про повернення позовної заяви
20.01.2017 справа № 908/120/17
Суддя Федорова Олена Владиславівна розглянувши матеріали
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА-ПРОМ» (72305, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. 9 Січня, буд. 63)
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «САННА-ОЛИМП» (105264, Російська Федерація, м. Москва, вул. Верхня Першотравнева, 6, корпус 3)
про стягнення 44280,94 доларів США
Встановив, що позовні матеріали підлягають поверненню виходячи з наступного:
Приписами ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Зазначені приписи законодавства мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України. Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Таким чином, належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі.
Як слідує з пункту 3.2.1.2 Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку “Укрпошта” від 12.05.2006р. № 211 при прийманні листа (бандеролі) з оголошеною цінністю з описом вкладення працівник зв'язку звіряє вкладення з описом ф. 107 (рис. 27), а також перевіряє відповідність місця призначення, найменування адресата та суми оголошеної цінності, зазначених на відправленні та примірнику опису, розписується на ньому і проставляє відбиток календарного штемпеля. Форма опису вкладення (ф. 107) передбачає, що внесення виправлень до опису вкладення не допускається, про що зазначено безпосередньо на бланку опису вкладення.
В якості доказу направлення копії позовної заяви відповідачу разом з доданими до неї документами позивачем надані оригінал фіскального чеку від 18.01.2017 р. та фотокопія опису вкладення від 18.01.2017 р., з якого вбачається, що до нього внесено виправлення, а саме: в описі вкладення перелік документів надрукований, при цьому кульковою ручкою внесено виправлення та дописано в перелік позовну заяву (пункт 13 переліку). Таким чином, суд приходить до висновку, що до доданих до позовної заяви документів належного підтвердження відправлення відповідачу копії позовної заяви та додатків до неї не додано.
Виходячи з зазначеного слідує, що позивачем недотримані вищезазначені норми Господарського процесуального кодексу України та Правил надання послуг поштового зв'язку.
Зазначені обставини є суттєвими, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.
Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що заявником не дотримано вимог ст. ст. 56, 57 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що приписи ст. 63 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, суд дійшов висновку, що викладені обставини є підставою для повернення позовної заяви відповідно до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до п. 3.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 недодержання вимог пунктів 2 та 3 частини 1 статті 57 ГПК України щодо додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.
Суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що у відповідності до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду у загальному порядку після усунення допущених порушень.
Керуючись ст. ст. 56, 57, п. 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву з додатками повернути позивачу без розгляду.
Додаток: на 28 аркушах, в тому числі платіжне доручення № НОМЕР_1 від 18.01.2017 р. про сплату судового збору у розмірі 18352,10 грн.
Ухвала набрала законної сили - 20.01.2017 р.
Суддя О.В. Федорова