донецький апеляційний господарський суд
пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72
Е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua
Постанова
Іменем України
18.01.2017 справа № 922/3662/15
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючогоОСОБА_1,
суддів:ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю представників сторін:
від позивача:ОСОБА_4 за дов. № 42 від 03.10.2016,
від відповідача: від ВДВС:ОСОБА_5 за дов. № СА186/16 від 29.12.2016, ОСОБА_6 за дов. № 800120.3-03 від 29.12.2016,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловатранцит", м. Сєвєродонецьк Луганської області,
на ухвалу Господарського суду Луганської області
від30.11.2016
у справі№ 922/3662/15 (головуючий суддя - Корнієнко В. В., судді: Рябцева О. В., Смола С. В.)
за позовомДержавного підприємства "Регіональні електричні мережі", м. Київ, в особі Луганської філії, м. Лисичанськ Луганської області,
до за участюТовариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловатранцит", м. Сєвєродонецьк Луганської області, Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ,
простягнення 179 918 369, 99 грн.
Рішенням Господарського суду Луганської області від 13.06.2016 у справі № 922/3662/15 позовні вимоги Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» (далі - ДП «Регіональні електричні мережі») в особі Луганської філії задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» (далі - ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит») на користь позивача основний борг за спожиту активну електричну енергію в розмірі 348 785, 39 грн., заборгованість за реактивну електричну енергію в сумі 2,78 грн., пеню в розмірі 21 456 175, 18 грн., 3 % річних у сумі 1 318 905, 58 грн., інфляційні втрати в розмірі 36 515 477, 33 грн. та судовий збір у сумі 24 226, 02 грн. У частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за активну електричну енергію в розмірі 119 750 000, 00 грн. провадження припинено.
Після набрання зазначеним рішенням законної сили Господарським судом Луганської області 12.02.2016 було видано відповідний наказ.
У подальшому постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.06.2016 у справі № 922/3662/15 рішення Господарського суду Луганської області від 27.01.2016 було скасовано в частині стягнення пені в розмірі 21 456 175, 18 грн. На виконання зазначених судових рішень Господарським судом Луганської області 23.06.2016 було видано новий наказ № 922/3662/15.
За заявою відповідача ухвалою Господарського суду Луганської області від 29.06.2016 наказ від 27.01.2016 у справі № 922/3662/15 визнано таким, що не підлягає виконанню.
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за наказом Господарського суду Луганської області від 23.06.2016 № 922/3662/15 відкрито виконавче провадження № 51806801.
До канцелярії Господарського суду Луганської області 15.11.2016 надійшла заява ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» про зупинення виконання наказу Господарського суду Луганської області від 23.06.2016 № 922/3662/15 та визнання його таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з відповідача на користь позивача 514 555, 78 грн. Заява обґрунтована тим, що заборгованість ДП «Регіональні електричні мережі» перед ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» за договором про спільне використання технологічних мереж від 09.11.2012 № 37/12-2776/13-12 та договором оренди майна від 12.12.2003 № 80/1-03а становить 514 555, 78 грн. На підставі статті 601 ЦК України відповідач заявив про зарахування зустрічних однорідних вимог та, як наслідок, припинення зобов'язання щодо сплати частини заборгованості, яка підлягає стягненню за наказом Господарського суду Луганської області від 23.06.2016 № 922/3662/15.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 30.11.2016 у справі № 922/3662/15 у задоволенні заяви ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» відмовлено.
Відповідач, не погодившись з винесеною ухвалою, звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 30.11.2016 у справі № 922/3662/15 та ухвалити нову, якою вимоги ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» задовольнити. Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм як матеріального, так і процесуального права. Скаржник зазначає, що порушення стосовно ДП «Регіональні електричні мережі» справи про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів не виключає можливість здійснити зарахування зустрічних однорідних вимог, адже приписи Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» такої заборони не містять. Крім того, той факт, що ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» не набуло статусу конкурсного кредитора ДП «Регіональні електричні мережі» у справі № 911/4610/15 також не означає, що взаємні зобов'язання сторін не можуть бути припинені.
В апеляційній скарзі наведено також інші доводи, які на думку заявника є підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
З метою забезпечення процесуальних прав учасників судового процесу ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 04.01.2017 клопотання представника позивача про продовження строку розгляду апеляційної скарги задоволено, а строк розгляду справи продовжено на 15 днів у порядку статті 69 ГПК України.
Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін як законну та обґрунтовану.
Представник відповідача у судовому засіданні 18.01.2017 просить апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати та задовольнити заяву ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» про визнання наказу таким, що частково не підлягає виконанню.
Представник відділу державної виконавчої служби у судовому засіданні 18.01.2017 висловився на підтримку позиції позивача та вважає ухвалу Господарського суду Луганської області від 30.11.2016 законною та обґрунтованою.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін та відділу державної виконавчої служби, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню, виходячи з такого.
Відповідно до частини першої статті 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.
Частиною другою статті 117 ГПК України передбачено, що господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника визнати наказ таким, що не підлягає виконанню.
Частина четверта зазначеної статті містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково: якщо його видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).
ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» листом від 28.10.2016 № 1610/28 звернулося до ДП «Регіональні електричні мережі» із заявою про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог (а. с. 6).
Оскільки за твердженням заявника у ДП «Регіональні електричні мережі» перед ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» наявна заборгованість за договором про спільне використання технологічних електричних мереж № 37/12-2776/13-12 від 09.11.2012 у сумі 291 924, 20 грн. та договором оренди № 80/1-03а від 12.12.2003 у розмірі 222 631, 58 грн., відповідач зарахував вказані суми в якості виконання рішення Господарського суду Луганської області від 13.06.2016 у справі № 922/3662/15.
Належним чином засвідчені копії зазначених договорів містяться у матеріалах справи (а. с. 20-25).
Матеріально-правовою підставою позову ДП «Регіональні електричні мережі» у справі № 922/3662/15 є невиконання відповідачем договору про постачання електричної енергії № 5/К від 28.12.2011 щодо розрахунків за поставлену активну та реактивну електричну енергію.
За таких обставин відповідач звернувся до господарського суду із заявою про визнання наказу Господарського суду Луганської області від 23.06.2016 № 922/3662/15 в частині стягнення 514 555, 78 грн. таким, що не підлягає виконанню, оскільки зобов'язання було припинено в цій частині зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
ДП «Регіональні електричні мережі» заперечує проти можливості такого зарахування, посилаючись на те, що ухвалою Господарського суду Київської області від 17.11.2015 у справі № 911/4610/15 за заявою ДП «Регіональні електричні мережі» порушено провадження у справі про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до статті 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.07.2016 у справі № 911/4610/15 затверджено реєстр вимог кредиторів ДП «Регіональні електричні мережі», серед яких вимоги ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» не зазначені.
Відмовляючи у задоволенні заяви відповідача про визнання наказу таким, що частково не підлягає виконанню, суд першої інстанції погодився з викладеними вище доводами позивача та зазначив, що введення мораторію на задоволення вимог кредиторів ДП «Регіональні електричні мережі» ухвалою Господарського суду Київської області від 17.11.2015 у справі № 911/4610/15 виключає здійснення заліку зустрічних однорідних вимог.
Однак, колегія суддів такий висновок місцевого господарського суду вважає необґрунтованим з огляду на таке.
Відповідно до частини третьої статті 202 ЦК України одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.
Частиною першою статті 202 та частиною третьою статті 203 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк виконання якої настав або строк якої не визначений чи визначений моментом витребування, для чого достатньо заяви однієї сторони.
Відповідно до статті 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Із аналізу наведених норм вбачається, що зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому). Також можливе часткове зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого (меншого) зобов'язання.
Статтею 602 ЦК України передбачені вимоги, за якими зустрічне зарахування є недопустимим: про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; за зобов'язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; в інших випадках, установлених договором або законом.
Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог є можливим за наявності умов, встановлених статтею 601 ЦК України, та відсутності обставин, передбачених статтею 602 ЦК України, за яких зарахування зустрічних однорідних вимог не допускається.
Такий правовий висновок наведений також у постанові Верховного Суду України від 24.06.2015 у справі № 914/2492/14.
Відповідно до статті 11128 ГПК України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
З матеріалів справи колегія суддів не вбачає наявність визначених статтею 602 ЦК України обставин, які унеможливлюють здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог. Положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не містить обмежень та прямих заборон щодо можливості припинення зобов'язання боржника (ДП «Регіональні електричні мережі») іншим аніж виконання способом.
З огляду на приписи частини третьої статті 203 ГК України та частини другої статті 601 ЦК України для зарахування зустрічних однорідних вимог достатньо заяви однієї сторони. За наявності всіх наведених вище умов згода іншої сторони для такого зарахування не потребується.
Статтею 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У матеріалах справи відсутні докази наявності рішень суду про визнання недійсним як правочину щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, так і правочинів, на підставі яких таке зарахування було здійснено.
Крім того, приписи статті 83 ГПК України щодо права господарського суду визнати недійсним правочин, який суперечить законодавству, стосуються лише прийняття судом рішення як акта, яким спір вирішується по суті, а не ухвали.
Таким чином, зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» (лист від 28.10.2016 № 1610/28) є дійсним в силу презумпції правомірності правочину, оскільки за своєю правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог є одностороннім правочином, який оформлюється заявою однієї з сторін, і, якщо інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, вона вправі на підставі та в порядку, визначеному чинним законодавством, звернутися за захистом своїх прав та законних інтересів до суду.
Заперечуючи проти задоволення заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, позивач також зазначає, що Законом України «Про електроенергетику» передбачено особливий порядок розрахунків за спожиту електричну енергію шляхом внесення плати виключно коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника в уповноваженому банку.
Однак колегія суддів відхиляє посилання позивача на приписи частини другої статті 151 та частини восьмої статті 26 Закону України «Про електроенергетику», оскільки зазначені норми не містять вказівок про заборону проведення зарахування зустрічних однорідних вимог, але регламентують процедуру припинення грошового зобов'язання шляхом виконання через додаткові вимоги про проведення платежів. Встановлення імперативних вимог щодо процедури розрахунків - виконання зобов'язання, яке є лише одним із передбачених чинним законодавством способів припинення зобов'язання, - не виключає можливість припинення зобов'язання з інших підстав з огляду на приписи частини першої статті 19 Конституції України та статей 13-14 ЦК України.
Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі також послався на те, що зарахування зустрічних однорідних вимог є неможливим з огляду на правову природу сум, які підлягають стягненню за наказом Господарського суду Луганської області від 23.06.2016 № 922/3662/15: вимоги про сплату 3 % річних та інфляційні втрати хоча й мають грошовий характер, однак є не основним зобов'язанням, а заходом відповідальності боржника.
Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України у разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З приводу правової природи передбачених частиною другою статті 625 ЦК України нарахувань Верховний Суд України у постанові № 6-38цс11 від 24.10.2011 висловив правову позицію, згідно з якою нарахування 3 % річних та інфляційних втрат на суму боргу є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, та входять до складу грошового зобов'язання.
Отже, колегія суддів, ураховуючи наведену правову позицію Верховного Суду України, вважає, що 3 % річних та інфляційні втрати входять до складу грошового зобов'язання, а тому їх зарахування в якості зустрічних однорідних вимог є можливим.
Виходячи з наведеного вище, з огляду на припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, колегія суддів вважає, що обов'язок відповідача щодо сплати на користь ДП «Регіональні електричні мережі» суми 514 555, 78 грн. на виконання рішення суду у цій справі відсутній.
Таким чином, відповідно до статті 117 ГПК України наказ Господарського суду Луганської області від 23.06.2016 № 922/3662/15 не підлягає виконанню в частині стягнення з ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» на користь ДП «Регіональні електричні мережі» суми 514 555, 78 грн.
Ураховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Луганської області від 30.11.2016 у справі № 922/3662/15 підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.
Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит», м. Сєвєродонецьк Луганської області, на ухвалу Господарського суду Луганської області від 30.11.2016 у справі № 922/3662/15 задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Луганської області від 30.11.2016 у справі № 922/3662/15 скасувати.
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит», м. Сєвєродонецьк Луганської області, про визнання наказу Господарського суду Луганської області від 23.06.2016 № 922/3662/15 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 514 555, 78 грн., задовольнити.
Визнати наказ Господарського суду Луганської області від 23.06.2016 № 922/3662/15 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 514 555, 78 грн.
Стягнути з Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» (07300, Київська область, м. Вишгород, код ЄДРПОУ 32402870) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Гоголя, 24А, код ЄДРПОУ 37596090) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 378, 00 грн.
Господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий О.А. Скакун
Судді: Л.Ф. Чернота
ОСОБА_3