17 січня 2017 року справа № 823/2438/15
10 год. 55 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
суддів Мишенка В.В., Рідзеля О.А.,
секретар судового засідання - Трегулов Б.Л.,
за участю :
позивача - не з'явився,
представника відповідачів - Медведєвої Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до начальника Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області, Державної казначейської служби України про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення шкоди,
встановив:
ОСОБА_2 подав позов, в якому просить:
- визнати бездіяльність і дії відповідачів протиправними, незаконними, а також зобов'язати їх виконати постанову суду від 26.09.2016;
- відшкодувати матеріальну шкоду у розмірі 12700 грн та моральну шкоду у розмірі 3300 грн, в зв'язку з тривалим стражданням (морально), оскільки рішення не виконується з вини відповідачів;
- винести окрему ухвалу щодо беззаконня, зобов'язати відповідачів подати звіт про виконання судового рішення та накласти на них штраф.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 10.04.2015 постанова Соснівського районного суду м. Черкаси від 26.09.2012 знаходиться на виконанні у Головному управлінні Державної казначейської служби України у Черкаській області. Вказана постанова Головним управлінням Державної казначейської служби України у Черкаській області до сих пір не виконана, що є порушенням норм статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України. У зв'язку з бездіяльністю Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області позивач стверджує, що йому нанесена матеріальна шкода у розмірі 12700 грн та моральна шкода у розмірі 3300 грн.
У заявах від 06.12.2016 та від 16.01.2017 (вхідні номери 15230/16 від 06.12.2016 та 469/17 від 16.01.2017 Черкаського окружного адміністративного суду) позивач просив розгляд справи провести без його участі.
В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідачі просили в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що законодавством передбачено спеціальний механізм виконання рішення суду про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників.
Так, 10.04.2015 на адресу Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області від управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області надійшли судові рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 26.09.2012 у справі № 2а-354/12 щодо стягнення на користь ОСОБА_2 12700 грн.
В той же час, на виконання бюджетної програми КПКВК 3504040 "Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою" Законом України "Про державний бюджет України на 2015 року" та Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" передбачено по 144,75 млн. грн. При цьому, на виконанні в Казначействі перебуває судових рішень на значно більшу суму (понад 3,6 мільярди гривень).
На виконання наказу Державної казначейської служби України від 19.04.213 № 63, 10.04.2015 Головним управлінням державної казначейської служби України у Черкаській області внесено відповідні відомості до прикладного програмного забезпечення "Формування інформації про виконання судових рішень", що формуються за хронологією надходження виконавчих документів та присвоєно номер у черзі.
Відповідачі звертають увагу суду на ту обставину, що перерахування коштів стягувачем із затримкою відбувається не через протиправні дії або бездіяльність Казначейства, а виключно у зв'язку з наявністю сформованої черги, в якій перебуває значна кількість виконавчих документів та передбаченими у Законах про Державний бюджет України обмеженими асигнуваннями для погашення наявної заборгованості за поданими судовими рішеннями.
З метою виконання вищевказаного судового рішення Головним управлінням, в межах наданих повноважень, було вжито наступних заходів: підписано з управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області акт приймання-передавання за І квартал 2015 року та прийнято рішення з додатками до них; здійснено перевірку переданих органам державної виконавчої служби рішень та доданих до них документів на відповідність вимогам Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою КМУ від 03.09.2014 № 440; внесено відомості про надходження акта приймання-передавання за І квартал 2015 року до прикладного програмного забезпечення "Формування інформації про виконання судових рішень"; забезпечується зберігання постанови Сосніського районного суду м. Черкаси від 26.09.2012 у справі № 2а-354/12.
Щодо відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 12700 грн та моральної шкоди у розмірі 3300 грн Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області зазначає, що за загальними правилами, у позовній заяві про відшкодування шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується, однак позивач, як на підставу задоволення своїх вимог не надав будь-яких належних та допустимих доказів, що шкода спричинена йому неправомірними діями Головного управління, становить саме 12700 грн, яка відповідає сумі, що нарахована йому згідно постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 26.09.2012 у справі № 2а-354/12.
Крім того, вищезазначене рішення перебуває у черзі на виконання за рахунок коштів бюджетної програми КПКВ 3504040 "забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою".
Також позивачем у своєму позові не доведено факт заподіяння моральних чи фізичних страждань, спричинених Головним управлінням, наявності причинно-наслідкового зв'язку між діями Головного управління та наслідками, а тому відсутні підстави для задоволення вимог позивача про стягнення на його користь моральної та матеріальної шкоди.
Представник відповідачів у судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечила повністю з підстав, викладених в письмових запереченнях та додаткових поясненнях по справі.
Заслухавши пояснення представника відповідачів, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 у квітні 2011 року звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до Центру нарахування та здійснення соціальних виплат про визнання дій незаконними та зобов'язання до вчинення певних дій. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що є інвалідом Великої Вітчизняної війни І групи, а тому має право на разову грошову допомогу до 5 травня, в розмірі визначеному ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Проте, вказана грошова допомога була виплачена позивачу до 5 травня 2008 - 2011 років в меншому розмірі, ніж передбачено Законом. На звернення до відповідача про перерахунок разової грошової допомоги, останнім в здійсненні такого відмовлено, чим порушені права позивача та завдано моральної шкоди, що і стало причиною звернення до суду.
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 26.09.2012 року у справі № 2а-354/12 позов ОСОБА_2 задоволено частково - визнано протиправною відмову Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2010 - 2011 роки відповідно до ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", зобов'язано Головне управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щорічну одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2010- 2011 рік відповідно до ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням фактично проведеної виплати. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
10.04.2015 року на адресу ГУ ДКСУ у Черкаській області від органу державної виконавчої служби надійшла вищевказана постанова для її подальшого виконання.
Як встановлено матеріалами справи, позивач неодноразово звертався на урядову гарячу лінію із зверненнями щодо невиконання ГУ ДКСУ у Черкаській області постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 26.09.2012 року у справі № 2а-354/12.
Листами ГУ ДКСУ у Черкаській області, адресованими ОСОБА_2 від 06.10.2015, 15.10.2015 та 16.10.2015 позивача було повідомлено, що управлінням здійснюються всі передбачені законодавством заходи щодо виконання вищевказаного судового рішення.
Оскільки в добровільному порядку постанова Соснівського районного суду м. Черкаси від 26.09.2012 року у справі № 2а-354/12 відповідачем добровільно не виконується, ОСОБА_2 звернувся до суду з відповідним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Частиною 2 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIVвизначено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" та особливості їх виконання передбачені Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 5 червня 2012 року № 4901-VI (далі - Закон № 4901-VI).
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 4901-VI держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).
Статтею 3 Закону № 4901-VI встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.
Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 розділ II Прикінцевих та перехідних положень Закону № 4901-VI виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Якщо рішення суду про стягнення коштів або виконавчі документи за цими рішеннями, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, не було подано в строк, встановлений цим пунктом, це не є підставою для відмови у виконанні даного судового рішення.
Заборгованість погашається в такій черговості: у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника; у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов'язаними з трудовими правовідносинами; у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.
Бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
З метою реалізації пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" Кабінет Міністрів України постановою від 3 вересня 2014 року № 440 затвердив Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою (далі - Порядок № 440).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 440 рішення подаються до органів державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника для проведення їх обліку, інвентаризації заборгованості та подальшої передачі до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для погашення заборгованості.
Пунктами 5, 6, 7 Порядку № 440 визначено, що зареєстроване в установленому порядку рішення невідкладно розглядається керівником органу державної виконавчої служби та передається відповідальній особі не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до органу державної виконавчої служби. Відповідальна особа визначається керівником органу державної виконавчої служби. Відповідальна особа не пізніше семи робочих днів з дня надходження до неї рішення зобов'язана перевірити за даними автоматизованої системи виконавчого провадження виконання такого рішення та у разі відсутності відомостей про виконання рішення в повному обсязі внести дані про це рішення до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою (далі - Реєстр).
Пункт 13 Порядку № 440 передбачає, що передача рішень до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється окремо щодо кожної черги щокварталу до 10 числа місяця, що настає за звітним періодом.
Відповідно до пункту 14 Порядку № 440 до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, передаються рішення, які надійшли до 1 числа місяця, що настав за звітним періодом. Відповідальна особа додає до рішень, які передаються до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, реквізити для перерахування коштів заявнику. У разі часткового виконання рішення до нього додаються підтверджувальні документи. До рішень зобов'язального характеру додаються оригінали документів про здійснення нарахування виплат за цим рішенням, підписані уповноваженою особою і завірені гербовою печаткою.
Згідно з пунктом 15 Порядку № 440 передача рішень здійснюється відповідальною особою на підставі акта приймання-передавання. Акти приймання-передавання складаються окремо щодо кожної черги погашення заборгованості. До акта приймання-передавання додається витяг з Реєстру щодо рішень, які передаються.
Відповідно до пункту 19 Порядку № 440 бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Пунктом 20 Порядку № 440 передбачено, що погашення заборгованості здійснюється Казначейством в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845.
В свою чергу, механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення на момент виникнення спірних правовідносин визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок № 845).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Пунктом 4 Порядку № 845 визначено, що органи Казначейства: забезпечують у випадках, передбачених цим Порядком, зберігання виконавчих документів та ведення їх обліку. Після виконання виконавчого документа суду в повному обсязі такий документ повертається до суду з відміткою про його виконання; вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку; розглядають письмові звернення (вимоги) осіб, які беруть участь у справі, щодо виконання виконавчих документів, а також звернення (вимоги) прокурорів.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 845 виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній; оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.
Згідно з пунктом 24 Порядку № 845 стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.
Пунктом 33 Порядку № 845 передбачено, що у разі коли судове рішення стосується спорів фізичних осіб із суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг або судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку, орган Казначейства для виконання рішення про стягнення передає до Казначейства документи та відомості згідно з підпунктом 1 пункту 47 цього Порядку.
Процедура безспірного списання коштів з державного бюджету за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів визначена пунктами 47-52 Порядку № 845.
Відповідно до Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року № 460/2011 (далі - Положення) Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - Міністр). Казначейство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
З приписів пунктів 7 та 8 Положення вбачається, що казначейство України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (у разі їх утворення). Казначейство України у процесі виконання покладених на нього завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими органами виконавчої влади, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, з органами місцевого самоврядування, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, а також з підприємствами, установами, організаціями.
Як свідчать матеріали справи, відповідно до акту приймання-передавання за 1 квартал 2015 року станом на 10.04.2015 ОСОБА_2 віднесений до першої черги погашення заборгованості, рішення Соснівського районного суду Черкаської області № 2а-354/12 від 26.09.2012, за яким на користь ОСОБА_2 стягуються кошти у розмірі 12700 грн, знаходиться під порядковим № 3088, а сам ОСОБА_2 знаходиться у черзі за № 11945 згідно витягу інформації щодо виконання судових рішень, що гарантуються державою. Станом на 20.12.2016 ОСОБА_2 знаходиться у черзі за № 6257.
Тобто, порядковий номер ОСОБА_2 в першій черзі щодо погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою змінився.
Також, Головним управлінням Державної казначейської служби Черкаської області з метою виконання судового рішення Сосніського районного суду м. Черкаси від 26.09.2012 у справі № 2а-354/12, в межах наданих йому повноважень, вжито наступних заходів: підписано з управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області акт приймання-передавання за І квартал 2015 року та прийнято рішення з додатками до них; здійснено перевірку переданих органам державної виконавчої служби рішень та доданих до них документів на відповідність вимогам Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою КМУ від 03.09.2014 № 440; внесено відомості про надходження акта приймання-передавання за І квартал 2015 року до прикладного програмного забезпечення "Формування інформації про виконання судових рішень"; забезпечується зберігання постанови Сосніського районного суду м. Черкаси від 26.09.2012 у справі № 2а-354/12.
Окрім того, Державна казначейська служба України неодноразово зверталася до Міністерства фінансів України з проханням розглянути можливість внесення змін до Законів України "Про державний бюджет України на 2014 рік", "Про державний бюджет України на 2015 рік" та "Про державний бюджет України на 2016 рік" зокрема, щодо збільшення бюджетних призначень за програмою КПКВ 3504040 "Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою". Вказане підтверджується листами Державної казначейської служби України № 5-05/2550-32039 від 10.12.2013, №5-05/1302-4545 від 25.02.2014, 5-05/2539-23588 від 22.09.2015 та № 5-05/397-1227 від 22.01.2016.
Також, Державна казначейська служба України зверталася до Прем'єр-міністра України Яценюка А.П. з листом 5-03/2328-22277 від 02.09.2015, відповідно до якого Казначейська служба з метою належної реалізації положень Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" в якому пояснювала, що згідно закону України "Про внесення змін до закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік" від 17.07.2015 зменшено видатки за КПКВк 3504040 зі 150,00 млн грн. до 144,75 млн грн.
Тому, у межах зазначених бюджетних призначень Казначейство у 2015 році мало можливість здійснити перерахування коштів за рішеннями судів, поданих лише протягом березня 2013 року, що призводить формування значної черги на отримання присуджених коштів. Зважаючи на вищевикладене, для забезпечення належного виконання Казначейством своїх функцій та дотримання прав громадян на справедливий суд, Державна казначейська служба України просила надати доручення Міністерству фінансів України, Міністерству юстиції України та Міністерству соціальної політики України щодо якнайшвидшого вирішення порушеного питання.
У листі № 5-03/1463-4693 від 21.03.2016, адресованому Кабінету Міністрів України та Міністерству Фінансів України, Державна казначейська служба України просила вирішити питання щодо виділення коштів за бюджетною програмою КПКВК 3504040 у розмірі 2,5 млрд грн. для погашення заборгованості, що утворилася на теперішній час.
Окрім того, з листом подібного змісту Державна казначейська служба України зверталася і до Першого віце-прем'єр-міністра Міністра економічного розвитку і торгівлі України Кубіва С.І.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що Головним управлінням Державної казначейської служби України у Черкаській області та Державною казначейською службою України вжиті передбачені діючим законодавством - в межах їх повноважень - заходи щодо виконання рішення Соснівського районного суду Черкаської області № 2а-354/12 від 26.09.2012, а тому в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій та бездіяльності відповідачів слід відмовити.
Щодо позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 12700 грн та моральної шкоди у розмірі 3300 грн, суд зазначає, що вони є похідними від вимог, які описані вище, а тому підстави для їх задоволення відсутні.
Вирішуючи інші позовні вимоги, суд зазначає таке.
Згідно частини 1 статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.
Частинами 1, 2 статті 267 вказаного Кодексу передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що як постановлення окремої ухвали, так і зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правом, а не обов'язком суду. При цьому суд звертає увагу, що окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушення, а обов'язок суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є спеціальним засобом судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Враховуючи наведене, а також вимоги п. п. 1, 6, 8, 9 ч. 1 ст. 3, ч. 4 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для задоволення позовних вимог про винесення окремої ухвали щодо беззаконня, зобов'язання відповідачів подати звіт про виконання судового рішення та накладення на них штрафу відсутні.
Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
постановив:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий В.О. Гаврилюк
Судді В.В. Мишенко
О.А. Рідзель
Постанова складена в повному обсязі 23.01.2017.