про залишення позовної заяви без розгляду
м. Вінниця
18 січня 2017 р. Справа № 802/2077/16-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Дмитришеної Руслани Миколаївни,
за участю:
секретаря судового засідання: Могиль Тетяни Олександрівни
представника відповідача: Лепетухи Я.В.
третьої особи: Семчук О.Ю.
представника третьої особи: ОСОБА_3
без участі позивача
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ОСОБА_4
до: Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради; третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2
про: скасування рішення
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_4 до Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради; третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про скасування рішення.
Ухвалою суду від 02.12.2016 року відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено на 20.12.2016 року.
20.12.2016 року розгляд справи відкладено на 04.01.2017 року в зв"язку із необхідністю надання відповідачем доказів та задля повідомлення третьої особи, яка була залучена з ініціативи суду до участі у справі на стороні відповідача.
В судове засідання призначене на 04.01.2017 року позивач не з"явився, хоча про час та місце розгляду справи був завчасно та належним чином повідомлений.
В наступне судове засідання, 18.01.2017 року позивач повторно в судове засідання не з"явився.
Представник відповідача 18.01.2017 в судовому засіданні заявила клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в зв"язку із повторною неявкою позивача без поважних на то причин.
Третя особа та представник третьої особи не заперечували щодо залишення позовної заяви без розгляду посилаючись на те, що позивач в судове засідання повторно не з"явився, а також в зв"язку із тим, що позивачем не надано до суду жодних підтверджуючих документів в обгрунтування причин неявки в судове засідання поважними.
Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду, з огляду на наступне.
В судовому засіданні 20.12.2016 року інтереси позивача представляв ОСОБА_5 на підставі довіреності виданої 21.12.2013 року, строк дії якої установлено три роки та дійсна до 21.12.2016 року. Розгляд справи було відкладено на 04.01.2017 року в зв"язку із необхідністю наданням відповідачем доказів, що витребовувались судом згідно ухвали про відкриття провадження, а також для належного повідомлення ОСОБА_2, яка з ініціативи суду залучена до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача.
04.01.2017 року через відділ прийому суду надійшла заява за вх. №106/17 від ОСОБА_5 про відкладення розгляду справи, в зв"язку із погіршенням стану здоров"я ОСОБА_4 та бажанням його особистої участі в судовому засіданні. Докази хвороби позивача до суду не надходили.
В зв"язку із неявкою в судове засідання 04.01.2017 позивача розгляд справи відкладено на 18.01.2017 року.
17.01.2017 року через відділ прийому суду надійшла заява за вх. №1508 від ОСОБА_5 про відкладення розгляду справи на іншу дату після 13.02.2017, в зв"язку із хворобою ОСОБА_4
В подальшому 18.01.2017 року позивач в судове засідання повторно не з"явився.
Надаючи оцінку заявам від 04.01.2017 та 17.01.2017, що подані на адресу суду ОСОБА_5 як представником позивача про відкладення розгляду справи, то суд зважає на таке.
Так, в силу положень процесуального закону, зокрема ст. 56 КАС України, сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника. Представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 48 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність. Представники беруть участь в адміністративному процесі на основі договору або закону.
За змістом ст. 58 КАС України, повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на основі договору, на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю. Оригінали довіреностей або засвідчені підписом судді копії з них приєднуються судом до справи.
Згідно ст. 59 КАС України, повноваження на ведення справи в суді дає представникові право на вчинення від імені особи, яку він представляє, усіх процесуальних дій, які може вчинити ця особа. Повноваження представника чинні протягом часу провадження у справі, якщо інший строк не зазначено у довіреності.
Як убачається із довіренності, яка видана гр. ОСОБА_5 для представництва інтересів ОСОБА_4 в суді, строк дії останньої дійсний до 21.12.2016, відтак дана особа втратила повноваження на ведення справи, а тому позбавлена права подавати клопотання до суду від імені позивача.
За наведених обставин, заяви від 04.01.2017 та 17.01.2017 ОСОБА_5 про відкладення розгляду справи не можуть братися судом до уваги.
Визначаючи поважність причин неприбуття позивача в судові засідання, суд зважає на таке.
Виходячи з положень ч. 2 ст. 40 КАС України, якщо особи які беруть участь у справі, не можуть з поважних причин прибути до суду, то вони зобов'язанні завчасно повідомити про це суд.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 49 КАС України, особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. А в силу, ч. 2 цієї норми, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, учасники судового процесу, крім наявних у них прав, наділені також певними процесуальними обов'язками, що кореспондуються з правами інших осіб, які беруть участь у справі, та дають змогу здійснювати ефективний розгляд справи судом.
При цьому процесуальні права і обов'язки будь-якої особи, яка бере участь у справі, враховуючи принцип рівності, не можуть визнаватися більш або менш важливими, ніж права і обов'язки іншої особи, яка бере участь у справі.
Причини неприбуття слід визнавати неповажними, якщо за таких причин особа мала реальну можливість прибути в судове засідання або надіслати свого представника. Поважність причини неприбуття є оціночною категорією, яка залежить від конкретних обставин, тому про вирішення цього питання суд постановляє вмотивовану ухвалу.
Згідно матеріалів справи, міститься заява про неможливість прибуття позивача до суду з причини хвороби. Проте, в підтвердження зазначеного, позивачем не надано до суду жодних доказів.
Враховуючи, що позивач повідомлявся завчасно про час, дату та місце судового розгляду справи, а також за відсутності медичних довідок та інших доказів про його хворобу, суд визнає причини неприбуття в судове засідання позивача неповажними.
Будучи ініціатором судового розгляду справи позивач у першу чергу має активно використовувати власні процесуальні права, не зловживаючи ними, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права йому надані. Натомість визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи та дотримання процесуальних строків.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України", суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Зокрема, одним із аспектів гарантії справедливого судочинства, які містить стаття 6 Конвенції, є доступ до суду. Європейський Суд з прав людини у справі Bellet v. Frаnсе зазначив, що рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.
Разом з тим таке право не є абсолютним, оскільки забезпечивши право особи на звернення до суду, держава покладає на таку особу певні обов'язки, які пов'язані із реалізацією такого права. Однією з складовою гарантованого Конвенцією права на доступ до суду є розумний строк розгляду справи, який пов'язаний не лише із правовою та фактичною складністю справи, але й поведінкою заявника. Оцінюючи поведінку заявника з позиції Європейського Суду слід брати до уваги в тому числі і факти невиконання ним процесуальних обов'язків, наприклад, неодноразові неявки в судове засідання без поважних причин.
Тобто, право особи на доступ до суду перебуває у безпосередньому взаємозв'язку із виконанням тих обов'язків, які покладаються на заявника при реалізації ним своїх прав.
Процесуальною санкцією за повторне неприбуття належним чином повідомленого позивача про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання є залишення позовної заяви без розгляду. Так, в силу ч. 3 ст. 128 КАС України, у разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Пунктом 4 частини 1 статті 155 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
З урахуванням вимог вказаної норми закону та беручи до уваги, що позивачем не вчинено процесуальних дій, спрямованих на забезпечення розгляду справи у суді, провадження у якій відкрито за його ж заявою, констатуючи факт порушення позивачем вимог ч. 2 ст. 49 КАС України щодо зобов'язання осіб добросовісно користуватися належними їм правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, враховуючи клопотання осіб, що беруть участь у справі, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без розгляду.
При цьому, суд розяснює, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє права особи повторно звернутись з позовом до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 155, ст. ст. 165, 186, 254 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_4 до Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради; третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про скасування рішення - залишити без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя./підпис/. Дмитришена Руслана Миколаївна
Копія вірна.
Суддя:
Секретар: