13 січня 2017 р.Р і в н е 817/1819/16
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сала А.Б., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Укрінбанк"
прозобов'язання вчинення певних дій, -
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про зобов'язання відповідача включити кредиторські вимоги позивача щодо виплати решти суми за вкладами згідно рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 22.01.2016 на загальну суму 342939,07 грн. до реєстру акцептованих вимог кредиторів за вкладами в банку Публічному акціонерному товаристві "Український інноваційний банк" та віднести кредиторські вимоги позивача до четвертої черги задоволення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 22.01.2016 на його користь стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" 22616,14 дол. США, що згідно встановленого НБУ офіційного курсу гривні до долара США на 23.11.2015 становить 542439,07 грн. (100 дол. США - 2388,46 грн.). Однак банком виплачено лише 200 тис. грн. Позивач звернувся до Уповноваженої особи з заявою про включення його вимог щодо виплати решти суми за вкладом згідно рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 22.01.2016 до четвертої черги акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк", та отримав відмову, мотивовану пропуском 30-денного строку на пред'явлення вимог кредиторів з моменту опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії.
Представник відповідача подала суду письмове клопотання про заміну первісного відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, належним відповідачем - Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Укрінбанк" (а.с.35-36), мотивувавши тим, що Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб складає реєстр акцептованих вимог кредиторів із визначенням суми акцептованих вимог щодо кожного кредитора, а Фонд затверджує реєстр акцептованих вимог відповідно до інформації, наданої Уповноваженою особою, відтак позивач позивається не до належного відповідача.
Під час судового розгляду справи позивач та його представник заперечували проти заміни відповідача, тому суд, відповідно до ч.3 ст.52 Кодексу адміністративного судочинства України залучив Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Укрінбанк" другим відповідачем у справі.
У ході судового розгляду відповідачі власної правової позиції щодо заявлених позовних вимог не висловили, заперечень проти позову та жодних пояснень суду не подали.
Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином, що підтверджується доказами в матеріалах справи (а.с.42, 46).
20.12.2016 позивач подав через відділ документального забезпечення Рівненського окружного адміністративного суду клопотання, у якому просив суд розглядати справу без участі його та його представника (а.с.47).
З урахуванням вимог ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.
Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Згідно заяви-договору про розміщення банківського вкладу №15-1823-03 від 10.09.2015 позивачу відкрито у ПАТ "Укрінбанк" вкладний (депозитний) рахунок на суму вкладу 4500 доларів США з щомісячною виплатою процентів у розмірі 0,5% річних на умовах безстрокового розміщення (а.с.10).
06.11.2015 позивач звернувся в банк із письмовою заявою про розірвання договору про розміщення банківського вкладу №15-1823-03 від 10.09.2015 та повернення депозиту у сумі 4500 доларів США із щоденними виплатами, що підтверджується відміткою Кузнецовського відділення банку про отримання цієї заяви за вх.340 (а.с.14).
Згідно заяви-договору про розміщення банківського вкладу №15-2018-03 від 06.10.2015 позивачу відкрито у ПАТ "Укрінбанк" вкладний (депозитний) рахунок на суму вкладу 18000 доларів США з виплатою процентів в кінці строку договору у розмірі 10% річних. Термін дії договору встановлений сторонами до 06.11.2015 року (а.с.12).
06.11.2015 позивач звернувся в банк із письмовою заявою про повернення депозитного вкладу по цьому договору у сумі 18000 доларів США по закінченню терміну розміщення з щоденними виплатами, що підтверджується відміткою Кузнецовського відділення банку про отримання цієї заяви за вх.339 (а.с.13).
Посилаючись на неналежне виконанням банком умов договору банківського вкладу, позивач звернувся з позовом до Кузнецовського міського суду Рівненської області. Рішенням від 22.01.2016 по справі №565/1597/15-ц суд стягнув з Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" на користь позивача 22616 доларів США 14 центів США, що згідно встановленого НБУ офіційного курсу гривні до долара США на 23.11.2015 (100 дол. США - 2388,46 грн.) становить 542439 (п'ятсот сорок дві тисячі чотириста тридцять дев'ять) гривень 07 копійок.
Рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 22.01.2016 по справі №565/1597/15-ц набрало законної сили 09.02.2016.
На виконання рішення суду 22.02.2016 позивачу видано виконавчий лист (а.с.17).
Позивач подав заяву до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві від 25.02.2016 про прийняття виконавчого листа до виконання та відкриття виконавчого провадження за місцем знаходження боржника (а.с.18).
Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві від 14.03.2016 відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа №565/1597/15-ц виданого 22.02.2016 Кузнецовським міським судом Рівненської області (а.с.20), яка надіслана позивачу листом від 14.03.2016 №1255/21 (а.с.19).
Разом з тим, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 22.03.2016 №180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 22.03.2016 №385 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень ліквідатора банку", про що 29.03.2016 опубліковано оголошення в газеті "Голос України" №56 (6310).
Згідно із зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" з 23.03.2016 до 22.03.2018 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Укрінбанк" визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в тому числі з підписанням всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Білу Ірину Володимирівну на два роки з 23.03.2016 до 22.03.2018 включно.
Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві від 26.04.2016 закрито виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа №565/1597/15-ц виданого 22.02.2016 Кузнецовським міським судом Рівненської області відповідно до ч.5 ст.49, ст.50 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с.22). Підставою для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження було те, що 13.04.2016 до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві надійшла заява уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Укрінбанк" Білої І.В. про завершення виконавчого провадження у зв'язку з тим, що постановою Правління НБУ від 22.03.2016 №180 "Про відкликання банківської ліцензії на ліквідацію з Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 22.03.2016 №385 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Копія вказаної постанови державного виконавця від 26.04.2016 надіслана позивачу листом від 26.04.2016 №1255/21 (а.с.21).
Гарантовану суму відшкодування коштів у розмірі 200 000,00 грн. позивач отримав 13.05.2016 (а.с.23).
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 19.05.2016 №755 затверджено перелік (реєстр) вимог кредиторів ПАТ "Укрінбанк".
Оскільки Фондом відшкодовано не всю суму вкладу у межах гарантованої суми, 13.05.2016 позивач як кредитор банку звернувся до Директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою про включення кредиторських вимог позивача до четвертої черги задоволення вимог до банку та виплатити решту суми за вкладом згідно рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 22.01.2016 (а.с.24).
У відповідь на вказану заяву позивача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб надав письмову відповідь від 27.05.2016 за вих.№21-036-24955/16, у якій, покликаючись до ст.26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідно до якої Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відшкодовує кожному вкладнику банку не більше 200000 грн., зазначив, що відповідні вимоги вкладників-фізичних осіб, що перевищують суму у 200000 грн., приймались протягом 30 днів від дня опублікування оголошення про ліквідацію ПАТ "Укрінбанк", розміщеного у газеті "Голос України" від 29.03.2016, строк прийняття яких по закінченню 30 днів припинився, а вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів в силу ч.8 ст.49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними (а.с.25-26).
Заявою від 15.06.2016 позивач повторно звернувся до Директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зазначивши, що враховуючи рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 22.01.2016 по справі №565/1597/15-ц та наявність виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Кузнецовського міського суду Рівненської області від 22.02.2016, яке згодом на підставі заяви уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Укрінбанк" Білої І.В. було закрито, наведені обставини вказують на те, що пред'явлення кредиторських вимог позивача до банку здійснене у відповідності до чинного законодавства без пропущення встановлених термінів, а тому просив включити відповідні кредиторські вимоги до четвертої черги задоволення вимог до банку (а.с.27).
У відповідь на дану заяву позивача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб надав письмову відповідь від 21.07.2016 за вих.№21-036-31608/16, у якій, поряд з іншим, зазначив, що вимоги кредиторів, які підтверджені документально, у тому числі рішенням суду, задовольняються у процедурі ліквідації неплатоспроможного банку за рахунок коштів, одержаних від реалізації майна банку у черговості відповідно до Закону, для чого кредитори повинні заявити по свої вимоги шляхом подання відповідної заяви до банку протягом 30 днів з дня опублікування в газеті "Голос України" оголошення про відкликання банківської ліцензії, ліквідації банку та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку (а.с.28).
Вважаючи не пропущеним строк заявлення до Фонду вимоги про повернення суми банківського вкладу у повному обсязі позивач звернувся до суду.
Дослідивши письмові докази у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Щодо наявності підстав для відступлення від правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 16.02.2016 у справі №21-484а15 та вирішення даної справи в порядку адміністративного судочинства суд зазначає наступне.
Як свідчать обставини справи, у даному випадку ліквідація банку здійснюється на підставі постанови Правління Національного банку України в рамках Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яким в свою чергу, не передбачено порушення справи про банкрутство в господарському суді, а тому в даному випадку застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до спірних правовідносин не підлягає і як наслідок, відсутні підстави для закриття провадження у справі.
Так, п.25 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №8 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів" адміністративним судам роз'яснено, що спори, які виникають за участю Фонду у сфері гарантування вкладів фізичних осіб є публічно-правовими та підлягають розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо заявлених позовних вимог суд враховує наступне.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 №4452-VI, що застосовується у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №4452).
Частиною 1 ст.3 Закону України №4452 встановлено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.4 цього Закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює, зокрема, заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно ч.1 ст.11 Закону України №4452 управління поточною діяльністю Фонду здійснює виконавча дирекція Фонду.
Положеннями ст.45 Закону України №4452 передбачено, що Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет.
Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку в газеті "Урядовий кур'єр" або "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня початку процедури ліквідації банку.
Фонд у семиденний строк з дня початку процедури ліквідації банку розміщує оголошення, що містить відомості про ліквідацію банку відповідно до частини третьої цієї статті, в усіх приміщеннях банку, в яких здійснюється обслуговування клієнтів.
Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.
У разі призначення уповноваженої особи Фонду, якій делеговано Фондом повноваження щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, кредитори заявляють про свої вимоги до банку такій уповноваженій особі Фонду.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.48 Закону України №4452 Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.
Положеннями ст.49 Закону України №4452 визначено, що Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону Фонд здійснює такі заходи:
1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення;
2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів;
3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.
Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.
Відповідно до п.10 ч.1 та п.1 ч.5 ст.12, а також на виконання п.13 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішенням від 05.07.2012 №2 затверджене Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) (далі - Положення від 05.07.2012 № 2).
Згідно з вимогами пп.4.20 п.4 розділу V Положення від 05.07.2012 №2 (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), Уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку протягом семи днів із дня розміщення інформації про початок процедури ліквідації в газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" відповідно до вимог частини другої статті 45 Закону має повернути кредиторам розрахункові документи, що не сплачені в строк з вини неплатоспроможного банку. Одночасно уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку повідомляє кредиторів про початок процедури ліквідації та про строк, протягом якого вони мають право заявити про свої вимоги до неплатоспроможного банку, а також зазначає адресу для їх надсилання.
Згідно з пп.4.25 п.4 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 №2, реєстр вимог подається до Фонду на пронумерованих, прошнурованих (прошитих) аркушах та засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку і відбитком печатки банку.
Підпунктом 4.31 п.4 розділу V Положення від 05.07.2012 №2 визначено, що у разі необхідності уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку вносить пропозиції щодо затвердження виконавчою дирекцією Фонду змін до реєстру акцептованих вимог на підставі: рішення суду, яке набрало законної сили; свідоцтва про право на спадщину за вимогами кредиторів, які визнані уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку та включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів; документів, які відповідно до законодавства України підтверджують правонаступництво юридичної особи внаслідок реорганізації, за вимогами кредиторів, яких включено до реєстру акцептованих вимог кредиторів; письмової відмови кредитора від вимог; клопотання уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку про виправлення помилки, допущеної нею чи попередньою уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку під час акцептування вимог кредиторів.
Фонд за потреби має право вимагати від уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку додаткову інформацію щодо внесення змін до реєстру вимог.
З урахуванням викладеного суд зазначає, що законодавством у галузі гарантування вкладів фізичних осіб регламентовано порядок звернення кредиторів із вимогами про забезпечення відшкодування коштів за вкладами, зокрема, щодо включення їх до реєстру кредиторів на повернення банківських вкладів і відсотків, та правові підстави задоволення Фондом таких вимог.
Водночас ст.49 Закону України №4452-VI передбачено право уповноваженій особі, яка виконує делеговані повноваження Фонду, включити або не включити вимоги вкладника до реєстру акцептованих вимог кредиторів. Однак, не включати в реєстр акцептованих вимог кредиторів вимоги позивача, які підтверджені рішенням суду, що набрало законної сили, відповідач не мав права, оскільки це призвело до порушення принципу обов'язковості виконання судових рішень передбачених ст.124 Конституції України.
Твердження відповідача про пропущення тридцятиденного строку на пред'явлення вимог кредиторів з моменту опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії є безпідставним, оскільки такий строк не підлягає застосуванню до даних правовідносин.
Строк, встановлений ст.45 Закону України №4452-VI, поширюється на вимоги вкладників до банку, однак не поширюється на вимоги позивача як кредитора до боржника, які виникли з моменту набрання рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 22.01.2016 по справі №565/1597/15-ц законної сили. Вони не є вимогами однієї сторони договору банківського вкладу (вкладника) до іншої сторони цього договору (банку), а є вимогами кредитора до боржника у грошовому зобов'язанні, яке виникло не з укладення договору банківського вкладу, а у зв'язку з його невиконанням і яке підтверджено рішенням суду, що набрало законної сили.
Внаслідок укладених між ПАТ "Укрінбанк" та позивачем договорів між сторонами виникли зобов'язальні правовідносини. Так, ПАТ "Укрінбанк" був зобов'язаний на вимогу позивача закрити (розірвати) договір про банківський безстроковий вклад та виплатити грошові кошти, як і виплатити грошові кошти, які складають суму вкладу та процентів, по закінченню договору на вимогу позивача.
Проте, ПАТ "Укрінбанк" не виконавши вимог позивача порушив умови договору банківського вкладу та відповідні норми Цивільного кодексу України. У зв'язку з чим, з метою захисту порушених прав, позивач звернувся з позовом до Кузнецовського міського суду Рівненської області, який своїм рішенням позовні вимоги задовольнив, тобто визнав факт порушення прав позивача.
При цьому, вказане зобов'язання не припинилося в силу того, що не було виконане належним чином та продовжує діяти на даний момент.
Таким чином, відповідач зобов'язаний був включити позивача як кредитора ПАТ "Укрінбанк" до певної черги погашення.
Протиправна бездіяльність відповідача щодо невключення кредиторських вимог позивача у реєстр акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Укрінбанк" на підставі рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 22.01.2016 по справі №565/1597/15-ц у порядку, передбаченому п.3 ч.1 ст.48; ч.3 ст.49 Закону України №4452-VI та Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку призвела до порушення прав позивача та вимог ст.124 Конституції України.
Відповідно до ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України). Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України).
Під час розгляду справи суд дійшов висновку, що допущена відповідачами бездіяльність порушує права, свободи та інтереси позивача.
Згідно з п.2 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
На переконання суду, належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Укрінбанк" внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк", включивши до нього грошові вимоги ОСОБА_1 у розмірі 342439,07 грн. (542439,07 грн. - 200000,00 грн.), та внести пропозиції щодо затвердження виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб таких змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів.
Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та дій і докази, надані позивачем, суд приходить до переконання, про наявність підстав для повного задоволення адміністративного позову ОСОБА_1
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. При цьому, суд керується також положеннями п.17. ч.1 ст.2 та ч.8 ст.35 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", за змістом яких уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є працівником Фонду, за дії якого під час виконання ним своїх повноважень відповідальність несе Фонд.
З огляду на те, що позов підлягає повному задоволенню, на користь позивача необхідно стягнути відповідну частину понесених ним і документально підтверджених судових витрат у даній адміністративній справі, а саме судовий збір у розмірі 551,21 грн., що сплачений згідно квитанції від 25.10.2016 №192 (а.с.2).
Керуючись статтями 2, 11, 71, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Укрінбанк" внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк", включивши до нього грошові вимоги ОСОБА_1 у розмірі 342439,07 грн. та внести пропозиції щодо затвердження виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб таких змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів.
Присудити на користь позивача ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб судовий збір у розмірі 551,21 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Сало А.Б.