04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"11" січня 2017 р. Справа№ 910/3470/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Жук Г.А.
суддів: Дикунської С.Я.
Мальченко А.О.
секретар судового засідання Яценко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем-Агро» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2016
у справі №910/3470/16 (головуючий суддя - Усатенко І.В., судді - Марченко О.В., Павленко Є.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем-Агро»
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем-Ойл»
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерлайнпром»
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: 1. Приватний нотаріус Дніпропетровського нотаріального округу Ричка Юлія Олександрівна
2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Унірем-Сервіс»
про визнання договору недійсним
за участю представників сторін:
від позивача - Шевченко Т.М., довіреність б/н від 18.08.2014
від відповідача -1: Тарасов С.О., довіреність б/н від 01.02.2016
від відповідача-2: не з'явились
від третьої особи -1: не з'явились
від третьої особи-2: не з'явились
Товариство з обмеженою відповідальністю «Унірем-Агро» (позивач у справі) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем-Ойл» (відповідач-1) та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерлайнпром» (відповідач-2) про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 03.04.2009 комплексу по переробці та зберіганню зернових культур потужністю 20000 тон на рік (розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Криничанський район, смт. Щорськ, вул. Виконкоміська, 29-а), що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Унірем-Ойл» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерлайнпром».
В обґрунтування своїх вимог позивач, з врахуванням заяви про зміну підстави позову (а.с. 78-81 том 3), зазначає, що договір купівлі-продажу від 03.04.2009 суперечать нормам чинного законодавства, оскільки під час його укладення Товариство з обмеженою відповідальністю «Унірем-Ойл» ввело другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, а саме щодо здійснення державної реєстрації нерухомого майна, яке було предметом відчуження, складу майна, яке входило до цілісного майнового комплексу, а також щодо його місцезнаходження. Вказані обставини, позивач вважає підставою згідно ст. 203, 215, 230 Цивільного кодексу України для визнання недійсним договір купівлі-продажу від 03.04.2009 комплексу по переробці та зберіганню зернових культур потужністю 20000 тон на рік (розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Криничанський район, смт. Щорськ, вул. Виконкоміська, 29-а), що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Унірем-Ойл» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерлайнпром».
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2016 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення суду мотивоване недоведеністю позивачем обставин, які відповідно до приписів чинного законодавства можуть бути підставою для визнання спірного правочину недійсним.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Унірем-Агро», подав апеляційну скаргу, (вх. № 06-29.2/6445 від 06.10.2016), в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2016 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом неповно досліджено обставини справи та правовідносини між сторонами, невірно надано правову оцінку обставинам, на які посилався позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, що є підставою для скасування прийнятого рішення суду.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2016 апеляційну скаргу (вх. № 06-29.2/6445 від 06.10.2016) Товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем -Агро» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2016 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Жук Г.А., судді - Мальченко А.О., Дикунська С.Я. та призначено розгляд справи на 30.11.2016.
У зв'язку з неявкою у судове засідання 30.11.2016 представників апелянта Київський апеляційний господарський суд відклав розгляд справи відповідно до п. 1 ч. 1ст. 77 ГПК України на 21.12.2016, про що виніс відповідну ухвалу.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2016, враховуючи неявку представників апелянта, відповідача-2 та третьої особи у справі, було відкладено розгляд справи на 11.01.2017 в межах строку розгляду справи, який відповідно до ст. 69 ГПК України був продовжений судом на підставі заяви відповідача-1.
21.12.2016 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від апелянта надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 910/3470/16 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 826/19335/16.
У судовому засіданні 11.01.2017 представник позивача та відповідача-1 підтримали клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки у даній справі, приймаючи рішення, Господарський суд міста Києва посилався на зареєстроване за ТОВ «Унірем-Ойл» право власності на спірне нерухоме майно, що підтверджується Свідоцтвом про право власності від 22.04.2008. Оскільки дійсність Свідоцтва від 22.04.2008 та правомірність рішення виконкому Щорської сільської ради №13 від 17.04.2008 про видачу свідоцтва про право власності є предметом розгляду в адміністративній справі №826/19335/16 в Окружному адміністративному суді м.Києва, то апелянт стверджує, що до вирішення адміністративної справи, розгляд даної справи є неможливим.
Дослідивши клопотання апелянта та подані на його підтвердження докази, заслухавши думку інших учасників процесу, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Як зазначено у п. 3.16 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є вимога ТОВ «Унірем-Агро» про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 03.04.2009, підставою позову є укладення такого договору під впливом обману. Під час вирішення даного спору судом підлягає дослідженню наявність в момент укладення спірного правочину факту обману, вчинення його сторонами умисно та істотність обставин, щодо яких введено сторону в оману. В той же час предметом спору в адміністративній справі №826/19335/16 є дійсність Свідоцтва від 22.04.2008 про право власності ТОВ «Унірем-Ойл» на спірний об'єкт нерухомості та правомірність рішення виконкому Щорської сільської ради №13 від 17.04.2008 про видачу свідоцтва про право власності. Колегія суддів звертає увагу, що існування обставин, які стали підставою позову у даній справі, може бути встановлено судом самостійно, а задоволення адміністративним судом позовних вимог у справі №826/19335/16 матиме інші правові наслідки для захисту прав та інтересів особи - власника спірного майна, що відповідно свідчить про відсутність підстав для зупинення провадження у справі.
У судовому засіданні 11.01.2017 представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2016 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача-1 у справі у судовому засіданні 11.01.2017 підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2016 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представники інших учасників судового процесу не з'явились, про причини неявки не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином відповідно до ст. 64, 98 ГПК України.
Зважаючи на те, що неявка представників інших учасників процесу не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, беручи до уваги відсутність заяв та клопотань про відкладення розгляду справи, враховуючи закінчення, встановлених ст. 102 ГПК України, строків розгляду справи, апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідача-1 та третіх осіб.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.
03.04.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Унірем-Ойл» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерлайнпром» (покупець) укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ричкою Ю.О. та зареєстрований у реєстрі за №1045 відповідно до якого продавець у порядку та на умовах, визначених цим договором, продає, а покупець купує комплекс по переробці та зберіганню зернових культур потужністю 20000 тон на рік, що складається з адміністративно-побутової будівлі літ. А-1, загальною площею 198,3 кв. м, ганку - літ а-1, ганку - літ. а1-1, входу в п/д - літ Б-1 загальною площею 27,8 кв. м, підвалу - літ. п/д, загальною площею 188,3 кв. м, будівлі пультової з електрощитовою - літ. В-1, загальною площею 29,7 кв. м, будівлі вагової з прохідною - літ. Г-1, загальною площею 167,4 кв. м, системи сушіння та зберігання зерна - літ. Д-1, замощення - літ І, авто вагової - 1, біоталу - 2, біоталу - 3, залізничної колії - 4, брами - 5, паркану - 6, паркану - 7, хвіртки - 8, брами - 9, брами - 10 (надалі іменується - Майно) та розташований за адресою: Дніпропетровська область, Криничанський район, смт. Щорськ, вул. Виконкомівська, буд. 29-А, на земельній ділянці площею 11626,0 кв. м по фактичному користуванню.
Майно, зазначене у п. 1.1 цього договору належить продавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серія ЯЯЯ № 920968, виданого Виконкомом Щорської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області 22.04.2008 року, на підставі рішення виконавчого комітету Щорської селищної ради № 13 від 17.04.2008 року і зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно (п. 1.2 договору).
Згідно з п. 1.3 договору продавець гарантує, що майно, зазначене у п. 1.1 цього договору, на момент його підписання не є проданим, подарованим або відчуженим іншим способом третім особам, не є заставленим, не знаходиться у податковій заставі, в спорі не перебуває, заборона, арешт щодо нього відсутні. Під забороною відчуження (арештом) згідно з витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна майно не перебуває.
Передача майна здійснюється згідно з актом прийому-передачі, який сторони підписують не пізніше 10 днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Належним чином складений акт прийому-передачі майна є підтвердженням повного виконання продавцем зобов'язань за цим договором (п. 2.2, 2.3 договору).
Відповідно до п. 3.1, 4.1 договору, розрахунок за цим договором між покупцем і продавцем здійснюється шляхом передачі покупцем простого векселя продавцю в день підписання акту прийому-передачі майна та в порядку передбаченому чинним законодавством України. Загальна сума цього договору становить 20651903,54 грн.
Договір набирає чинності з моменту підписання повноважними представниками сторін та його нотаріального посвідчення. Право власності на майно у покупця виникає з моменту державної реєстрації цього договору. Сторони підтверджують, що: вони не визнані неправоздатними; укладання цього договору відповідає їх інтересам; волевиявлення є вільним і відповідає їх внутрішній волі; умови цього договору зрозумілі і відповідають реальній домовленості сторін; договір не приховує правочину і спрямований на реальне настання наслідків, які обумовлені у ньому. Сторони свідчать, що у тексті договору зафіксовані всі істотні умови, що стосуються купівлі-продажу майна. В усьому іншому, що не передбачено цим договором, сторони керуються чинним законодавством України (п. 7.1, 7.3, 7.5 договору).
Зі змісту укладеного договору, вбачається, що за своєю правовою природою це є договір купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ст. 657 ЦК України (в редакції чинній на момент укладення договору) договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Статтею 658 ЦК України унормовано, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.
Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Як на підставу для визнання вищезазначеного договору купівлі-продажу недійсним Товариство з обмеженою відповідальністю «Унірем-Агро» вказує на те, що під час його укладення Товариство з обмеженою відповідальністю «Унірем-Ойл» ввело другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, а саме щодо здійснення державної реєстрації нерухомого майна, яке було предметом відчуження. Також позивач вказує на те, що ТОВ «Унірем-Ойл» ввело іншу сторону в оману щодо складу майна та його місцязнаходження, оскільки рішенням Щорської селищної ради від 21.11.2007 було об'єднано майнові комплекси, що належали ТОВ «Унірем-Агро» та присвоєно нову адресу - сел.. Щорськ, вул. Виконкомівська, 29Б. Вказані обставини, позивач вважає істотними, які були умисно приховані ТОВ «Унірем-Ойл» в момент укладення спірного правочину, що згідно ст. 203, 215, 230 Цивільного кодексу України є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу від 03.04.2009 комплексу по переробці та зберіганню зернових культур потужністю 20000 тон на рік (розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Криничанський район, смт. Щорськ, вул. Виконкоміська, 29-а), що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Унірем-Ойл» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерлайнпром».
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, підлягає встановленню наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, за результатами вирішення спору в судовому рішенні вказується в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Приписами частини 1 статті 230 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.
Правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.
Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману.
Під обманом слід розуміти умисне введення в оману представника підприємства, установи, організації або фізичної особи, що вчинила правочин, шляхом: повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності; заперечення наявності обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину; замовчування обставин, що мали істотне значення для правочину (наприклад, у зв'язку з ненаданням технічної чи іншої документації, в якій описуються властивості речі). Суб'єктом введення в оману є сторона правочину, - як безпосередньо, так і через інших осіб за домовленістю.
Апелянт зазначає, що спірне нерухоме майно незаконно вибуло з володіння ТОВ «Унірем-Агро» та неправомірно включено до статутного капіталу ТОВ «Унірем-Ойл» згідно рішення загальних зборів засновників ТОВ «Унірем-Агро» від 18.03.2008, а тому вважає, що ТОВ «Унірем-Ойл» ввело іншу сторону договору в оману щодо законного власника спірного нерухомого майна. Щодо зазначених тверджень колегія суддів зазначає наступне.
Як свідчать матеріали справи, 07.12.2006 загальними зборами Товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем-Ойл», затверджено статут, який зареєстровано 19.12.2006 за № 12231020000002694 (а.с. 58-68 том 1).
Пунктом 1.2 Статуту визначено, що учасниками позивача є: іноземний інвестор - громадянин Канади - ОСОБА_6, що мешкає АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_3 іден. № НОМЕР_2; та юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Унірем-Агро», місцезнаходження м. Дніпропетровськ, пров. Більшовицький 4а, код 31329842, в особі директора Фесуна Віктора Васильовича.
Відповідно до п. 4.8 Статуту, вкладами учасників позивача можуть бути грошові кошти, будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, іншими природними ресурсами та нематеріальними активами, будинками, обладнанням а також інші майнові права.
Вклади учасників до статутного капіталу позивача складають:
- ОСОБА_6 - 1 287 750,00 грн. або 255 000,00 доларів США, що складає 51 відсоток.
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Унірем-Агро» - 1 237 250,00 грн або 245 000,00 доларів США, що складає 49 відсотків. Вноситься майновим комплексом по ремонту с/г техніки за адресою: вул. Колгоспна с. Адамівка, Криничанського району.
В подальшому рішенням загальних зборів засновників ТОВ «Унірем-Ойл», оформленим протоколом № 1 від 18.03.2008 (а.с. 176-177 том 1), вирішено збільшити розмір статутного капіталу ТОВ «Унірем-Ойл» шляхом передачі Товариством з обмеженою відповідальністю «Унірем-Агро» до статутного капіталу ТОВ «Унірем-Ойл» комплексу по переробці та зберіганню зернових культур потужністю 20 000 тонн, розташованого за адресою Дніпропетровська область, с. Щорськ, вул.. Виконкомівська 29 а.
Колегією суддів досліджено, що рішення Товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем-Агро» на передачу до статутного капіталу ТОВ «Унірем-Ойл» комплексу по переробці та зберіганню зернових культур було прийнято загальними зборами ТОВ «Анірем-Агро», які оформлені протоколом зборів №1 від 18.03.2008, дійсність яких була встановлена судом за результатами розгляду справи №910/28131/15 за позовом ОСОБА_8 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем-Агро» про визнання рішення загальних зборів недійсним та третя особа, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем-Агро» про визнання недійсним рішення загальних зборів.
Так, Постановою Київського апеляційного суду від 07.06.2016 у справі №910/28131/15 встановлено наступні факти. Рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем-Агро», оформленого протоколом №1 від 18.03.2008 року надано згоду на збільшення розміру статутного капіталу ТОВ «Унірем-Ойл», шляхом передачі комплексу по переробці та зберіганню зернових культур потужністю 20000 тон, розташованого за адресою Дніпропетровська обл., с. Щорськ, вул. Виконкомівська 29а.
Судом під час розгляду справи №910/28131/15 встановлено, що рішенням загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем-Агро» від 18.03.2008 року додаткового обов'язку щодо внесення грошових коштів на інвестора ОСОБА_6, який знав, був присутнім на загальних зборах і підписав протокол зборів, не покладалось.
Згідно ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Обставини, встановлені у вказаній постанові суду є для вирішення спору у даній справі преюдиціальними, такими, що не підлягають повторному доказуванню та спростовують доводи позивача, заявлені в даній справі щодо відсутності волевиявлення учасників ТОВ «Унірем-Агро» на передачу до статутного капіталу ТОВ «Унірем-Ойл» спірного цілісного майнового комплексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 115 ЦК України, ч. 1 ст. 12 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції чинній на момент передачі спірного майна до статутного фонду ТОВ «Унірем-Ойл») господарське товариство є власником: майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.
Згідно зі статтею 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації; державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом; відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду; порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Пунктом 6.1. Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року N 7/5, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за N 157/6445, яке визначало порядок та підстави реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні, перелік правовстановлюючих документів тощо, зокрема з метою забезпечення визнання та захисту цих прав передбачено, що оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності: місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування: юридичним особам у разі внесення до статутного фонду об'єктів нерухомого майна їх засновниками.
Пунктом 6 додатку 1 Положення до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна віднесено Свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна, видані органами місцевого самоврядування та місцевими державними адміністраціями.
Рішенням Виконавчого комітету Щорської селищної ради №13 від 17 квітня 2008 року передбачено оформлення права власності на спірний Комплекс за ТОВ «Унірем - Ойл», зобов'язано останнього звернутися до КП «Криничанське БТІ» за оформленням відповідного свідоцтва.
На виконання зазначеного рішення ТОВ «Унірем - Ойл» видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 22 квітня 2008 року (номерний бланк серія ЯЯЯ №920968) (а.с. 40 том 2).
Частиною 2 статті 331 ЦК України, встановлено, що право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту його державної реєстрації.
Апеляційним господарським судом встановлено, що КП «Криничанське бюро технічної інвентаризації» провело державну реєстрацію права власності на комплекс по переробці та зберіганню зернових культур потужністю 20 000 тон на рік, що знаходиться за адресою Дніпропетровська область, Криничанський район, смт Щорськ, вул. Виконнкомівська, буд 29-А за ТОВ «Унірем - Ойл», що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №18610768 від 22 квітня 2008 року (а.с. 41 том 2) та станом на момент укладення спірного договору купівлі-продажу знаходилось у власності ТОВ «Унірем - Ойл», що підтверджується Витягом №22347833 від 01.04.2009 (а.с. 39 том 2).
Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується першочергове право власності ТОВ «Унірем-Агро» на спірний комплекс (а.с. 6-13, 245-247 том 2), подальше внесення спірного нерухомого майна до статутного фонду ТОВ «Унірем-Ойл» (а.с. 253-254 том 2), проведення за останнім державної реєстрації права власності на вказане майно та перебування даного майна у власності ТОВ «Унірем-Ойл» станом на момент укладення договору (а.с. 39-41 том 2), то твердження апелянта про відсутність на момент укладення спірного правочину за ТОВ «Унірем-Ойл» прав власника на спірне нерухоме майно та відсутність у ТОВ «Унірем-Ойл» права його відчуження третім особам, є такими, що спростовуються наявними документами у справі.
Згідно статті 377 ЦК України, 120 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Відповідно Схематичного плану земельної ділянки №29-а по вулиці Виконкомівська смт Щорськ, Криничанський район, що міститься в Технічному паспорті на комплекс по переробці та зберіганню зернових культур потужністю 20 000 тон на рік від 23 жовтня 2007 року загальна площа земельної ділянки під вказаним об'єктом складає 11 626 кв.м. Саме ця площа земельної ділянки зазначена сторонами в оспорюваному договорі купівлі - продажу з вказівкою на фактичне її використання, і саме ця площа земельної ділянки в силу статті 377 ЦК України та 120 Кодексу була в користуванні ТОВ «Унірем - Ойл» на момент вчинення вищезазначеного правочину.
Щодо тверджень апелянта про введення ТОВ «Унірем-Ойл» іншої сторони спірного правочину в оману щодо складу об'єкта нерухомості, колегія суддів зазначає, що предмет договору купівлі-продажу, а саме комплекс по переробці та зберіганню зернових культур потужністю в 20 тис тон, та його склад були вказані сторонами у п. 1.1. договору. Дослідивши вказаний пункт договору та склад об'єкта нерухомості, який був предметом продажу, колегія суддів зазначає, що ТОВ «Унірем-Ойл» продало об'єкт в тому складі, на яке згідно Свідоцтва серії ЯЯЯ №9200968 від 22.04.2008 за ним було зареєстроване право власності та яке станом на дату укладання спірного договору перебувало у приватній власності ТОВ «Унірем-Ойл», що також підтверджується витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно №22347833 від 01.04.2009.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про недоведеність доводів позивача щодо введення продавцем в оману покупця щодо складу предмету купівлі-продажу, оскільки предметом продажу виступало майно, яке станом на момент укладення договору перебувало у власності ТОВ «Унірем-Ойл».
Окрім того, як вірно вказано судом першої інстанції, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2014 № 904/5157/13, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.08.2014 та набрало законної сили, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем-Ойл» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем-Сервіс»; Товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем-Сервіс-Плюс»; Товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем-Агро Плюс»; про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння встановлено, що оплата за спірним договором купівлі-продажу від 03.04.2009 була проведена з розрахункового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерлайнпром» (покупця) на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем-Ойл» у сумі 20651903,44грн., що, як зазначив суд при розгляді справи №904/5157/13 підтверджується платіжними дорученнями. Також обставини проведення розрахунків за договором купівлі-продажу від 03.04.2009р. були перевірені при розгляді справи №Б24/457-09 (ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2013р.), та встановлено, що грошові кошти у сумі 20651903,44грн. перераховані покупцем - ТОВ «Інтерлайнпром» на користь продавця ТОВ «Унірем-Ойл» згідно платіжних доручень від 09.04.2010р. та від 10.04.2009, тобто договір купівлі-продажу був виконаний сторонами, що свідчить про усвідомлення сторонами змісту укладеного правочину, правових наслідків, які виникли у кожної із стороні з його укладенням та які відповідали внутрішній волі сторін.
Як свідчать матеріали справи, на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2009 року у справі №10/236-09 (а.с. 154-166 том 2) за позовом ТОВ «Унірем-Сервіс» до ТОВ «Автоінвестцентр» про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності, в тому числі на спірний комплекс по переробці та зберіганню зернових культур потужністю 20 000 тон, яке ТОВ «Автоінвестцентр» отримало від ТОВ «Інтерлайнпром» як вклад до статутного капіталу, Комунальним підприємством «Криничанське бюро технічної інвентаризації» було проведено реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю «Унірем-Сервіс» (витяг №24242568 від 26.10.2009р. а.с. 153 том 2).
Обставини реєстрації та переходу права власності на спірний об'єкт також підтверджуються інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 60182471 від 30.05.2016.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком Господарського суду міста Києва про недоведеність позивачем існування обставин, передбачених ст. 230 ЦК України, з якими закон пов'язує визнання такого правочину недійсним на момент його вчинення.
До матеріалів справи позивачем, який не є стороною спірного правочину, не надано доказів в підтвердження того, що відповідач, як одна із сторін договору, навмисно ввів другу сторону, в оману щодо обставин, які мають істотне значення. Відповідних обставин судом апеляційної інстанції не встановлено.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що договір від 03.04.2009 купівлі-продажу комплексу по переробці та зберіганню зернових культур потужністю 20000 тон на рік (розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Криничанський район, смт. Щорськ, вул. Виконкоміська, 29-а), що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Унірем-Ойл» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерлайнпром» узгоджується з вимогами чинного законодавства та не суперечать ним.
Отже, зважаючи на встановлені обставини справи та враховуючи положення чинного законодавства України, колегія суддів визнає правомірним та обґрунтованим висновок Господарського суду міста Києва про відсутність підстав для визнання недійсним договору від 03.04.2009 купівлі-продажу комплексу по переробці та зберіганню зернових культур потужністю 20000 тон на рік (розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Криничанський район, смт. Щорськ, вул. Виконкоміська, 29-а), відповідно про відсутність підстав для задоволення позову.
Згідно з приписами ч.1 ст. 49 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта, позивача у справі.
Керуючись ст. 33, 34, 49, 99, 101, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем-Агро» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2016 у справі №910/3470/16 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2016 у справі №910/3470/16 залишити без змін.
3. Справу №910/3470/16 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.
Головуючий суддя Г.А. Жук
Судді С.Я. Дикунська
А.О. Мальченко