини 3 статті 1079 Цивільного кодексу України щодо вимог до суб'єктного складу сторін, а саме - вимогам до фактора. При цьому, умови вказаного договору є аналогічними умовам Договору між ТОВ "Кліносол Трейдінг Комані" і ТОВ "Юбіпартнер Факторинг" та передбачають відшкодування ТОВ "Правова група "Побережнюк і партнери" за відступлення права вимоги грошових коштів у сумі 1200,00 грн. Проте, в матеріалах справи відсутні докази того, що ТОВ "Правова група "Побережнюк і партнери" має право здійснювати факторингові операції. Не повідомляє про вказане і заявник у своїй заяві.
Одночасно в додаткових поясненнях від 22.12.2016 та 18.01.2017 заявник повідомляє суд, що договір відступлення права вимоги № 31/10-04 від 31.10.2016 за своєю правовою природою не є договором факторингу.
Однак, виходячи з приписів частини 2 статті 1083 Цивільного кодексу України наступне відступлення права грошової вимоги за договором факторингу є можливим лише шляхом укладення договору факторингу, а отже відступлення права вимоги шляхом заміни кредитора у зобов'язанні в даному випадку не допускається.
Підсумовуючи наведене вище, господарський суд дійшов висновку про не підтвердження належними доказами правомірності передачі права грошової вимоги за договором поставки № 18/10-10/15 від 18.10.2010 до заявника - ТОВ "Правова група "Побережнюк і партнери", у зв'язку з чим господарський суд не встановив підстав для заміни сторони виконавчого провадження ТОВ "Кліносол Трейдінг Компані" на ТОВ "Правова група "Побережнюк і партнери". З викладених підстав господарський суд відмовляє у задоволенні поданої заяви.
Одночасно, господарський суд відхиляє доводи боржника щодо порушення частини 1 статті 516 Цивільного кодексу України та пункту 10.4 договору поставки № 18/10-10/15 від 18.10.2010 (відсутність згоди Боржника на передачу прав), оскільки згідно із частиною 1 статті 1080 Цивільного кодексу України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. Відповідно до частини 2 статті 1085 Цивільного кодексу України боржник не може пред'явити факторові вимоги до клієнта, у зв'язку з порушенням ним умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.
Керуючись статями 25, 86, 121-4 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Правова група "Побережнюк і партнери" від 21.11.2016 про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 5013/1507/12 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її винесення і може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
Копії ухвали направити ТОВ "Кліносол Трейдінг Компані" за адресою: АДРЕСА_1; ТОВ "Правова група "Побережнюк і партнери": 04116, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 7-А; ТОВ "Юбіпартнер Факторинг" за адресою: 01135, м. Київ, вул. Золотоусівська, 3 оф. 704 та Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області за адресою: 25006, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 6/7.
Суддя Є.М. Наливайко