04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"12" січня 2017 р. Справа№ 910/16707/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Жук Г.А.
суддів: Дикунської С.Я.
Мальченко А.О.
секретар судового засідання Яценко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2016
у справі № 910/16707/16 (суддя - Карабань Я.А.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест -Кредо»
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1.Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Апатенко Марина Анатоліївна
2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Лізинг ІТ-СПВ»
3. Публічне акціонерне товариство «Банк професійного фінансування»
про визнання іпотеки припиненою
за участю представників сторін:
від позивача - Фрідман Д.А., директор, паспорт серії СО 330134, виданий Дніпровським РВ ГУ МВС України в місті Києві 27.01.2000
від відповідача - Яцько Р.М., довіреність б/н від 12.05.2016, Карпан М.О., довіреність б/н від 11.11.2016
від третіх осіб 1,2,3 - не з'явились
Приватне акціонерне товариство «Лізинг інформаційних технологій» (позивач у справі) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо» (відповідач у справі) про визнання іпотеки припиненою.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що припинення обтяження об'єкту нерухомого майна, що було предметом іпотеки, відбулось після переходу права власності на вказане майно до іпотекодержателя - ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо», а саме 09.03.2016, однак державна реєстрація припинення іпотеки (запис № 2212467) була здійснена 14.03.2016 об 11:02:17. Вважаючи, що протягом періоду з 09.03.2016 по 14.03.2016 права позивача, як іпотекодавця, були порушені, ПрАТ «Лізинг інформаційних технологій» звернулось до суду та просить визнати іпотеку, яка виникла на підставі договору іпотеки №886/980-ЮО/І від 03.10.2012, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 13587, припиненою з 09.03.2016 18:47:58.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.10.2016 в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» відмовлено повністю.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач, Приватне акціонерне товариство «Лізинг інформаційних технологій», подав апеляційну скаргу (вх. № 06-29.2/7257 від 09.11.2016), в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2016 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2016 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2016 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Жук Г.А., судді - Мальченко А.О., Агрикова О.В. та призначено розгляд справи на 08.12.2016.
У зв'язку з неявкою у судове засідання 08.12.2016 представників третіх осіб, Київський апеляційний господарський суд відклав розгляд справи на 12.01.2017 відповідно до ст. 77 ГПК України, про що виніс відповідну ухвалу.
11.01.2017 Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів у зв'язку з перебування судді Агрикової А.О. на лікарняному справу №910/16707/16 передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Жук Г.А., судді - Мальченко А.О., Дикунська С.Я.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2017 справу №910/16707/16 прийнято до провадження визначеним складом колегії суддів.
У судовому засіданні 12.01.2017 представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2016 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача у справі у судовому засіданні 12.01.2017 заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, просить рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2016 залишити без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
У судове засідання 12.01.2017 представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача не з'явились, про причини не явки не повідомили, хоча про час, місце, дату проведення засідання були повідомлені належним чином відповідно до приписів ст. 98, 64 ГПК України.
Беручи до уваги належне повідомлення учасників процесу про розгляд апеляційної скарги, відсутність заяв та клопотань про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників третіх осіб за наявними в ній матеріалами, так як їх нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.
03.10.2012 між Публічним акціонерним товариством «Міський комерційний Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізинг ІТ-СПВ» (позичальник за договором) був укладений кредитний договір № 886/980-ЮО, згідно з умовами якого банк зобов'язувався надати позичальнику грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним.
З метою забезпечення виконання позичальником його зобов'язань перед банком за вищевказаним кредитним договором, 03.10.2012 між Публічним акціонерним товариством «Міський комерційний Банк» та Приватним акціонерним товариством «Лізинг інформаційних технологій» (іпотекодавець за договором, позивач у справі) був укладений договір іпотеки №886/980-ЮО/І, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. та зареєстрований в реєстрі за №13587, згідно з умовами якого іпотекодавець передав в іпотеку банку нежилі приміщення з №1 по №17 (групи приміщень №319) (в літ. А), загальною площею 289,90 м.кв., розташовані за адресою: м. Київ, проспект Оболонський, буд. 28, реєстраційний номер майна: 37049723.
Заставна вартість переданого в іпотеку нерухомого майна за домовленістю сторін становить 3 221 167,00 грн. (п.1.3 в редакції договору про внесення змін № 2).
Іпотекодержатель має право на свій розсуд застосовувати механізм позасудового врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку, визначеному у застереженні про задоволення вимог іпотекодержателя, шляхом передачі права власності згідно норм законодавства України предмета іпотеки іпотекодержателем або передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання (п.п.1 п.3.1.3).
Застереження про задоволення вимог іпотекодержателя викладені в п.3.2, згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, яким вважається застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, викладене в п.п. 3.2.4.1 та 3.2.4.2 цього пункту договору (п.3.2.4), задоволення вимог іпотекодержателя здійснюється шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України ,,Про іпотеку". Відповідно до статті 37 Закону України ,,Про іпотеку" у випадку задоволення вимог іпотекодержателя шляхом використання процедури, передбаченої в цьому підпункті п.3.2.4 договору, договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений шляхом здійснення цього застереження, є підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки. При цьому, вважається, що предмет іпотеки набувається у власність іпотекодержателя за вартістю, що буде визначена після прийняття іпотекодержателем рішення про обрання передбаченого цим пунктом договору способу звернення стягнення на предмет іпотеки, на підставі висновку незалежного експерта - суб'єкта оціночної діяльності, правоздатність якого підтверджена сертифікатом суб'єкта оціночної діяльності. При цьому, сторони домовляються, що кандидатура суб'єкта оціночної діяльності визначається іпотекодержателем самостійно.
Якщо фактичний розмір заборгованості іпотекодавця за основним зобов'язанням менший за вартість, що вказана у висновку незалежного експерта-суб'єкта оціночної діяльності, іпотекодержатель перераховує різницю, розраховану відповідно до статті 37 Закону України «Про іпотеку», на поточний рахунок іпотекодавця протягом 60 (шестидесяти) робочих днів з моменту набуття у власність предмета іпотеки.
На підставі договору іпотеки до Державного реєстру 03.10.2012 о 18:28:11 був внесений запис про іпотеку №2212467.
В подальшому, як вірно досліджено судом першої інстанції, право вимоги за договором іпотеки №886/980-ЮО/І від 03.10.2012 було неодноразово відступлено, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 64335861 від 26.07.2016, долученою до матеріалів справи (а.с. 14-26).
26.08.2014 між Публічним акціонерним товариством «Міський комерційний банк» та Публічним акціонерним товариством «Банк професійного фінансування» укладено договір відступлення права вимоги №1/2014 року, а 12.09.2014 року договір про відступлення прав за договором іпотеки, відповідно до яких Публічне акціонерне товариство «Банк професійного фінансування» став новим кредитором та іпотекодержателем за кредитним договором №886/980-ЮО від 03.10.2012, договором іпотеки та договором застави.
25.01.2016 між ТОВ ,,Фінансова компанія Інвест - Кредо" та Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Фінансова компанія ,,Некстджен Фінанс" було укладено договір про відступлення прав вимоги №2/2016, відповідно до п.1.1 якого ТОВ ,,Фінансова компанія ,,Некстжен Фінанс" (первісний кредитор) відступає новому кредитору ТОВ ,,Фінансова компанія Інвест - Кредо" своє право вимоги (яке було набуте первісним кредитором відповідно до договору про відступлення права вимоги № 1/2016 від 25.01.2016, укладеного між ПАТ ,,Банк професійного фінансування" та ТОВ ,,Фінансова компанія ,,Некстжен Фінанс") за кредитним договором №886/980-ЮО від 03.10.2012, спірним договором іпотеки та договором застави.
26.01.2016 між ТОВ «ФК «Некстджен Фінанс», як первісним іпотекодержателем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо» (відповідач у справі), як новим іпотекодержателем, був укладений договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А. та зареєстрований за №50
Пунктами 1.1-1.4 договору про відступлення прав вимоги від 26.01.2016 визначено, що іпотекодавцем є ПрАТ «Лізинг інформаційних технологій», боржником - ТОВ «Лізинг ІТ-СПВ», кредитним договором - кредитний договір №886/980-ЮО від 03.10.2012, що укладений між ПАТ «Міський комерційний Банк» та ТОВ «Лізинг ІТ-СПВ», договором іпотеки - договір іпотеки №886/980-ЮО/І від 03.10.2012, що укладений між ПАТ «Міський комерційний Банк» та ПрАТ «Лізинг інформаційних технологій», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. та зареєстрований в реєстрі за № 13587.
Згідно з п. 2.1 договору про відступлення прав вимоги від 26.01.2016 в порядку та на умовах, передбачених цим договором, первісний іпотекодержатель передав, а новий іпотекодержатель прийняв на себе права первісного іпотекодержателя у зобов'язанні за договором іпотеки.
Таким чином, 26.01.2016 на підставі договору про відступлення прав вимоги від 26.01.2016, права іпотекодержателя перейшли ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо».
Вищенаведені обставини справи є для суду преюдиціальними, та такими, що не потребують доведенню в силу вимог ст. 35 ГПК України, оскільки були дослідженні та встановлені судами під час розгляду інших справ, зокрема справи №910/2443/16 за позовом Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» до ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» та ПАТ «Міський комерційний банк» про визнання договору недійсним (рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2016, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 31.10.2016), справи №910/7500/16 за позовом Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» до ПАТ «Міський комерційний банк» та ПАТ «Банк професійного фінансування» про визнання недійсним договору відступлення (рішення Господарського суду міста Києва від 01.09.2016, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2016).
09.03.2016 ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо», набуло права власності на предмет іпотеки, на підставі договору іпотеки №886/980-ЮО/І від 03.10.2012 та договору про відступлення прав вимоги від 26.01.2016. 09.03.2016 о 18:42:45 до Реєстру внесено запис про право власності №13608048 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 28642807 від 09.03.2016 о 18:47:58),
Відповідно, 09.03.2016 о 15:37:11 здійснено запис № 2210987 про припинення права власності ПрАТ «Лізинг інформаційних технологій» на майно, що було передане в іпотеку.
З представлених в матеріали справи відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що державна реєстрація припинення іпотеки (запис № 2212467) була здійснена 14.03.2016 об 11:02:17.
Таким чином, припинення обтяження об'єкту нерухомого майна, що було предметом іпотеки, відбулось після переходу права власності на вказане майно до іпотекодержателя - ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» 14.03.2016, а тому позивач стверджує, що протягом періоду з 09.03.2016 по 14.03.2016 права ПрАТ «Лізинг інформаційних технологій» були порушені, а тому просить визнати іпотеку, яка виникла на підставі договору іпотеки № 886/980-ЮО/І від 03.10.2012, припиненою з 09.03.2016 18:47:58 - в момент проведення державної реєстрації прав власності іпотекодержателя (відповідача у справі) на предмет іпотеки.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У статті 526 ЦК України визначено загальні умови виконання зобов'язання, а саме: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частина друга статті 598 ЦК України).
Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотека припиняється, зокрема, у разі набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» закріплено, що однією із загальних засад державної реєстрації прав є обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Колегія суддів зазначає, що юридичним наслідком набуття права власності на предмет іпотеки відповідно до вищенаведених приписів законодавства України є припинення іпотеки - припинення зобов'язання.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо», як іпотекодержатель, набуло права власності на предмет іпотеки відповідно до дійсного договору іпотеки (дійсність якого окрім того встановлена судом у справі №910/2443/16) та здійснило державну реєстрацію свого права у встановленому законом порядку 09.03.2016.
Відтак, враховуючи положення ч. 1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку» суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок Господарського суду міста Києва про те, що іпотека, як зобов'язання, яке виникло на підставі договору іпотеки, також припинилась 09.03.2016 з моменту набуття відповідачем права власності на предмет іпотеки.
Разом з цим, згідно з пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов'язків.
За положеннями частини першої статті 593 ЦК України, ст. 17 Закону України «Про іпотеку» припинення іпотеки у разі набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, презюмується.
Таким чином, звернення особи до суду з позовом про визнання іпотеки такою, що припинена, на підставі частини першої статті 593 ЦК України не є необхідним, проте такі вимоги можуть розглядатися судом у разі наявності відповідного спору (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 4 лютого 2015 року 6-243цс14).
Виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист в суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов'язків сторін (ст. ст. 3, 12-15, 20 ЦК України) у разі невизнання іншою особою передбачених частиною першою статті 593 ЦК України підстав на припинення зобов'язання таке право підлягає захисту судом.
Матеріально-правовий зміст захисту цивільних прав та інтересів полягає, насамперед у з'ясуванні чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.
Під суб'єктивним правом на захист слід розуміти юридично закріплену можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Процесуально-правовий зміст захисту права, закріпленого у статті 1 Господарського процесуального кодексу України, полягає у тому, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення права і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
ПрАТ «Лізинг інформаційних технологій», звертаючись до суду як позивач із даним позовом та вимагаючи визнати іпотеку, яка виникла на підставі договору іпотеки № 886/980-ЮО/І від 03.10.2012, припиненою з 09.03.2016 18:47:58, не навів яким чином ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо», як відповідач та іпотекодержатель, який 09.03.2016 набув право власності на предмет іпотеки у відповідності до вимог чинного законодавства, протилежного суду не доведено, порушує (зачіпає) права та законні інтереси позивача, який в свою чергу з моменту державної реєстрації прав власності ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» на майно, вже перестав бути законним його власником.
ПрАТ «Лізинг інформаційних технологій» доказів, які свідчать про порушення його суб'єктивних прав або охоронюваних законом інтересів, зокрема й на момент звернення до суду, не надав та порушення його прав та інтересів відповідачем - ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо», не довів.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що державна реєстрація припинення іпотеки здійснюється з дотриманням процедури, передбаченої нормами Закону України «Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції чинній на момент проведення державної реєстрації), які не передбачали обов'язок іпотекодержателя - нового власника майна звертатись до реєстратора із заявою про припинення іпотеки відразу після проведення державної реєстрації права власності ТОВ «Фінансова компанія Кредо-Інвест», а тому твердження апелянта про порушення його прав відповідачем є безпідставним та необґрунтованим.
За таких обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2016 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а відтак передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.
Беручи до уваги вимоги ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладається на апелянта, позивача у справі.
Керуючись ст. 33, 34, 49, 99, 101, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2016 у справі №910/16707/16 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2016 у справі №910/16707/16 залишити без змін.
3. Справу №910/16707/16 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.
Головуючий суддя Г.А. Жук
Судді С.Я. Дикунська
А.О. Мальченко