04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"16" січня 2017 р. Справа №910/21818/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Коротун О.М.
Суліма В.В.
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк"
на рішення господарського суду міста Києва від 22.11.2016
у справі № 910/21818/15 (суддя Шкурдова Л.М.)
за позовом Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк"
до Публічного акціонерного товариства „Чинбар"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Національний банк України
про стягнення 664 740 467 грн. 52 коп.
До господарського суду міста Києва звернулося Публічне акціонерне товариство „Брокбізнесбанк" з позовом до Публічного акціонерного товариства „Чинбар" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором від 24.09.2009 № 23-09-980-KL в розмірі 664 740 467 грн. 52 коп.
Ухвалою від 16.10.2015 господарський суд міста Києва залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Національний банк України.
Рішенням від 22.11.2016 господарський суд міста Києва позов задовольнив частково. Провадження у справі в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства „Чинбар" припинив. Стягнув з Публічного акціонерного товариства „Чинбар" на користь Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк" суму боргу по процентах за користування кредитом в розмірі 68 347 211 грн. 21 коп., 3% річних за прострочення сплати кредиту в розмірі 4 108 339 грн. 73 коп.; 3% річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом в розмірі 870 978 грн. 16 коп.; втрати від інфляції за прострочення сплати основної суми кредиту в розмірі 83 237 400 грн. 00 коп.; втрати від інфляції за прострочення сплати процентів в розмірі 20 576 675 грн. 04 коп.; пеню за прострочення сплати кредиту в розмірі 49 369 709 грн. 59 коп., пеню за прострочення сплати процентів в розмірі 5 906 037 грн. 52 коп. В іншій частині позову відмовив. Стягнув з Публічного акціонерного товариства „Чинбар" в дохід Державного бюджету суму судового збору в розмірі 73 080 грн. 00 коп.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на подання апеляційної скарги, звільнити його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, скасувати рішення господарського суду міста Києва від 22.11.2016 у справі № 910/21818/15 частково та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Перевіривши матеріали справи, апеляційний господарський суд визнав подані матеріали недостатніми для прийняття апеляційної скарги до провадження.
Частиною третьою статті 94 ГПК України встановлюється, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Як вбачається з апеляційної скарги АТ „Брокбізнесбанк" не додано доказів сплати судового збору, натомість, додано клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Згідно п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України „Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін.
Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Відповідно до п.1 ст. 8 Закону України „Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті."
В обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору позивач посилається на тяжкий фінансовий стан, оскільки АТ „Брокбізнесбанк" знаходиться в стадії ліквідації, а кошти, які надходять на його рахунки останній зобов'язаний направляти на погашення вимог кредиторів у відповідності до норм ст. 52 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у зв'язку з чим сплата суми судового збору може привести до порушення прав кредиторів.
Пунктом 6.8. Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 № 2 встановлено, що оплата витрат, пов'язаних зі здійсненням ліквідації, здійснюється позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат банку, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду. До цих витрат, зокрема, належать витрати на сплату судового збору. Статтею 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", визначено, що оплата витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідації проводиться уповноваженою особою Фонду на ліквідацію в межах кошторису витрат, затверджених фондом.
В якості доказу того, що майновий стан останнього не дозволяє сплатити судовий збір у встановленому порядку та розмірі, додано копію рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ „Брокбізнесбанк" по 10.06.2018 включно, та копію Кошторису витрат АТ „Брокбізнесбанк" на здійснення ліквідації на період з 01.10.2016 по 31.12.2016, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.11.2016 № 2486, який не передбачає витрат на сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 22.11.2016 у справі № 910/21818/15.
Як вбачається із кошторису витрат АТ „Брокбізнесбанк" на здійснення ліквідації на період з 01.10.2016 по 31.12.2016 він, всупереч пункту 6.8. Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, не містить такої статті витрат, пов'язаних зі здійсненням ліквідації, до яких, зокрема, належать витрати на сплату судового збору.
Отже, зазначений кошторис не відповідає вимогам пункту 6.8. Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 № 2.
Враховуючи викладене, зазначені доводи скаржника не можуть вважатись підставою для звільнення від сплати судового збору, а копія Кошторису витрат АТ „Брокбізнесбанк" на здійснення ліквідації на період з 01.10.2016 по 31.12.2016 не може бути прийнята у якості доказу, що підтверджує неможливість сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 22.11.2016 у справі № 910/21818/15.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати (абзац 3 п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013).
Відповідно до ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію („Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.
Натомість, рішеннями ЄСПЛ у справах „Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands" від 27 жовтня 1993 (п. 33), та „Ankerl v. Switzerland" від 23 жовтня 1996 (п. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні „справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.
Таким чином, клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору у справі № 910/21818/15 не підлягає задоволенню, виходячи із принципу рівності сторін.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.4 Закону України № 3674-VІ від 08.07.2011 „Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги та становить у даній справі 80 388 грн. 00 коп. (110% від 73 080 грн. 00 коп. - 80 388 грн. 00 коп., де 73 080 грн. 00 коп. - сума, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви).
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Оскільки АТ „Брокбізнесбанк" не було сплачено судового збору за розгляд апеляційної скарги, то його апеляційна скарга не приймається Київським апеляційним господарським судом до розгляду та підлягає поверненню скаржнику.
Звернути увагу на те, що згідно із ч. 4 ст. 97 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.
Керуючись ст. 86, п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк" на рішення господарського суду міста Києва від 22.11.2016 у справі № 910/21818/15 та додані до неї матеріали повернути скаржнику.
2. Копію ухвали Київського апеляційного господарського суду надіслати сторонам та третій особі у справі.
3. Матеріали у справі № 910/21818/15 повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді О.М. Коротун
В.В. Сулім