ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
17 січня 2017 р. Справа № 909/992/16
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Калашник В. О. ,
секретар судового засідання Кричовський Р. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Державної екологічної інспекції у Івано-Франківській області,
вул. А. Сахарова, 23 А, м. Івано-Франківськ, 76019
до відповідача: Державного підприємства "Кутське лісове господарство"
вул. Січових Стрільців, 1, смт. Яблунів, Косівський район,
Івано-Франківська область,78621
про зобов'язання відповідача анулювати лісорубні квитки виписані на проведення лісогосподарських заходів (рубок) протягом 2015 року без наявних лімітів наданих Мінприроди України в межах території, що входить до складу НПП "Гуцульщина" без вилучення.
за участю:
Від позивача: ОСОБА_1 - представник, (довіреність №02-17/2589 від 05.12.16)
ОСОБА_2 - представник, (довіреність від 29.12.15)
Від відповідача: ОСОБА_3 - представник (довіреність №01-3/10 від 16.01.17); ОСОБА_4 - представник (довіреність №01-3/490 від 21.11.16)
Встановив:
Позивач, Державна екологічна інспекція у Івано-Франківській області, звернулася до господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою про зобов'язання відповідача, Державне підприємство "Кутське лісове господарство" анулювати лісорубні квитки виписані на проведення лісогосподарських заходів (рубок) протягом 2015 року без наявних лімітів наданих Мінприроди України в межах території, що входить до складу НПП "Гуцульщина" без вилучення.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, на підставі наказу Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області на проведення планової перевірки ДП «Кутське лісове господарство» №348 від 12.09.2016, направлення на проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №213 від 12.09.2016 , державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, відтворення лісів ДП «Кутське лісове господарство».
В ході проведення перевірки було встановлено, що ДП «Кутське лісове господарство» протягом 2015 року проводило рубки формування і оздоровлення лісів (заходи пов'язані із поліпшення якісного складу лісів) на підставі лісорубних квитків, однак без наявних лімітів та дозволів на використання природних ресурсів в межах території, що входить до складу НПП "Гуцульщина" без вилучення, чим порушено вимоги ст. 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".
Указом Президента України №456/202 від 14.05.2002, з метою збереження, відтворення та раціонального використання типових і унікальних природних комплексів ОСОБА_5 , що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення створено на території Косівського району Івано-Франківської області національний природний парк "Гуцульщина" і підпорядковано його Міністерству екології та природних ресурсів України. ДП "Кутське лісове господарство" віднесено до землекористувачів, землі яких мають бути включені до складу національного природного парку "Гуцульщина" без вилучення.
Статтею 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" передбачено спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Відповідно до положень вказаної статті закону , спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення здійснюється в межах ліміту на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, затвердженого центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища, а також на підставі дозволів.
Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення здійснюється в межах ліміту на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, затвердженого органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим та територіальними органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища, а також на підставі дозволів.
Порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів і встановлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення визначається Кабінетом Міністрів України. Видача дозволів на спеціальне використання природних ресурсів здійснюється на безоплатній основі.
Відповідно до п.2 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів затвердженого постановою КМУ №761 від 23.05.2007, лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню;
Згідно п.9 Порядку, Лісовий квиток видається щороку на підставі лімітів використання лісових ресурсів під час заготівлі другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань (у межах території та об'єктів природно-заповідного фонду - за погодженням з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями).
Лісорубний або лісовий квиток може бути анульований за рішенням органів Держлісагентства, власників лісів або постійних лісокористувачів, які видали квиток, відповідно до закону, а також у випадках, передбачених Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (п.14 Порядку).
Оскільки, ДП "Кутське лісове господарство" виписано лісорубні квитки за 2015 рік на території ДП "Кутський лісгосп" та проведено рубки формування і оздоровлення лісів на підставі лісорубних квитків без наявних лімітів та дозволів на використання природних ресурсів в межах території, що входить до складу національного природного парку "Гуцульщина" без вилучення, 03.10.2016 Держеконіспекцією видано Розпорядження ДП «Кутське лісове господарство», щодо анулювання лісорубних квитків виписаних на проведення лісогосподарських заходів (рубок), протягом 2015 року без наявних лімітів наданих Мінприроди України в межах території, що входить до складу НПП «Гуцульщина» без вилучення.
Однак, ДП «Кутське лісове господарство» листом №01-3/451 від 28.10.2016 повідомило , що проведені в 2015 році лісогосподарські заходи (рубки) на території ДП «Кутське лісове господарство» до спеціального використання природних ресурсів не належить і лімітів не потребує, та відмовилося анулювати лісорубні квитки за 2015 рік.
Враховуючи те, що лісорубні квитки виписані без наявних лімітів, затверджених Мінприроди, та проведення відповідних рубок здійснено із порушенням правил норм видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, позивач звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою за захистом інтересів держави та просить суд зобов'язати відповідача, Державне підприємство "Кутське лісове господарство" анулювати лісорубні квитки виписані на проведення лісогосподарських заходів (рубок) протягом 2015 року без наявних лімітів наданих Мінприроди України в межах території, що входить до складу НПП "Гуцульщина" без вилучення.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та просить суд позов задовольнити.
Відповідача позовні вимоги не визнав, вважає їх безпідставними, свої заперечення виклав у відзиві на позов №01-3/507 від 29.11.2016. Зокрема, представники відповідача вказали, що рубки формування і оздоровлення лісів (заходи пов"язані із поліпшенням якісного складу лісів), які були проведені протягом 2015 року ДП «Кутське лісове господарство» не відносяться до спеціального використання лісових ресурсів, тим же самим не порушено статтю 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" на яку посилається позивач, як на підставу заявлених позовних вимог.
Крім цього, представники відповідача зазначили, що відповідно до ст. 8 Закону України "Про рослинний світ", використання природних рослинних ресурсів здійснюється в порядку загального або спеціального використання.
Згідно ст. 10 Закону України "Про рослинний світ" , спеціальне використання природних рослинних ресурсів здійснюється за дозволом юридичними або фізичними особами для задоволення їх виробничих та наукових потреб, а також з метою отримання прибутку від реалізації цих ресурсів або продуктів їх переробки.
За умови додержання вимог законодавства можуть здійснюватися такі види спеціального використання природних рослинних ресурсів: збирання лікарських рослин; заготівля деревини під час рубок головного користування; заготівля живиці; заготівля кори, лубу, деревної зелені, деревних соків тощо; збирання квітів, ягід, плодів, горіхів, насіння, грибів, лісової підстилки, очерету тощо; заготівля сіна; випасання худоби.
Відповідно до ст. 47 Лісового кодексу України, лісовпорядкування є обов'язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства.
Матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Отже, під-час погодження матеріалів лісовпорядкування Мінприроди не встановлює нормативи та ліміти на заготівлю деревини, а у разі необхідності проведення за результатами натурного обстеження лісогосподарських заходів (крім рубок головного користування) , незапроектованих лісовпорядкуванням, пропозиції щодо їх призначення необхідно погоджувати та затверджувати органами державної влади в установленому порядку , відповідно до чинного законодавства, при цьому нормативи та ліміти на заготівлю деревини не розглядаються і не встановлюються.
Враховуючи викладені обставини представники відповідачів вважають позов безпідставним та просять суд в позові відмовити.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін , дослідивши обставини у справі і подані докази, оцінивши їх відповідно до ст.43 ГПК України, суд вважає позовні вимоги безпідставними та необгрунтованими, а тому в задоволенні позову слід відмовити із слідуючих підстав:
Статтею 1 Лісового кодексу України передбачено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місце розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Відповідно до ст. 16, ч. 1 ст. 17 Лісового кодексу України, право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування . У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.
Відповідно до положень ст. 86, 88, 89, 90 Лісового кодексу України, організація забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема, від незаконних рубок, покладається на постійних лісокористувачів.
Згідно ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ліс, як природний ресурс загальнодержавного значення, підлягає державній охороні і регулюванню на всій території України.
Статтею 40 наведеного Закону передбачено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.
Указом Президента України №456/202 від 14.05.2002 з метою збереження, відтворення та раціонального використання типових і унікальних природних комплексів ОСОБА_5 , що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення створено на території Косівського району Івано-Франківської області національний природний парк "Гуцульщина" і підпорядковано його Міністерству екології та природних ресурсів України. ДП "Кутське лісове господарство" віднесено до землекористувачів, землі яких мають бути включені до складу національного природного парку "Гуцульщина" без вилучення.
На підставі наказу Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області №348 від 12.09.2016 на проведення планової перевірки ДП «Кутське лісове господарство», направлення на проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №213 від 12.09.2016 , державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, відтворення лісів ДП «Кутське лісове господарство».
В ході проведення перевірки було встановлено, що ДП «Кутське лісове господарство» протягом 2015 року проводило рубки формування і оздоровлення лісів (заходи пов'язані із поліпшення якісного складу лісів) на підставі лісорубних квитків, однак без наявних лімітів та дозволів на використання природних ресурсів в межах території, що входить до складу НПП "Гуцульщина" без вилучення, чим порушено вимоги ст. 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".
Позивач вважає, що спірні правовідносини регулює спеціальний Закон України "Про природно-заповідний фонд України".
Статтею 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" передбачено спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Відповідно до положень вказаної статті закону , спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Відповідно до ст. 9 Закону, території та об'єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися: у природоохоронних цілях; у науково-дослідних цілях; в оздоровчих та інших рекреаційних цілях, в т.ч. для заготівлі деревини, за умови, що така діяльність не суперечить встановленим вимогам щодо охорони, відтворення та використання їх природних комплексів та окремих об'єктів.
Згідно ст. 10 Закону України "Про рослинний світ" , спеціальне використання природних рослинних ресурсів здійснюється за дозволом юридичними або фізичними особами для задоволення їх виробничих та наукових потреб, а також з метою отримання прибутку від реалізації цих ресурсів або продуктів їх переробки.
За умови додержання вимог законодавства можуть здійснюватися такі види спеціального використання природних рослинних ресурсів: збирання лікарських рослин; заготівля деревини під час рубок головного користування; заготівля живиці; заготівля кори, лубу, деревної зелені, деревних соків тощо; збирання квітів, ягід, плодів, горіхів, насіння, грибів, лісової підстилки, очерету тощо; заготівля сіна; випасання худоби.
Інші види спеціального використання природних ресурсів, крім видів зазначених у Законі України "Про рослинний світ" не встановлено.
Згідно із статтею 67 ЛКУ, заготівля деревини здійснюється у порядку спеціального використання. Деревина заготовляється також під час здійснення лісогосподарських заходів, не пов'язаних з використанням лісових ресурсів (поліпшення якісного складу лісів), та під час проведення інших заходів (розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв'язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо).
Лімітом заготівлі деревини в порядку рубок головного користування є затверджена в установленому порядку розрахункова лісосіка. (ст. 71 ЛКУ).
Розрахункова лісосіка це щорічна науково обґрунтована норма заготівлі деревини в порядку рубок головного користування, яка затверджується для кожного власника, постійного користувача лісів окремо за групами порід, виходячи з принципів безперервності та невиснажливості використання лісових ресурсів.
Призначення рубок формування, оздоровлення лісів та проведення інших заходів, у тому числі в межах територій та об"єктів ПЗФ загальнодержавного та місцевого значення здійснюється під час проведення лісовпорядкування, яке є обов"язковим на всій території України і проводиться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою.
Для використання природних ресурсів під час проведення лісогосподарських заходів (рубок формування та оздоровлення лісів), в тому числі на територіях природно-заповідного фонду, лісовпорядкуванням встановлюються щорічні обсяги проведення рубок в залежності від стану насадження, при цьому встановлення та затвердження нормативів , лімітів на заготівлю деревини органами державної влади не розглядається.
Установлення нормативів та лімітів під час проведення лісогосподарських заходів Мінприроди не розглядається також через те, що під час проведення рубок крім ліквідної деревини необхідно вирубати неліквідну деревину, яка не завжди придатна для реалізації: хмиз, хворост, деревина пошкоджена гнилями, сухостій, але яку потрібно вирубувати (прибирати).
Враховуючи викладені обставини та норми Законів України "Про рослинний світ", "Про природно-заповідний фонд України" та Лісового кодексу України суд вважає, що Мінприроди під час погодження матеріалів лісовпорядкування не встановлює нормативи та ліміти на заготівлю деревини (крім рубок головного користування) при проведенні рубок формування та оздоровлення лісів та інших заходів , у тому числі на територіях природно-заповідного фонду.
Крім того, спірні лісорубні квитки втратили свою дію, а також відсутні в матеріалах справи , що унеможливлює провести їх детальне дослідження.
Також суд вважає, що правовідносини у даній справі регулюються нормами Лісового кодексу України, Законами України "Про природно-заповідний фонд України", та "Про рослинний світ", які мають однаковий правовий статус, тобто є спеціальними при застосуванні у вирішенні даного спору.
Однак, окремі статті Закону України "Про природно-заповідний фонд України" містять посилання на правові визначення, які містяться у законі "Про рослинний світ" , а тому суд не має чітких правових підстав вважати доводи позивача в обгрунтування позовних вимог такими, що відповідають вимогам законодавства України, яким регулюються спірні правовідносини у даній справі.
З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги безпіставними і такими, що непідтверджені належними правовим обгрунтуванням, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати слід залишити за позивачем.
На підставі викладеного , відповідно до ст. 124 Конституції України, Закону України "Про рослинний світ", Закону України "Про природно-заповідний фонд України" , 67, 70, 71 Лісового кодексу України, керуючись ст. 33, 43, 49, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити в задоволенні позову Державної екологічної інспекції у Івано-Франківській області до відповідача, Державного підприємства "Кутське лісове господарство" про зобов"язання анулювати лісорубні квитки виписані на проведення лісогосподарських заходів (рубок) протягом 2015 року без наявних лімітів наданих Мінприроди України в межах території, що входить до складу НПП "Гуцульщина" без вилучення.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 23.01.17
Суддя Калашник В. О.