79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"12" січня 2017 р. Справа № 914/2175/16
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого-судді Кордюк Г.Т.
суддів: Гриців В.М. Давид Л.Л.
Розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 б/н від 15.10.16 року
на рішення Господарського суду Львівської області від 03.10.16
у справі №914/2175/16
за позовом: Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів,
до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Львів,
про зобов'язання повернути об'єкт оренди шляхом виселення
За участю представників сторін:
від позивача - Процко Р.Б. - представник;
від відповідача - не з'явилися;
Автоматизованою системою документообігу суду справу № 914/2175/16 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кордюк Г.Т., введено до складу судової колегії суддів Гриців В.М. та Давид Л.Л.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24.10.16 апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження, справу призначено до розгляду на 10.11.16.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.11.16 розгляд апеляційної скарги відкладено на 17.11.16.
У зв'язку із перебуванням на лікарняному судді Гриців В.М. та з урахуванням положень пп. 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 25 від 02.04.2015 року, розгляд вищевказаної справи 17 листопада 2016 року не відбувся.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 28.11.16 справу №914/2175/16 призначено до розгляду на 15.12.16.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.12.16 продовжено строк розгляду спору на 15 днів та розгляд апеляційної скарги відкладено на 12.01.17.
Рішенням господарського суду Львівської області від 03.10.2016 року у справі № 914/2175/16 (суддя - Яворський Б.І.) позовні вимоги задоволено повністю. Зобов'язано Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 повернути шляхом виселення нежитлове приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 144,2 кв.м., Управлінню комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради 1' 378,00 грн. судового збору.
При цьому, місцевий господарський суд виходив з того, що договір найму припинив свою дію, а відтак в орендаря виник обов'язок повернути об'єкт оренди.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 03.10.16 у даній справі скасувати, в задоволенні позовних вимог Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання повернути об'єкт оренди шляхом виселення - відмовити.
При цьому, скаржник вважає оскаржене рішення прийняте на підставі не повністю досліджених доказів, з неправильним застосуванням норм матеріального права при недотриманні норм процесуального права.
Зокрема апелянт вважає, що господарський суд Львівської області безпідставно не зупинив провадження у даній справі до розгляду справи №914/2267/16, тим самим здійснив порушення норм процесуального права.
Оскільки, на думку скаржника, рішення по справі №914/2267/16 може суттєво вплинути на розгляд даної справи. Так як у випадку задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_1 про спонукання до укладення договору оренди, в Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради не буде жодних підстав для звернення до господарського суду з позовом про зобов'язання повернути об'єкт оренди.
А тому, на думку апелянта, ухвалення судом рішення про виселення відповідача є передчасним.
14 листопада 2016 року до Львівського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №914/2175/16 до вирішення справи №914/2267/16 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради про спонукання укласти договір оренди нежитлових приміщень.
У клопотанні про зупинення провадження у справі відповідач зазначає, що 14.11.16 року ФОП ОСОБА_1 була подана і зареєстрована в канцелярії суду апеляційної інстанції апеляційна скарга на рішення господарського суду Львівської області від 31.10.16 року по справі №914/2267/16 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради про спонукання укласти договір оренди нежитлових приміщень. Рішення від 31.10.16 року не набрало законної сили.
Як зазначає відповідач, предметом розгляду справи №914/2175/16 являється не факт припинення Договору оренди, а зобов'язання повернути об'єкт оренди шляхом виселення. Якщо позовні вимоги апелянта про спонукання до укладення договору оренди будуть задоволені і буде укладений новий договір оренди між ФОП ОСОБА_1 та Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, чи будуть будь-які підстави для виселення апелянта із займаних приміщень. Очевидно, що у такому випадку позовні вимоги позивача будуть абсолютно безпідставними.
З огляду на це, відповідач вважає за доцільне зупинити провадження по справі №914/2175/16 до вирішення справи №914/2267/16.
Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду не знайшла підстав для задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, у зв'язку із набранням рішенням господарського суду Львівської області від 31.10.16 року по справі №914/2267/16 законної сили та прийняттям 11.01.2017 року постанови Львівським апеляційним господарським судом по справі №914/2267/16.
15 грудня 2016 року до Львівського апеляційного господарського суду від позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1, у яких просить рішення господарського суду Львівської області від 03.10.2016 року у справі №914/2175/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 - без задоволення.
На думку позивача обставини, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, не доведені належними доказами, а зроблені висновки ґрунтуються на неправильному розумінні норм права.
Відповідач участі свого уповноваженого представника у судовому засіданні не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлені про час та місце розгляду справи.
У судовому засіданні представник позивача навів свої доводи міркування та заперечення.
Колегія суддів заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права зазначає наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, 05.03.2012 року між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавцем) та ФОП ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) за № Л-8172-12, відповідно до якого орендодавець на підставі наказу управління комунальної власності від 15.12.2011р. № 406-О, договору оренди від 10.09.2008р. № Л-6571-8 передає, а орендар приймає в строкове, платне користування нерухоме майно (далі об'єкт оренди), що знаходиться на балансі Центру творчості дітей та юнацтва Галичини Львівської міської ради Львівської області, надалі балансоутримувач. Об'єктом оренди є приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 144,2 м2 (а.с.10-11).
Згідно п. 2.1 договору об'єкт оренди буде використовуватися орендарем для складу непродовольчих товарів.
Відповідно до пункту 3.2. договору при передачі об'єкта оренди складається акт приймання-передачі, який підписують орендар та балансоутримувач.
У зв'язку з фактичним використанням орендарем об'єкта оренди за попереднім договором, об'єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання даного договору (п. 3.3 договору).
Відповідно до п. 4.1 термін договору оренди визначений на 2 (два) роки з 05 березня 2012 року до 04 березня 2014 року включно.
Пунктом 4.3 договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Пунктом 4.8 передбачено підстави припинення чинності договору, однією з цих підстав є закінчення строку, на який його було укладено.
В розділі 9 договору сторони погодили Порядок повернення орендодавцю об'єкта оренди. Зокрема, вказаним розділом встановлено, що повернення орендодавцю об'єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії договору або дострокового його припинення чи розірвання (п.9.1 договору). Сторони повинні приступити до передачі об'єкта оренди протягом 5 днів з моменту закінчення терміну оренди. Об'єкт оренди повинен бути переданий орендарем та прийнятий орендодавцем (чи за його дорученням балансоутримувачем) протягом 15 днів з моменту настання однієї із подій, вказаних у п.9.1 договору. При передачі об'єкта оренди складається акт здачі- приймання
Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Л-8172-12 від 05.03.2012 р. підписаний його сторонами та балансоутримувачем.
На підставі пункту 4.3 спірний договір оренди нерухомого майна після 04 березня 2014 року був пролонгований на той самий термін і на тих самих умовах, тобто до 04.03.2016 р.
З наявної у справі копії листа № 2302-вих-653 від 18.03.2016 року вбачається, що позивач надіслав відповідачу повідомлення про припинення договірних стосунків у зв'язку із закінченням терміну дії договору 04.03.2016 року, і орендар зобов'язаний протягом 15 днів повернути балансоутримувачу орендоване приміщення у належному санітарно-технічному стані по акту приймання-передачі та провести до моменту припинення договору повний розрахунок по сплаті орендної плати, а у разі наявної заборгованості - погасити її у повному обсязі.
У матеріалах справи також містяться докази надіслання повідомлення, а саме копія списку №2 згрупованих рекомендованих відправлень та копія поштової квитанції (а.с. 13-15).
Разом з цим, незважаючи на закінчення терміну дії договору оренди відповідач продовжує користуватися нежитловим приміщенням. В матеріалах справи відсутні докази повернення орендованого приміщення.
Вказані обставини сталі підставою для звернення Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради до ФОП ОСОБА_1 з позовом про зобов'язання повернути об'єкт оренди шляхом виселення.
Оцінивши матеріали справи та докази, що містяться у ній, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду зазначає наступне:
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як вбачається з матеріалів справи правовідносини сторін у даному випадку виникли на підставі укладеного договору найму.
Так, нормами статті 759 ЦК України, які кореспондуються з положеннями ст. 283 ГК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 6 ст. 283 ГК України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
У даному випадку, зважаючи на перебування орендованого майна в комунальній власності застосуванню підлягають норми спеціального законодавства, а саме ЗУ «Про оренду державного та комунального майна».
Відповідно до статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.
Відповідно до статті 193 ГК України та статті 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). В силу положень ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції рішенням господарського суду Львівської області від 31.10.2016 року у справі №914/2267/16 за позовом: ФОП ОСОБА_1 до відповідача: Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: "Центр творчості дітей та юнацтва Галичини" Львівської міської ради Львівської області про спонукання укласти договір оренди нежитлових приміщень, на рішення господарського суду Львівської області від 31.10.16 року повністю відмовлено в позові.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.01.2017 року рішення господарського суду Львівської області від 31.10.2016 року у справі №914/2267/16 залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Вищенаведеними судовими актами встановлено факт припинення строку дії договору оренди №Л-8172-12 від 05.03.12 у кладеного між УКВ ДЕП Львівської міської ради та ОСОБА_1
Вставлена рішенням суду, яке набрало законної сили, обставина щодо припинення договору оренди є преюдиційною в силу ст. 35 ГПК України.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду стосовно виникнення у відповідача обов'язку повернути об'єкт оренди з огляду на припинення договору оренди.
Протилежні доводи апеляційної скарги не підтверджені матеріалами справи та не спростовують обґрунтованих висновків місцевого господарського суду.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини , які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ч.1 та ч.2 ст.43 ГПК України відповідно господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовано, обставини, які відповідно до статті 104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції, в порядку статтей 33,34 ГПК України, апелянтом не доведено, а оскаржуване судове рішення прийняте у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого господарського суду не вбачає.
Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, витрати по сплаті судового збору за перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на скаржника.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України,
Львівський апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Львівської області від 03.10.2016 року у справі №914/2175/16 залишити без змін, апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 б/н від 15.10.16 року - без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до ВГС України в порядку і строки встановлені ст.ст.109,110 ГПК України.
Повний текст постанови складено 19.01.2017 р.
Головуючий суддя Кордюк Г.Т.
Суддя Гриців В.М.
Суддя Давид Л.Л.