про повернення позовної заяви
23.01.2017 Справа № 904/531/17
Суддя Євстигнеєва Н.М., розглянувши матеріали
за позовом Виконавчий комітет Вербківської сільської ради, с. Вербки Дніпропетровської області
до приватного підприємства "Євростиль-2013", м. Павлоград Дніпропетровської області
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Павлоград Дніпропетровської області
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: фізична особа-підприємець ОСОБА_2, м. Тернівка Дніпропетровської області
про розірвання договору підряду та стягнення збитків
Виконавчий комітет Вербківської сільської ради звернулося до господарського суду із позовом, яким просить:
- розірвати договір підряду від 26 серпня 2016 року;
- стягнути з приватного підприємства "Євростиль-2013" заборгованість сплаченого авансового платежу у сумі 570 054,37 грн.
Розглянувши позовні матеріали господарський суд дійшов до висновку про повернення позовної заяви без розгляду з наступних підстав.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
У відповідності з пункту 3 статті 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".
Вирішуючи питання щодо сплати судового збору, господарський суд повинен виходити, зокрема, з такого.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.1, п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", з 01 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1 600 грн.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (частина 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір").
Доказом сплати судового збору є оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні судового збору з рахунка платника - останній примірник платіжного доручення (Інформаційний лист Державної судової адміністрації України № 12-6621/11 від 10.11.2011).
Оскільки, при зверненні до господарського суду позивачем заявлено вимоги майнового (стягнути 570 054,37 грн.) та немайнового характеру (розірвати договір), то позивач повинен сплатити судовий збір суму у розмірі (570 054,37 грн.*1,5% + 1 600, 00 = 10 150,82) грн., однак позивачем не додано жодних доказів на підтвердження сплати судового збору.
Відсутність доказів сплати судового збору також підтверджується актом господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2017 №19/17.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до статті 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
У зв'язку з вищевикладеним, при поданні позову необхідно надсилати копію позовної заяви та доданих матеріалів за місцезнаходженням учасників судового процесу.
Належним доказом направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів є розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція) та опис вкладення, який відповідає спеціалізованій формі бланків №107.
Як вбачається із доданих до позовної заяви Виконавчим комітетом Вербківської сільської ради додатків, позовна заява не була направлена на адреси відповідача та третіх осіб.
Недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України (п.3.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції).
З огляду на положення п.6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви без розгляду у вказаному випадку є не правом, а обов'язком суду.
Крім того, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Стаття 56 Господарського процесуального кодексу України забезпечує право відповідача на інформацію про подану позовну заяву та ознайомлення з її змістом і доданими документами, а також передбачає механізм реалізації такого права - шляхом встановлення обов'язку позивача надіслати сторонам та третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів до порушення провадження у справі.
Таким чином, право на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції, включає в себе обов'язок позивача належним чином інформувати відповідача та третіх осіб про подання позову до суду шляхом направлення на їх адресу копії позовної заяви з додатками. При чому, таке інформування повинно бути здійснене позивачем до порушення судом провадження по справі. Отже, порушення провадження у справі до виконання позивачем вказаного обов'язку, не відповідає наведеним положенням ст. 6 Конвенції.
Наведені вище обставини є підставою для повернення зустрічної позовної заяви без розгляду.
Керуючись пунктами 4, 6 статті 63, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Додаток: позовна заява з додатками на 142 арк.; акт господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2017 №19/17; конверт.
Суддя Н.М. Євстигнеєва