23 січня 2017 року м. Чернігів Справа № 825/32/17
Чернігівський окружний адміністративний суд
під головуванням судді Соломко І.І.,
за участю секретаря Пархомчука Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу
До Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась Прилуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем рахується податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб в розмірі 1344,76 грн., який виник у зв'язку з несплатою грошових зобов'язань.
Представник позивача на судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, надіслав заяву про розгляд справи без представника.
Відповідач на судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином шляхом направлення судових повісток за адресою місця реєстрації, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Згідно з ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Відповідно до ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
ОСОБА_1 в розумінні ст. 15 ПК України є платником єдиного податку з фізичних осіб.
Станом на день звернення до суду за ОСОБА_1 рахується податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб в розмірі 1344,76 грн., який виник у зв'язку з несвоєчасною сплатою грошового зобов'язання по виконавчим листам, виданих Чернігівським окружним адміністративним судом у справі № 825/2826/13-а та від 29.12.2014 у справі № 825/3987/14.
Факт та розмір заборгованості відповідача підтверджується обліковою карткою платника податків та зборів, яка містяться в матеріалах справи.
Надаючи оцінку правомірності звернення податкового органу з вимогами про стягнення заборгованості, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 36.1 ст. 36 ПК України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Грошове зобов'язання платника податків, відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПК України).
Відповідно до п.п. 14.1.162 п. 14.1. ст. 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.
Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження). Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань (п.п. 129.1.1 п. 129.1 та п.п. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПК України).
Відповідно до п. 129.5 ст. 129 ПК України зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством.
Нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків (п.131.1 ст. 131 ПК України).
Пунктом 129.4 ст. 129 ПК України передбачено, що на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Облікова ставка НБУ становила: з 23.03.2012 по 09.06.2013-7,50%; з 10.06.2013 по 12.08.2013-7,0%; з 13.08.2013 по 14.04.2014-6,50%; з 17.07.2014 по 12.11.2014-12,50%; з 13.11.2014 по 05.02.2015-14,0%; з 04.03.2015 по 27.08.2015-30,0%; з 25.09.2015 по 21.04.2016-22,0%; з 22.04.2016 по 26.05.2016-19,0%; з 27.05.2016 по 23.06.2016-18,0%; з 24.06.2016 по 28.07.2016-16,5%; з 29.07.2016 по 15.09.2016-15,50%; з 16.09.2016 по 27.10.2016-15,0%, отже розмір пені нарахованої за вказаний період становила 1347,46 грн.
Станом на 04.10.2016 платником податку частково погашена сума пені в розмірі 2,70 грн.
Таки чином, нарахована за несвоєчасну сплату єдиного податку з фізичних осіб пеня складає (1347,46 грн-2,70 грн.)=1344,76 грн.
Докази сплати вказаної суми заборгованості відсутні.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На виконання вищевказаної правової норми Прилуцькою ОДПІ надсилалась відповідачу податкова вимога форми "Ф" № 22-25 від 21.03.2013 на суму 438,20 грн., яка вручена відповідачу (а.с. 13), однак, грошове зобов'язання платником податку не сплачено.
Враховуючи те, що відповідачем не надано докази, які б свідчили про відкликання вказаної податкової вимоги в передбаченому ст. 60 ПК України порядку, а також докази про виконання податкового зобов'язання, погашенню підлягає сума податкового боргу відповідача, що виникла після надіслання податкової вимоги.
Згідно з ст. ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму заборгованості в розмірі 1344,76 грн. відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд зробив висновок про обґрунтованість позовних вимог та задоволення адміністративного позову.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 158, 162, 256 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 17500) податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 1344 (одна тисяча триста сорок чотири) грн. 76 коп. на р/р 31416699700006, отримувач Прилуцьке УК/м.Прилуки/18050400, банк УДК в Чернігівській області, МФО 853592, код банку 37984681.
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя І.І. Соломко