про повернення позовної заяви
20 січня 2017 р. Справа № 902/113/17
Суддя господарського суду Банасько О.О., розглянувши матеріали
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛФА", м. Світловодськ, Кіровоградська область
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "КОАН", м. Хмільник, Вінницька область
про стягнення 94 452,56 грн.
До Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛФА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОАН" про стягнення 94 452 грн 56 коп заборгованості, з яких 82 450 грн 00 коп основного боргу, 9 894 грн 00 коп інфляційних витрат, 2 108 грн 56 коп 3% річних у зв'язку з простроченням виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу № 01/02-16 від 01.02.2016 р.
Розглянувши позовну заяву суд дійшов висновку, що вона підлягає поверненню виходячи з наступного.
Основні вимоги, що пред'являються до форми та змісту позовної заяви, а також вимоги щодо надання разом з нею певних доказів визначені ст.ст.54, 57 ГПК України. Невиконання більшості з вимог зазначених норм тягне за собою в якості негативного наслідку повернення позовної заяви без розгляду.
Приписами ч.1 ст.56 ГПК України (з урахуванням внесених змін відповідно до Закону України від 19.05.2011 р. № 3382-VI) встановлено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
При цьому, вказана правова норма не ставить обов'язок позивача направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів в залежність від того чи є у відповідача в наявності ці документи, а містить імперативну норму щодо обов'язковості надіслання сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п.2, 4 ч.3 ст.129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст.42, 43 ГПК кодексу України.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
У пункті 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" наголошено на тому, що недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.
Позивачем в порушення наведених вище законодавчих приписів не надано належних доказів надіслання відповідачеві всіх доданих до позовної заяви документів.
Так, позивачем в якості доказу надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів долучено до позовної заяви опис вкладення від 17.01.2017 р., однак останній не може вважатися належним доказом відправлення копії позовної заяви та доданих до позовної заяви документів відповідачу із врахуванням діючої редакції ч.1 ст.56 ГПК України, оскільки в ньому не вказано всіх документів які додані до позовної заяви в якості додатків.
Як вбачається із позовної заяви № 4 від 15.01.2017 р. до неї долучено 12 документів в якості додатків, в той час як в описі вкладення від 17.01.2017 р. відсутній додаток до позовної заяви за номером № 11 (платіжне доручення про сплату судового збору).
Згідно п.6 ч.1 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
На підставі викладеного вище позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду.
При цьому слід зауважити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення процесуальних недоліків, що зумовили її повернення (надання належних доказів надіслання копії позовної заяви та доданих до неї документів - лист з описом вкладення із зазначенням всіх доданих до позовної заяви документів).
При прийнятті даної ухвали судом враховано положення норм чинного законодавства щодо повернення позивачу з Державного бюджету України сплаченого судового збору.
Так, відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" в разі повернення заяви або скарги сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Таким чином, для повернення сплаченого судового збору позивачу необхідно подати до суду відповідне клопотання.
Принагідно суд зауважує, що при повторному поданні позовної заяви не забороняється використання раніше поданого платіжного документа.
На підставі викладеного та керуючись п.6 ч.1 ст.63, ст.ст.86, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовну заяву № 4 від 15.01.2017 р. на 2-х аркушах разом з матеріалами на 30-и аркушах повернути позивачу.
2. Копію позовної заяви № 4 від 15.01.2017 р. та опису вкладення від 17.01.2017 р. долучити до примірника ухвали, яка залишається в справі.
3. Копію ухвали надіслати сторонам у справі (позивачу разом з матеріалами на 32-х аркушах) рекомендованим листом.
Суддя Банасько О.О.
віддрук. 3 прим.:
1 - до справи.
2 - позивачу - вул. Леніна (Героїв України), 41, кв. 102, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27500.
3 - відповідачу - вул. Горького (ОСОБА_1)АДРЕСА_1, м. Хмільник, Вінницька область, 22000.