про залишення позовної заяви без розгляду
м. Вінниця
16 січня 2017 р. Справа № 802/2083/16-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Дмитришеної Руслани Миколаївни,
суддів: Віятик Наталії Володимирівни
Слободонюка Михайла Васильовича
за участю:
секретаря судового засідання: Могиль Тетяни Олександрівни
представника відповідача: Порхун Л.М.
без участі позивача
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: громадянина Йорданії ОСОБА_4
до: Державної міграційної служби України
про: скасування рішення
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся громадянин Йорданії ОСОБА_4 з адміністративним позовом до Державної міграційної служби України про скасування рішення.
Ухвалою суду від 05.12.2016 було відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 20.12.2016 року. Вся судова кореспонденція направлена позивачу за адресою, яка вказана останнім особисто в адміністративному позові.
20.12.2016 позивач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. В свою чергу, на адресу суду повернувся конверт з відділу поштового зв'язку з відміткою про неможливість вручення із зазначенням підстав, а саме "за закінченням терміну зберігання". На підставі п. 2 ч. 1 ст. 128 КАС України розгляд було відкладено на 16.01.2017 року.
Однак, позивач повторно не прибув в судове засідання 16.01.2017 року, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив. На адресу суду в черговий раз повернувся конверт з відділу поштового зв'язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Відтак, судом вжито всіх заходів задля повідомлення позивача належним чином.
Представник відповідача в судовому засіданні надала суду пояснення з яких слідує, що позивачу відомо про розгляд справи в суді, оскільки він, з'явиляючись до міграційної служби для продовження терміну довідки про звернення за захистом в Україні, самостійно повідомляв про звернення його до суду щодо оскарження рішення ДМСУ від 07.11.2016, яким йому відмовлено у визнанні біженцем.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду з огляду на таке.
Так, відповідно до положень, передбачених ч. 1, 2 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки та зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Крім наявних прав особи, що беруть участь у справі, наділені також певними обов'язками, що кореспондують процесуальним правам інших осіб, та дають змогу здійснювати ефективний розгляд справи судом. При цьому процесуальні права і обов'язки будь-якої особи, яка бере участь у справі, не можуть визнаватися більш або менш важливими ніж права і обов'язки другої особи, яка бере участь у справі.
Будучи ініціатором судового розгляду справи позивач в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи, дотримання процесуальних строків.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Суд зазначає, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Зокрема, одним із аспектів гарантії справедливого судочинства, які містить стаття 6 Конвенції, є доступ до суду. Європейський Суд з прав людини у справі Bellet v. Frаnсе зазначив, що рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.
Разом з тим таке право не є абсолютним, оскільки забезпечивши право особи на звернення до суду, держава покладає на таку особу певні обов'язки, які пов'язані із реалізацією такого права. Однією з складовою гарантованого Конвенцією права на доступ до суду є розумний строк розгляду справи, який пов'язаний не лише із правовою та фактичною складністю справи, але й поведінкою заявника. Оцінюючи поведінку заявника з позиції Європейського Суду слід брати до уваги в тому числі і факти невиконання ним процесуальних обов'язків, наприклад, неодноразові неявки в судове засідання без поважних причин.
Тобто, право особи на доступ до суду перебуває у безпосередньому взаємозв'язку із виконанням тих обов'язків, які покладаються на заявника при реалізації ним своїх прав.
Безпідставна неявка позивача у судові засідання, неповідомлення суд про поважність причин неприбуття до суду, невжиття будь-яких інших активних дій пов'язаних із використанням власних процесуальних прав, в контексті норм національного законодавства позбавляють суд можливості здійснювати розгляд справи та призводять до порушення розумних строків її вирішення.
Якщо особи які беруть участь у справі, не можуть з поважних причин прибути до суду, то відповідно до ч.2 ст. 40 КАС України вони зобов'язанні завчасно повідомити суд про неможливість прибуття та її причини.
Причини неприбуття слід визнавати неповажними, якщо за таких причин особа мала реальну можливість прибути в судове засідання або надіслати свого представника. Якщо ж прибуття в судове засідання могло потягнути за собою завдання шкоди цінностям вищим, ніж інтереси розгляду справи (наприклад, здоров'ю чи навіть життю особи), то причини неприбуття суд визнає поважними. Тож поважність причини неприбуття є оціночною категорією, яка залежить від конкретних обставин, тому про вирішення цього питання суд постановляє вмотивовану ухвалу.
Разом із тим, з наданих в судовому засіданні пояснень представником відповідача слідує, що після звернення позивача до суду із адміністративним позовом про скасування рішення Державної міграційної служби України щодо відмови у визнанні його біженцем, останній звернувся до відповідача з повідомленням про наявність спору, що перебуває на розгляді в суді. А також, позивач був повідомлений про те, що на момент розгляду справи в суді рішення Державної міграційної служби не може виконуватись до набрання рішення суду законної сили.
Враховуючи вище викладені обставини, суд приходить до висновку, що позивачу було відомо про розгляд справи в суді, проте повноважного представника не направив, клопотань про неможливість прибути до суду, або ж про розгляд справи за його відсутності до суду не подавав.
Процесуальною санкцією за повторне неприбуття належним чином повідомленого позивача про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання є залишення позовної заяви без розгляду. Так, в силу ч. 3 ст. 128 КАС України, у разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність залишення адміністративного позову без розгляду на підставі п.4 ч. 1 ст. 155 КАС України, оскільки має місце повторна неявка позивача у судове засідання без поважних причин та без наявності заяв про розгляд справи за його відсутності.
Крім того, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що особа позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 155, ст. ст. 165, 186, 254 КАС України, суд -
адміністративний позов громадянина Йорданії ОСОБА_4 до Державної міграційної служби України про скасування рішення - залишити без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Головуючий суддя./підпис/. Дмитришена Руслана Миколаївна
Суддя. /підпис/. Віятик Наталія Володимирівна
Суддя. /підпис/. Слободонюк Михайло Васильович
Копія вірна.
Суддя:
Секретар: