17 січня 2017 р. м. Чернівці Справа № 824/1044/16-а
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Левицького В.К.
за участю секретаря судового засідання Козак В.Ю.
сторін:
представника позивача - Коубіш А.П.
відповідача - ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Кіцманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
про стягнення заборгованості.
Кіцманська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернівецькій області (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач) податковий борг по єдиному податку в сумі 1758,98 грн. до місцевого бюджету Мамаївської сільської ради.
Позов мотивовано тим, що за відповідачем рахується податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1758,98 грн. Оскільки, борг в добровільному порядку відповідачем не сплачений, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаного боргу в судовому порядку.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд задовольнити позов повністю.
Відповідач в судовому засідання позов визнав повністю, водночас вказував, що у нього відсутня можливість погасити заборгованість одночасно у повному розмірі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа-підприємець 12.07.2005 р.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755- IV (далі - ПК України, в редакції чинній на момент спірних правовідносин).
Згідно п.п.10.1.2. п.10.1 ст. 10 ПК України до місцевих податків належить єдиний податок.
Підпункт 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 14.1.175 ст. 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 291.2 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Пунктом 291.3 ст. 291 ПК України встановлено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Згідно п. 295.1. ст. 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки). Ставка єдиного податку для другої групи платників дорівнює у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (ст. 293 ПК України).
На підставі заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та глави І розділу XIV ПК України, відповідача переведено на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 01.10.2012 р. Заявлені види діяльності згідно з КВЕД інший пасажирський наземний транспорт.
На підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п. 75.1 ст. 75 ПК України посадовими особами позивача проведено камеральну перевірку відповідача щодо своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб - підприємців за період 01.01.2013 р. по 09.10.2016 р., за результатами якої складено акт №0002109/1771/1300/НОМЕР_1 від 10.10.2016 р.
На підставі висновків викладених в акті перевірки, 10.10.2016 р. Кіцманською ОДПІ винесено податкове повідомлення - рішення №0002181300, якою застосовано до відповідача штрафну санкцію у розмірі 1089,10 грн.
Згідно п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п.56.2 ст.56 ПК України).
Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Як вбачається із матеріалів справи, податкове повідомлення - рішення №0002181300 від 10.10.2016 р. отримано відповідачем, що підтверджується відміткою про вручення рекомендованого поштового відправлення від 20.10.2016 р.
Доказів оскарження відповідачем вказаного податкового повідомлення - рішення в адміністративному чи судовому порядку до суду не надано.
Відповідно до пп.14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
Стаття 129 ПК України передбачає, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.
Пеня, визначена пп. 129.1.1 п. 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Відповідно до п.п. 129.3.3 п. 129.3 ст. 129 ПК України нарахування пені припиняється у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України).
Судом встановлено та підтверджується інтегрованою карткою платника, що у зв'язку із порушенням відповідачем строків погашення грошового зобов'язання з єдиного податку позивачем нараховано пеню у розмірі 669,88 грн. Доказів оскарження нарахованої пені до суду сторонами не надано.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що за відповідачем обліковується податковий борг з єдиного податку на загальну суму 1758,98 грн., який складається із штрафних санкцій на суму 1089,10 грн. та пені 669,88 грн.
Статтею 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, орган державної податкової служби надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Судом встановлено, що відповідачем отримано податкову вимогу форми "Ф" № 31-25 від 21.10.2014 р. на загальну суму 2182,82 грн., що підтверджується відміткою про вручення рекомендованого поштового відправлення від 04.11.2014 р.
Оскільки після вручення податкової вимоги сума податкового боргу у відповідача змінилася, але податковий борг не був погашений відповідачем в повному обсязі, податкова вимога позивачем додатково не надсилалася.
У відповідності до п. 87.11 ст. 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 112 та 136 КАС України відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково протягом усього часу судового розгляду. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова про задоволення адміністративного позову.
За наведених вище обставин, суд приймає визнання адміністративного позову відповідачем, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про порушення відповідачем вимог податкового законодавства, що є підставою для стягнення податкового боргу та вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Також суд роз'яснює, що відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження можуть звернутися до адміністративного суду першої інстанції (незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист) із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 71, 86, 94, 136, 158, 160 - 167 КАС України, суд,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 податковий борг по єдиному податку в сумі 1758,98 грн. до місцевого бюджету Мамаївської сільської ради.
Порядок та строки набрання постановою законної сили та оскарження.
Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова, згідно ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.К. Левицький
Постанова в повному обсязі складена 23 січня 2017 р.