17 січня 2017 р. м. Чернівці справа № 824/1048/16-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Левицького В.К.;
за участю секретаря судового засідання
сторони в судове засідання не прибули
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Кіцманської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Чернівецькій області
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу.
Кіцманська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернівецькій області (далі - позивач) звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) податковий борг в сумі 3592,00 грн.
Позов мотивовано тим, що за відповідачем рахується податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 3592,00 грн. Оскільки, борг в добровільному порядку відповідачем не сплачений, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаного боргу в судовому порядку.
17.01.2017 р. представник Кіцманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідач в судове засідання призначене на 17.01.2017 р. не з'явився, явку представників не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується відміткою про вручення рекомендованого поштового відправлення від 23.12.2016 р.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Частиною 4 ст. 122 КАС України визначено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи приписи ст. 122 та ч. 4 ст. 128 КАС України, суд вважає, що подання позивачем клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, а також неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, не є перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа-підприємець 03.09.2015 р. та взятий на облік в органах державної податкової служби.
На підставі заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 03.09.2015 р. та глави І розділу XIV Податкового кодексу України відповідача переведено на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 01.10.2015 р. Заявлені види діяльності згідно з КВЕД: оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами; обслуговування напоями; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через Інтернет; інші види роздрібної торгівлі поза магазинами.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем обрана ставка єдиного податку при переході на спрощену систему оподаткування 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати: в 2015 р. - 243,60 грн. (1218,00 грн. х 20%), а в 2016 р. - 275,60 грн. (1378,00 грн. х 20%).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755- IV (далі - ПК України, в редакції чинній на момент спірних правовідносин).
Згідно п.п.10.1.2. п.10.1 ст. 10 ПК України до місцевих податків належить єдиний податок.
Підпункт 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 14.1.175 ст. 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 291.2 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Пунктом 291.3 ст. 291 ПК України встановлено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Згідно п. 295.1. ст. 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки). Ставка єдиного податку для другої групи платників дорівнює у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Судом констатує, що відповідач зобов'язання по сплаті єдиного податку за листопад по грудень 2015 р. в сумі 332,80 грн. та з січня по липень 2016 р. в сумі 1929,20 грн. (275,60 грн. х 7) належним чином не виконував, у результаті чого утворився податковий борг на загальну суму 2262,00 грн. (332,80 грн. + 1929,20 грн.). Вказана обставина підтверджується інтегрованою карткою платника.
З матеріалів справи також вбачається, що Кіцманською ОДПІ проведено камеральну перевірку щодо своєчасності сплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб-підприємців, за результатами якої складено акт від 26.09.2016 р. №0001988/1658/1300/НОМЕР_2.
На підставі висновків викладених в акті перевірки, 28.09.2016 р. позивачем винесено податкове повідомлення-рішення №0001261300, яким застосовано до відповідача штрафну санкцію в розмірі 1330,00 грн.
Згідно п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п.56.2 ст.56 ПК України).
Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Вказане податкове повідомлення - рішення вручено відповідачу, що підтверджується відміткою про вручення рекомендованого поштового відправлення від 10.10.2016 р.
З матеріалів справи вбачається, що податкове повідомлення - рішення №0001261300 від 28.09.2016 р. відповідачем в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалося.
Таким чином, розмір штрафних санкцій, який підлягає сплаті відповідачем становить 1330,00 грн.
Згідно п. 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 3592,00 грн., який складається із несплачених податкових зобов'язань на суму 2262,00 грн. грн., нарахованих штрафних санкцій у розмірі 1330,00 грн. Вказана обставина також підтверджується інтегрованими картками платника (відповідача).
Пунктом 59.1 та 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Як зазначено позивачем у позовній заяві та підтверджується матеріалами справи, Кіцманською ОДПІ сформовано та вручено особисто ОСОБА_1 податкову вимогу форми "Ф" № 202-03 від 26.04.2016 р. на суму 608,40 грн., що підтверджується його підписом на корінці податкової вимоги від 11.05.2016 р.
Відповідно до п. 60.6 ст. 60 ПК України, якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).
Оскільки після вручення податкової вимоги сума податкового боргу у відповідача змінилася, але податковий борг не був погашений відповідачем в повному обсязі, податкова вимога позивачем додатково не надсилалася.
Згідно п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Пунктом 87.11 ст. 87 ПК України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач не надав доказів відсутності або погашення ним заборгованості.
За наведених обставин, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 71, 86, 94, 122, 128, 158, 160 - 167 КАС України, суд,-
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 податковий борг в сумі 3592,00 грн. до місцевого бюджету Берегометської сільської ради.
У відповідності до ст. ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.
Згідно ст. 254 КАС України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя В.К. Левицький
Постанова в повному обсязі складена 23 січня 2017 р.