ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
17 січня 2017 р. Справа № 909/1018/16
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Гриняк Б. П. , секретар судового засідання Михайлюк А. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області , вул. Сахарова , 23 А , м. Івано-Франківськ , 76014
до відповідача: Національного природного парку " Гуцульщина" , вул. Дружби , 84 , м. Косів, Івано-Франківська обл., 78600
про: відшкодування шкоди заподіяної лісу внаслідок порушення норм лісового законодавства в сумі 263043,50 грн.
за участю:
Від позивача: ОСОБА_1, (довіреність № 02-17/16 від 03.01.2017р. ) - представник ;
Від відповідача: не з'явились ;
ВСТАНОВИВ: Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області звернулась до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Національного природного парку «Гуцульщина» з позовом про відшкодування шкоди заподіяної лісу внаслідок порушення норм лісового законодавства в сумі 263043,50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно Акту Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів від 22.05.2015 р. виявлено факт незаконної рубки дерев на території Національного природного парку « Гуцульщина» , чим спричинено істотну шкоду навколишньому природному середовищу на загальну суму 263 043,50 грн.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві та просить суд позов задовольнити.
У відзиві на позовну заяву ( №614/9 від 05.12.2016 р. , вх. №17541/16 від 05.12.2016 р.) відповідач заявлені позовні вимоги заперечує , мотивуючи їх безпідставністю та необґрунтованістю. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що саме працівниками служби державної охорони природно-заповідного фонду НПП « Гуцульщина» виявлено незаконної рубки дерев на даній території і матеріали по даному факту для встановлення винних осіб направлені до правоохоронних органів. При цьому, Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області, на виконання листа СВ Косівського РВ УМВС України в Івано-Франківській області від 08.05.2015 р. №1191 та постанови СВ Косівського РВ УМВС України в Івано-Франківській області від 08.05.2015 р., лише провела комісійний обмір пнів, які виявлені і обміряні працівниками служби державної охорони природно-заповідного фонду «Гуцульщина» та підтвердила факт незаконної рубки дерев.
Зазначає, що всі докази позивача ґрунтуються на припущеннях , а не підтверджуються конкретними фактами. Також при проведенні позапланової перевірки та при оформленні результатів допущено ряд грубих порушень та неточностей.
Представник відповідача в судове засідання 17.01.2016р. не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання ( вх. № 657/17 від 16.01.2017 р.), в якому просив суд відкласти розгляд справи , у зв'язку з неможливістю з'явитися в судове засідання через зайнятість в розгляді справи в іншому суді.
Однак , суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Зі змісту даної норми вбачається, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника з урахуванням обставин конкретної справи можуть бути відхилені виходячи з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами 1-5 статті 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
Аналогічна правова позиція викладена у пункті 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".
Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.
Частиною 3 даної статті передбачено, що у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Проте ні позивачем, ні відповідачем не подано суду відповідного клопотання про продовження строку розгляду даного спору. У той же час чергове відкладення розгляду справи може спричинити до виходу за межі встановленого частиною 1 статті 69 ГПК України граничного строку, передбаченого для вирішення цього спору.
За таких обставин, беручи до уваги те, що відповідачу надавалось достатньо часу для залучення до розгляду справи інших представників, для висловлення своєї правової позиції по суті спору, подання письмових пояснень та додаткових документів, а також зважаючи, що чергове відкладення розгляду справи спричинить до виходу за межі встановленого статтею 69 ГПК України граничного строку вирішення спору, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні його клопотання про відкладення розгляду справи та необхідність розгляду даної справи відповідно до статті 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами без участі представника відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.
Згідно листа СВ Косівського РВ УМВС України в Івано-Франківській області від 08.05.2015 р. №1191 та постанови СВ Косівського РВ УМВС України в Івано-Франківській області від 08.05.2015 р. державною екологічною інспекцією в Івано-Франківській області проведена позапланова перевірка НПП «Гуцульщина» в рамка кримінального провадження, відомості про вчинення якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 30.04.2015 р. №12015090190000169.
Факт правопорушення, яке вчинене НПП « Гуцульщина» зафіксовано в Акті позапланової перевірки від 22.05.2015 р. , складеного з метою перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на території Шешорського ПНДВ Національного природного парку « Гуцульщина», виявлено порушення та нараховано розмір шкоди.
Згідно розрахунку розмір шкоди, що проведений до Постанови КМУ від 24.07.2013 р. № 541, по місцю перевірки ПНДВ Національного природного парку « Гуцульщина» , а саме: Шешорське ПНДВ:
при натуральному обстеженні виявлено:
- у кварталі 30 видів №- незаконну рубку сироростючих дерев породи бук - 3 штуки, діаметром: 55, 59, 63 см., що є порушенням Лісового кодексу України, Закону України « Про природно - заповідний фонд», за що розраховано 23 382,00 грн. шкоди ;
- у кварталі 30 виділ №1 - незаконну рубку сироростучих та сухостійних дерев породи ялина - 6 штук, діаметром: 58, 41, 43, 69, 46, 50 см., породи бук - 1штука, діаметром: 45 см., породи береза - 1штука, діаметром: 41 см., що є порушенням Лісового кодексу України, Закону України «Про природно-заповідний фонд», за що розраховано 31851,00 грн. шкоди ;
- у кварталі 31 виділ №13 - незаконну рубку сироростучих та сухостійних дерев породи ялина -13 штуки, діаметром: 55,57, 50, 26, 43, 50, 47,47, 31, 73, 40, 55, 35 см., що є порушенням Лісового кодексу України, Закону України « Про природно - заповідний фонд» , за що розраховано 58 716,00 грн. шкоди ;
- у кварталі 31 виділ №12 - незаконну рубку сухостійних дерев породи ялина - 15 штук, діаметром : 46,79, 69, 755, 60, 72, 58, 64, 46, 50, 43, 65, 61, 58, 72 см., що є порушенням Лісового кодексу України, Закону України « Про природо-заповідний фонд», за що розраховано 61 834,50 грн. шкоди ;
- у кварталі 31 виділ №6 - незаконну рубку сироростучих дерев породи ялина - 1 штука, діаметром:56 см., породи ялиця - 1 штука, діаметром:64 см., що є порушенням Лісового кодексу України, Закону України « Про природно-заповідний фонд», за що розраховано 15 972,00 грн. шкоди
Всього під час перевірки Шешорського ПНДВ, Національного природного парку « Гуцульщина» встановлено, що у зв'язку із незаконною рубкою лісу завдано шкоди в сумі 263043,50грн., яку необхідно перерахувати у відповідний фонд охорони навколишнього природного середовища селищних, сільських, та/або міських рад на території, якої вчинені дані правопорушення;
25.05.2015 р. позивачем на адресу відповідача надіслано претензію №10/15 про сплату шкоди в розмірі 263043,50 грн., яка на момент звернення позивача до суду, відповідачем не сплачена .
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Лісового кодексу України, постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; створювати сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.
Статтею 63 Лісового кодексу України встановлено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
Відповідно до п. 5 ст. 64 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадянини здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані, зокрема, здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
Згідно ст. 105 Лісового кодексу України, особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема у: незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, порушенні порядку заготівлі та вивезення деревини, порушенні інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, несуть встановлену законом дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст. 107 цього Кодексу підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Згідно зі ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законом. Відповідно до ст. 69 цього Закону, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Слід зазначити, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено у ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причиновий зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
В деліктних правовідносинах на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях або бездіяльності (діях або бездіяльності його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
У вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства на підвідомчій лісовому господарству території факту правопорушення, вчиненого невстановленими особами, судам необхідно виходити з того, що обов'язки із: забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень; дотримання правил і норм використання лісових ресурсів; ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення, відповідно до ст. 19 Лісового кодексу України, покладено на постійних лісокористувачів (пункт 6.1.2. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001р. № 02-5/744 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища").
Згідно ст. 86, 89, 90 Лісового кодексу України організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.
Факт незаконної порубки дерев, внаслідок чого лісу завдано шкоду, підтверджено складеним за наслідками перевірки актом від 22.05.2015 р., які є чинними на час вирішення спору та підписані представником відповідача без жодних зауважень.
Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а також і постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев) внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов'язків. Тобто проявом їх протиправної бездіяльності є незабезпечення працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев (пошкодження дерев) невстановленими особами.
Відповідачем як лісокористувачем не забезпечено охорону і збереження закріплених за ним лісів та допущено їх незаконну рубку, крім того відповідачем не надано суду жодних доказів вчинення ним дій щодо збереження та охорони лісів та недопущення самовільної рубки лісу, а відтак позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають до задоволення.
Суд не приймає до уваги пояснення відповідача, які стосуються передачі матеріалів про незаконні рубки до правохоронних органів , як заперечення своєї вини, оскільки вказані заходи є його обов'язком і стосуються лише встановлення осіб, які вчинили порушення природоохоронного законодавства, та притягнення їх до передбаченої законом відповідальності.
Відповідно до ст.49 ГПК України, судові витрати слід стягнути з Національного природного парку «Гуцульщина» в дохід державного бюджету.
Керуючись ст. 41, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 19, 63, 64, 86, 89, 90, 105, 107 Лісового кодексу України, ст. 1166 Цивільного кодексу України, ст. 32, 43, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Задовольнити позов Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області до Національного природного парку «Гуцульщина» про відшкодування шкоди заподіяної лісу внаслідок порушення норм лісового законодавства в сумі 263043,50 грн.
Стягнути з Національного природного парку «Гуцульщина», вул. Дружби, 84, м. Косів, Івано-Франківська обл., 78600 (код ЄДРПОУ 26215347) на користь Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області (вул. А. Сахарова, 23 А, м. Івано-Франківськ, 76014, код 37952307) - 263 043,50 грн. (двісті шістдесят три тисячі сорок три гривні 50 коп.) шкоди заподіяної Державі внаслідок порушення норм лісового законодавства, яку перерахувати у Фонд охорони навколишнього природного середовища - Річанської сільської ради Косівського району : р/р 33117331700287, отримувач: УК у Косівському р/с. Річка/24062100, код ЄДРПОУ 38026046, Банк отримувача: ГУК в Івано-Франківській обл.. МФО 836014 на території якої вчинені дані правопорушення.
Стягнути з Національного природного парку «Гуцульщина», вул. Дружби, 84, м. Косів, Івано-Франківська обл., 78600 (код ЄДРПОУ 26215347) в дохід Державного бюджету (отримувач коштів Управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37952250, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) 836014, рахунок отримувача 31219206783002, код класифікації доходів бюджету 22030101, назва суду господарський суд Івано-Франківської області) 3 945,00 грн. ( три тисячі дев'ятсот сорок п'ять гривень) судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 23.01.17
Суддя Гриняк Б. П.