19.01.2017 Справа № 907/838/16
За позовом: Синевирської сільської ради, с.Синевир Міжгірського району
до відповідача: Національного природного парку "Синевир", с.Синевир Міжгірського району
про визнання безхазяйним нерухомого майна та передачу його у комунальну власність
Головуючий суддя Йосипчук О.С.
За участю представників:
від позивача: представник не з'явився
від відповідача: представник не з'явився
Суть спору: Синевирська сільська рада, с.Синевир Міжгірського району в інтересах, якої діє Синевирський сільський голова ОСОБА_1, с.Синевир, Міжгірського району звернулася з позовом до господарського суду Закарпатської області до Національного природного парку "Синевир", с.Синевир Міжгірського району про визнання безхазяйним нерухомого майна та передачу його у комунальну власність. Таким чином, позивач, з огляду на факт оспорювання його права на безхазяйну річ третіми особами, просить визнати за ним право власності на це майно, згідно з правилами ст.335 ЦК України у позовному провадженні. Саме у такий спосіб позивач просить захистити свої права та охоронювані законом інтереси господарським судом.
В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на те, що на території Синевирської сільської ради, зокрема в с.Синевир виявлено безхазяйне майно, а саме - нежитлова будівля під №1070 - гуртожиток/швейний цех. Синевирська сільська рада 18.11.2013р. звернулася до Реєстраційної служби Міжгірського районного управління юстиції із заявою про взяття на облік даного безхазяйного майна. Після отримання витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна було подано оголошення в засоби масової інформації про виявлення на території Синевирської сільської ради безхазяйного нежитлової будівлі. Оскільки із часу взяття на облік вказаного безхазяйного майна минув рік та ніхто із фізичних чи юридичних осіб за цей період не звертався із підтвердженням права власності на дане майно, просить передати нежитлову будівлю - гуртожиток/швейний цех, що знаходиться за адресою Міжгірський район, с.Синевир, вул. без назви, № 1070 в комунальну власність територіальної громади с.Синевир і Заверхньої Кичери в особі Синевирської сільської ради Міжгірського району.
Відповідач позовні вимоги позивача визнав (Заява від 10.01.2017р.), а в обгрунтування визнання позовних вимог відповідач заявив, що означене нерухоме майно не перебуває у його власності або в іншому речовому праві НПП "Синевир" та не облікується серед його активів.
Прокуратура Закарпатської області, яка, відповідно до Листа № 05/2-27вих17, 18.01.2017р. ознайомилась із матеріалами справи, свого представника у засідання суду не направила.
Представники сторін у засідання суду не з'явились.
У попередньому засіданні суду оголошувалась перерва, відповідно до ст.77 ГПК України
Проаналізувавши подані по справі доказові матеріали щодо спірного питання,
Суд констатує наступне:
Розглядаючи позовні вимоги позивача по суті судом піддано правовому аналізу дій позивача та обставин, за яких спірне майно було поставлене на облік в Державний реєстр прав на нерухоме майно, як безхазяйне майно.
Зміст безхазяйності полягає у її безсуб'єктності. Тобто безхазяйність речі проявляється в її безсуб'єктності, неволодінні нею в юридичному змісті. При цьому фактична приналежність речі проявляється у володінні, яке допускається законом, що тягне правові наслідки: набуття речового права на майно. Поряд з цим, у випадках, коли на певний об'єкт претендують декілька осіб з різним правовим статусом, в законодавстві встановлена черговість, згідно якої кожен подальший претендент має право придбати дане майно лише після того, як попередній претендент відмовиться від набуття. У територіальної громади право придбати дану річ у власність виникає лише після того, як особа, що знайшла дану річ, відмовиться від набуття права власності на неї.
Таким чином, для набуття права власності на безхазяйне майно публічно-правовим утворенням необхідно дві умови. Першою умовою є підтвердження того, що дане майно є безхазяйним. Другою умовою є відсутність претензій на дане майно з боку інших осіб, яким законом може бути надане першочергове право на набуття перед публічно-правовим утворенням. Виключно за таких умов і може бути застосованою ст.335 ЦК України, згідно з правилами якої безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. При цьому про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації (п.2 ст.335 ЦК України). А після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність (ч.2 п.2 ст.335 ЦК України).
Як видно із матеріалів справи, Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 11.12.2014р. у справі №302/1424/14-ц та Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 19.02.2015р. установлено факт існування майнових претензій на спірне майно з боку НПП "Синевір", внаслідок чого виник спір, який і підлягає вирішенню у господарському суді.
Господарським процесуальним кодексом України (ст.1) унормовано можливість здійснення захисту прав та охоронюваних законом інтересів суб'єктів господарювання у суді у випадку їх порушення; право на звернення до господарського суду мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. При цьому, у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. Власне тому, цей спір розглядається в господарському суді Закарпатської області.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права власності.
Визнання майна безхазяйним та переведення його у власність органу місцевого самоврядування є одним із способів набуття права власності, передбачених Главою 24 ЦК України. І, у випадку наявності спору, - відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України, захищаються шляхом визнання наявності або відсутності прав.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Отже, кожен, чиї права та свободи, визнані в Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження
Як вбачається із матеріалів справи, позивач свої вимоги грунтує на установленні факту знаходження на території Синевирської сільської ради, зокрема в с.Синевир по вул. без назви під №1070, нерухомого майно, а саме - нежитлової будівля -гуртожиток/швейний цех, власник якої невідомий.
Зважаючи на це та у зв'язку з тим, що це майно тривалий час ніким не використовується, а сама нежитлова будівля знаходиться у занедбаному стані, з метою збереження майна, Синевирською сільською радою було зроблено висновок про безхазяйність цієї нерухомості та вирішено взяти її на баланс сільської ради як безхазяйне майно.
У зв'язку із наведеним, Синевирська сільська рада (позивач у справі) звернулася 18.11.2013р. із заявою до Реєстраційної служби Міжгірського районного управління юстиції про взяття на облік безхазяйного майна по вул. без назви, №1070 в с. Синевир, що стало підставою для прийняття цього активу на облік в Державному реєстрі речових на нерухоме майно. Наведене підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, сформованого 18.11.2013р. Реєстраційною службою Міжгірського РУЮ, індексний номер витягу 12995433.
З метою виявлення власника спірної нерухомості, відповідачем було надано 30.11.2013р. оголошення в газету Закарпатської обласної ради і Закарпатської обласної державної адміністрації "Новини Закарпаття" №136-137 (4158-4159) про виявлення на території Синевирської сільської ради (с.Синевир по вул. без назви під №1070) безхазяйного нерухомого майна, зокрема нежитлової будівлі - гуртожиток/швейний цех.
Упродовж року року ніяких звернень від громадян та юридичних осіб щодо підтвердження права власності не надходило, окрім відповідача у справі, який не надав достатніх та допустимих доказів на підтвердження своїх прав на спірне майно.
У засіданні суду відпоідач заявив про відсутність майнових претензій на спірне майно та заявив про визнання позову, посилаючись на те, що при вивченні наявної у нього документації було встановлено, що будинок №1070, який розташований в с.Синевір, не перебував та не перебуває на даний момент у власності або іншому речовому праві Національному природному парку "Синевір" та не рахується серед його активів. Власне на цьому і грунтується висновок про визнання позову та відсутніх майнових претензій до позивача. Досліджуючи обставини визнання позову, судом надано оцінку наявних у справі доказів та зроблено доказ того, що наявний у справі Технічний паспорт на спірний об'єкт, який виготовлений на замовлення відповідача 30.05.2013р., за відсутності документів первинного обліку про перебування майна на балансі НПП "Синевір" та за відсутності будь-яких реєєстраційних відомостей про наявність у відповідача майнових прав, не може слугувати достатнім та допустимим доказом наявності у відповідача майнового права на нерухоме майно в с.Синевір, №1070.
При дослідженні умов набуття права власності на безхазяйне майно, судом встановлено, що з огляду на оголошення, яке поміщене 30.11.2013р. в газету Закарпатської обласної ради і Закарпатської обласної державної адміністрації "Новини Закарпаття" №136-137 (4158-4159), річний строк з дня взяття на облік нерухомої речі сплив 18.11.2013р.
Зважаючи на наведене вище, судом зроблено висновок про можливість застосування у спірній ситуації правил ст.335 ЦК України з метою вирішення спору та захисту охоронюваного законом інтересу позивача та його права на переведення безхазяйної речі у свою власність.
Згідно з ст.49 ГПК України, суд покладає на відповідача відшкодування на користь позивача понесених витрат по сплаті судового збору у розмірі 2756,00 грн.
Керуючись ст. 335 Цивільного кодексу України,
ст.ст. 32, 33, 34, 36, 43, 49, ст.ст. 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задоволити.
2.Визнати безхазяйним нерухому річ - нежитлову будівлю -гуртожиток/швейний цех, що розташоване за адресою Міжгірський район, с.Синевир вул. без назви, буд №1070 на передати його у комунальну власність територіальної громади с.Синевир і Заверхньої Кичери в особі Синевирської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області (код ЄДРПОУ 04350889).
3. Стягнути з Національного природного парку "Синевир" (90041, Закарпатська область, Міжгірський район, с.Синевир, буд.1626, код ЄДРПОУ 05384614) на користь Синевирської сільської ради (90041, Закарпатська область, Міжгірський район, с.Синевир, буд. 1066, код ЄДРПОУ 04350889) суму 2756,00 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено і підписано 20.01.2017р.
Суддя Йосипчук О.С.