Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 676-311, факс 7-44-62
"18" січня 2017 р. Справа № 927/1152/15
КРЕДИТОР: Чернігівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернігівській області
14000, м. Чернігів, вул. Хлібопекарська, 6
Боржник: Закрите акціонерне товариство «Інтерліс»
14001, м. Чернігів, вул. Ціолковського, 11
про визнання боржника банкрутом
Суддя А.С.Сидоренко
Представники учасників провадження у справі про банкрутство:
від кредиторів: ОСОБА_1 - предст. ОСОБА_2, договір про надання правової допомоги від 26.07.2016р.; ОСОБА_3 - предст. Чернігівської міської ради, дов. від 28.11.2016р. № 3-24/1366; ОСОБА_4 - предст. Новозаводського ВДВС міста Чернігова ГТУЮ у Чернігівській області, дов. від 18.01.2017р.
від боржника: не з'явився
В судовому засіданні взяла участь розпорядник майна боржника - арбітражний керуючий ОСОБА_5
Державною податковою інспекцією у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області (надалі - кредитор) подана заява про порушення справи про банкрутство закритого акціонерного товариства «Інтерліс» (надалі - боржник) на підставі ст. ст. 10, 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі - Закон про банкрутство), яка ухвалою господарського суду Чернігівської області від 21.10.2015р. була прийнята до розгляду.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 18.01.2016р. порушено провадження у справі про банкрутство, визнано вимоги Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області в розмірі 657 691,55 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого ОСОБА_5.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 10.03.2016р., залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2016р., визнано грошові вимоги Чернігівської міської ради в сумі 1 561 433,76 грн.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 24.03.2016р. затверджено реєстр вимог кредиторів до якого включені вимоги:
- Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області в розмірі 657 691,55 грн. із задоволенням у третю чергу.
- Чернігівської міської ради у розмірі 1 561 433,76 грн., з яких 1 560 321,64 грн. із задоволенням у четверту чергу та 1 112,12 грн. - у шосту чергу, а також 2756,00 грн. судового збору за подання заяви із задоволенням у першу чергу.
- Управління Пенсійного Фонду України в м. Чернігові в розмірі 4501,47 грн. із задоволенням у шосту чергу, які погашаються у ліквідаційній процедурі.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 21.06.2016р., залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2016р., визнано грошові вимоги ОСОБА_2 в сумі 2 067 455,09 грн. із включенням до шостої черги задоволення вимог кредиторів та 2756,00 грн. судового збору до першої черги задоволення, а грошові вимоги в сумі 3 189 299,67 грн. - відхилено.
Постановою господарського суду Чернігівської області від 30.06.2016р., залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2016р., припинено процедуру розпорядження майном боржника та повноваження розпорядника майна - арбітражного керуючого ОСОБА_5, боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_6
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 11.07.2016р. зупинено провадження у справі до закінчення розгляду апеляційної скарги на вказану вище постанову господарського суду Чернігівської області від 30.06.2016р. та повернення матеріалів справи до місцевого господарського суду.
Постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2016р. скасовані ухвали господарського суду Чернігівської області від 10.03.2016р., від 21.06.2016р. та постанова Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2016р. з передачею справи (в частині розгляду грошових вимог ОСОБА_2 та Чернігівської міської ради) на новий розгляд до господарського суду Чернігівської області.
Іншою постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2016р. скасовані постанова господарського суду Чернігівської області від 30.06.2016р. та постанова Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2016р., справу передано на новий розгляд до господарського суду Чернігівської області.
14 листопада 2016 року матеріали справи № 927/1152/15 після перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку судами вищих інстанцій, були повернуті до господарського суду Чернігівської області.
На підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Чернігівської області від 14.11.2016р. № 02-01/72/16 був призначений повторний автоматичний розподіл справи № 927/1152/15, внаслідок якого для її розгляду визначено суддю А.С.Сидоренка.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 17.11.2016р. поновлено провадження у справі, розгляд заяв Чернігівської міської ради та ОСОБА_2 призначено до розгляду в судовому засіданні з викликом представників сторін.
Ухвалами господарського суду Чернігівської області від 18.11.2016р. та від 05.12.2016р. призначено до розгляду в судовому засіданні заяви про визнання кредиторських вимог до боржника:
- Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області в сумі 691 191,71 грн. та 2756,00 грн. судового збору;
- Чернігівської міської ради в сумі 1 191 568,97 грн. та 2756,00 грн. судового збору;
- Новозаводського відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області в сумі 157 343,73 грн. та 2756,00 грн. судового збору.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 29.11.2016р. здійснено заміну державної податкової інспекції у місті Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області її правонаступником - Чернігівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Чернігівській області.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 12.12.2016р. припинено провадження у справі в частині розгляду заяви Чернігівської міської ради про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 1 191 568,97 грн. та 2756,00 грн. судового збору.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 26.12.2016р. розгляд кредиторських вимог був відкладений на 18.01.2017р.
Чернігівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернігівській області була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується розпискою її представника про отримання ухвали від 26.12.2016р., однак не скористалася своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні.
Боржник в судове засідання не з'явився. Ухвали господарського суду, що направлялися на адресу боржника, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, були повернуті до суду за закінченням терміну зберігання.
За таких обставин, боржник вважається таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяв по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:
Згідно ст. 23 Закону про банкрутство, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Кредитор, за заявою якого порушено провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.
Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
18 січня 2016 року на офіційному веб - сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет було оприлюднено оголошення про порушення справи про банкрутство боржника за № 27322.
17 лютого 2016 року до господарського суду Чернігівської області надійшла заява Чернігівської міської ради про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 1 561 433,76 грн. (1 560 321,64 грн. - основна сума заборгованості, 1 112,12 грн. - штрафні санкції) та 2756,00 грн. судового збору.
В обґрунтування заявлених грошових вимог кредитор вказав на існування заборгованості по сплаті орендної плати за земельні ділянки комунальної власності за 2012, 2014 та 2015 роки.
Вимоги Чернігівської міської ради були визнані розпорядником майна боржника в повному обсязі.
Проти вимог Чернігівської міської ради заперечив ОСОБА_2, мотивуючи свої заперечення тим, що вимоги з податку на землю (платі за оренду землі) в розмірі 657 691,55 грн., за одним договором оренди землі, були двічі включені до реєстру вимог кредиторів ЗАТ «Інтерліс» (за ДПІ у м.Чернігові та Чернігівською міською радою). При цьому, посилаючись на положення ст. ст. 41, 61 Податкового кодексу України, ОСОБА_2 вважає, що Чернігівська міська рада не є кредитором (контролюючим органом та органом стягнення) за грошовими вимогами з податку на землю (плати за оренду землі).
06 грудня 2016 року Чернігівською міською радою подано додаткові пояснення (том 5, а.с. 245, 246) в яких кредитор вказує, що розмір заборгованості боржника по сплаті орендної плати за земельні ділянки комунальної власності за 2012, 2014 та 2015 роки складає 1 124 095,76 грн.
В судовому засіданні представник кредитора також просив визнати грошові вимоги Чернігівської міської ради в розмірі 1 124 095,76 грн.
На думку господарського суду, відповідні вимоги підлягають визнанню судом, виходячи з наступного:
11 грудня 2002 року між Чернігівською міською радою (Орендодавець) та ЗАТ «Інтерліс» (Орендар) було укладено Договір оренди земельної ділянки.
За умовами цього Договору, Орендодавець передає, а Орендар бере у довгострокову оренду земельні ділянки, згідно з рішенням сесії Чернігівської міської ради від 12.09.2002р., що знаходяться за адресою: 1) м. Чернігів, вул. Ціолковського, 11, площею 44 990 м2 (цільове призначення - землі промисловості, транспорту, зв'язку та іншого призначення - обробка деревини та виробництво виробів з деревини); 2) м. Чернігів, вул. Коцюбинське шосе, 1, площею 21 080 м2 (цільове призначення - землі промисловості, транспорту, зв'язку та іншого призначення - обробка деревини та виробництво виробів з деревини).
Орендар зобов'язався вносити орендну плату на рівні земельного податку до 10 числа місяця наступного за звітним на рахунок, визначений податковою інспекцією у м. Чернігові (п. 1.1., 3.1 Договору оренди). За невиконання або неналежне виконання Договору кожна із сторін несе перед іншою стороною відповідальність, передбачену чинним законодавством України (п. 6 Договору оренди).
Відповідно до умов п. 2.1, Договір оренди земельної ділянки від 11.12.2002р. укладений строком на 25 років.
08 січня 2009 року між Чернігівською міською радою та ЗАТ «Інтерліс» було укладено Додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки, якою внесені зміни в частині встановлення розміру орендної плати, а саме: орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3,0 відсотка нормативної грошової оцінки землі.
Згідно ст. 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.
У відповідності з ст. 287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Поданими Чернігівською міською радою та Чернігівською ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області документами підтверджується факт подання боржником податкових декларацій з плати за землю в електронному вигляді за 2012 рік - 04.04.2013р., за 2014 рік - 26.01.2015р., за 2015 рік - 23.01.2015р.
Враховуючи вищевказані положення законодавства, зобов'язання по сплаті орендної плати за 2012, 2014, 2015 роки виникли у боржника до порушення провадження у справі.
Відповідно до поданих декларацій сума заборгованості по сплаті орендної плати за земельні ділянки комунальної власності за 2012, 2014 та 2015 роки складає 1 124 095,76 грн. (345 984,55 грн. + 345 984,55 грн. + 432 126,66 грн.).
При цьому судом відхиляються заперечення ОСОБА_2 про подвійне включення до реєстру вимог кредиторів вимог з податку на землю (платі за оренду землі), оскільки Чернігівською ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області при зверненні до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ЗАТ «Інтерліс» були заявлені безспірні вимоги в частині заборгованості по сплаті орендної плати за земельні ділянки комунальної власності за 2013 рік в сумі 345 984,55 грн.
Також, не можуть бути взяті до уваги посилання ОСОБА_2 на відсутність права у Чернігівської міської ради на звернення до суду із заявою про визнання грошових вимог по заборгованості з орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, адже орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, водночас, є передбаченим Договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі», п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України), та - є однією з форм плати за землю (податку на майно) як місцевого податку нарівні із земельним податком (п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10, п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14, п.п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України). Разом з тим, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме Договір оренди такої земельної ділянки (ч. 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі», п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України). У зв'язку з цим, та, оскільки орендну плату за землю орендар вносить орендодавцеві (ст. 21 Закону України «Про оренду землі», ст. 288 Податкового кодексу України), то право на стягнення заборгованості з орендної плати має орендодавець шляхом звернення до відповідного господарського суду в установленому ГПК України порядку (п.п. 1.3 п. 1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» № 6 від 17.05.2011р.).
За таких обставин, грошові вимоги Чернігівської міської ради в розмірі 1 124 095,76 грн. визнаються господарським судом із зобов'язанням розпорядника майна боржника включити їх до ІІІ черги вимог кредиторів, як вимоги щодо сплати податків.
25 квітня 2016 року до господарського суду Чернігівської області надійшла заява ОСОБА_2 про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 5 256 804,82 грн. та 2 756,00 грн. судового збору.
09 червня 2016 року кредитором подана заява від 08.06.2016р. (том 3, а.с. 85, 86) про виправлення арифметичної помилки, допущеної при розрахунку суми кредиторських вимог. З урахуванням даної заяви, сума кредиторських вимог ОСОБА_2 до боржника становить 5 256 754,76 грн.
22 грудня 2016 року до господарського суду Чернігівської області кредитором - фізичною особою ОСОБА_2 подана заява від 21.12.2016р. про включення до реєстру вимог кредиторів (I черга задоволення вимог кредиторів) судовий збір в сумі 15 433,60 грн., сплачений за подання апеляційних та касаційних скарг на ухвали суду від 10.03.2016р. та від 21.06.2016р., та постанову від 30.06.2016р.
В обґрунтування заявлених грошових вимог кредитор посилається на невиконання боржником взятих на себе зобов'язань щодо повернення позики, наданої згідно договорів позики (зворотної фінансової допомоги) від 25.11.2004р., від 03.02.2005р. № 1, від 23.08.2006р. № 7-к та від 02.08.2010р.
Вимоги ОСОБА_2 були визнані розпорядником майна боржника в повному обсязі (лист від 13.05.2016р. № 02-01/42) (том 2, а.с. - 221).
Проти вимог ОСОБА_2 заперечила Чернігівська міська рада, мотивуючи свої заперечення тим, що кредитором не були подані належні докази на підтвердження факту існування заборгованості.
Також, Чернігівська міська рада посилається на відсутність в матеріалах справи належних доказів звернення ОСОБА_2 до суду із заявою про визнання кредиторських вимог до боржника у встановлений Законом про банкрутство тридцятиденний строк, у зв'язку з чим останній не є конкурсним кредитором.
Крім того, Чернігівська міська рада зазначає, що ухвалою господарського суду Чернігівської області від 01.07.2010р. було порушено провадженні у справі № 16/151б/55б про банкрутство закритого акціонерного товариства «Інтерліс», про що в газеті «Голос України» (№ 145 (4895) від 06 серпня 2010 року) було опубліковано відповідне оголошення. Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 26.10.2010р. затверджений реєстр вимог кредиторів з включенням до нього, зокрема грошових вимог ОСОБА_2 в сумі 191 893,28 грн. (четверта черга задоволення), та зазначенням про те, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, вважаються погашеними. Таким чином, на думку Чернігівської міської ради, враховуючи укладання договорів позики (зворотної фінансової допомоги) до публікації оголошення про порушення справи про банкрутство), грошові вимоги ОСОБА_2, що виникли до 26.10.2010р. мали бути заявлені останнім в межах справи № 16/151б/55б.
Щодо безготівкового переказу ОСОБА_2 грошових коштів на рахунок ЗАТ «Інтерліс», передачею ним готівки до каси товариства, а також відображення результатів операції з отримання позики в бухгалтерському та податковому обліку боржника, Чернігівська міська рада зазначає, що відповідні дії були проведені з порушенням приписів чинного законодавства України щодо їх документального відображення, зокрема Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», постанови Національного банку України від 21.01.2004р. № 22 «Про затвердження Інтрукції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004р. № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».
Як вбачається з матеріалів справи, 25.11.2004р., 03.02.2005р., 23.08.2006р. та 02.08.2010р. між фізичною особою ОСОБА_2 (Кредитор) та закритим акціонерним товариством «Інтерліс» (Боржник) були укладені договори позики (зворотної фінансової допомоги) (надалі - Договори), за умовами яких позика надається шляхом:
перерахування безготівкових коштів на банківський рахунок Боржника;
оплати Кредитором послуг та/або майна, що поставляються Боржнику, з наступним оформленням акту звірки, де вартість оплачених послуг/майна визнаються сторонами боргом за Договорами;
внесенням Кредитором готівки в касу Боржника.
Будь - які кошти перераховані або внесені в касу Боржника від Кредитора на протязі дії Договорів незалежно від призначення платежу, можуть бути визнані сторонами боргом за Договорами.
На підтвердження факту виконання кредитором умов Договорів, зокрема щодо внесення готівки в касу боржника, кредитором надані оригінали квитанцій до прибуткових касових ордерів на загальну суму 1 846 000,00 грн., а саме:
до договору позики № 7-к (зворотної фінансової допомоги) від 23.08.2006р.: № 79 від 02.06.2010р. на суму 140 000,00 грн., № 80 від 07.06.2010р. на суму 110 000,00 грн., № 81 від 14.06.2010р. на суму 120 000,00 грн., № 82 від 17.06.2010р. на суму 140 000,00 грн., № 83 від 24.06.2010р. на суму 130 000,00 грн., № 84 від 01.07.2010р. на суму 125 000,00 грн., загалом на суму 765 000,00 грн.;
до договору позики (зворотної фінансової допомоги) від 02.08.2010р.: № 85 від 02.08.2010р. на суму 138 000,00 грн., № 86 від 06.08.2010р. на суму 143 000,00 грн., № 87 від 20.08.2010р. на суму 135 000,00 грн., № 88 від 09.09.2010р. на суму 130 000,00 грн., № 89 від 17.09.2010р. на суму 125 000,00 грн., № 90 від 10.11.2010р. на суму 140 000,00 грн., № 91 від 22.11.2010р. на суму 130 000,00 грн., № 92 від 16.12.2010р. на суму 140 000,00 грн., загалом на суму 1 081 000,00 грн.
Крім того, на підтвердження факту виконання взятих на себе зобов'язань за Договорами в частині надання позики, у т.ч. і шляхом оплати послуг та майна, кредитором надані виписки ПАТ «МАРФІН БАНК» (засвідчені штампом та підписом службової особи банківської установи) по особовим рахункам № 26204400011 за період з 01.10.2004р. по 08.09.2011р. та № 26200000020294980 за період з 01.10.2004р. по 21.06.2012р. (зазначені в них суми, сплачені в якості зворотної безпроцентної фінансової допомоги згідно Договорів від 25.11.2004р. та від 03.02.2005р., а також в якості оплати послуг та майна, знайшли своє відображення у наведених нижче актах звірок взаємних розрахунків, які згідно умов Договорів є доказами існування боргу за ними).
Умовами договорів передбачено, що:
строк надання позики до 25.11.2009р.; строк користування позикою до 25.11.2014р. (договір від 25.11.2004р.);
строк надання позики до 03.02.2010р.; строк користування позикою до 03.02.2015р. (договір від 03.02.2005р. № 1);
строк надання позики до 23.08.2011р.; строк користування позикою до 23.08.2014р. (договір від 23.08.2006р. № 7-к);
строк надання позики до 02.08.2012р.; строк користування позикою до 02.08.2015р. (договір від 02.08.2010р.).
Сума заборгованості за Договорами становить 5 256 754,76 грн., що підтверджується наступними актами звірок:
взаємних розрахунків за період з 01.11.2004р. по 31.12.2012р. за договором позики від 25.11.2004р., згідно якого станом на 31.12.2012р. сума заборгованості за даним договором становить 53 600,00 грн.;
взаємних розрахунків за період з 01.01.2005р. по 31.12.2012р. за договором позики № 1 від 03.02.2005р., згідно якого станом на 31.12.2012р. сума заборгованості за даним договором становить 979 448,62 грн.;
взаємних розрахунків за період з 01.08.2006р. по 31.12.2012р. за договором позики № 7 від 23.08.2006р., згідно якого станом на 31.12.2012р. сума заборгованості за даним договором становить 2 286 879,08 грн.;
взаємних розрахунків за період з 01.08.2010р. по 31.12.2012р. за договором позики від 02.08.2010р., згідно якого станом на 31.12.2012р. сума заборгованості за даним договором становить 1 936 827,06 грн.
Як було встановлено під час розгляду заяви ОСОБА_2 про визнання кредиторських вимог до боржника, ухвалою господарського суду Чернігівської області від 01.07.2010р. порушено провадження у справі про банкрутство закритого акціонерного товариства «Інтерліс», про що в газеті «Голос України» (№ 145 (4895) від 06 серпня 2010р.) було опубліковано відповідне оголошення (справа № 16/151б/55б).
В межах справи № 16/151б/55б про банкрутство ЗАТ «Інтерліс» ОСОБА_2 була подана заява про визнання кредиторських вимог в сумі 191 893,28 грн. Як на підставу виникнення права вимоги кредитор посилався на договір позики № 7-к (зворотної фінансової допомоги) від 23.08.2006р. В якості доказів на підтвердження факту виконання умов вказаного договору кредитором надані оригінали меморіальних договорів на загальну суму 191 893,28 грн. (№ 949 від 24.03.2008р. на суму 100 000,00 грн.; № 2139, № 2140, № 2141 та № 2142 від 29.12.2008р. на суму 31 568,40 грн., на суму 1536,55 грн., на суму 8308,80 грн. та на суму 800,00 грн.; № 2408, № 2409 та № 2410 від 30.09.2009р. на суму 725,05 грн., на суму 1416,70 грн. та на суму 13 902,73 грн.; № 2911, № 2912 та № 2913 від 19.03.2010р. на суму 895,26 грн., на суму 31 543,43 грн. та на суму 1196,36 грн.).
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 26.10.2010р. по справі № 16/151б/55б визнані та включені до реєстру вимог кредиторів, зокрема вимоги ОСОБА_2 в сумі 191 893,28 грн. (четверта черга задоволення).
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 26.04.2011р. по справі № 16/151б/55б затверджено Мирову угоду від 20.04.2011р., укладену між боржником - ЗАТ «Інтерліс» та кредиторами, зокрема ОСОБА_2, та за умовами якої розстроченню на 24 місяці зі сплатою рівними частинами підлягає заборгованість боржника перед ОСОБА_2 по 7995,55 грн. щомісячно з вересня 2011р. по вересень 2013р., останній платіж 7995,63 грн.; провадження у справі було припинено.
Згідно з ч. 8 ст. 39 Закону про банкрутство (в редакції до 18.01.2013р.), у разі невиконання мирової угоди кредитори можуть пред'явити свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою. У разі порушення провадження у справі про банкрутство цього ж боржника обсяг вимог кредиторів, щодо яких було укладено мирову угоду, визначається в межах, передбачених зазначеною мировою угодою.
Норма аналогічного змісту міститься і в чинній редакції Закону про банкрутство (ч. 9 ст. 82).
Як вбачається з матеріалів справи (довідка від 25.05.2016р.) (том 3, а.с. - 53), розрахунки згідно з умовами Мирової угоди, укладеної 20.04.2011р., зокрема в частині погашення заборгованості ЗАТ «Інтерліс» перед кредитором ОСОБА_2 в сумі 191 893,28 грн., яка виникла на підставі договору позики № 7-к (зворотної фінансової допомоги) від 23.08.2006р., зроблені не були. Доказів на спростування даного факту сторонами надано не було.
Таким чином, включення ОСОБА_2 до суми кредиторських вимог заборгованість в сумі 191 893,28 грн., є правомірним.
Заперечення Чернігівської міської ради не можуть бути прийняті судом до уваги, виходячи з наступного:
за правилами ст. ст. 32, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються такими засобами:
письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;
поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Незважаючи на відсутність платіжних доручень, подані ОСОБА_2 докази у сукупності підтверджують його грошові вимоги до боржника, оскільки зміст актів звірки, підписаних кредитором та боржником, узгоджується зі змістом виписок по особовим рахункам ОСОБА_2, засвідчених підписом посадових осіб та печаткою банківської установи, а також додатково підтверджується оригіналами квитанцій до прибуткових касових ордерів. Також, суд враховує, що частина вимог ОСОБА_2 була визнана господарським судом під час розгляду справи № 16/151б/55б.
Чернігівська міська рада не надала доказів на спростування кредиторських вимог ОСОБА_2
На вимогу суду надати акти перевірок закритого акціонерного товариства «Інтерліс» або інші документи щодо фактичного проведення між ОСОБА_2 та боржником фінансових операцій, листом від 10.12.2016р. № 3181/9/28-22-10-00-10 (том 5, а.с. - 270) Чернігівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернігівській області повідомила, що до архіву був переданий акт перевірки ЗАТ «Інтерліс» щодо проведення між ОСОБА_2 та боржником фінансових операцій за № 381 від 10.05.2011р.; за інформацією відділу матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури - надати матеріали перевірки немає можливості, оскільки станом на 09.12.2016р. відповідні матеріали були передані на списання.
Порушення боржником вимог законодавства щодо проведення готівкових розрахунків може бути підставою для притягнення його до відповідальності, а не підставою для відхилення вимог ОСОБА_2
Щодо питання визначення дати звернення кредитора ОСОБА_2 до суду із заявою про визнання кредиторських вимог до боржника, суд вважає за необхідне зазначити наступне:
відповідно до ч. 4 ст. 51 Господарського процесуального кодексу України, процесуальна дія, для якої встановлено строк, може бути вчинена до 24-ї години останнього дня строку. Якщо позовну заяву, відзив на позовну заяву, заяву про перегляд рішення та інші документи здано на пошту чи телеграф до 24-ї години останнього дня строку, строк не вважається пропущеним.
Згідно відбитку штампу відділу поштового зв'язку на конверті (том 2, а.с. - 181), датою здачі поштового відправлення до органу зв'язку значиться дата - 14.02.2016р. Разом з тим, згідно відмітки загального відділу господарського суду Чернігівської області на першому аркуші заяви про визнання кредиторських вимог до боржника (том 2, а.с. - 145), датою надходження заяви до суду є 25.04.2016р. (вх. № 925).
З метою з'ясування питання щодо дати поштового відправлення (зазначений на конверті штрихкодовий ідентифікатор № 0737700014650) господарським судом Чернігівської області направлений відповідний запит (від 17.05.2016р. № 927/1152/15/754/16) на адресу Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» (том 2, а.с. - 240).
Згідно відповіді Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» (лист від 25.05.2016р. № 532-Т-1404) (том 3, а.с. - 7), за результатами перевірки Київської обласної дирекції УДППЗ «Укрпошта» встановлено, що за пересувним відділенням поштового зв'язку № 13 Центру поштового зв'язку № 10 м. Вишгород 16.02.2016р. прийнятий до пересилання рекомендований лист № 0737700014650 на адресу господарського суду Чернігівської області (14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20); вказаний лист відправлений за призначенням 21.04.2016р. При цьому, УДППЗ «Укрпошта» зазначило, що відповідні дії є наслідком неналежного виконання працівником відділу поштового зв'язку своїх службових обов'язків.
27 травня 2016р. на адресу Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» господарським судом Чернігівської області направлений повторний запит (від 27.05.2016р. № 927/1152/15/795/16) (том 3, а.с. 5 - 6) з вказаного вище питання.
Листом від 03.06.2016р. № 532-Т-1501 (том 3, а.с. - 95) Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта» повідомило про те, що за повідомленням Київської обласної дирекції УДППЗ «Укрпошта» рекомендований лист № 0737700014650 прийнятий до пересилання 16.02.2016р. При цьому, УДППЗ «Укрпошта» повідомило, що на календарному штемпелі працівником відділення не була змінена дата, а тому на конверті марки погашені 14.02.2016р. На підтвердження даної обставини УДППЗ «Укрпошта» були надіслані, зокрема копії квитанції про приймання вищевказаного листа, датованої 16.02.2016р., накладної на відправлену пошту, датованої 21.04.2016р. та накладної № 0737302048315, датованої 21.04.2016р. (том 3, а.с. 96 - 100). Повторно УДППЗ «Укрпошта» зазначило, що відповідні дії є наслідком неналежного виконання працівником відділу поштового зв'язку своїх службових обов'язків.
Таким чином, заява ОСОБА_2 про визнання кредиторських вимог до боржника є такою, що подана у встановлений Законом про банкрутство тридцятиденний строк, а тому грошові вимоги підлягають включенню до IV черги задоволення вимог кредиторів в заявленій сумі.
Також, матеріалами справи підтверджується факт сплати ОСОБА_2 судового збору в розмірі 15 433,60 грн. за розгляд заяви про визнання кредиторських вимог та за подання апеляційних та касаційних скарг. Ці вимоги визнаються господарським судом із зобов'язання розпорядника майна включити їх до І черги реєстру вимог кредиторів.
11 липня 2016 року до господарського суду Чернігівської області надійшла заява Новозаводського відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 157 343,73 грн. та 2756,00 грн. судового збору.
Грошові вимоги до боржника в сумі 157 343,73 грн. ґрунтується на зобов'язанні боржника сплатити виконавчий збір за невиконання рішень майнового характеру у строк, встановлений для самостійного його виконання, згідно постанов про стягнення виконавчого збору від 20.05.2013р., від 06.11.2013р., від 20.01.2014р., від 16.04.2014р., від 30.04.2014р., від 15.05.2014р., від 30.05.2014р., від 13.08.2014р., від 21.08.2014р., від 22.08.2014р., від 11.11.2014р., від 26.11.2014р. та від 26.01.2015р. і підтверджуються наданими кредитором оригіналами вказаних вище постанов.
Розглянувши заяву кредитора, господарський суд вважає за необхідне грошові вимоги останнього визнати у заявленому розмірі з наступним включенням їх до реєстру вимог кредиторів. При цьому, грошові вимоги в сумі 157 343,73 грн. підлягають включенню до VI черги задоволення вимог кредиторів, оскільки заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, а тому Новозаводський відділ державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області не є конкурсним кредитором.
29 серпня 2016 року до господарського суду Чернігівської області надійшла заява Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 691 191,71 грн. та 2756,00 грн. судового збору.
Як вбачається з поданої заяви кредиторські вимоги складаються із заборгованості:
- по податку на додану вартість в сумі 690 468,47 грн., у т.ч.:
243 775,00 грн. - основний платіж, визначений податковими деклараціями з податку на додану вартість від 22.04.2014р. на суму 54 938,00 грн., від 20.05.2014р. на суму 37 920,00 грн., від 20.06.2014р. на суму 75 509,00 грн., від 20.11.2014р. на суму 3704,00 грн., від 22.12.2014р. на суму 8624,00 грн., від 20.03.2015р. на суму 24 440,00 грн., від 20.04.2015р. на суму 9870,00 грн., а також податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_1 від 19.05.2015р. на суму 28 770,00 грн., прийнятим за результатами камеральної (електронної) перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ЗАТ «ІНТЕРЛІС» (код 32094901) за березень 2015р. (акт від 05.05.2015р. № 504/25-26-15-01-39);
414 789,92 грн. - пеня, нарахована 13.03.1026р. на підставі ст. 129 Податкового кодексу України;
31 903,55 грн. - штрафні (фінансові) санкції, нараховані 28.10.2013р., 27.11.2013р., 26.12.2013р., 28.01.2014р., 26.02.2014р., 28.03.2014р., 25.04.2014р., 06.08.2014р., 05.09.2014р., 06.10.2014р., 28.10.2014р., 30.01.2015р., 19.05.2015р. та 09.07.2015р. (податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4, № НОМЕР_5, № НОМЕР_6, № НОМЕР_7, № НОМЕР_8, № НОМЕР_9, № НОМЕР_10, № НОМЕР_11, № НОМЕР_12, № НОМЕР_13, № НОМЕР_1 та № НОМЕР_14) за наслідками камеральних (електронних) перевірок даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість перевірки податкової декларації з податку на додану вартість ЗАТ «ІНТЕРЛІС» (код 32094901) за серпень 2013р., за вересень 2013р., за жовтень 2013р., за грудень 2013р., за листопад 2013р., за січень 2014р., за лютий 2014р., за червень 2014р., за липень 2014р., за серпень 2014р., за вересень 2014р., за грудень 2014р., за березень 2015р. та за травень 2015р. (акти від 18.10.2013р. № 247/22/32094901, від 20.11.2013р. № 401/22/32094901, від 20.12.2013р. № 436/22/32094901, від 17.01.2014р. № 55/22/32094901, від 19.02.2014р. № 117/22/32094901, від 19.03.2014р. № 331/22/32094901, від 17.04.2014р. № 510/22/32094901, від 05.08.2014р. № 498/25-26-15-01-39, від 03.09.2014р. № 621/25-26-15-01-39, від 03.10.2014р. № 800/25-26-15-01-39, від 27.10.2014р. № 896/25-26-15-01-39, від 27.01.2015р. № 157/25-26-15-01-39, від 05.05.2015р. № 504/25-26-15-01-39 та від 08.07.2015р. № 672/25-26-15-01-39), а також 22.05.2014р. та 09.04.2015р. (податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_15 та № НОМЕР_16) за наслідками перевірок своєчасності сплати податку на додану вартість (акти від 15.05.2014р. № 327/25-26/15-01-39 та від 08.04.2015р. № 467/25-26/15-01-39);
- по податку на прибуток підприємства в сумі 723,24 грн., у т.ч.:
16,00 грн. - основний платіж, визначений податковою декларацією з податку на прибуток підприємства від 03.03.2015р.
707,24 грн. - пеня, на підставі ст. 129 Податкового кодексу України.
Розглянувши заяву Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області, суд вважає за необхідне грошові вимоги останнього визнати в сумі 275 694,55 грн. з включенням до VI черги задоволення вимог кредиторів, оскільки заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, а тому податковий орган не є конкурсним кредитором.
Щодо пені, нарахованої кредитором на суму заборгованості по податку на додану вартість, суд вважає за необхідне зазначити наступне:
згідно ст. 19 Закону про банкрутство, мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.
Згідно п.п. 129.3.3 п. 129.3 ст. 129 Податкового кодексу України, нарахування пені закінчується, зокрема у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України).
Як вбачається з наданого кредитором розрахунку пені, нарахованої на суму заборгованості по податку на додану вартість, відповідні нарахування були здійснені 13.03.2016р. на суму податкового боргу, яка виникла до порушення провадження у справі про банкрутство. Однак, враховуючи наведені вище приписи чинного законодавства України, а також те, що ухвалою господарського суду Чернігівської області від 18.01.2016р. було порушено провадження у справі про банкрутство ЗАТ «ІНТЕРЛІС» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, податковий орган не мав правових підстав для здійснення відповідних нарахувань.
Стосовно пені, нарахованої на суму заборгованості по податку на прибуток підприємства, то кредитором не наданий обгрунований її розрахунок у зв'язку з чим неможливо встановити період відповідного нарахування, а тому грошові вимоги в цій частині судом також відхиляються.
Керуючись ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ст. 32, 33, 43, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Визнати грошові вимоги наступних кредиторів з включенням їх до реєстру вимог кредиторів у таких сумах та з зазначеною черговістю задоволення:
Чернігівської міської ради (14000, м. Чернігів, вул. Магістратська, 7) в сумі 1 126 851,76 грн. (1 124 095,76 грн. до IІІ черги задоволення вимог кредиторів; 2 756,00 грн. витрат на сплату судового збору до І черги задоволення вимог кредиторів);
ОСОБА_2 (01004, АДРЕСА_1) в сумі 5 272 188,36 грн. (5 256 754,76 грн. до IV черги задоволення вимог кредиторів; 15 433,60 грн. витрат на сплату судового збору до І черги задоволення вимог кредиторів);
Новозаводського відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (14030, м. Чернігів, вул. Шевченка, 118) в сумі 160 099,73 грн. (157 343,73 грн. до VI черги задоволення вимог кредиторів; 2756,00 грн. витрат на сплату судового збору до І черги задоволення вимог кредиторів);
Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області (14000, м. Чернігів, вул. Хлібопекарська, 6) в сумі 278 450,55 грн. (275 694,55 грн. до VI черги задоволення вимог кредиторів; 2756,00 грн. витрат на сплату судового збору до І черги задоволення вимог кредиторів).
Відхилити грошові вимоги Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області (14000, м. Чернігів, вул. Хлібопекарська, 6) в розмірі 415 497,16 грн.
Копії цієї ухвали надіслати боржнику, арбітражному керуючому ОСОБА_5 (18021, АДРЕСА_2) та кредиторам: Чернігівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області (14000, м. Чернігів, вул. Хлібопекарська, 6), Чернігівському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України (14013, м. Чернігів, проспект Перемоги, 139), Чернігівській міській раді (14000, м. Чернігів, вул. Магістратська, 7), ОСОБА_2 (01004, АДРЕСА_1) та Новозаводському відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (14030, м. Чернігів, вул. Шевченка, 118).
Суддя А.С.Сидоренко