донецький апеляційний господарський суд
пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72
Е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua
Постанова
Іменем України
18.01.2017 справа № 905/1934/16
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючогоСкакун О.А.,
суддів:Татенко В.М. , Чернота Л.Ф. ,
за участю представників сторін:
від позивача:не з'явився,
від відповідача: від третьої особи:не з'явився, не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуФізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Слов'янськ Донецької області,
на ухвалу Господарського суду Донецької області
від12.12.2016
у справі№ 905/1934/16 (суддя Осадча А. М.)
за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Слов'янськ Донецької області,
до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаКомунального підприємства Миколаївської міської ради "Сервіскомуненерго", м. Миколаївка Донецької області, Миколаївська міська рада, м. Миколаївка Донецької області,
простягнення 33 376, 49 грн.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 18.08.2016 у справі № 905/1934/16, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31.10.2016, позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4.) до Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» (далі - КП «Сервіскомуненерго») задоволено повністю та стягнуто з відповідача на користь позивача безпідставно одержаної орендної плати у розмірі 33 376, 49 грн.
На виконання зазначеного рішення 06.09.2016 Господарським судом Донецької області було видано відповідний наказ.
До канцелярії Господарського суду Донецької області 29.11.2016 надійшла заява КП «Сервіскомуненерго» про розстрочення виконання рішення Господарського суду Донецької області від 18.08.2016 у справі № 905/1934/16 на 36 місяців зі сплатою заборгованості рівними частинами до 31.10.2019 по 927, 12 грн. щомісяця та 927, 29 грн. до 30.11.2019.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 12.12.2016 у справі № 905/1934/16 заяву КП «Сервіскомуненерго» було задоволено частково та розстрочено виконання рішення Господарського суду Донецької області від 18.08.2016 у цій справі рівними частинами зі сплатою по 1 854, 25 грн. щомісяця з січня 2017 року по червень 2018 року.
Позивач, не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 12.12.2016 у справі № 905/1934/16 та прийняти нову, якою у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду відмовити повністю. Заявник апеляційної скарги посилається на неправильне застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, а також неповне з'ясування фактичних обставин, що мають значення для справи. Зокрема, на думку апелянта, при винесенні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції допустив низку порушень, а саме: безпідставно визнав доведеною наявність обставин, які унеможливлюють виконання судового рішення; не врахував ступінь вини відповідача у виникненні спору; розстрочив виконання судового рішення на тривалий строк без індексації сум, що підлягають стягненню; не повідомив належним чином позивача про час і місце проведення судового засідання.
Представники позивача, відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача у судове засідання не з'явились, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином, а тому колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд справи за їх відсутності.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає, що ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню, виходячи з такого.
Згідно зі статтею 129 Конституції України обов'язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства.
Статтею 1291 Конституції України визначено, що саме держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 115 ГПК України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.
Винятком із загального порядку виконання рішень господарського суду є, зокрема, стаття 121 ГПК України, яка передбачає, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
Аналіз положень статей 116, 121 ГПК України і статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» дає підстави вважати, що ухвала господарського суду про розстрочення виконання рішення спрямована на забезпечення повного виконання рішення суду і відповідного судового наказу та є допоміжним процесуальним актом (документом) реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.
Відстрочення та розстрочення виконання судового рішення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до приписів статей 43, 33, 43 ГПК України саме на відповідача покладено обов'язок доведення існування відповідних підстав, а господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Виходячи зі змісту пункту 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 № 9, підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
До обставин, які ускладнюють виконання судового рішення належать, зокрема, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи - боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо. Такі висновки містяться в мотивувальній частині рішення Конституційного Суду України від 26.06.2013 у справі № 1-7/2013.
У заяві про відстрочення виконання рішення Господарського суду Донецької області від 18.08.2016 у справі № 905/1934/16 відповідач посилається на важкий фінансовий стан КП «Сервіскомуненерго», зумовлений невідповідністю тарифів на послуги підприємства фактичним витратам на їх надання, значним обсягом податкового боргу, відсутністю дотацій та субвенцій, а також заборгованістю населення перед КП «Сервіскомуненерго» за послуги питного водопостачання та водовідведення. Крім того, внаслідок проведення антитерористичної операції об'єкти виробничого призначення, які перебувають на балансі відповідача, як і інфраструктура міста в цілому, зазнали значних пошкоджень.
В обґрунтування своїх доводів відповідач надав належним чином засвідчені копії балансу (звіт про фінансовий стан) на 30.06.2016 (т. 1, а. с. 181-182), звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за І півріччя 2016 року (т. 1, а. с. 183-184), балансу (звіт про фінансовий стан) на 30.09.2016 (т. 2, а. с. 25-26), звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2016 року (т. 2, а. с. 22-23), акту про надзвичайну ситуацію від 07.07.2014 (т. 1, а. с. 198), а також оригінали довідки про обсяг заборгованості підприємства зі сплати податків та зборів станом на 01.12.2016 (т. 2, а. с. 17), довідки про обсяг заборгованості населення та підприємств, установ, організацій перед КП «Сервіскомуненерго» станом на 01.12.2016 (т. 2, а. с. 18).
Також відповідачем надані копії постанов Донецького окружного адміністративного суду за позовами Слов'янської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про стягнення з КП «Сервіскомуненерго» податкового боргу у 2015-2016 роках, виконання яких було розстрочено відповідними ухвалами цього суду (т. 1, а. с. 201-223).
На підтвердження можливості виконати судове рішення у майбутньому відповідачем також надано копії рішення Миколаївської міської ради № 06-IV-7 від 29.01.2016 «Про Програму економічного та соціального розвитку міста Миколаївка на 2016 рік» (т. 2, а. с. 4-7), № 27Х-7 від 22.07.2016 «Про звернення до депутатів Слов'янської міської ради з питань співпраці та підтримки фінансово-економічної діяльності КП Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» (т. 2, а. с. 8-12) та № 87 від 19.07.2016 «Про встановлення розміру тарифів на послугу із централізованого водовідведення» (т. 2, а. с. 16).
Позивач проти задоволення заяви про розстрочення виконання судового рішення заперечує, оскільки вважає, що спір виник з вини відповідача, а підстави, які унеможливлюють виконання рішення Господарського суду Донецької області, відсутні.
При вирішенні питання про розстрочення виконання рішення господарський суд повинен враховувати не тільки можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але й такі ж наслідки для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід'ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України» зазначено, що на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення випливає, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
У зв'язку з тим, що розстрочення виконання рішення продовжує період відновлення порушеного права позивача при її наданні необхідно враховувати закріплені в нормах національного матеріального права та Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, допустимі межі надання такого розстрочення.
Колегія суддів погоджується з доводами заявника апеляційної скарги, що спір виник саме внаслідок неправомірних дій КП «Сервіскомуненерго», адже предметом позову була вимога про повернення безпідставно сплачених сум орендної плати. Тобто, КП «Сервіскомуненерго», незважаючи на скасування орендної плати за користування комунальним майном статтею 7 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», не заперечувало проти зарахування такої плати за договором оренди, однак вважає неможливим своєчасно повернути суми, для отримання яких у відповідача не було достатніх правових підстав.
При цьому колегія суддів зауважує, що посилання відповідача на тяжке фінансове становище КП «Сервіскомуненерго» не є безумовною підставою для задоволення заяви про розстрочення виконання судового рішення, а вимагають встановлення відповідного балансу інтересів сторін.
Як свідчать відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і статут КП «Сервіскомуненерго», власником підприємства є Миколаївська міська рада; статутний фонд підприємства становить 6 157 503, 35 грн.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Миколаївської міської ради № 27-Х-7 від 22.07.2016 затверджено проект Програми сумісної фінансової підтримки комунального підприємства Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» на 2016 рік (т. 2, а. с. 8-12). Цим рішенням передбачено надання фінансової підтримки КП «Сервіскомуненерго» за рахунок Слов'янського та Миколаївського міських бюджетів для забезпечення стабільної роботи підприємства відповідача.
Водночас Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 є суб'єктом підприємницької діяльності без створення юридичної особи та одноособово несе комерційний ризик такої діяльності, самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
За таких обставин колегія суддів вважає, що продовження періоду виконання судового рішення шляхом його розстрочення завдає більшої шкоди інтересам стягувача, аніж сприяє належному виконанню рішення, а тому інтереси останнього не можуть превалювати над необхідністю своєчасного поновлення порушеного права позивача.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місце розташування КП «Сервіскомуненерго», як і місце проживання ФОП ОСОБА_4, зареєстровано у Слов'янському районі Донецької області, а тому обставини, пов'язані зі здійсненням антитерористичної операції на території Донецької області, не можуть тлумачитися судом виключно на користь боржника.
На думку колегії суддів висновок місцевого господарського суду про розстрочення виконання судового рішення не відповідає приписам чинного законодавства і наявним у справі доказам, а також суперечить принципам справедливості, доцільності, ефективності та балансу інтересів сторін.
Таким чином, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення заяви відповідача про розстрочення виконання рішення Господарського суду Донецької області від 18.08.2016 у справі № 905/1943/16, а тому оскаржувана ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню.
Щодо доводів заявника апеляційної скарги про неналежне повідомлення позивача про час та місце проведення судового засідання колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до статті 121 ГПК України строк розгляду заяви про розстрочення виконання рішення становить 10 днів.
Ураховуючи приписи статей 50-51 ГПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після календарної дати, якою визначено його початок. У випадку, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.
Оскільки заява КП «Сервіскомуненерго» про розстрочення виконання судового рішення надійшла до канцелярії Господарського суду Донецької області та була прийнята до розгляду 30.11.2016, строк розгляду такої заяви спливає 12.12.2016.
Як встановлено статтею 87 ГПК України, ухвали надсилаються сторонам і третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття.
Штамп Господарського суду Донецької області, свідчить про те, що ухвала від 08.12.2016 про відкладення розгляду заяви у цій справі надана до пересилання 08.12.2016, тобто у встановлений статтею 87 ГПК України строк (т. 1, а. с. 231, зворот).
Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції не припустився порушення норм процесуального права щодо повідомлення сторін про час та місце розгляду заяви, а тому підстави для скасування оскаржуваної ухвали з цих мотивів відсутні.
Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ФОП ОСОБА_4 підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Донецької області від 12.12.2016 у справі № 905/1943/16 - скасуванню з наведених вище підстав.
Відповідно до статті 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Слов'янськ Донецької області, на ухвалу Господарського суду Донецької області від 12.12.2016 у справі № 905/1934/16 задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Донецької області від 12.12.2016 у справі № 913/397/16 скасувати.
У задоволенні заяви Комунального підприємства «Сервіскомуненерго», м. Слов'янськ Донецької області, про розстрочення виконання рішення Господарського суду Донецької області від 18.08.2016 у справі № 905/1934/16 відмовити.
Стягнути з Комунального підприємства «Сервіскомуненерго» (84182, Донецька область, м. Миколаївка, вул. 50-річчя Слов'янської ТЕС, 22, код ЄДРПОУ 36209174) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 1 378, 00 грн.
Господарському суду Донецької області видати відповідні накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий О.А. Скакун
Судді: В.М. Татенко
Л.Ф. Чернота